USD26.4843

НАТО чи ніхто: на кого слід покладатися українській армії

Україна повинна буде сама дбати про свою безпеку, а НАТО – всебічно цьому сприятиме, заявив генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен у європейському Карнегі-центрі.

Ці слова прозвучали за кілька днів після заяви прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, який сказав, що членство в Північноатлантичному альянсі – єдина можливість для Києва відчути себе в безпеці.

“У короткостроковій перспективі НАТО не готовий прийняти Україну, але, як сказано в Біблії, якщо стукати в двері – вони відкриються. І ми вирішили стукати”, – сказав прем’єр.

Але, за словами генсека Альянсу, в Брюсселі архітектуру світової безпеки бачать інакше – і поки що готові лише всіляко допомагати партнерам у розбудові власних збройних сил, щоб ті могли самостійно справлятися з загрозами.

“Ми повинні розвивати можливості нашої допомоги партнерам у будівництві їх власних збройних сил. Якщо ми підготуємо їхні сили, щоб вони забезпечували безпеку на своїй території, нам не потрібно будуть власні війська у великих кількостях. Ми повинні робити ще більше для того, щоб допомогти партнерам самим захищати себе, знаходити для цього нові можливості, запобігати кризам до того, як вони виникають”, – сказав пан Расмуссен.

Україна упродовж кількох років готувала масштабну військову реформу, але її реалізації завадило загострення на сході країни.

Як зазначають військові експерти, до конфлікту армія виявилася не готова, і збройні сили довелося відновлювати в терміновому порядку.

Виклики і загрози

У Києві, а тепер вже і в НАТО, бої на Донбасі називають конфліктом України з Росією. У своїй промові пан Расмуссен говорив про “агресію Росії проти України”. Генсек також назвав дії Росії одним із головних викликів НАТО.

За словами глави правління українського Центру прикладних політичних досліджень Володимира Фесенка, в ході подальшої військової реформи, швидше за все, розроблять нову українську доктрину, в якій головною небезпекою можуть назвати агресію з боку Росії.

Про це ж ВВС розповів і інший експерт – Володимир Гулим із Центру дослідження проблем регіонального і міжнародного співробітництва.

“На жаль, Україна зіткнулася з неприкритою загрозою з боку Росії. Може, це і витало в повітрі, але про це відкрито не говорили. Але, на жаль, зараз така ситуація, швидше за все, буде відбита [в новій доктрині]”, – сказав він.

Але чи зможе альянс допомогти Україні створити збройні сили, які відповідають такій доктрині?

Невдачі на фронті

Зараз українська армія явно не може впоратися з сепаратистами, на боці яких воюють, за словами Києва, цілі військові частини з Росії.

Саме з цим фактом багато українських силовиків пов’язують успіхи сепаратистів, які, за словами українських військових, отримали з Росії важке озброєння.

Але критикують і командування операції на Сході.

Як розповів ВВС російський військовий журналіст Аркадій Бабченко, який працював у зоні конфлікту, а в 1990-х як військовослужбовець брав участь в обох чеченських війнах, командування українською армією часто повторює російські помилки на Північному Кавказі.

Читайте также:

Россия попытается захватить еще одну часть Луганщины в следующем году, – Тымчук

Так, спроба штурмувати Іловайськ нагадала оглядачу штурм Грозного 31 грудня 1994 року, який вели погано підготовані і недостатні сили.

“Такі операції – зі встановлення контролю над містами – силами одного неповного полку не проводять, вони не призводять ні до чого, крім втрат”, – сказав він про спробу взяти Іловайськ.

Невдоволення командуванням

Нову українську владу часто критикують за невміння організувати ефективну роботу силових відомств.

“Потрібні гарячкові, негайні дії з реформування армії, з підвищення боєздатності військових частин. Дії з реформи держави, з реформи економіки”, – пише на своїй сторінці у Facebook відомий український журналіст Юрій Бутусов, який активно висвітлював події під Іловайськом.

Комбат Семен Семенченко також зажадав розслідувати цей інцидент, і розкритикував ситуацію в силових відомствах України.

Пан Семенченко не виключає, що причиною невдач української армії в цьому районі могла стати зрада. Правда, говорячи про це в інтерв’ю Громадському ТБ він не уточнив, кого саме має на увазі, сказавши про необхідність провести розслідування.

Про існування таких настроїв в українському суспільстві розповів ВВС і Володимир Фесенко.

Читайте также:

“Однозначно большой успех Путина. И вот почему”

“В Україні все це пояснюють помилками, але є багато підозр і у зраді окремих керівників генерального штабу і військових начальників”, – сказав експерт.

Щоправда, не можна забувати і про те, що перед позачерговими виборами військові невдачі стали серйозним політичним питанням, аргументом в боротьбі за владу, додає політолог.

“Вимоги зміни військового керівництва звучать на різних рівнях, критики багато у Верховній Раді”, – каже він.

На думку пана Фесенка, в Україні найближчим часом можливі серйозні перестановки серед вищого військового керівництва.

Техніка

Військовий експерт в області бронетехніки Андрій Тарасенко сказав ВВС, що армія втратила у боях дуже багато техніки – значною мірою через те, що в пострадянські часи надто мало уваги приділяли її зберіганню і підтриманню боєздатності.

Але, за його словами, якщо підтримка з боку НАТО означатиме постачання військової техніки, це, як не парадоксально, тільки ускладнить становище армії.

“Постачати озброєння – це як кинути потопельнику замість круга чавунну гирю. Це озброєння тільки втопить економіку. Навчання персоналу, підготовка, обслуговування – Україна не зможе це витягнути”, – сказав він.

За словами Андрія Тарасенка, найкраще було б отримати від НАТО окремі комплектуючі, наприклад тепловізори для танків чи певні види озброєнь на кшталт протитанкових комплексів чи безпілотників.

Що ж до бронетехніки, то Україна, за словами експерта, здатна сама забезпечити себе і танками, і БТР, яких багато на різних армійських базах. Ця техніка у більшості випадків потребує капітального ремонту, але потужності для цього є, каже пан Тарасенко.

Читайте также:

Бюджетний процес в Україні останніми роками дає підстави говорити про нову політичну закономірність

По-перше, в Харкові розташований один із трьох найбільших радянських центрів танкобудування – Завод імені Малишева (два інших – в російських Омську і Нижньому Тагілі).

По-друге, за словами експерта, “в Україні велика кількість ремонтних заводів, які, за наявності грошей і замовлень, змогли би в короткі терміни забезпечити армію танками”.

Контрактники, призовники, партизани

Рік тому Україна планувала остаточно відмовитися від призову і створити невелику і мобільну професійну армію.

Але при цьому у перехідний період, який деякі експерти визначали в п’ять років, країна лишилась би з армією без високої боєздатності.

Тепер питання про комплектування майбутніх збройних сил, як відзначають експерти, зависло в повітрі. За словами пана Фесенка, на офіційному рівні така дискусія не ведеться, але неофіційно про це говорять багато хто з високопосадовців.

Україна поки офіційно не відмовилася від ідеї професійної армії. Але, за словами Володимира Гулима, “нинішня ситуація свідчить, що маленька, але боєздатна армія не здатна повністю забезпечити боєздатність країни”.

Крім того, набагато актуальнішою проблемою зараз є мобілізація, а тому багато хто виступає за збереження призову, принаймні частково.

Нарешті, чимало прихильників і у ідеї створити в країні збройне ополчення на постійній основі, тим більше, що батальйони добровольців вже беруть участь у боях нарівні з армією.

Щоправда, експерти відзначають і те, що ці формування можуть створити певні проблеми.

“Вони напівавтономні, вони вельми анархічні, вони – носії того, що в часи Громадянської війни називалося партизанщиною”, – сказав пан Фесенко. За його словами, інтегрувати ці частини в структуру армії – непросте завдання.

Але у ідеї збройного ополчення є чимало прихильників, зокрема і у владі.

Наприкінці серпня спікер інформцентру РНБО Андрій Лисенко в ефірі каналу ICTV оголосив, що генштаб створює в Україні справжні партизанські загони.

За його словами, вже визначені командири таких загонів, і вони знають людей, які їм підпорядковуються.

Чи потрібен Україні альянс?

Хоча прем’єр-міністр Яценюк і назвав членство в НАТО єдиною можливістю гарантувати безпеку країни, в Україні далеко не всі поділяють таку точку зору.

Країна поки ще формально зберігає свій позаблоковий статус, але українські військові беруть участь у різних навчаннях з країнами альянсу. Останні з них – “Швидкий тризуб 2014” – почалися 15 вересня.

Український керівник навчань полковник Олександр Сивак, виступаючи на урочистій церемонії відкриття, відкрито заявив, що Україна чекає на військову допомогу для боротьби з Росією.

“Наша держава сьогодні протистоїть агресору, який має одну з найпотужніших армій світу і озброєний ядерною зброєю. Для того, щоб вистояти на передовій лінії оборони демократичних цінностей, нам важливо відчувати всебічну підтримку міжнародних партнерів”, – сказав він.

Але українські експерти, до яких звернулася Російська служба Бі-бі-сі, досить стримано ставляться до ідеї співпраці з НАТО.

“Побудова системи безпеки більше буде залежати від політичної волі українського керівництва, ніж від зовнішніх партнерів. Ми бачимо, що в кожного є свої інтереси, свої партнери і ніхто не хоче поступатися заради третьої країни. Ці розмови, на мою думку, ведуться радше для досягнення пропагандистських цілей “, – сказав Володимир Гулим.

“Де НАТО може допомогти, це в справі модернізації української армії … Переозброєння української армії стає нагальною проблемою, і це, напевно, буде робитися не відразу і за допомогою окремих членів НАТО. Швидше за все – на двосторонній основі”, – вважає Володимир Фесенко.

А Андрій Тарасенко каже, що навіть і таке співробітництво не буде великомасштабним, оскільки по-перше, перевчити фахівців на техніку інших стандартів і створити нову інфраструктуру буде досить дорого, а по-друге, на його думку, НАТО не захоче відкрито озброювати Україну для боротьби з Росією.

“Сумніваюся, що Україні варто розраховувати на когось, крім себе”, – сказав він ВВС.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Если вы смотрите телевизор - вы, должно быть, заметили, что хорошие парни побеждают плохих всегда, кроме девятичасовых новостей."

Неужели апокалипсис: испуганные пользователи соцсетей публикуют шокирующие кадры

Стало известно, где в Украине выгоднее заниматься бизнесом

Владі варто розглянути пропозиції учасників протесту під Верховною Радою – політолог

Отчим-гомофоб убил ребенка своей ущербностью

Мочанов назвал самые актуальные политические требования

Зачем Путин ввел санкции против КНДР?

Американский судья в последний момент остановил Трампа

Митинг под Радой переместился к главной украинской частной резиденции

Мітингувальники під Верховною Радою відібрали у нацгвардійців щити. ФОТО

В Украине может появиться еще один интернат

Названы самые привлекательные отрасли украинской экономики

Все плохо: в оккупированном Крыму додумались до “менеджеров по очередям”

Как во времена СССР: в РФ решили своеобразно вступиться за своих пропагандистов

Новый поезд сделает Европу еще ближе

Воспитанные на скандалах: почему Украина – рассадник интриг, – The New York Times

Митинг под Радой: Луценко сделал резкое заявление

Россияне крымчан ссылают в Сибирь

Про Восьминога та вимоги Великої політичної реформи

Как каталонцы отреагировали на арест своих лидеров

Климатологи рассказали, сколько продлится “бабье лето”