USD26.0366

Конкурс на призначення в органи влади перетворюється на фарс

Чесна, порядна і компетентна влада починається з прозорості і неупередженості кадрових призначень. Проте, чиновники знову провалили чергову реформу, перетворивши на фарс відкриті конкурси.

Парад пародій на відкриті конкурси продовжується. Вже цілком зрозуміло, що чиновники продовжують ті ж зловживання, які й призвели до масових виступів демократичного протестного руху.

Чергове здивування – новопризначений заступник міністра МВС, 24-річний фахівець із «зелених технологій», що перед зайняттям посади проживала у Стокгольмі. Зайве говорити про «перспективи» зменшення злочинності при такому кадровому рішенні. У відкритому доступі уже достатньо інформації про адміністративний вплив на конкурсну комісію. Зрештою, цей випадок нівелює сам факт існування відкритих конкурсів, і його публічне обговорення свідчить про остаточну втрату довіри до неупередженості призначень на державну службу.

Нещодавній скандал з призначенням губернатора Миколаївської області спритні піарники обернули на користь його публічності. Хоча це жодним чином не зменшило суспільне обурення зафіксованими фактами маніпуляцій і зловживань під час конкурсу.

Громадські активісти Харківщини пішли далі – проаналізувавши конкурсні процедури та виявивши недоліки у порядку призначення, розробили ряд пропозицій, втілення яких дало б змогу нівелювати ручне управління і необʼєктивність конкурсної комісії.

Так, активісти громадської організації «Експертиза реформ» вбачають такі причини недовіри суспільства, несправедливості, упередженості, недоброчесності і непрозорості конкурсних відборів:

1. Непрозора система формування самих конкурсних комісій. Часто до їх складу входять, а то й очолюють, одіозні посадовці, що самі замішані на створенні корупційних схем в органах влади. Такі комісії не мають жодної довіри у суспільства, так же як і посадовці, що «виграли» такі конкурси.

Читайте также:

Почему Саакашвили хочет поменять украинскую элиту

2. Недосконалість системи оцінювання кандидатів. Наприклад, перший із трьох етапів конкурсу – тести на знання законодавства – займають лише 10% від загальної кількості балів. Але саме тести у всьому світі визнані як найбільш валідна і надійна методика оцінювання знань. У нас же 40% – бали за рішення ситуативних задач і 50% – особиста співбесіда. Але правильність відповідей на тести визначає автоматизована система, а результати інших етапів – члени комісії на свій особистий розсуд.

Читайте также:

Почему Мартыненко должен сесть – Лещенко

3. Перешкоди вільного доступу кандидатів до проходження всіх етапів. Кандидати, що не набрали достатню кількість балів на першому етапі та другому етапі, не допускаються до наступних етапів і не мають змоги продемонструвати свою відповідність претендованій посаді.

4. Маніпулятивність та упередженість в оцінюванні. На другому етапі конкурсанти отримують завдання розвʼязати однакові ситуаційні задачі. Обʼєктивність і незалежність оцінювання має забезпечуватися за рахунок шифрування відповідей таким чином, щоб членам комісії не було відомо, чиї саме відповіді вони оцінюють. Натомість, чиновники практикують особисту презентацію вирішених завдань – це по-перше порушує порядок анонімності. А по-друге, конкурсанти, які презентують завдання останніми, мають значні переваги, отримавши можливість врахувати помилки і недоліки попередніх презентацій. До того ж, не визначено критерії, за якими оцінюються виконані завдання. Члени комісії роблять вибір, виходячи зі своїх субʼєктивних оцінок.

Читайте также:

Штраф на 172 миллиарда: “Газпром” проиграл суд в Украине

5. Невизначеність конкурсних процедур. Умови, в яких проходить третій етап, збільшують корупціогенні ризики і маніпуляції конкурсом та необʼєктивність відбору. На цьому етапі проводиться співбесіда з метою оцінки досвіду, компетенції, особистих якостей конкурсанта. Члени комісії на свій розсуд визначають таймінг та кількість запитань для кожного кандидата, створюючи нерівні можливості для учасників. Один може отримати 5 хвилин для самопрезентації, а інший – 25.

Непрозорість призначень на посади має аналогічний механізм їх оскаржень. В Україні лише 6 осіб звернулися у суди з оскарженням рішень конкурсних комісій. Жодне рішення поки що не розглянуто адміністративними судами. І це пояснює причини, чому ще не має жодного випадку відкликання необʼєктивно призначених посадовців.

На порушення у Київській міській державній адміністрації (КМДА) поки що одна скарга – Асоціація операторів зовнішньої реклами України звернулася до міського голови вимогою повторного рейтингового голосування з відбору представників громадськості до складу конкурсної комісії.

Суть скарги полягає у тому, що Комітет з конкурсного відбору представників громадських об’єднань до складу Комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади начальника Управління з питань реклами КМДА (що створений чиновниками за явно непрозорою і маніпулятивною процедурою) включив представника лише однієї громадської організації, замість двох – як зазначено Розпорядженням голови КМДА. Гірше того, діяльність включеної громадської організації жодним чином не дотична до сфери реклами. А досвідчених фахівців, що розуміються на діяльності Управління з реклами, чиновники проігнорували.

Читайте також: Кола бюрократичного пекла держустанов – хто ж наведе лад у тих авгієвих стайнях?

Тобто, зловживання починаються ще з етапу допуску громадськості до проведення відкритих конкурсів. І з усього зазначеного вище стає зрозумілим, чому чиновники вкрай незацікавлені у присутності в комісіях незалежних і неупереджених громадських експертів.

Таким чином, відкриті конкурсні процедури, на які мала опиратися реформа державної служби, лише зменшують суспільну довіру до діяльності органів влади. Тим більше, з такими маніпулятивними призначеннями нам годі й сподіватися на ефективність влади.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политике приходится делать много такого, чего не следует делать."

© Теодор Рузвельт

Украинцам показали самую красивую монету в стране (фото)

Справа проти Гужви вже від самого початку була приречена на провал, – політолог

Стало известно, зачем главный дипломат собрался в солнечную страну

Подборка блогожаб и фотоприколов от UAINFO за 26 июня

В сети показали апокалипсис на оккупированной железной дороге (фото)

Итоги поездки в Париж Путина практически нивелированы, – политтехнолог

Суд вынес решение краматорскому сепаратисту

Україна і Росія дуже різні

Чем закончилась погоня пограничников и нарушителей на “Лексусе” (фото)

Гужва та інші медіа-консерви не розуміють, що не потрібні Росії, – блогер

Дело Насирова: о чем решили не говорить украинцам

Політолог про напад на офіс “Батьківщини”: “Для мене трішки дивна така швидка заява СБУ”

Кремль нашел, как отомстить Макрону за теплый прием Порошенко (фото)

Омбудсмен вимагає ліквідувати слідчі органи у в’язницях

Украинские олигархи и райские птицы: что между ними общего

Суд вынес Насирову новый вердикт

Верховную Раду умножают на ноль

Спецслужби РФ планували напад на офіс “Батьківщини” – СБУ

Порошенко предупредил французов о новой угрозе Кремля

Эксперт назвал основные месседжи донбасской политики Макрона