USD26.5389

Андрій Садовий: Зараз у політиці діють 90-ті: або ти ворог, або ти раб

 

Криза з вивезенням сміття зі Львова триває вже 10 місяців поспіль. У Києві в проблемі вважають винною міську львівську владу. Зі свого боку, мер Львова Андрій Садовий та його політичні спільники по партії «Самопоміч» вважають, що «сміттєва блокада» є штучною й утримується з владних київських коридорів.

Черговий виток протистояння між Банковою і «Самопоміччю» розгорівся після підтримки партією блокади торгівлі з ОРДЛО. Президент Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гройсман навіть виступили з публічною критикою Садового на засіданні Ради регіонального розвитку, яке щойно відбулось.

Ми поспілкувався з мером Львова і розпитав, чому він одразу публічно не відповів президенту, чи виставив голова держави йому рахунок за блокаду торгівлі з ОРДЛО як обіцяв, чи координувала «Самопоміч» свої дії з Ігорем Коломойським та коли ж нарешті слід очікувати вирішення проблеми зі сміттям у Львові.

«Я не думаю, що моїх дітей може зацікавити в майбутньому політика»

— У Вашій декларації є стаття витрат на навчання по програмі «Реґент Лондон». Часто їздите?

— Я їздив, щоб вдосконалити свою англійську мову. Був рік тому. Це короткі візити на 4-5 днів, однак це дуже фахові школи, тож раджу всім, при можливості, вдосконалювати свої знання саме там.

— Ви маєте досвід навчання в Британії, нехай навіть і курсів, часто вивчаєте іноземний досвід освіти за кордоном. Яка головна перевага системи освіти в успішних країнах?

— Щодо Британії, то там дуже потужна і середня, і вища школа. У США сильною є саме вища, до середньої дуже багато запитань. В Україні ми завжди пишались освітою, а наші учні, студенти завжди демонстрували високі результати на міжнародних олімпіадах. Однак сьогодні, якщо аналізувати сусідні країни, то вони, як магніт, витягують наших здібних молодих людей.

Особливо активна у цьому сенсі Польща. Йдеться вже не про тисячі, а про десятки тисяч наших студентів, які отримують освіту поза межами України.
 Це не є погано, але варто робити все можливе, аби молодь з гарною освітою поверталась додому та застосовувала тут отримані знання.

— Цей відтік відбувається через те, що за кордоном краща освіта, чи тому, що це відчиняє двері для життя в успішних країнах?

— Тут є два чинники. По-перше, рівень освіти дуже високий. Хоча у нас теж є університети, які дають хороші знання та готують гарних спеціалістів. Проте загалом вища школа в нашій країні потребує реформування, більше самостійності та відповідальності. Ще один чинник – практика. Важко поєднати знання з відсутністю практики. Наприклад, Академія дизайну. Коли компанія BMW випускає нову машину, то, окрім технічної якості, це ще й досконалий новий дизайн. У нас просто немає можливостей випускникам Академії дизайну де практикуватись. Інакше кажучи, в нас немає замовників на хорошу освіту.

— Ваші діти навчатимуться в Україні чи за кордоном?

— Гадаю, що мої діти вчитимуться в Україні та, якщо буде можливість, за кордоном. Я б усім це радив – намагатись отримати знання там. Є різні підходи: хтось відправляє дітей в юному віці, хтось свідомо отримує знання у відомих закладах світу у зрілому віці, хтось навчається паралельно і в Україні, і закордоном.

На жаль, у більшості випадках, коли діти їдуть навчатись у віці 16 років, ми їх втрачаємо. Як правило, вони не повертаються.

— Тобто першу вищу освіту Ваші діти отримають все ж таки в Україні?

— Думаю, що вони здобуватимуть освіту паралельно. Хоча має бути їхнє бажання, першочергово. Забігати наперед та вибирати замість них я не можу. Вони активні діти, займаються музикою, спортом, старший захоплюється комп’ютерами. На мене батьки не тиснули, і я свідомо ухвалював рішення про навчання. Тому я буду підтримувати, допомагати, але вони самі виберуть, що для них краще.

— Як гадаєте, політикою хтось з них цікавиться? Адже у нас в Україні дуже часто сини та доньки політиків працюють у цій самій сфері.

— Будучи разом, спостерігаючи за цим… Я не думаю, що політика може їх зацікавити в майбутньому. Це життя на виснаження.

«Прихід Ryanair залучить до Львова ще 500 тис. туристів»
— Багато молоді йде працювати в органи влади?

— За той час, що я працюю на посаді мера — а це скоро буде 11 років — у нас 8-9 тис. студентів пройшли стажування у міській раді. Дуже багато з них залишаються. Більше того, досвід роботи тут згодом стає дуже цінним та бажаним в підприємницьких колах.

Від нас, до прикладу, дуже багато молоді йде в сферу IT, яка останнім часом активно розвивається у місті. Звісно, це питання високих зарплат, а саме тому я переконаний, що у держслужбовця повинні бути високі зарплатні.

Ми ж хочемо, аби у владі працювали люди з гарною освітою, які знать дві іноземні мови, зарплата яких убезпечить від корупції.

Безкоштовно вони не йтимуть на державницькі посади.

— Ви згадали про розвиток IT-технологій. Чи плануєте залучати якісь інші інвестиції у місто? От кажуть в Україну має зайти Amazon, уже бачимо прихід ще одного відомого лоукостера на авіаринок. Ведете перемовини або плануєте на майбутнє про заведення якоїсь великої компанії в місто?

— Думаю, кожен міський голова хотів, аби в його місті працювали великі компанії.

— То що ж заважає, аби таких випадків, як з Ryanair, було більше?

— Щоб ви розуміли, перемовини з Ryanair розпочалися ще в 2011 році. Було проведено дуже багато зустрічей, спільних поїздок. І тільки через шість років вони зайшли у Львів. Ті маршрути, які ми отримали, це перше, що вони можуть запропонувати. Я переконаний, що вони будуть збільшувати їх у подальшому, що дасть можливість отримати Львову 500 тис. туристів додатково. Туристів не бідних, які залишатимуть тут за добу $300-400.

— Аеропорт готовий до цього?

— Звісно. Ми будували аеропорт на перспективу, і він може приймати декілька мільйонів людей.

— Яка зараз ситуація з інфраструктурою, збудованою до Євро-2012? «Шахтар» пішов з «Арени-Львів», стадіон окупає себе?

— При хорошому менеджменті він буде прибутковим, але щоб ви зрозуміли, до сьогодні держава не зробила весь той обсяг, який потрібно було зробити до 2012 року. Наразі на стадіоні грає наша команда «Карпати». Звісно, вона збирає не таку кількість глядачів, як «Шахтар» на єврокубках, але я сподіваюсь, що найближчим часом ця ситуація зміниться, і ми прийматимемо кращі команди в себе.

«Я би не радив нікому знущатися над львів’янами»
— Перейдемо до головної проблеми, з якою зараз згадують ваше ім’я та Львів – сміття. Ситуація зі сміттям може якось позначитися на туристах?

— Думаю, ні, бо ця проблема штучна. Це ніби ви живете у будинку, а вам перекривають каналізацію, поставлять охоронця, який заборонить виходити на вулицю. Ось так і нам зробили.

Коли відбувся підпал полігону його за поданням прокуратури суд закрив і нам поступово заблокували полігони для вивезення сміття. Це штучна проблема, політичний тиск. Я розумію, що таким чином нас тренують, але, гадаю, ця авантюра для тих людей, які її запланували, завершиться трагічно. Вони випустили бумеранг, який повернеться назад. Львів’яни люди мирні, але такого шантажу ми не пригадуємо за всі роки.

— Ви зараз говорите про можливі протести, про якусь реакцію мешканців?

— Я кажу про ментальні речі. Ми всі розуміємо суть проблеми.

Я часто казав керівництву нашої держави: якщо ви маєте претензії до мене, до «Самопомочі», будь ласка, арештовуйте, саджайте, але не робіть заручниками громаду міста Львова. Україна має сотні полігонів, сотні, а ми не можемо вивезти сміття з міста. Нам просто блокують усі напрямки. В багатьох обласних радах додумалися до того, що за ініціативою БПП прийняли рішення заборонити приймати сміття з інших міст.

Я навіть не можу знайти слово, аби описати цю ситуацію. Це ж хтось сидить, планує, як перекрити нам усі виходи.
— Є міста, які підтримали вас?

— Є, але приймають вони, як правило, недовго, бо потім про це стає відомо, приїжджають на ці полігони представники правоохоронних органів і починаються погрози. Яскравий приклад – наші перевізники підписали угоду з приватним полігоном міста Покровськ Донецької області. Підписали угоду до березня 2018 року, але угода проіснувала два дні.

Приїхали хлопці в погонах, переговорили з власником полігону, на наступний день власник ліг в лікарню та скерував листа про розривання угоди. Тобто це цинічно, підло — робити такі речі, коли ми знаходимось у стадії війни, коли в нас є окуповані території, коли у нас і без того безліч проблем, вони роблять блокаду для людей, які завжди займали проукраїнську, продержавницьку позицію. Яка була мета цього всього? Обурити львів’ян, аби вони знесли поганого Садового, а на його місце поставили б керовану людину. Та ми вже зараз бачимо, що не вийшло.

Наступний крок – давайте Садового посадимо. При цьому звинувачення бояться висувати, бо знають як на це люди зреагують.

— Який у Львова запас часу залишився, поки не «вибухне»?

— Це не запас Львова, це запас України. Тому що, вибачте мене, наприклад у Києві працюють львів’яни. Наприклад, львів’янин Парубій, сім’я якого живе тут, львів’янин Кубів, львів’янин Цеголко, який з Президентом працює щодня. Там є депутати Верховної Ради, які живуть у Львові і прекрасно розуміють ситуацію. Запас є достатньо великий у нас. Ми пережили війни, пережили поневолення, громада Львова згуртована.

— Так, але проблему треба вирішувати. Літо на дворі скоро…

— Ми вже маємо сьогодні теплу погоду. Ми вже протрималися 10 місяців. Якщо центральні органи влади думають, що цей експеримент йтиме їм на користь, вони глибоко помиляються. Я би не радив нікому знущатися над львів’янами. Це для них закінчиться трагічно. Ми зі свого боку сьогодні маємо співпрацю з французькою компанією, яка, зауважте, за кошти французького уряду робить проектну частину по рекультивації існуючого полігону.

Щоб ви розуміли, в нас в Україні немає жодного заводу з глибинної переробки сміття, але 96% у нас захоронюється на полігонах, а в ЄС планка в 5%, яке йде на захоронення, а 95% має йти на вторинну переробку. В нас немає жодної державної стратегії в цьому напрямі. Тому Львів зобов’язаний показати приклад і збудувати якісний комплекс, і він буде так само, як багато наших пам’яток архітектури, місцем паломництва.

Читайте также:

Не все так просто с Petya

Ми сьогодні знаходимось у складній ситуації і цей тиск, який чиниться на представників органів місцевої влади, яким забороняють допомагати Львову, це ще одне ноу-хау української реальності. Знаєте, я от нещодавно прочитав мудрі слова Лютера Кінга, які цитувала Оксана Сироїд в статті для «Дзеркала тижня», про те, що пройде час – і ми забудемо слова наших ворогів, але ми завжди будемо пам’ятати мовчання наших друзів. Така правда життя.

«У нас зараз в політиці діють принципи, які діяли в 90-х роках»
— Ви ще два тижні тому говорили про підозру, яка готувалася по Вам. Як думаєте, чому тягнуть?

— Просто вони вимірюють настрої людей і бачать, що вони не такі, як хочеться. Думаю, папка зі справою лежить та чекає свого часу.

— Ви гадаєте, арешт розглядався як один з варіантів?

— Наскільки мені відомо, планувалось усунення від посади за рішенням суду. Взяли паузу. Та ніхто ж цього не скасовував: папка з документами лежить готова, її можна активізувати в будь-який день.

— Яка кінцева мета всіх цих дій?

— У нас зараз в політиці діють принципи, які діяли в 90-х роках: або ти ворог, або ти раб. Ворогів знищують, раби прислуговують. Варіант партнерства зараз не допускають.

Пане Андрію, з чого саме почався конфлікт? Ми з вами два роки тому зу стрічались і мова про непорозуміння з владою не йшла.

З голосувань «Самопомочі» в парламенті. Депутати «Самопомочі» почали голосувати так, як не сподобалось керівникам нашої держави. Зі мною було багато розмов, мене переконували, просили поміняти позицію, але в парламент зайшли принципові люди, які мають свою принципову думку. Наприклад, є Оксана Сироїд, Олег Березюк, Андрій Журжій, який просто силою проштовхнув ПДФО, за яке ніхто не хотів голосувати, а тепер зробили заслугою влади, є Сотник, є Соболєв, який займає критично принципову позицію у боротьбі з корупцією… Я думаю фракція, яка має таку кількість принципових людей, не до вподоби владі.

«Ми з президентом маємо достатньо відверті розмови»

— Під час недавньої зустрічі з Порошенком він вам якось висловив своє незадоволення? Бо Ви говорили після зустрічі, що йшлося про проблеми АТО та інше. Чи можливо так, щоб в особистій розмові президент вам нічого не сказав, а критику розпочав лише на Раді регіонів?

— Ми з ним маємо достатньо відверті розмови, і він мені дуже часто напряму каже, що думає про мене чи «Самопоміч». Я йому кажу свої думки та бачення. Тому у нас і так були прямі розмови.

— Привселюдна критика на Раді регіонального розвитку виглядала як публічна страта. Почав президент, продовжив прем’єр. Чому Ви не відповіли тоді?

— А куди ми спішимо? Мені було цікаво спостерігати за тим сценарієм. Говорить, наприклад, президент про мене, а біля мене камери завчасно, і тільки-но він мене критикує, камери одразу ж на мене. Прекрасна була режисура, коли завчасно було сплановано навіть, коли і як обличчя показати. Насправді це смішно виглядає.

«Я останній рік живу в дуже непростих умовах»
— Дуже часто Ви кажете, що не маєте амбіцій президента, але все ж на Банковій Вас таки начебто розглядають як конкурента у другому турі. От часто в неофіційних розмовах в АП кажуть, що Ваш психотип підходить для того, аби на Вас тиснути, а не тільки на «Самопоміч».

— Тиснучи на «Самопоміч», вони насамперед тиснуть на мене особисто. Я останній рік живу в дуже непростих умовах. Це найважчий рік у моєму житті на посаді мера. Я працював з різними президентами та з різними політичними силами, але такого ставлення не було ніколи. Ми справді є в блокаді, яка неможлива в інших країнах цивілізованого світу. Ви пригадуєте історію з італійським сміттям, коли місцева мафія створювала перепони для тих чи інших муніципалітетів. Однак це робила мафія! В нас функцію мафії виконують свідомо й організовано державні органи влади. Вони ж не розуміють, що один одного здають, хто та які команди дає і хто виконує. Це ж не приховати.

— Це Ваша оцінки цієї влади? Якщо Ви часто спілкувалися з Порошенком і можете його оцінити з боку, то, на Ваш погляд, це та влада, яка може щось змінити, але їй заважають, чи це влада, яка нічого не змінить, навіть коли не буде перешкод старої системи та її представників?

— Якщо ти хочеш щось змінити, то треба змінити передусім себе. Себе вони змінювати не збираються. Тому великої надії, на жаль, не маю. Ми бачимо, як по телевізору нам кажуть одне, а насправді відбувається інше, ухвалюються протилежні рішення…

Читайте также:

Дмитрий Гордон: я пошел в политику потому, что был дураком

Однак зміни в країні все ж відбуваються, просто відбуваються вони серед людей. Українці стають дорослішими.
«Нас і сміттям завалюють, і блокаду влаштовують, а рейтинг партії лише зростає»
— Якщо влада така, яка нічого не змінить, то її треба змінювати, однак Ви виступаєте проти дострокових виборів. Якось суперечливо виходить…

— Якщо дострокові вибори пройдуть за тим законом, який ми сьогодні маємо, то олігархія отримає ще більший вплив. Подивіться, як відбувалися довибори за останній рік. Це ж просто скупляння округів, навіть не за гречку, а за гроші, коли людям платили за голос.

Коли вибори по відкритих списках проходять, зробити таке майже неможливо. Це значно мінімізує ризики скупляння мандатів. При сьогоднішній ситуації на округах майже всі вони будуть скуплені.

— А в 2019 році не таке саме відбуватиметься?

— Я думаю, ми повинні зробити все, щоб цей закон таки ухвалили. Петро Олексійович привселюдно, коли йшов на вибори, обіцяв – відкриті списки та пропорційну систему. То давайте зробимо все, щоб його обіцянка була виконана. Інакше, гріш нам ціна – люди ж обирають собі подібних.

— Внутрішні соцопитування в партії є? Ви відстежуєте, на якій позиції перебуваєте, якщо раптом вибори?

— Номер один. Ми на найвищому щаблі. Якщо ви проведете опитування громадської думки, то побачите, що «Самопоміч» займає перше місце по Україні.

— Але в публічних рейтингах цього якось не видно.

— Ви бачите, те що вам показують. Насправді – з невеликим відривом «Батьківщина», потім БПП, потім Радикальна партія. Але «Самопоміч» на перших позиціях. Власне, тому вони й влаштовують всі ці процеси… Нас і сміттям завалюють, і блокаду влаштовують, а рейтинг партії лише зростає.

— За таких обставин Вам вигідні вибори в Раду саме зараз.
— Кого Ви бачите головними конкурентами на електоральному полі?
— А кого Ви бачите серед союзників?
— Саакашвілі, Гриценко?
— Ваші кавування у Львові радше виглядають як тролінг Петра Олексійовича. Ви свідомо це робите?
— Переважно політики так і роблять.

— Ми так не робимо. Нам не потрібні таємні зустрічі. Так, ми, як правило, не коментуємо, про що говоримо. Ми дійсно обговорюємо непрості речі. Але це є внутрішній діалог, внутрішня дискусія. Вона має бути присутня в кожній цивілізованій країні. Люди повинні спілкуватись. Я би хотів, щоб ми прийшли до такої ситуації, коли всі проблеми обговорюються за одним «круглим столом». Є така давня істина: я не можу думати як ви, ви не можете думати, як я, але ми можемо думати разом. Наше завдання, щоб ми, думаючи разом, творили завтрашній день.

Тому що не використати досвід Саакашвілі, який був два рази президентом Грузії і насправді багато чого зробив, це неправильно. Досвід Анатолія, який має прекрасний аналітичний склад розуму, треба максимально задіяти для роботи в Україні.
— Чому ні в Саакашвілі, ні в Гриценка на високих посадах в Україні нічого не вийшло?

— В Україні проти Саакашвілі велась системна робота буквально з першого дня, коли він почав працювати. Лапали за руки, за ноги, створювали тисячі проблем.

— А для чого Порошенко тоді його призначив?

— Я думаю, що в них була проблема, як видавити Палицю з Одеси і потрібно було знайти дуже сильну і дуже відому фігуру. Думаю, що в найстрашнішому сні Саакашвілі не думав, що йому будуть так «допомагати» працювати головою державної адміністрації.

«Я відчуваю, що влада тестує різні сценарії виборів»
— В цілому в цих розмовах між вами обговорюється можливий спільний похід на вибори?

Читайте также:

Дурак ты, Petya. Хакерский вирус поставил госорганы Украины на уши

— Я думаю, що всі тверезомислячі сили в Україні повинні йти разом. Тому що є певна кількість округів і треба по округах виставляти об’єднаних кандидатів. Навіщо конкуренція? Це людські технологічні речі потребують глибинного обговорення. Але, як правило, такі речі фіналізуються тоді, коли стартує передвиборча кампанія, оскільки будь-яка фіналізація заздалегідь буде нівельована.

— У кулуарах часто говорять про вибори восени. Ви відчуваєте, що йде підготовка до виборів?

— Я відчуваю, що вони тестують різні сценарії. Вони відчувають, що земля під ними горить. І якщо Янукович втік до Росії, то я не знаю, куди сьогодні деякі втікатимуть. Їм все згадають. Дуже багато згадають.

— Ви згадали Палицю. Були розмови про «Самопоміч» і УКРОП на Волині. Вони мали під собою підґрунтя?

— Є ґрунт тільки той, який є нагорі. УКРОП зробив усе можливе, щоб відсторонити секретаря Луцької міськради. На нашу думку, Юлія Вусенко була незаконно звільнена. Оце є правда. А те, що наші «друзі» пробують якісь сценарії малювати, то це повна маячня.

— З приводу сценаріїв. Представники влади говорять, що блокаду, з одного боку, організували Ви, а з іншого — Коломойський. Чи є у Вас якісь контакти з Ігорем Валерійовичем?

— Жодних.

— Коли Ви останній раз з ним бачились?

— Останній раз ми з ним балакали за цим столом років 4 чи 5 тому. Він приїжджав сюди офіційно, ми з ним говорили про футбол, про Євробаскет. Після того я не мав з ним розмов.

«Я свідомий того, що бариги дуже багато не заробили грошей через блокаду»
— Петро Олексійович Вам обіцяв виставити рахунок за блокаду. Він не сказав, у скільки він її оцінює?

— Ніхто мені рахунок не виставляв публічний. Може не публічно вони виставлятимуть якісь певні рахунки. Я свідомий того, що бариги дуже багато не заробили грошей. Вони хотіли заробити набагато більше, банально обдурюючи українців. Тому що ми всі з вами були свято переконані, що Україна не веде активної торгівлі і є економічно незалежною. А потім виявилось, що ми насправді залежні від антрациту та інших речей, на яких заробляли окремі люди. Коли кожного дня ми отримуємо інформацію, що вбили двох хлопців, трьох хлопців, а коли йшли вантажі, то кулі не свистіли. Це було погоджено і з одного, і з іншого боку.

— Здається, що потроху в нас ситуація перетворюється на Придністров’я…

— Ви розумієте, що якщо війна зупиниться, то владу зметуть.

— Чому?

— Тому що сьогодні війна – тема номер 1. Коли ця тема зникне, то народ запитуватиме: а чому ми такі бідні? А чому рівень корупції такий? Чому говорять одне, а роблять інше?

«Так виглядає, що ця окупація може бути надовго»

— Чи є можливість зупинити війну? Мінські угоди явно не діють.

— Мінські угоди мають іншу мету. Я часто наводжу приклад Німеччини після Другої світової війни, коли канцлеру Конраду Аденауеру пропонували об’єднати Німеччину, а він сказав: або возз’єднання, або свобода, я обираю свободу. І тільки вже потім Коль приєднав НДР, коли розвалився Радянський Союз. І сьогодні це єдина країна.

— Тобто, за такою аналогією, Ви вважаєте, що поки що рано?

— Я не бачу сьогодні можливостей, щоб сталося щось неймовірне і російські танки вийшли з окупованих територій Криму, Донецької і Луганської областей. Так виглядає, що ця окупація може бути надовго.

— Якщо раптом так відбудеться, що Путіна не стане при владі в Росії, це зупинить війну?

— Тут питання, хто буде після Путіна…

— Часто говорять, що Росія намагається дестабілізувати ситуацію в середині України. На Вашу думку, Україні взагалі варто якимось чином брати участь у дестабілізації ситуації в середині Росії?

— Україні варто переймати досвід Ізраїлю – країни, яка живе в дуже непростих умовах, вони постійно перебувають в стадії війни, але активно розвиваються. І цей досвід є унікальним. Але треба дивитись у корінь: в Ізраїлі дуже багато сил витрачається на просвітництво, на роботу для людей і серед людей. Такого патріотичного налаштування, яке є в громадян Ізраїлю, я не зустрічав в інших країнах світу. Нам цей досвід треба переймати.

— Але там і фінансова підтримка дуже добра…

— Воно одне до одного тягнеться. Вони починали з голої пустелі.

«Я за громадянство для українців, які є етнічними українцями, які хочуть бути корисними Батьківщині»
— Вони починали з голої пустелі, але з підтримки діаспори по всьому світу. Чи відчутна підтримка української діаспори? Чи є вона достатньою в умовах війни?

— Знаєте, коли готуються законодавчі ініціативи, щоб позбавляти людей українського громадянства, я вважаю, що це є дуже неправильно. Я би, наприклад, сприяв тому, щоб етнічні українці, які живуть в Америці, Канаді, Європі, Австралії, були горді отримати українське громадянство.

— Тобто Ви — за подвійне громадянство?

— З тими країнами так. Я за громадянство для українців, які є етнічними українцями, які хочуть бути корисними для Батьківщини своїх батьків, дідів, прадідів. Звичайно, що ми не можемо дозволяти подвійне громадянство для тих країн, які на сьогодні виступають нашим агресором. Це недопустимі речі.

— Ми знаємо, що є питання по Закарпаттю, Буковині щодо інших паспортів. Чи є така ситуація в Львівській області у зв’язку, наприклад, з Карткою поляка?

— Є.

— Вона на такому ж рівні, як у Закарпатті?

— Думаю, що на більш нижчому.

— У разі, якщо будуть прийняті зміни, що передбачатимуть позбавлення громадянства за наявності другого паспорта, чи багато може бути відмов від українського громадянства?

— Я би не ставив так запитання. В цілому світі, в різних країнах є різні правила. Кожна країна повинна дбати про те, щоб більше талановитих, мудрих, багатих людей були їх громадянами і працювали на добробут цієї країни. А створювати якісь обмеження, забирати громадянство…

Є якийсь певний момент, що утворився. Давайте робити все можливе, щоб ці люди платили податки тут, у нас, в Україні. Щоб вони працювали на розвиток нашої економіки, на створення нових робочих місць. А методами репресій це не працюватиме. Сьогодні світ відкритий. Тобі не подобається – сів у машину і поїхав в іншу країну, живеш там, працюєш там, сплачуєш податки там. І хто від цього виграє?

«Планка в 8 млн туристів через 10 років цілком досяжна»
— Наскільки безвіз з ЄС може змінити туристичні потоки?

— По-перше, щоб їздити закордон, потрібно мати, за що поїхати. Це недешеве задоволення. Тому Львів дуже часто пропонує сервіс, який у дечому може бути й кращим, а ціни — кардинально дешевші. Тому люди їдуть до Львова. Багато поляків, громадян Австрії, Чехії, Італії приїжджають до Львова і в них виникає бажання їхати ще і ще раз.

Тому в цьому плані я спокійний, в нас є дуже позитивна динаміка. Я не думаю, що ми завтра матимемо такі цифри, які має Краків — близько 8 млн туристів. Але в перспективі наступних 10 років ця планка є цілком досяжною, хоча для цього потрібно надзвичайно багато працювати з точки зору інфраструктури. І ця інфраструктура має насамперед бути вигідна для самих львів’ян, які стануть користувачами цієї інфраструктури і радо прийматимуть гостей, які будуть їм давати додатковий зиск. Якщо ви проаналізуєте бюджет розвитку українських міст, то у Львові на одного мешканця — один з найкращих показників.

— Часто говорять, що туристи це дуже добре, але Львів перестає бути Львовом для львів’ян. Чи є така проблема?

— Поки що її немає, і думаю, що ніколи не буде. Тому що, як правило, все регулюється ціною. Якщо буде більший попит – підійматиметься ціна. Я би хотів, щоб підтягувались інші міста в країні, щоб була конкуренція, оскільки сьогодні, чесно кажучи, й конкуренції сильної немає. Подивіться, скільки є закладів громадського харчування, готелів й іншого у Львові. Тобто тут є чим займатися 2-3 дні, тут прекрасні атракції. В інших містах не завжди так є.

— Як Ви оцінюєте роботу Вашого колеги Віталія Кличка за 2,5 роки в Києві? Він змінив все, що обіцяв?

— Він сам змінився. Те, що я зауважив, — він став більше володіти проблематикою Києва. Він завжди намагається допомогти. Тому я оптимістичний. Він має популярність серед киян, він є відомий у світі чоловік, і цю популярність треба максимально використовувати для капіталізації міста Києва. А от оцінювати роботу мера все ж таки мають громадяни, які живуть у місті.

«Якщо патріотизм не буде підтверджуватись сервісом і цінами, то показників не буде»
— Ви сказали, що не відчуваєте особливої конкуренції. Чи є такі мери, які, за Вашими спостереженнями, мають потенціал у туристичній сфері і зрозуміли його вигоди?

— Які зрозуміли, що це бізнес?

— Так.

— У принципі, Одеса дістала неймовірний шанс після окупації Криму. Позаминулого року моя сім’я поїхала туди відпочивати, і я до них приєднався на декілька днів. Але з точки зору сервісу є ще багато над чим працювати. І ціни… ціни достатньо кусючі, і не відповідають часто якості сервісу.

— Кажуть, що Одеса спіймала так званий туристичний «вірус Криму»…

— Це такий сезонний вірус. Якщо людина з патріотичним настроєм поїде в Одесу, але не отримає достатнього сервісу, то вона почне дивитись за кордон. Є Хорватія, є Туреччина, є інші країни, де ціни дешевші, а сервіс кращий. Тому, якщо цей патріотизм не буде підтверджуватися сервісом і цінами, то, вибачте мене, показників не буде.

— При відкритті кордонів Львів може отримати конкурента, наприклад, у вигляді Кракова?

— Ви знаєте, коли ми були в спільній країні, Краків завжди був нашою провінцією. Звичайно, що там інвестовані набагато більші кошти в інфраструктуру. Щоб ви розуміли, там з Європейського союзу мільярди отримують як дотації, фінансування і т. ін. Ми знаходимося не близько одне від одного, ми впевнено нарощуємо кількість туристів. Я думаю, що ми взагалі повинні вибудовувати такі спільні туристичні тури, наприклад, для жителів Японії, Китаю, які б включали і Краків, і Львів, і Прагу. Тому що за своєю красою я не знаю, яке місто може порівнятися зі Львовом. За архітектурною цінністю Львів на голову вищий за Краків.

— Тобто після введення безвізу Львів не втратить українського туриста?

— Та про що ви говорите? Я думаю, що ми тільки більше отримаємо гостей до нашого міста, і наші мешканці зможуть більше подорожувати та пізнавати інші культури.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Политики всегда всё врут!"

© Владимир Андреев

Известный мольфар предрек судьбу Крыма и Донбасса

Час расплаты: подругу главы террористов нашли мертвой

Снимайте иконы: журналистка уничтожила сторонников Зайцевой

Головне за ніч: таємний договір Ахметова з “ДНР” і брудна гра Путіна

ПриватБанк пробил дно заявлением о Крым и Россию

Стрельба с Кохановским: первое видео конфликта

Стало известно против кого украинцы будут бороться за путевку на Чемпионат мира

Убийство Кеннеди: Трамп рассказал, когда раскроет тайну преступления

Диктатор Эрдоган усомнился в цивилизованности США

Родные похитительницы младенца шокировали правдой о женщине

В Японии досрочно проводят выборы

Письмо погибшего пассажира Титаника ушло с молотка за рекордную сумму

Известного АТОшника жестоко убили под Киевом: фото 18+

Во сколько оценили художества Трампа

Жаль Зайцеву: неоднозначный пост волонтера взорвал соцсети

У Чехії парламентські вибори завершилися перемогою популістського руху

Убийство журналистки на Мальте: правительство удивило заявлением

Беспредел Укрпочты: в сети показали то, о чем молчат миллионы

Нападение на Коханивского: комбат рассказал, почему пришлось стрелять

Суд над Зайцевой: юристы спрогнозировали развитие событий