USD25.8987

Від НТКУ до суспільного мовлення: змінити парадигму цінностей

Від НТКУ до суспільного мовлення: змінити парадигму цінностей

Тут я не можу бути неупередженим. Зураб Аласанія, який подав у відставку з посади головного перетворювача державно-безнадійного телебачення на щось суспільно корисне, – мій товариш і вчорашній шеф. Якщо з’ясується, що система, зжерши ще одного навіженого, зачинила вікно можливостей, настане моя черга робити вибір.

У перемоги, як відомо, багато батьків, поразка завжди сирота. Суспільне телебачення запускалося дуже урочисто: на церемонію підписання відповідного закону приїхало керівництво країни включно з президентом і тодішнім прем’єром. Потім з’ясувалося, що проект потрібен усім і при цьому нікому персонально. Окремі стадії зрозумілої та прозорої реформи, які мали бути пройдені за місяці, якщо не тижні, гальмувалися в кабінетах різних міністерств роками. Саме так, роками. Тим часом бюджетне фінансування невпинно урізалося, а довгоочікувана можливість заробляти самим віддалялася.

План телевізійного щастя за Аласанією передбачав кілька складників. По-перше, поламати НТКУ – черговий зашкарублий допотопний вузлик державної машини, замінивши його на самодостатній організм. По-друге, нейтралізувати саму можливість впливу влади та/або олігархів на контент мовника з, перепрошую, 97-відсотковим покриттям території країни. По-третє, припинити всілякі схеми, паралельні грошові потоки й довести, що це можливо в принципі.

На цьому пункті я зупинюся окремо. Всі, хто мав справу з державними підприємствами, знають, що для діяльності в інтересах розумного, доброго, вічного вони непридатні. Ти не можеш маневрувати кадрами, ти не можеш маневрувати ресурсами, передусім грошима. Приклад із життя: коли цього року під час запуску на “UA: Першому” нового ток-шоу для декорації знадобилося кілька пристойних стільців, з’ясувалося, що постановою Кабміну від якогось там жовтня 2015-го держустановам купувати меблі заборонено. Довелося шукати фірму, яка згодиться поставити товар у вигляді… запчастин, а зберуть їх уже на місці. У таких ситуаціях за регулярне витягання цвяхів зубами кожен причетний вигадує собі компенсацію згідно з темпераментом і вихованням: або моральну, або, перепрошую, матеріальну. В НТКУ впродовж останніх двох із половиною років задовольнялися моральною.

Читайте также:

Экономика Украины растет

До того в компанії проблема маневру ресурсом вирішувалася в єдиний можливий спосіб: до процесу долучалися незалежні продакшн-студії, які від свого імені торгували доступом до ефіру, а “дельту” заносили на канал. З цієї “дельти” можна було прикупити щось із обладнання, підгодувати особливо цінні кадри, адже відомо (а може, комусь і невідомо), що різниця в оплаті кваліфікованих людей на державному та комерційному телебаченні сягає 20 разів і більше (порядок цифр такий: 2300 UAH проти 2000 USD). Якщо ти принципово відмовився від сірих грошей, у тебе працюватимуть або такі самі психи, як ти, або саботажники, які тільки чекають, коли ти перечепишся.

Читайте также:

Савченко грозит украинская тюрьма – чем закончатся переговоры с боевиками

Але головне, заради чого взагалі вся ця історія замислювалася (якщо абстрагуватися від того, що створення суспільного було однією з вимог ЄС), – зміна парадигми цінностей. Це не означає подобатися всім, це означає спробувати бути корисним усім. Зокрема, і тим, хто передбачувано видає: “Я телевізор узагалі не дивлюся, але ваше “УТ-1″ – лайно”. Тому що світ медіа… він такий: одне вогнище зарази от­руює значно більшу територію, ніж покриває саме. І навпаки, одне гарантоване джерело здорового, антисептичного продукту оздоровлює цілий інформаційний простір навколо себе.

Те, що тиск на команду реформаторів зростатиме у міру наближення до формального закінчення реформи як такої, було зрозуміло від самого початку, але одна річ – розуміти, інша – відчувати на собі: шкурою, серцевим м’язом. Тепер довкола майбутнього НСТУ почнуться танці. Називають уже три незалежні групи впливу, які конкурують за ласий, практично готовий для використання ресурс.

Українське телебачення вступає в цю річку вдруге: 20 років тому з’явився канал, причому жодного разу не суспільний, який, утім, заявив, що претендує на ціннісний підхід, на продукування сенсів. Так історично склалося, що я був учасником попередньої спроби й свідком того, як ідеалістичний проект спотворювався (скажу відверто, без шаленого спротиву зсередини) в інтере­сах тодішньої влади. Як і тепер, тоді теж звучала критика справа (чи зліва, я вже заплутався) від “патріотів”, чиї імена історія не донесла до нашого часу: мовляв, революційний проект насправді непатріотичний, антиукраїнський, геть “пришельців” (текстуально).

Але часи ніби змінилися? Чи ні? Ось тут ми й подивимося, наскільки подорослішало українське суспільство, наскільки воно здатне відстоювати свої інтереси.

Юрій МАКАРОВ, “Тиждень”

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В управлении государством главное – соблюдать все формальности, а на мораль можно и не обращать внимания. "

© Марк Твен

Мигрант изнасиловал и убил дочь чиновника Еврокомиссии

Трамп “наїхав” на Китай

Путин не остановится

В Донецке уничтожен известный снапер боевиков «ДНР»: Подробности

Власти Приднестровья пугают народ нападением Украины

Янукович приехал: что будет дальше

Шушкевич обвинил Лукашенко в «лакействе»

Россия может провести войска в Украину через Беларусь — политик

Россия является угрозой №1 для США, – министр ВВС Джеймс

Бойовики продовжують обстріли позицій українських військ на всіх напрямках – штаб АТО

“Там все значно гірше, ніж озвучують”, – депутат Київоблради про розстріляне авто держохорони в Княжичах

Индейцы расстроили планы США на нефтепотоки (видео)

Вашингтон назвал новую угрозу для США

Премьер Новой Зеландии сделал неожиданное заявление

Штайнмайер: стороны конфликта на Донбассе зарылись в свои окопы

Власть погружает украинцев в зимнюю спячку, как тушканчиков

Премьеру Италии придется «паковать чемоданы»: данные exit poll

Премьер Италии готов сделать последнее заявление

Дуда: Основна проблема України – не Путін

Назад в “ЛНР”: скитаться нельзя возвращаться