USD26.5768

Ніколи не відмовимося від своїх героїв і символів

Ніколи не відмовимося від своїх героїв і символів

Наші нерви поміцнішали. Роки три тому хтось напевне зомлів би або впав би в істерику, зараз – нічого, крім гидливого подиву.

Провідний політик сусідньої держави – ні, не тієї, що ви подумали, – спробував усім нам дати прочухана: “З Бандерою вони до Європи не ввійдуть”. Це з інтерв’ю виданню Do Rzeczy пана Ярослава Качинського, лідера правлячої партії ПіС і колишнього прем’єр-міністра. Хоча ви ті слова, мабуть, уже чули й читали від минулого понеділка разів сто.

Ні, серйозно, ми звикли. Від 1994-го, коли нам викручували руки з ядерною зброєю, від 2008-го, коли нам заблокували ПДЧ у НАТО (ми тоді опинилися в одному човні зі Грузією, для якої наслідки не забарилися), від зими 2013-го, коли західні посольства ні, не роздмухували “кольорову революцію”, як волають кремлівські пропагандисти, а, навпаки, вимагали від лідерів Євромайдану “поміркованості” (сам чув)… Ну й до ганебних за своєю суттю Мінська-1 і Мінська-2, коли нас посадили за один стіл із московськими маріонетками й за фактом урівняли з агресором.

Воно, може, й на краще. Я вже писав і не відмовлю собі в задоволенні повторити: Україна потрібна об’єднаній Європі не менше, ніж Європа Україні, усвідомлюють це європейці чи ні. Для них це актуалізація одвічного екзистенційного вибору, що ж до нас, то асоціація з Євросоюзом є насамперед інструментом внутрішніх перетворень для частини еліт і громадянського суспільства, а потім уже доступом до ласих ринків товарів, капіталів та праці.

Тим гірше. Ми самі розбиратимемося з нашими негідниками – злодіями, корупціонерами й зрадниками – вже як можемо. І, головне, самі боронитимемо вашу Європу від варварів зі Сходу. Нині українці гинуть буквально “за нашу і вашу свободу”, а європейські політики тим часом бавляться електоральними стратегіями.

Читайте также:

Как украинцы попрощались с “немытой Россией” самым позорным образом (фото)

Тут, як і взагалі в політиці, важить інтонація, жест – у цьому конкретному разі намір образити, нахамити. Або Качинський звичайний українофоб (зрештою, nobody’s perfect), або йому взагалі байдуже до істини, адже, перефразовуючи польського екс-прем’єра, ми теж “роками погоджувалися з тим, що в Польщі був і є культ людей, які чинили геноцид стосовно українців”. Може, в центрі Варшави прибрали пам’ятник Романові Дмовському? Може, засудили політику “пацифікації”? Може, вшанували не лише “своїх”, а й “чужих” жертв вікової ворожнечі?

Стоп! Ми не пишаємося злочинами українців незалежно від історичного контексту, в якому їх було скоєно. І, певно, їх варто було б досліджувати ретельніше, усвідомлення таких речей дуже сприяє оздоровленню й дорослішанню. Але вже ніколи – ані зараз, під час кривавих боїв, ані потім, коли безпосередня небезпека нашому існуванню відступить, – не відмовимося від своїх героїв та символів, навіть якщо вони не вписуються в сучасний стандарт європопулістів (а вони ніде не вписуються).

Читайте также:

Як ЗМІ спекулювали темою затримання бойовика Семенченка

Припустімо… От на хвилиночку припустімо, що ми готові забути нашу частину образ і стати на позицію польських шукачів історичної справедливості. У такому разі напрошується прозора аналогія. Червона армія в Європі запам’яталася масовими випадками мародерства та ґвалтувань, і то були не ексцеси, а повсякденна практика, до того ж вона несла народам усі принади комунізму. Чи означає це, що ми тепер маємо відмовитися від пам’яті про героїв, які врятували ті ж таки народи від гітлерівського нацизму? Перестати відзначати День перемоги (до речі, правильніше таки 8 травня) й прибрати пам’ятники Невідомому солдатові?

Безнадійна й значною мірою некерована війна УПА, як і кожна партизанка, мала свої чорні сторінки, котрі Україна офіційно засудила й засуджуватиме. Але тих, хто пожертвував життям заради майбутнього своєї країни, ми не зрадимо. Герої таки справді не вмирають, і сьогодні під Авдіївкою вояки-упівці продовжують свій вічний бій, хоч би як патетично це звучало.

Прикриваючись тілами наших солдатів (кому, як не Качинському, особисто знати, проти кого й проти чого ми воюємо?), поляки, французи, німці, угорці, словаки можуть скільки зав­годно бавитись у свої локальні політичні ігри, до безпеки Європи останні не мають стосунку, точніше мають від’ємний. На щастя, існує інша Польща – Польща Ґедройця й Івана Павла ІІ, Вайди й Міхника, так само як інша Європа, до котрої ми належимо за фактом свого народження, і не Качинському це вирішувати.

На жаль, не подолавши наразі внутрішніх демонів, ми прийматимемо радше символічну, але все-таки допомогу (розуміючи її не як подачку, а як ціну крові), вислуховуватимемо поради із Заходу й виконуватимемо окремі умови: інколи корисні, інколи не вельми. Але цьому є межа, “ale są jej granice”, як дослівно сказав колишній польський прем’єр.

Юрій МАКАРОВ, “Тиждень”

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"«Когда у власти не хватает аргументов, она начинает втягивать в политику детей». "

Украинцам рассказали, кому “повезет” с холодным дождем

Медреформа: госгарантии выздоровления или выкачивание денег?

Суд принял к производству иск Медведчука против Лещенко

Главная проблема россиян даже не в Путине

Добкин совершил убийство, появились фото

Десятки спасателей бросились на помощь уникальной жители Коростеня

Почему Путин заговорил о примирении с Украиной

Украинцы могут получить безвиз с заокеанской страной

Известный украинский ведущий впервые стал папой

“Призрак выборов” является в Украине все чаще и чаще

Журналистку «Эхо Москвы» перевели в реанимацию, подробности

Луганская девушка загадочно исчезла в столице

Протести під Радою: вперше не “проти”, а “за”

Срочно: в центре Киева ЧП, людей выгоняют на улицу

Украинский бизнес-гигант торгует военной техникой с РФ: фото

В Приднестровье очередное сезонное обострение

Кива поразил новым заявлением: политики напряглись

Двое украинцев бесследно исчезли в Ростове

Як на окупованих територіях зберегти Україну

Главное за ночь: покушение на Порошенко и ужасное заявление об Украине в ООН