USD26.4922

Окупація Криму. Сумнівна стратегія Кремля

За рік золотовалютні резерви Росії скоротилися на 133 мільярди американських доларів – із 493 до 360 мільярдів. І це при тому, що упродовж минулого року ціна на нафту знижувалася поступово, а повний санкційний набір почав працювати лише в другій половині літа. І тому 2015 рік для Росії ризикує стати ще більшим випробуванням – санкції ніхто не скасовував, а ціна на нафту так і залишилася дрейфувати в районі 50-60 доларів. Зіпсовані відносини з усім світом – не найкраща стартова позиція для того, щоб намагатися пережити таку кризу. Але саме це і сталося після Криму і Донбасу.

При цьому Москва не збирається «забирати» Донбас до свого складу – зруйнований регіон зі знищеною промисловістю навряд чи тягне на роль цінного стратегічного надбання. По суті, єдиний трофей Кремля за минулий рік – це Крим. Але півострів – вельми сумнівне надбання з точки зору економічних бонусів. Росія занурюється в нову Холодну війну, і в цій війні Крим буде не стільки посилювати свою нову метрополію, скільки послаблювати. І ось чому.

Непотоплюваний авіаносець

Саме так називали півострів у середині ХХ століття, маючи на увазі, що Крим нагадує плацдарм, з якого можна контролювати регіон. Але час минає, військові технології змінюються, і єдина країна, якій може загрожувати «кримський плацдарм» – це Україна. Перспектива вторгнення з боку півострова в Херсонську область – цілком реальна. Але на більше кримське військове угруповання навряд чи здатне.

Кажуть, що за часів СРСР всі абревіатури флотів мали неформальну розшифровку. СФ (Северный флот) – «сильный флот». ТФ (Тихоокеанский флот) – «тоже флот». БФ (Балтийский флот) – «бывший флот». ЧФ (Чорноморський флот) – «чи то флот, чи не флот».

У кожному жарті є лише частка жарту. У складі ЧФ сьогодні лише 13 великих кораблів, серед яких – ракетний крейсер «Москва» (головна ударна сила флоту), 2 великих протичовневих кораблі, 3 сторожових кораблі, а також 7 великих десантних кораблів. Додайте сюди ще 13 малих кораблів, 2 підводні човни (на плаву тільки один – «Алроса», та й той постійно ламається), а також 6 ракетних катерів.

При цьому, список «колег» у регіоні виглядає інакше. У Туреччини близько 80 бойових кораблів різних класів, серед них близько 20 фрегатів (аналог великого протичовнового корабля), 20 ракетних катерів і 10 підводних човнів. ВМС Румунії – 3 фрегати, 4 корвети, З СКР (сторожовий корабель – ред.), 6 ракетних і понад 12 торпедних катерів, а також підводний човен. ВМС Болгарії – 2 фрегати, 3 корвети, 6 ракетних катерів і два підводні човни. У Середземному морі – постійне оперативне з’єднання НАТО з 6-7 кораблів, а також 6-й флот США у складі одного авіаносця в супроводі 1-2 крейсерів, 3-4 есмінців, 5-7 фрегатів, 3-4 ВДК (великий десантний корабель – ред.) і не менше 2 підводних човнів з крилатими ракетами на борту.

Кораблі НАТО в Чорному морі, 16 березня 2015 року

Читайте также:

Политолог пояснил, какая «болезнь» отличает Францию и Украину от РФ

До того ж, нинішній склад ЧФ – це залишки радянського часу, коли в Середземному морі стояло ударне угруповання кораблів з постійним базуванням в сирійському порту Тартус. Той же крейсер «Москва» спущений на воду в 1982 році. Більшість інших великих кораблів ЧФ – його ровесники. Для переозброєння флоту треба не тільки домовлятися з офіційною Анкарою про прохід через протоки, але ще й мати самі кораблі в наявності. А в черзі за новою технікою стоять Північний і Тихоокеанський флоти.

Ракетний крейсер «Москва» у Севастополі, 2013 рік

При всьому цьому скидати ЧФ із рахунків, зрозуміло, не варто. Так, наприклад, турецькі сили зосереджені в основному в Мармуровому морі (хоча можуть бути легко перекинуті в Чорне). У той же час у складі ЧФ не залишилося недоукомплектованих частин. Бронетехніка й засоби ППО оновлені, наземні частини посилені, а після анексії до Криму були перекинуті авіаланки, що складаються з нових бойових літаків. Але всі ці переваги працюють, якщо розглядати військовий конфлікт Росії та України. А якщо міркувати про масштабне протистояння, то сьогодні – в умовах розвитку ракетної зброї – тим же США немає жодного резону тримати свої бойові кораблі безпосередньо в Чорному морі. Вони цілком можуть виконувати завдання, перебуваючи в Середземному.

Читайте также:

Консолидация в рюкзаке

Людський капітал

Основна частина населення півострова налаштована відносно Росії досить лояльно. Втім, треба враховувати важливий нюанс – усі останні 23 роки кримчани були не проросійськими, а прорадянськими. Вони не знали і не могли знати російської реальності, тому продовжували сприймати Москву як спадкоємицю СРСР. Після того, як Крим був анексований, на півострові чекали зростання виплат та соціальних гарантій – всього того, з чим і асоціювався Радянський Союз у пенсіонерів. Весь 2014 рік Москва платила на півострові збільшені зарплати і пенсії, але вже в 2015 році нова реальність буде коригувати зарплатні виплати.

Втім, саме собою це навряд чи зробить жителів Криму нелояльними до Москви – поки що весь заряд невдоволення вони конвертують у формулу «цар в Москві хороший, а місцеві бояри в Криму – погані». Якщо узагальнювати, то Кремль отримав на півострові більше двох мільйонів досить лояльних людей. Їхня лояльність доповнюється досить високим рівнем соціальної пасивності – кримчани не виходять на мітинги на захист власних прав і не звикли протестувати проти дій влади. Вся історія «кримської весни» була зроблена руками приїжджих військовослужбовців – якби не вони, то Крим тиждень-другий похвилювався, а потім звикав би до нового начальника, надісланого з Києва.

Соціальна пасивність і лояльність виглядають як плюси для Москви: це убезпечує від акцій протесту в разі повномасштабної економічної кризи. Інша проблема в тому, що в Криму залишилося вкрай мало висококваліфікованих фахівців, які можуть створювати конкурентоспроможний продукт. Власне, як не залишилося і промисловості.​

Читайте также:

Почему важны ценности и как это проявляется

Промисловий багаж

Крим дуже схожий на сучасну Росію, як мінімум, своїм ставленням до реальності. Він теж нагадує індіанську резервацію, тут вірять в дерев’яні тотеми і точать томагавки для боротьби із сусідніми племенами, не помічаючи, що на горизонті вже з’явилися вітрила більш розвинених цивілізацій.

Так, наприклад, півострів відчайдушно вірить у свою курортну винятковість, і кримчани зараз сперечаються про те, чи буде цього року зірваний сезон, чи росіяни, які приїдуть на відпочинок, все виправлять. Принципово це все ситуацію не змінює – досить сказати, що у зведеному бюджеті півострова податки від курортно-туристичної сфери займають менше десяти відсотків.

Основну частину прибутків приносять хімічні виробництва, сконцентровані в Північнокримських містечках. В Армянську розташований завод «Кримський титан» (виробляє двоокис титану, відвантажує продукцію в 80 портів світу), в сусідньому Красноперекопську – «Кримська сода». Обидва заводи належать українському олігархові Дмитру Фірташу, який раніше мав стосунок до імпорту російського газу в Україну (компанія «РосУкрЕнерго»). Кримська влада вже оголосила, що жодних планів щодо націоналізації цих виробництв не має.

Віктор Янукович на посаді президента відвідує «Кримський титан», праворуч – Дмитро Фірташ, 2012 рік

Заробляти на курортах Крим не може принципово – для цього необхідно перебудовувати всю супутню промисловість. Тому що відпочивальник не тільки живе в готелі, він ще купує соки, продукти, алкоголь. Всі ці товари (за винятком кримського вина) виробляли на материковій Україні – і саме туди йшли в результаті гроші, витрачені курортниками. І це не провина одного лише Києва – просто на півострові не залишилося нічого, що могло б забезпечувати курортний попит.

У 90-і роки кримський спікер – голова місцевих комуністів – заборонив приватизацію. У результаті все, що могло виробляти і плодоносити, зруйнувалося і згнило, а інвестори вклалися в радгоспи материкових українських областей. Саме там тепер розташовані найбільші підприємства з виробництва та переробки овочів і фруктів. А в Криму вже й забули про те, що колись регіон називали «краєм садів і виноградників». Тепер відроджувати колишню пишність вкрай складно – ті ж фруктові сади треба вирощувати, як мінімум років п’ять, перш ніж саджанці почнуть плодоносити. А всю легку промисловість і зовсім доведеться створювати з нуля – починаючи з підготовки спеціалістів.

Гамбурзький рахунок

За великим рахунком, Крим – це дотаційний регіон із прорадянськими очікуваннями. Він навряд чи створить щось інноваційне – для цього у нього не залишилося кадрової бази. До того ж, санкції, введені відносно півострова, унеможливлюють роботу на експорт та використання Криму як комунікаційного хаба (кораблям і літакам заборонено використовувати кримські перевалочні бази).

В умовах ізоляції й санкцій єдина галузь, яку має сенс розвивати в Криму, – військова. Тому що відродження цієї сфери ніяк не суперечить нинішньому статусу півострова. На відміну від курортів або промисловості, тут не доведеться вивчати кон’юнктуру попиту або об’єктивні передумови. Військовий сектор прекрасно вписується в логіку російської автаркії та локального кримського ізоляціонізму.

Але головна роль, яку належить грати Криму, – все ж не промислова і не військова, а символічна. Півострів відтепер служить для Москви головним доказом того, що вона – імперія. Що вона може забути про міжнародне право і вчинити, як їй заманеться. Перекреслити договори з сусідами та порушити власні обіцянки. Ввести солдатів на територію іншої держави і відторгнути територію. Крим – це спроба Кремля бути схожим поведінкою на Радянський Союз.

Чесно кажучи, сумнівна стратегія.

Павло КАЗАРІН

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Если вы смотрите телевизор - вы, должно быть, заметили, что хорошие парни побеждают плохих всегда, кроме девятичасовых новостей."

Вінницькі рибоводи рятують фауну Південного Бугу

Модернізувати країну без політиків не вийде – журналістка

Вот так розціночки: журналист случайно нашел “базу данных” украинских проституток

Квартиру депутата подорвали гранатой, появились фото

Триумф и трагедия украинских националистов

Вінницькі поліцейські поділились кров’ю з постраждалими в ДТП

Россия очнулась? Оккупированную Луганщину вернут Украине!

Судья жестко поплатилась за атаку на патриотов

Ликвидация “мясника” уже не за горами

Пора заканчивать: Плотницкий выступил с ужасными приказами

Не только Вакарчук: Притулу хотят выбрать президентом

Замес в Луганске: идеальный момент для Путина

Все побежали брать: в Украине резко обвалился курс валюты

Засідання комісії в облраді транслювали в прямому ефірі на Facebook

Имперская тень над оккупированным Крымом

Умер Дмитрий Хворостовский: биография оперного певца

Центр перекрыт, люди в панике: кадры сотен танков в Луганске

Наступного разу активній меншості слід починати з політики – Пекар

Сделал бы все по-другому: Гелетей рассказал о уроки Иловайска

Студентов отправляют на удаленное обучение: что происходит