USD26.4922

“Приватбанк” проти Коломойського

"Приватбанк" проти Коломойського

Так, у звіті Приватбанку за 2016 рік, підписаному його державним менеджментом, на дату націоналізації установи обсяг інсайдерських кредитів становив лише 10 млрд грн, а не 117 млрд грн, як заявляло керівництво НБУ на початку процедури націоналізації банку, вказуючи це як одну з головних підстав націоналізації.

Представники НБУ посилаються на те, що така різниця у визначенні розміру інсайдерських кредитів обумовлюється звуженим підходом МСФЗ до визначення кредиту як інсайдерського.

Справді, у банківських установах Європи та США навряд чи хтось видасть кредит підприємству, яке не має належного забезпечення для виконання зобов’язань за таким кредитом, створене менше року тому і має мінімальні обороти.

Однак я вважаю, що розмір інсайдерських кредитів, заявлений керівництвом НБУ при націоналізації банку, був суттєво завищений без будь-яких підстав.

Якщо держава не надасть переконливих доказів заявленого розміру інсайдерських кредитів, національні та міжнародні судові установи вважатимуть заявлений розмір недоведеним та відмовлять у задоволенні непідтверджених вимог.

Критично я ставлюся і до такого доказу як лист, підписаний Коломойським та Боголюбовим, згідно з яким вони визнають свої зобов’язання за інсайдерськими кредитами та зобов’язуються їх виконати до 1 липня 2017 року.

Цей лист активно використовується у pr-кампанії держави, спрямований проти екс-акціонерів Приватбанку, однак його доказова сила сумнівна.

По-перше, немає доказів, що цей лист підписали Коломойський та Боголюбов.

По-друге, даний лист — це заява про наміри, лист доброї волі. Враховуючи його односторонній характер та відсутність будь-яких доказів його акцептування державою, говорити про обов’язковість узятих зобов’язань безпідставно.

Читайте также:

Синоптики рассказали, когда закончится лето

По-третє, із змісту листа вбачається, що розмір інсайдерських кредитів повинен був бути визначений за результатами аудиту, проведеного за взаємною згодою екс-акціонерів банку та держави. Однак такий аудит не проводився.

Тобто розмір інсайдерських кредитів не погоджено. Таким чином, представлений громадськості лист екс-власників Приватбанку не є належним доказом.

Заяви ж щодо можливого притягнення екс-власників Приватбанку до кримінальної відповідальності за доведення установи до банкрутства, на мій погляд, політичні і не мають під собою достатнього правового підґрунтя. Доказів неплатоспроможності банку внаслідок умисних дій екс-власників банку нема.

Якщо перспективи держави щодо стягнення заборгованості за інсайдерськими кредитами з колишніх власників банку достатньо туманні, то судовий процес щодо визнання неправомірною націоналізації Приватбанку, ініційований кіпрською компанією, пов’язаною з Коломойським, виглядає перспективним.

Читайте также:

Украина придумала, как ослабить опеку МВФ – Financial Times

Враховуючи, що держава допустила численні процедурні порушення щодо порядку націоналізації банку, визнання націоналізації неправомірною і повернення контролю над банком його колишнім власникам цілком можливі. При цьому навряд чи держава зможе повернути кошти, вкладені у докапіталізацію банку.

Це підтверджується і низкою судових рішень, якими націоналізація Приватбанку була визнана неправомірною в частині конвертації у капітал банку коштів, що належали братам Суркісам, футбольному клубу “Динамо” та А-банку.

Ці фізичні та юридичні особи спочатку були визнані НБУ пов’язаними з банком, однак згодом суд встановив безпідставність таких висновків регулятора. НБУ вбачає у таких судових рішеннях заангажованість суддів.

Я ж вважаю, що такі рішення переконливі, враховуючи недостатню юридичну обґрунтованість рішень Нацбанку, які не містять чітких критеріїв віднесення певних осіб до осіб, пов’язаних з банком. Відповідні судові рішення цілком можуть стати прецедентами, завдяки яким банк повернеться у власність групи “Приват”.

Більше того, на підставі зазначених судових рішень щодо братів Суркісів, ФК “Динамо” та А-банку ми будуємо захист прав держателів єврооблігацій, причому не лише у вітчизняних судах, а й у лондонському арбітражі.

Якщо повернення коштів фірмі “Каргіл” було політичним кроком керманичів України, спрямованим на збереження гарних відносин із США, то судові рішення щодо Суркісів містять достатні обґрунтування неправомірності віднесення державою держателів єврооблігацій до осіб, пов’язаних з банком.

Крім позовів до держави, з метою захисту прав держателів єврооблігацій ми опрацьовуємо правові позиції щодо можливості позовів до екс-власників банку та аудиторів, на підставі висновків яких було націоналізовано банк.

Однак наразі рішення щодо ініціювання таких спорів не ухвалене й навряд чи буде ухвалене до завершення розгляду спорів з державою.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Для политиков реформы – это во-вторых, а может даже в-третьих. Любой ценой удержать себя во власти – вот что для них во-первых."

© Олег Попцов

Скандал в Тернополе: депутат на камеру жестоко избил полицейскую

Российская пропаганда лепит фейки о расстреле Майдана, – Романенко

Готовы ко всему: Порошенко срочно созвал Военный кабинет

Вандализм в Польше: соседи решили одуматься

Бабусі для Порошенка. ФОТО

Нет слов: в сети показали чиновника, которого “объедают” школьники

Переворот в «ЛНР»: в Кремле раскрыли планы насчет будущего Луганска

Україна вислала з Києва білоруського дипломата

Ликвидация Плотницкого: какая польза Украине

Украинская авиация получила приказ ударить по Симферополю

Центр Луганска блокировали неизвестные “зеленые человечки” без опознавательных знаков. ВИДЕО

Захарченко, введи войска: в Луганске замечены боевики с “ДНР”

Все расстреляно и уничтожено: Руслане ответили на скандальное заявление

Как в бухгалтерии “Киевводоканала” издеваются над посетителями

Дежавю: события в Луганске пошли по крымским сценарию

Абромавичус в суде обвинил Ложкина в кадровом давлении

В Україні вперше відзначають новий День десантника

Разговор Трампа и Путина: первые подробности

Борис Тарасюк: Ніхто в НАТО не мріє про те, щоб воювати з росіянами за Україну

Вези меня в Херсон: крымская путинка поняла, во что вляпалась