USD25.4517

100 днів президентства Порошенка: досягнення і провали

Експерти: «Порошенко не повинен допустити перетворення Донбасу на чорну діру»

“Сто днів перебування при владі – термін, після закінчення якого суспільство вимагає першого серйозного звіту про роботу політика. 14 вересня час такого звіту настає для Президента України Петра Порошенка. Чим запам’яталася перша стоднівка п’ятого гаранта Конституції, і наскільки успішно Петро Олексійович відпрацював аванс, виданий йому виборцями на виборах 25 травня? Для відповіді на це запитання має сенс згадати інавгураційну промову Президента.

МИРНИЙ ПЛАН. Виступаючи 7 червня в парламенті, Петро Порошенко привселюдно анонсував низку ініціатив для встановлення миру на сході країни. Зокрема, Президент пообіцяв вільний коридор для виходу російських найманців з території України, звільнення від кримінальної відповідальності тих представників ДНР і ЛНР, які не причетні до вбивств мирних громадян і фінансування тероризму, дострокові місцеві вибори на Донбасі і конституційну реформу, результатом якої стане децентралізація влади.

Розрахунок на те, що ці обіцянки змусять бойовиків скласти зброю, не виправдався. Навіть червневе припинення вогню протрималося недовго – вже через кілька днів бойові дії відновилися з новою силою. Більш того, в хід пішли вже й важкі озброєння – від танків і “Градів” до зенітно-ракетних комплексів “Бук”, одним з яких, зрештою, був збитий пасажирський боїнг Малайзійських авіаліній. Ця трагедія дещо охолодила запал прихильників подальшого нарощування потужності озброєнь, що поставляються терористам з сусідньої країни. Тим не менш постачання бронетехніки і боєприпасів не тільки не припинилися, але, за оцінками Міноборони, стали значно ефективнішими.

Словом, мирний план Порошенка в його первісному вигляді провалився. Але окремі його положення увійшли в мінські домовленості про припинення бойових дій. Децентралізація влади, амністія для людей, які не скоювали особливо тяжких злочинів, дострокові місцеві вибори на Донбасі, – все це у вересневій домовленості присутнє. З однією суттєвою поправкою – “особливим статусом” для Донбасу.

Читайте также:

Снайперы НГУ стали лучшими в мире среди военных и полицейских, — блогер

“Поки неясно, в чому полягатиме цей особливий статус, однак певного оптимізму цей пункт мінських домовленостей не викликає, – каже керівник Інституту медіамоделювання і політико-економічного аналізу “Перспектива” Євген Черненко. – Існує серйозна ймовірність того, що він виллється у фактичний вихід частини Донецької і Луганської областей з-під юрисдикції Києва. При цьому незрозумілим залишається питання, хто за таких умов повинен фінансувати відновлення постраждалих від війни територій. Певні сили, як у Києві, так і в Донецьку, сподіваються, що Донбас перетвориться в таку чорну діру, в якій можна буде організувати неконтрольоване “розпилювання” бюджетних коштів, що спрямовуються на відновлення регіону. Президент і уряд зобов’язані зробити все можливе, щоб не допустити такого сценарію”.

Читайте также:

Пеленки над рейхстагом, або Детская неожиданность, – блогер

ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ВЛАДИ. У своїй інавгураційній промові Президент заявив, що дострокові парламентські вибори є однією із найважливіших умов оновлення всіх органів влади. Подальші події підтвердили цю тезу, оговтавшись від шоку, викликаного втечею Віктора Януковича з країни, парламент зайнявся звичною справою – “заговорюваннням” будь-яких, навіть дуже серйозних законодавчих питань.

Парламенту так і не вдалося змінити виборчу систему, прийнявши закон про вибори за відкритими списками, зміни до бюджету, запропоновані Кабміном, були прийняті з другої спроби і під серйозним тиском з боку прем’єра і Президента… Часто навіть забезпечення кворуму в сесійній залі Верховної Ради вимагало від керівництва парламенту і депутатських фракцій титанічних зусиль. Чи варто в таких умовах говорити про результативне голосування щодо конституційної реформи, анонсованої Президентом?

Читайте также:

Как страх перед крымскими татарами лишил Украину Крыма (видео)

Словом, обіцянку призначити дострокові парламентські вибори Петро Порошенко дотримав. Чи дозволять ці вибори хоча б наполовину оновити депутатський корпус, ми дізнаємося після 26 жовтня. Однак у цьому, схоже, не сумнівається вже і сам Гарант, адже саме так можна зрозуміти його слова про те, що “навіть якщо нам не сподобаються депутати, обрані Донбасом, це краще, ніж автоматні черги”.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР. Говорячи про євроінтеграцію нашої країни, Петро Порошенко 7 червня заявив, що “вже тримає в руках ручку” для підписання економічної частини Угоди про Асоціацію України з ЄС. Його слова не розійшлися з ділом – угоду було підписано буквально через кілька днів. Однак слідом за цим виникла інша проблема – ратифікація цього документа парламентом. Адміністрація Президента і Кабінет міністрів заговорили про те, що їм потрібен час для технічної підготовки тексту постанови про ратифікацію угоди перед передачею її на розгляд депутатів. Чому на рішення цих “суто технічних нюансів” необхідно три місяці, вищі посадові особи країни, за великим рахунком, так і не пояснили. Тим не менш передбачається, що вже на найближчому парламентському тижні багатостраждальну угоду все таки буде ратифіковано.

“Можливо, причиною затримки стала невпевненість Президента і уряду в тому, що в парламенті вдасться зібрати необхідну кількість голосів, – вважає Євген Черненко. – Те, як працювали влітку депутати, як їх доводилося “відловлювати” по всьому світу, щоб привести в сесійну залу, не давало ніякої гарантії результативного голосування за ратифікацію угоди. З цих же причин не можна бути до кінця впевненим у тому, що парламент таки зможе ратифікувати її у вересні. Адже більшість депутатів вже частіше думає про виборчу кампанію, ніж про виконання своїх обов’язків у Верховній Раді. Тому не можна виключати вірогідність того, що ратифікувати Угоду про Асоціацію з ЄС доведеться вже новому депутатському корпусу. Втім, варіант, при якому Президентові вдасться мобілізувати депутатів для результативного голосування у вересні, все таки більш імовірний”.

Очевидно, що об’єктивні труднощі, з якими довелося зіткнутися Петру Порошенку в перші сто днів свого президентства, дають підстави для деякої стриманості в оцінці його роботи. Власне, частина суспільства і розглядає ці сто днів як період певного мораторію на критику Глави держави. Однак тепер час авансів минув. Настав час виконувати обіцянки.

Джерело: “Сеголдня”

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Политик – это человек, который пожертвует вашей жизнью за свою родину."

Над Волынью замечена российская авиация

Кравчук признался, как без денег стал президентом (видео)

Крымская прокуратура взялась за немецких кумиров 90-х

Главное за ночь: российская авиация над Волынью и сюрприз Путину от Порошенко

Синоптики рассказали, когда закончится лето

В Европе создается новый «железные занавес»

Непогода поиздевалась из украинского города

Трамп на боці расизму

Переговоры нормандской четверки: у Порошенко раскрыли подробности

Емельян показал, как “старается” Укравтодор

Зрадоперемога. При наличии GPS уже недостаточно банального компаса

Археологический бум в Виннице: появились новые детали (фото)

Укрзализныця вызывает на ковер покойных сотрудников. Причина удивляет

В Египте найден уникальный христианский город (фото)

В центр Киева свезли танки и Грады: фото

Військовий парад: головне не забути про ветеранів і волонтерів

Кабмин остался без информационных войск

Украинский депутат “пустился берега”

Як обмежити свавільне панування влади

ГПУ пришла с обыском к известному украинскому олигарху