USD26.4771

Ані політика, ані право не грають на боці Росії – Клімкін

Ані політика, ані право не грають на боці Росії - Клімкін

Росія повинна розуміти, що світ стурбований тим, що вона робить на території окупованого Криму і як вона, як держава-окупант, порушує права, безпеку та нагальні потреби мешканців півострова. Про це у блозі на сайті “Новое время” пише міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Цього тижня в один день відбулися дві події, про які знає майже кожен.

Перша з них – ухвалення Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь», ініційованої Україною.

Ми з самого початку прагнули максимально сильних формулювань з чітким сигналом Росії: прийшов час змінювати ситуацію. Формулювань з відкритим політичним засудженням окупації Криму та невизнанням його анексії, визнанням Росії державою-окупантом, вимогами припинити порушення прав людини та надати безперешкодний доступ міжнародним правозахисним механізмам на півострів. Резолюція ставить перед Верховним комісаром ООН з прав людини та Місією ООН окреме завдання з моніторингу ситуації за дотриманням прав людини в Україні – підготувати тематичний звіт щодо ситуації в Криму. А це вже означає, що «кримське питання» з порядку денного ООН нікуди не дінеться.

Росія повинна розуміти, що світ стурбований тим, що вона робить на території окупованого Криму і як вона, як держава-окупант, порушує права, безпеку та нагальні потреби мешканців півострова. І світ вимагає від Росії не вдавати, що питання Криму не стоїть на міжнародному порядку денному, а вести серйозну розмову. Розмову з нами, ООН та іншими міжнародними організаціями і партнерами.

Друга подія – оприлюднення річної доповіді Прокурора Міжнародного кримінального суду. У ній, зокрема, підтверджено існування міжнародного збройного конфлікту між Російською Федерацією та Україною у зв’язку з окупацією Криму наприкінці лютого 2014 року. Окрім того, наявна у прокурора інформація вказує на виникнення не пізніше 14 липня 2014 року міжнародного збройного конфлікту між Російською Федерацією та Україною на території Донецької та Луганської областей. З Гааги в Москву надіслано важливий сигнал, що усі міжнародно-протиправні дії Росії як держави-агресора будуть належним чином перевірені та враховані прокурором МКС.

Читайте также:

Как сейчас выглядит самое страшное место, где бойцы АТО гибли сотнями (фото)

Важливість кожної з цих двох подій абсолютно зрозуміла. Але чомусь майже ніхто не намагається поставити їх в один контекст. У той час, коли «кримська резолюція» встановлює додаткові політичні засади з чіткою характеристикою дій Росії як держави-окупанта та підтверджує незаконність захоплення української території, доповідь Прокурора МКС встановлює аналогічні юридичні рамки. Одночасно у двох вимірах – політичному і юридичному – але фактично з одним змістом – ми маємо міжнародну кваліфікацію того, що Росія вчинила і продовжує вчиняти в окупованому Криму і на Донбасі.

Читайте также:

Как победить кремлевскую власть

Реакція на доповідь МКС з боку Москви була майже миттєва: російський президент підписав розпорядження про намір Росії не приєднуватися до Римського статуту Міжнародного кримінального суду (хоча Росія підписала його ще у 2000 році). І якщо на це розпорядження подивитися, то можна поаплодувати: майже за одну ніч всі причетні органи виконавчої та судової влади Росії повністю погодили це рішення. Це перемога російської системи над самою собою.

Читайте также:

Борьба с терроризмом в Крыму: учителям рекомендуют следить за учениками в интернете

Цікаво, якими будуть подальші кроки. На вихід з ООН розраховувати, мабуть, не варто. Але я турбуюся про те, щоб Росія раптом не придумала для себе якусь лазівку для відокремлення Статуту Міжнародного суду ООН від Статуту самої Організації, невід’ємною частиною якого він є.

До речі – цього року Росію вже не обрали до Ради ООН з прав людини. Ця подія є винятковою з декількох причин. По-перше, тому що поняття Росії і прав людини для багатьох є несумісними. По-друге, тому що це відбулося вперше за останні 170 з гаком голосувань до виборчих органів в ООН. Ну і по-третє, тому що держава-постійний член Ради Безпеки, яка начебто може робити майже все в рамках ООН, зрозуміла межі своїх можливостей. І всі інші також.

Росія не вперше руйнує основи сучасного світу. Ще в грудні минулого року Москва дозволила собі не виконувати рішення міжнародних судів – передусім, Європейського суду з прав людини, – якщо це протирічить російській конституції.

Насправді ці два рішення – політичне і юридичне – від цього моменту і надалі встановлюють межі, своєрідні «червоні прапорці», для будь-яких намагань Росії плести змову за лаштунками заради укладання другої чи якоїсь-небудь ще Ялти.

Фактично, ситуація з обома міжнародними судами показує, що Росія прагне створити такі умови, за яких правовий простір – на якому і тримається цей світ – виглядав би як мозаїка. А сама Росія була б непідзвітна юридичним нормам, встановлювала би правила сама для себе або ж взагалі грала без правил.

До речі, ця тактика (а назвати її стратегією я не наважуся) б’є по намірах самої Росії щодо створення багатополярного світу. Без практичного застосування і закріплення ключових норм, які б складали основу для співробітництва, такий світ би мав триматися лише на домовленостях між ключовими гравцями. А це занадто непередбачувано. Коли немає довіри, слід звертатися до існуючих правил – насамперед, юридичних. Якщо вони зникають – це дорога в нікуди.

Існуючий світ тримається на міжнародному праві. За його недотримання має бути чітка, чесна та зрозуміла система санкцій. І це єдиний шлях вперед. Юрисдикція Міжнародного суду ООН та Міжнародного кримінального суду має бути максимально широкою, аби кожен, хто порушує міжнародне право, був покараний. Аби дістати всіх – чи на державному рівні, чи на особистісному, як ми намагаємося дістати тих, хто стоїть за трагедією збиття літака МН17.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Власть чаще переходит из рук в руки, чем от головы к голове."

Это заразно: тесное общение с ФСБ РФ привело к атрофированию мозга у белорусского КГБ

Пользователей Google оградят от новостей российских пропагандистов

Forbes опубликовал рейтинг самых богатых певиц планеты

Королева Елизавета II побила все мыслимые рекорды своей свадьбой

Урегулирование конфликта на востоке Украины, почти наверняка, окажется не столь долгим, как в Косово, – эксперт

Минимум 12 орков: украинские герои устроили мясорубку боевикам

Местные выборы: кандидат выиграл мандат с помощью броска монеты

Всем плевать? Одиозный украинский мэр зажег российский паспорт

Массовые беспорядки в Киеве: много полиции и десятки задержанных, что происходит

Какой такой “советник Трампа” пожаловал к Кернесу и зачем

Плотницкий нашел в себе “пятую колонну”, полетели головы

Нардеп объяснил, в чем разница между НАБУ и НАПК

Виборчий кодекс України: про що варто пам’ятати законотворцям

Вы это видели? Майкл Джексон позавидовал бы “тюнинга” жены Луценко

Коноплянку признали лучшим в Германии

Всі “блискучі” ходи влади об‘єктивно приречені на погіршення ситуації в цілому

Замість трамвайчика – жирафи в шарфах. На місці спаленої “Фемен” фотозони з’явилась нова

Массовые похищения украинцев: стало известно, кто за этим стоит

Яременко: Несамостійність Білорусі в безпековій та оборонній сфері – непристойно очевидна

Никогда не поднимайте это! Украинцам грозит смертельная опасность