USD25.4904

Російська розвідка: все найуспішніше, найзлочинніше та єдине, що по-справжньому має Росія

Є у світі такі речі, як вплив Місяця на усе живе і неживе на Землі. Або віруси, які проживають свої прості і заплутані життя всередині інших життів. Знання про такі речі не є параноєю. Вони є просто знанням про те, що обов’язково присутнє у всьому, що відбувається. Не мусить бути визначальним, але присутнє – як один з елементів, який може отримати вирішальне значення, – у всіх ситуаціях.

Чимось подібним є російська розвідка. Улюблена дочка імперії. Та, яку імперія плекає, та, на яку покладає усі надії, та, якій врешті дістанеться все. Відколи Росія стала Росією, таємні служби виявилися тою єдиною сферою, у яку Росія справді вкладає все, що має. І навпаки, єдине, що вона по-справжньому має, – це таємні служби, розвідка.

Структура і функція російської розвідки дещо інакша, ніж служби інформації європейських країн. Російська розвідка завжди закінчується диверсійною діяльністю. Тобто тотальний збір інформації, її збереження і аналіз призначений передовсім для того, щоби діяти у тому сенсі, який визначається шкодою комусь іншому. Можлива деструкція – головний результат отриманих знань. І тому російська розвідка є найпотужнішим чинником, який – як Місяць і віруси – не перестає впливати на стан речей у світі.

Традиція кількох століть культивування у різних умовах, але з одною метою, допровадила її до своєрідної досконалості. В умовах цілковитого приниження особи, що властиве Росії, тільки опричники, люди із спецслужби мали шанс отримати те, чого був позбавлений загал. Творчість, крихти абсолютної влади над життями безправних, зневага всіляких законів і домовленостей, таїнство доступу до виняткових знань, можливість вибудовувати і реалізувати неймовірні сценарії, тимчасова недоторканність у країні тотальних розправ, доступ до елементарних благ і при цьому – потурання найгіршим інстинктам, право на насолоду насильства, гра у перевтілення у тих, ким бути не дозволено, ілюзія гіперконтролю.

Читайте также:

Именно из России пошла волна исламского терроризма, — блогер

За останніх сто років у світі не сталося нічого вагомого, де не була задіяна російська розвідка. Але, якщо користуватися більярдним сленґом, вона майже ніколи не є ударом кия у кулю, яка відразу залітає у потрібну лузу. Російська розвідка – це “покат”. Те мінімальне відхилення рівності стола, яке непомітно збирає кулі там, де потрібно, там, звідки кулі залітають у визначені лузи навіть від чийогось випадкового поштовху.

Читайте также:

В Кремле не готовы умирать за идеалы, — публицист

Російські розвідники, справжні творці сюжетів, є найкращими вербувальниками у світі. Тому російська розвідка володіє найпотужнішою мережею аґентів, які знають або не знають про те, що вони працюють на російську розвідку. Ефект “покату”. Ефект звільнення від моральності. Ефект власної значимості. Це заводить, це приваблює, це оплачується. Російській розвідці стає добре тільки тоді, коли комусь іншому стає зле або, принаймні, гірше.

Головний принцип російської розвідки полягає у невірі у щось добре в людині. Саме тому вона спрямовує всі свої зусилля на руйнування людськості. І тому її найвартісніша інформація – це дані про злочини, злочинні наміри і злочинні схильності, паскудні таємниці і таємні паскудства. Про кожен такий епізод їм відомо. А що вже робити з таким знанням – питання часу і ситуації. Питання “покату”. Можна собі лише уявити, яка кількість потенційних аґентів – навіть не ідеологічних – переповнює Україну. Країну, де мало з тих, що щось робить, не робить це у злочинному полі. На усіх рівнях, які не залишаються без уваги.

Страшенно смішно у цьому контексті чути повідомлення українських спецслужб про ефективну протидію і контррозвідку. Якщо, скажімо, пригадати кількість надійних працівників СБУ у Криму, які перейшли на вірну службу російській розвідці. Або зважити на недавні соціологічні дані про переважну симпатію до Росії і російського народу серед українців. Не кажучи вже про проґавлену Польщу і відсутність розвідувально-аґентурно-диверсійної української роботи на території Росії.

До речі. Саме питання про розвідку є страшенно болісним для Росії. Воно затискає їх у лещата. Бо росіяни дуже не люблять признаватися у власних злочинах. Але вони не можуть втриматися від вихваляння у власній вдатності. І тут потрапляють на слизьке. Усе найуспішніше у них – справа розвідки. І все найзлочинніше – теж вона.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Власть чаще переходит из рук в руки, чем от головы к голове."

Журналист: Ситуацию на Донбассе опять пустили на самотек

Відкриття реєстру власників українських компаній: проблеми і користь

В Раде произошло дерзкое ограбление нардепов

Почему Кубань – это не Украина

В Крыму ад из-за непогоды, идет эвакуация (видео, фото)

Убийственная непогода обрушилась на Львов

Трагедия в Испании – это очень плохой сигнал для Европы

АТОшник указал на циничность киевлян во время репетиции парада

“Диверсант года”: десантник пытался подзаработать в оккупантов

Independent: Теракт в Барселоне – ответ на неоднократные призывы ИГИЛ

Украинцам запретили использовать много газа

Украинец нашел клад и приключения на свою голову

Новинский: Готов построить корабль для власти, что бы они уплыли куда-нибудь далеко

Как именно Кремль манипулирует поляками

Украинцам “улучшили” правила начисления субсидий

“Нова холодна війна”. Десять років потому

Три сценария для Украины – EurActiv

Не выйдешь ты – выйдут все: водитель автобуса налетел на участника АТО

Южная гордость. Как в США вернулся нацизм

Циничная выходка Путина: как отреагировали в МИДе