USD27.2675

Чому “гібридна” війна триває так довго

Чому "гібридна" війна триває так довго

Головним ресурсом у цій війні є не набої чи пальне, а політична (само)ідентичність звичайних людей. Ця війна передусім ведеться у свідомості людей, а усе інше – ресурси для цієї боротьби…

Ініціатори “блокад” та автори законопроекту про окуповані території Донбасу із “Самопомочі” теж давно не приховують, що їхньою головною метою є те, що вони називають “зупинити війну”… Наївні дилетанти, у кращому випадку. Зупинити війну може лише той, хто її почав, агресор, який нападає. Жертва агресії може зупинити агресора, але не може “зупинити війну”.

Перевести війну проти зовнішнього ворога у громадянську війну або хоча б у внутрішній конфлікт – мета, яка цілком вписується у реалізацію російських інтересів в Україні.

Я зараз не стверджую, що люди, які цим займаються, є прямими російськими агентами, хоча й не сумніваюся, що такі насправді між ними є. Люди переважно слабкі, вони більше не можуть терпіти, і їхній розум цілком поглинули негативні емоції. І цей свій політичний психоз вони переносять на широкі маси населення, які й без того потерпають від погіршення свого соціально-економічного стану.

Тому об’єктивні передумови справді є. Сучасна влада наробила немало управлінських і політичних помилок. Десь із середини лютого Україну сильно лихоманить. Політична криза перемістилася з парламенту на вулиці. Різні отаманчики верховодять обуреними, але наївними людьми.

З боку може навіть здаватися, що влада валяється під ногами. Але це не так. Її просто немає у тому сенсі, який ми звикли вкладати у поняття влада. Тобто є люди, на яких ми покладаємо владні функції включно з монопольним правом держави на легітимне насильство. Але вони його не застосовують, принаймні вчасно. З різних причин, головна з яких – власний страх перед наслідками. І будь-хто з вуличних отаманчиків чи парламентських опозиціонерів, якби захопив собі владу, не знав би, що з нею робити.

Читайте также:

Позорят украинцев: топ казусов наших политиков

А навіть якби і знав – то не зміг би. Через відсутність легітимних та ефективних державних інститутів. Старі інструменти політичного управління вже струхли і не годяться, а ті нові, які вже з’явилися за останні 3 роки, ще не окріпли, знаходяться в стадії реформування, і разом з усією системою держави хворіють спільними хворобами. Старі хвороби: неефективність, немотивованість, корупція, – доповнюються новими: незнанням, невмінням і нетерпимістю…

Що робити?

Моя відповідь не сподобається дуже багатьом, але вона стосується всіх. Потрібно провести роботу над помилками. А вони у кожного свої, і ще невідомо, у кого їх більше… Призначити одного винного – не значить зарадити проблемі. Бо проблема не лише у владі – вона у всій країні! Навіть опозиції притомної немає… Є лише різноманітні “альтернативи”, які можуть лише грабувати по-своєму, альтернативно.

Читайте также:

Стало известно, как Курченко связан с переворотом в «ЛНР»

У такій ситуації критиків влади (і ворогів, і конкурентів) більш ніж достатньо. Щоб кричати “зрада” і “геть”, ненавидіти Порошенка – великого розуму не треба. Треба лише швидка реакція і бажання бути “як усі”. Це масовий психоз, я вже переконався…

Допомогти Україні сьогодні, на мою думку, означає передусім допомогти “прийти в себе” українцям. Подумайте про наслідки дій своїм власним розумом, а не емоційно зараженими символами ворожої пропаганди про “торгівлю на крові”, “бариг”, “ліпєцкої фабрики” тощо. Ці віруси вже живуть у головах мільйонів українців, вони туди були імплементовані без будь-якого опору, це те, в що люди просто хочуть вірити. Вірити одностайно і безапеляційно. А хто так не думає – той внутрішній ворог. І тепер вони визначають ваші емоції у ставленні до даної проблеми. Відбувається перенацілення ненависті: з зовнішнього агресора – на внутрішню владу. Після цього поразка стає неминучою. Подумайте далі на один крок.

Зараз найголовніше

  1. Стабілізувати політичну ситуацію всередині України.
  2. Відбити імовірну ескалацію на Донбасі, а може й перейти в тактичний наступ – тут військовим видніше.
  3. Залагодити дипломатичний конфуз через звинувачення України у виході з “мінських домовленостей” (через легалізовану Президентом блокаду).
  4. Пояснити українцям (усім), що цей конфлікт надовго і ніякі “блокади” не можуть “припинити війну”, визволити полоненних чи звільнити Донбас. Вони можуть тільки випустити пар і потім загнати у депресію.
Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политики идут не те, кто знает, что нужно делать, а те, кто знает, что нужно говорить."

© Стас Янковский

Рада весной покажет школе язык

В Крыму скрутили украинцев, им вменяют страшные преступления

Праздник и наказание: реакция Украины и вопли РФ из-за летального оружия от Канады

Руссо-оккупанто, чхали на морали. Реалии оккупации

Прыжок в бездну: что будет с валютой на межбанке

Катастрофический курс евро: что будет дальше, не все так плохо

Чи можна, порушуючи закон, боротися з корупцією?

Главное за ночь: реакция Супрун на отставку и третья сила на Донбассе

Катастрофа на Донбассе: ПАСЕ решила прижать Путина к стенке

Немає “поляни” – немає схем: чому прокуратура Криму так динамічно працює

Дети, алкоголь и сигареты: магазин опозорился на всю Украину

Посол США резко осадил россиян, появилось яркое видео

Чи варто в країні, якій буквально загрожує загибель, “шатати будку”?

США вновь призывают Россию прекратить ракетные обстрелы Украины

Несостоявшийся импичмент, или Хочу быть Премьером

Паника на Донбассе! Путинских убийц косит таинственная третья сила

Грипп атакует украинцев: где наиболее угрожающая ситуация

Чего добивается власть от НАБУ?

Почему Луценко вспомнил о Корбане

Россия может лишиться ЧМ вплоть до первого удара по мячу