USD27.0537

Ані політика, ані право не грають на боці Росії – Клімкін

Ані політика, ані право не грають на боці Росії - Клімкін

Росія повинна розуміти, що світ стурбований тим, що вона робить на території окупованого Криму і як вона, як держава-окупант, порушує права, безпеку та нагальні потреби мешканців півострова. Про це у блозі на сайті “Новое время” пише міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Цього тижня в один день відбулися дві події, про які знає майже кожен.

Перша з них – ухвалення Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь», ініційованої Україною.

Ми з самого початку прагнули максимально сильних формулювань з чітким сигналом Росії: прийшов час змінювати ситуацію. Формулювань з відкритим політичним засудженням окупації Криму та невизнанням його анексії, визнанням Росії державою-окупантом, вимогами припинити порушення прав людини та надати безперешкодний доступ міжнародним правозахисним механізмам на півострів. Резолюція ставить перед Верховним комісаром ООН з прав людини та Місією ООН окреме завдання з моніторингу ситуації за дотриманням прав людини в Україні – підготувати тематичний звіт щодо ситуації в Криму. А це вже означає, що «кримське питання» з порядку денного ООН нікуди не дінеться.

Росія повинна розуміти, що світ стурбований тим, що вона робить на території окупованого Криму і як вона, як держава-окупант, порушує права, безпеку та нагальні потреби мешканців півострова. І світ вимагає від Росії не вдавати, що питання Криму не стоїть на міжнародному порядку денному, а вести серйозну розмову. Розмову з нами, ООН та іншими міжнародними організаціями і партнерами.

Друга подія – оприлюднення річної доповіді Прокурора Міжнародного кримінального суду. У ній, зокрема, підтверджено існування міжнародного збройного конфлікту між Російською Федерацією та Україною у зв’язку з окупацією Криму наприкінці лютого 2014 року. Окрім того, наявна у прокурора інформація вказує на виникнення не пізніше 14 липня 2014 року міжнародного збройного конфлікту між Російською Федерацією та Україною на території Донецької та Луганської областей. З Гааги в Москву надіслано важливий сигнал, що усі міжнародно-протиправні дії Росії як держави-агресора будуть належним чином перевірені та враховані прокурором МКС.

Читайте также:

Крым умирает: в сети рассказали о состоянии медицины на полуострове

Важливість кожної з цих двох подій абсолютно зрозуміла. Але чомусь майже ніхто не намагається поставити їх в один контекст. У той час, коли «кримська резолюція» встановлює додаткові політичні засади з чіткою характеристикою дій Росії як держави-окупанта та підтверджує незаконність захоплення української території, доповідь Прокурора МКС встановлює аналогічні юридичні рамки. Одночасно у двох вимірах – політичному і юридичному – але фактично з одним змістом – ми маємо міжнародну кваліфікацію того, що Росія вчинила і продовжує вчиняти в окупованому Криму і на Донбасі.

Читайте также:

От Порошенко уже начали разбегаться “свои”, как от чумного – Муждабаєв

Реакція на доповідь МКС з боку Москви була майже миттєва: російський президент підписав розпорядження про намір Росії не приєднуватися до Римського статуту Міжнародного кримінального суду (хоча Росія підписала його ще у 2000 році). І якщо на це розпорядження подивитися, то можна поаплодувати: майже за одну ніч всі причетні органи виконавчої та судової влади Росії повністю погодили це рішення. Це перемога російської системи над самою собою.

Читайте также:

Донбасс вернется под контроль Украины независимо от новой власти в России – Соловей

Цікаво, якими будуть подальші кроки. На вихід з ООН розраховувати, мабуть, не варто. Але я турбуюся про те, щоб Росія раптом не придумала для себе якусь лазівку для відокремлення Статуту Міжнародного суду ООН від Статуту самої Організації, невід’ємною частиною якого він є.

До речі – цього року Росію вже не обрали до Ради ООН з прав людини. Ця подія є винятковою з декількох причин. По-перше, тому що поняття Росії і прав людини для багатьох є несумісними. По-друге, тому що це відбулося вперше за останні 170 з гаком голосувань до виборчих органів в ООН. Ну і по-третє, тому що держава-постійний член Ради Безпеки, яка начебто може робити майже все в рамках ООН, зрозуміла межі своїх можливостей. І всі інші також.

Росія не вперше руйнує основи сучасного світу. Ще в грудні минулого року Москва дозволила собі не виконувати рішення міжнародних судів – передусім, Європейського суду з прав людини, – якщо це протирічить російській конституції.

Насправді ці два рішення – політичне і юридичне – від цього моменту і надалі встановлюють межі, своєрідні «червоні прапорці», для будь-яких намагань Росії плести змову за лаштунками заради укладання другої чи якоїсь-небудь ще Ялти.

Фактично, ситуація з обома міжнародними судами показує, що Росія прагне створити такі умови, за яких правовий простір – на якому і тримається цей світ – виглядав би як мозаїка. А сама Росія була б непідзвітна юридичним нормам, встановлювала би правила сама для себе або ж взагалі грала без правил.

До речі, ця тактика (а назвати її стратегією я не наважуся) б’є по намірах самої Росії щодо створення багатополярного світу. Без практичного застосування і закріплення ключових норм, які б складали основу для співробітництва, такий світ би мав триматися лише на домовленостях між ключовими гравцями. А це занадто непередбачувано. Коли немає довіри, слід звертатися до існуючих правил – насамперед, юридичних. Якщо вони зникають – це дорога в нікуди.

Існуючий світ тримається на міжнародному праві. За його недотримання має бути чітка, чесна та зрозуміла система санкцій. І це єдиний шлях вперед. Юрисдикція Міжнародного суду ООН та Міжнародного кримінального суду має бути максимально широкою, аби кожен, хто порушує міжнародне право, був покараний. Аби дістати всіх – чи на державному рівні, чи на особистісному, як ми намагаємося дістати тих, хто стоїть за трагедією збиття літака МН17.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Если вы смотрите телевизор - вы, должно быть, заметили, что хорошие парни побеждают плохих всегда, кроме девятичасовых новостей."

Уйдут годы на исправление “реформ” Гонтаревой, – эксперт

В Нацсовете по вопросам ТВ и радио новый роман? Или что позволяет Ульяне Фещук быть несменной помощницей Артеменко

Подборка блогожаб и фотоприколов от UAINFO за 27 февраля

Російським окупантам і колаборантам ОРДЛО кортить позбутися блокади

Невзоров: Конец “русского мира” будет естественен и забавен. ВИДЕО

Атака планів, — експерт

В Киеве обрушился Шулявский мост

“Был ультиматум”: Турчинов рассказал о планах РФ штурмовать все украинские воинские части в Крыму

О каких рисках для Украины говорили на оперативном сборе руковоящего состава ВСУ

Тупик для Кремля: крымские провалы оккупантов

Населення Донбасу не поспішає йти в партизани – Права Справа

На окупованій території є тільки одне гідне робоче місце – партизана

“Первым делом мы осуществим полное возвращение газовой и нефтедобывающей отрасли государству”, – Вадим Рабинович

Почему Россия не будет аннексировать Донбасс, — эксперт

Гонтарева, слухи и немного логики, — финансист

Голландцы все так же “быкуют”, наши все так же тупят, — блогер

Как Россия вернет Крым, — профессор

Новости Крымнаша. Только украинская весна способна отогреть наши замёрзшие души, — блогер

Во время футбольного матча ультрас “Шахтера” сожгли флаг “ДНР” (видео)

Савченко — совместный проект Тимошенко-Медведчука-Путина, — ветеран внешней разведки