USD27.0537

Держава має переорієнтуватися на вирішення економічних завдань – думка

Держава має переорієнтуватися на вирішення економічних завдань – думка

Вивчення праць американського економіста, лауреата Нобелівської премії Дуґласа Норта приводить до висновку – ключове значення в будь-якому суспільному розвитку має насамперед якість державних інститутів, зазначає в своєму блозі на “Новому часі” академік Богдан Данилишин. Не може бути розвинутої в економічному та гуманітарному аспектах держави, якщо у неї нема адекватних тенденціям сучасного економічного розвитку державних і громадських інститутів.

Однак, як я неодноразово писав, і як попереджав Норт, не слід автоматично переносити чужий досвід на свій ґрунт, тому що деякі держінститути, які довели свою дієвість в одних країнах, абсолютно не дають ефекту в інших.

Після краху ідеї “історичного матеріалізму” в 1991 році ми абсолютно випустили з уваги, що в тоталітарного СРСР були й певні успіхи, наприклад, у будівництві важкої промисловості. Історія економіки підтверджує, що крім країн класичного ендогенного капіталізму, розташованих переважно на так званому “культурному Заході”, в усіх інших країнах будівництво інфраструктури індустріального суспільства завжди потребувало зусиль мобілізаційного характеру. Так було в СРСР у 1930-ті роки, так було в Японії після Другої світової війни, так було в Південній Кореї в 1960-ті роки, так було в Китаї, починаючи з 1990-х років і до недавнього часу. І про необхідність здійснення таких же зусиль зараз говорить американцям новообраний президент Дональд Трамп – це й повернення промислового виробництва на батьківщину, це й оновлення застарілої американської інфраструктури.

Я пишу про це, тому що, по-перше, не все, чим характеризувався в нас минулий соціалістичний період, було винятково поганим. По-друге, методи завжди підбираються під завдання, які стоять перед суспільствами, що прагнуть розвитку. А по-третє, і це найважливіше, відповідно повинні бути визначені й повноваження державних органів у вирішенні поставлених перед ними завдань – отже, визначена відповідна конфігурація цих органів в державі, а також баланс владних повноважень.

Читайте также:

ГПУ выдвинула Новинскому обвинения по 3 статьям: нардепу “светит” до 5 лет тюрьмы

Таким чином, улаштування українських державних органів повинно мати похідний характер від тих завдань, які стоять перед державою сьогодні. Які це завдання? Звичайно, вони зосереджені, насамперед, в економіці. Бо економіка – це основа всього. Як кажуть, “буде хліб – буде й пісня”.

Читайте также:

“Партия казнокрадов одержала очередную победу”, – блогер об отставке Саакашвили

Які в України актуальні завдання в економіці? Модернізація країни в рамках нової хвилі четвертої за рахунком промислової революції, що йде зараз у світі, як попередив нас на початку 2016 року на Давоському форумі його засновник Клаус Шваб. Це означає, що країни, які зможуть інтегруватися в неї, будуть процвітати в майбутньому. Ті ж країни, які до цього не здатні, будуть змушені животіти. І тенденція намічається в світі міжнародної політики, коли лідерами країн все частіше стають люди, які заявляють про домінування національних інтересів над глобальними, змушує замислитися – чи така вже безвадна політика, яку Україна проводить весь час незалежності, наскільки вона сучасна?

Парадигма промреволюції четвертої хвилі вже дозволяє країнам самим виробляти значно більшу кількість промислової продукції для внутрішніх потреб, а не купувати її за кордоном. Методологія “ощадливого споживання” завойовує все більшу популярність у світі. Наростає запеклість міжнародної конкуренції, коли продавати на зовнішніх ринках продукцію стає все важче й важче. Це робить все перспективнішою переорієнтацію великих і середніх за розміром країн (середньою країною є й Україна) на свої внутрішні ринки.

Читайте также:

Сломленные: топ-5 неожиданных травм нардепов (фото)

Тому наша внутрішня державна політика і робота наших державних органів мають бути переорієнтовані на вирішення саме таких завдань. А чим принципово відрізняється політика, орієнтована на розвиток національної промисловості, від міжнародної торговельної політики? Більш тривалими термінами реалізації прийнятих нею рішень. Що це означає? А це означає, що всі політичні органи в разі правильно сформульованої задачі повинні мати більше часу для її впровадження.

Співвідношення значущості в нинішньому періоді наших державних органів має бути перенесене в бік виконавчої влади, за умови, звичайно, що її робота відповідає трендам четвертої промислової революції. Роль парламенту дуже важлива в нинішній конфігурації державних органів, але вона повинна носити підпорядкований характер.

Чи призведе пропонована мною деяка переоцінка значущості ролі держінститутів до “перетягування” влади в Україні тими чи іншими політичними колами? Я впевнений, що ні. Наша “четверта влада” – преса – дуже пильна, і не дозволить того, що було дозволене політикам зовсім недавно. А найголовніше, цього не допустить український народ.

Але нам необхідно дочекатися, поки проростуть зерна нової української політики, а не міняти постійно міністрів, бо українська економіка, яка потребує певного роду позитивного дирижизму, просто цього не витримає. Суспільство має адаптуватися до сигналів згори, які йому надсилають державні органи. І якщо кабінети міністрів будуть міняти занадто часто, то цього не відбудеться.

Отже, нам потрібна така конфігурація нинішньої влади, де акцент був зроблений на виконавчу владу, з громадською вимогою до парламентаріїв вести з трибуни Верховної Ради не популістську, а жорстку, але аргументовану, обґрунтовану і конструктивну критику, що спирається на кращі зразки світової політичної та економічної науки. Така ж вимога повинна висуватися й до “четвертої влади” – преси: вести таку ж науково обґрунтовану критику дій.

Зміна влади, безумовно, проводиться виборцями на виборах. Це серйозне завоювання незалежної України в порівнянні з комуністичним періодом. Але для прийняття правильних рішень виборців не повинні вводити в оману безвідповідальні політики-популісти й окремі журналісти,що не відрізняються високою компетентністю в питаннях економіки, тому що ціною цього може стати остаточне руйнування економіки України.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политике приходится делать много такого, чего не следует делать."

© Теодор Рузвельт

Уйдут годы на исправление “реформ” Гонтаревой, – эксперт

В Нацсовете по вопросам ТВ и радио новый роман? Или что позволяет Ульяне Фещук быть несменной помощницей Артеменко

Подборка блогожаб и фотоприколов от UAINFO за 27 февраля

Російським окупантам і колаборантам ОРДЛО кортить позбутися блокади

Невзоров: Конец “русского мира” будет естественен и забавен. ВИДЕО

Атака планів, — експерт

В Киеве обрушился Шулявский мост

“Был ультиматум”: Турчинов рассказал о планах РФ штурмовать все украинские воинские части в Крыму

О каких рисках для Украины говорили на оперативном сборе руковоящего состава ВСУ

Тупик для Кремля: крымские провалы оккупантов

Населення Донбасу не поспішає йти в партизани – Права Справа

На окупованій території є тільки одне гідне робоче місце – партизана

“Первым делом мы осуществим полное возвращение газовой и нефтедобывающей отрасли государству”, – Вадим Рабинович

Почему Россия не будет аннексировать Донбасс, — эксперт

Гонтарева, слухи и немного логики, — финансист

Голландцы все так же “быкуют”, наши все так же тупят, — блогер

Как Россия вернет Крым, — профессор

Новости Крымнаша. Только украинская весна способна отогреть наши замёрзшие души, — блогер

Во время футбольного матча ультрас “Шахтера” сожгли флаг “ДНР” (видео)

Савченко — совместный проект Тимошенко-Медведчука-Путина, — ветеран внешней разведки