USD26.4922

Чому погіршилась продовольча безпека в країні, і як цьому зарадити?

Чому погіршилась продовольча безпека в країні, і як цьому зарадити?

Продовольча безпека є найважливішим чинником в національній безпеці будь-якої держави. Особливо зараз, в умовах активної євроінтеграції з одного боку, і одночасно, масштабної соціально-економічної кризи і бойових дій на сході країни. Сьогодні Україна стикається зі значними викликами своєї продовольчої безпеки, тому питання її зміцнення стоїть як ніколи гостро. Що ж повинна робити держава для зміцнення продовольчої безпеки?

Передусім давайте визначимося, що ж таке продовольча безпека, і з чого вона складається.

Згідно з Римською декларацією про всесвітню продовольчу безпеку, визначення продовольчої безпеки включає в себе наступні елементи:

1. фізична доступність достатньої в кількісному відношенні, забезпеченні та поживної енергії;

2. економічна доступність до продовольчих і соціальних груп населення;

3. автономність і економічна самостійність національної продовольчої системи (продовольча незалежність);

4. надійність, тобто потенціал національної продовольчої системи;

5. стійкість, що означає, що національна продовольча система розвивається в режимі розширеного відтворення.

Аби оцінити рівень продовольчої безпеки країни, звернімося до Глобального індексу продовольчої безпеки, який готується дослідним відділом журналу The Economist. Індекс враховує такі показники як фізична і фінансова доступність продовольства, його якість і безпека.

 Отже, якщо говорити про Україну, то в Глобальному індексі продовольчої безпеки за 2013 рік вона посідала 47-е місце і набрала 58,0 балів. Вже в 2017 р. вона опустилася на 63-тє місце, набравши 54,1 бал, тобто, -16 місць і -3,9 балів.

Для порівняння, Великобританія посідає 3-е місце (+17 позицій в порівнянні з 2013 р.), Німеччина – 7-е місце (+4), Польща – 27-е місце (0), Угорщина – 30-е місце (-2), Росія – 40-е місце (-1). Як бачимо, поки інші країни або росли, або утримували свої позиції, Україна пройшла величезну дорогу вниз. На даний момент вона посідає найгірше становище серед усіх європейських країн.

Про негативну динаміку в галузі продовольчої безпеки говорять і вітчизняні експерти. Так, фахівці нашої Асоціації тваринників України провели опитування серед експертів з метою оцінки ефективності діяльності за останній рік Міністерства аграрної політики і продовольства, ключовим завданням якого і є саме забезпечення продовольчої безпеки країни. Так от, 52% експертів поставили Міністерству незадовільну оцінку, хоча при цьому 39% висловилися про роботу Мінагрополітики позитивно і ще 10% не визначилися з відповіддю.

Схожа ситуація і з оцінкою ефективності роботи Мінагрополітики в сфері регулювання цін на продукти харчування. 72% опитаних експертів негативно оцінили діяльність Мінагрополітики в цьому напрямку, 24% поставили Міністерству позитивні оцінки і 5% не визначилися з відповіддю.

Можна було б припустити, що в умовах бойових дій на сході країни, рейдерства землі і врожаю, а також масштабної соціально-економічної кризи, всі перераховані вище фактори сприяють зниженню посівів і зменшенню економічної активності аграріїв. Однак це припущення не підтверджується заявами керівництва міністерства і офіційних даних.

Читайте также:

Atlantic Council: Трамп и Порошенко: клуб мальчиков-миллиардеров

15 жовтня 2015 р. тодішній Міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко заявив, що продовольча безпека країни забезпечена на 100%. Він запевняв, що не дивлячись на всі труднощі, посівна завершена успішно, і навіть на підконтрольних Києву територіях Донецької та Луганської областей посівна виконана на 99% і 96% відповідно. А у 2016 році Мінагрополітики урочисто відзвітувало про рекордний урожай  66 млн тонн, що на 5,9 млн тонн більше, ніж у 2015 році. У 2017 році Міністерство очікує на зниження врожаю, проте рекордний врожай 2016 року врівноважує ситуацію, тому вона має бути стабільною.

Гадаю, вагомим фактором, який впливає на погіршення продовольчої безпеки в Україні, є нарощування експорту зерна. Так, в 2015 році Україна експортувала 24 млн тонн зернових, а в 2016 році ця цифра практично подвоїлася – більше 40 млн тонн. У 2017 році очікується 10% падіння експорту зернових, до 36 млн тонн, однак на тлі торішнього зростання це падіння не настільки помітне.

Звичайно, в самому по собі збільшенні експорту зернових немає нічого поганого: він сприяє розвитку вітчизняного бізнесу, приносить країні валютну виручку. Але проблемою є те, що нарощування експорту відбувається за рахунок зменшення внутрішнього споживання.

Так, погляньмо на цифри: у 2015 р. обсяг експорту від загального обсягу врожаю склав трохи менше 40%, а в 2016 р. – більше 60%. У 2017 р., на підставі оцінок експертів, частка експорту складе близько 55-57 % від обсягу врожаю. Таким чином, різницю між показниками різних років передусім недоотримує український користувач. До чого ж призведе зменшення пропозиції на внутрішньому ринку? По-перше, до росту цін на продукти харчування, що шкодить економічній складовій продовольчої безпеки, а по-друге, до зменшення власне кількості цих продуктів. 

Читайте также:

«На» или «в» Украине: российский политолог преподал урок жителям РФ

При цьому квоти від ЄС на аграрну продукцію залишаються незначними навіть після їх збільшення: менше 1,8 млн тонн, при тому, що в 2016 році однією тільки кукурудзи до ЄС ми експортували 6,7 млн тонн.

Також, на мою думку, кроком, що значно погіршує продовольчу безпеку країни, є рішення Кабінету міністрів щодо відмови від державного регулювання цін на продукти харчування. З 1 жовтня 2016 р. до 1 січня 2017 р. був тестовий період, а з 1 липня 2017 р. – відмова від регулювання цін діє на постійній основі. Мова йде про такі продукти як борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, свинина, яловичина, м'ясо птиці, варені ковбасні вироби, дитяче харчування, курячі яйця, соняшникова олія і вершкове масло, сметана, сир, молоко. Хоча й багато хто з експертів вважає, що в країні давно не працювала державна регуляція цін на продукти, однак держава все ж забезпечувала соціально комфортний рівень цін для найменш забезпечених груп громадян.

Тепер же що маємо? Новий стрибок інфляції. У жовтні 2017 р. НБУ скоригував прогноз по інфляції, зазначивши, що продовольчі товари продовжують дорожчати ( 28,2% в річному вимірі). Однак офіційні цифри можуть не відображати реальний стан справ. Все це є прямим наслідком бездіяльності уряду в питаннях забезпечення продовольчої безпеки країни. Зокрема, порушується економічна складова – люди все більше і більше грошей витрачають на продукти харчування.

Читайте также:

Сейчас у Путина появилась новая сумасшедшая забава – юрист

Вважаю, що свою роль в погіршенні продовольчої безпеки відіграє і скасування ДЕСТів (Держстандартів, всім відомих як «ГОСТи»). З 1 січня 2016 року у Україні скасовано майже 13 тисяч Держстандартів, що регулюють якість товарів, зокрема, продуктів харчування. Влада пояснювала це переходом на нові міжнародні технічні регламенти. Однак перехід на нові техрегламенти неможливо провести одномоментно. Також постає питання дотримання нових стандартів якості. Як наслідок, держава фактично відмовилася від контролю якості українських продуктів.

Додатково послаблює контроль держави над якістю продуктів харчування і мораторій на перевірку бізнесу, ухвалений Верховною Радою у 2014 р. і продовжений до кінця 2017 р. Такий крок аргументується бажанням держави послабити бюрократичний тиск на бізнес. Але ж ослаблення бюрократичного контролю аж ніяк не означає скасування контролю як такого! Тому відмова держави від наглядових функцій де-факто дала можливість бізнесу фактично паразитувати на споживачах. Тим паче, що інституту репутації в Україні немає.

Як результат, скасування державного контролю над якістю продуктів харчування призводить до плачевних наслідків. Я маю на увазі численні випадки масових отруєнь по країні. Восени 2016 р. було зафіксовано спалах отруєнь фальсифікованим алкоголем – не менше 85 постраждалих, з яких 42 людини загинули. Влітку 2017 р. спостерігалася ціла низка отруєнь рибою. Аналогічно важка ситуація і у сфері послуг. Влітку 2017 р. в Києві призупинили свою діяльність до 30% закладів громадського харчування через невідповідність санітарним стандартам, отруєння і т.п.

Сумно, що через демонстративну відмову держави від будь-якого контролю в сфері безпечності харчування страждають споживачі. І для виправлення ситуації держава не робить нічого. 

Ще одним фактором, який впливає на зниження продовольчої безпеки, є різного роду епізоотії, зокрема, розповсюдження африканської чуми свиней (АЧС), яка охопила вже всі регіони України, окрім Львівської області. Експерти, які взяли участь в раніше згаданому дослідженні Асоціації тваринників, вкрай негативно оцінили діяльність держави по боротьбі з АЧС. 67% опитаних поставили негативну оцінку влади, 12% не визначилися з відповіддю. Лише 19% експертів позитивно оцінили зусилля влади щодо боротьби з АЧС. 

На продовольчу безпеку країни також впливає скорочення виробництва продуктів харчування. За даними статистики, виробництво молочної продукції в 2016 р. зменшилася на 3%, а по окремих категоріях товарів – на всі 8%. Кількість хлібобулочної продукції тільки в квітні 2017 р. впала на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року. На мою думку, виробники втрачають інтерес до внутрішнього ринку через загальну економічну кризу в країні. 

Серед причин погіршення продовольчої безпеки я б назвала ще й погіршення стану інфраструктури країни. За словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, 90% автомобільних доріг непридатні для транспорту. У сфері залізничного транспорту ситуація схожа. Знос вантажних вагонів в Україні становить 91,3%. Річкове судноплавство практично відсутнє. За таких умов створюються перепони для транспортування продуктів харчування задля рівномірного забезпечення ними громадян у всіх куточках країни. 

Таким чином, як висновок, я б виділила наступні напрямки зміцнення продовольчої безпеки України в умовах євроінтеграції:

1. Уряду слід відновити державне регулювання цін на продукти харчування. За вкрай складної економічної ситуації в країні, коли за оцінкою ООН, близько 60% населення України живе за межею бідності, відмова від державного регулювання цін на продукти харчування призведе до зростання цін і економічної недоступності продовольства в достатній кількості для багатьох громадян України.

2. Скорочення експорту української сільськогосподарської продукції є, хоч і суперечливим, проте важливим елементом забезпечення продовольчої безпеки країни. На даний момент продовольство йде з країни, що негативно позначається на доступності його для населення. Можливо, уряду варто піти на обмежувальні заходи з метою зменшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції.

3. Уряду слід домагатися збільшення квот з боку ЄС для української сільськогосподарської продукції. Це дозволить компенсувати агротрейдерам витрати від обмеження експорту з країни.

4. Відновлення транспортної інфраструктури, крім позитивного економічного ефекту, позначиться і на покращенні фізичної доступності продовольства.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политики идут не те, кто знает, что нужно делать, а те, кто знает, что нужно говорить."

© Стас Янковский

Вінницькі рибоводи рятують фауну Південного Бугу

Модернізувати країну без політиків не вийде – журналістка

Вот так розціночки: журналист случайно нашел “базу данных” украинских проституток

Квартиру депутата подорвали гранатой, появились фото

Триумф и трагедия украинских националистов

Вінницькі поліцейські поділились кров’ю з постраждалими в ДТП

Россия очнулась? Оккупированную Луганщину вернут Украине!

Судья жестко поплатилась за атаку на патриотов

Ликвидация “мясника” уже не за горами

Пора заканчивать: Плотницкий выступил с ужасными приказами

Не только Вакарчук: Притулу хотят выбрать президентом

Замес в Луганске: идеальный момент для Путина

Все побежали брать: в Украине резко обвалился курс валюты

Засідання комісії в облраді транслювали в прямому ефірі на Facebook

Имперская тень над оккупированным Крымом

Умер Дмитрий Хворостовский: биография оперного певца

Центр перекрыт, люди в панике: кадры сотен танков в Луганске

Наступного разу активній меншості слід починати з політики – Пекар

Сделал бы все по-другому: Гелетей рассказал о уроки Иловайска

Студентов отправляют на удаленное обучение: что происходит