USD26.4991

Втома від політики або Синдром Вакарчука

Втома від політики або Синдром Вакарчука

На днях дві поважні соціологічні інституції – SOCIS та Центр Разумкова – оприлюднили свіжі електоральні уподобання українців.

Загалом картинка електоральних симпатій співвітчизників не надто відрізняються від попередніх, окрім одного феномену – президентського рейтингу Вакарчука. Згідно з замірами Центру Разумкова за лідера гурту «Океан Ельзи» на президентських виборах проголосували б 6,6% виборців, згідно з даними «Соціса» – 9,4%. І хоча цифри відрізняються майже в півтора рази, загальна тенденція очевидна: все більше виборців шукають політичного лідера поза політикою.

Втім виборці втомились від політикуму та політики не тільки в Україні. Це явище цілком вписується в глобальний тренд недовіри вже не тільки і не стільки до окремих партій та політиків, а політикуму як такого, найяскравішим проявом якого стала перемога Дональда Трампа на президентських виборах в США.

Інший приклад. Щоразу у виборах депутатів Європарламенту бере участь все менше громадян Євросоюзу: останній раз більше половини виборців (56,7%) прийшли на виборчі дільниці ЄС в далекому 1994 році, в 2014-му їх було лише 42,5%. Втім якщо в масштабі ЄС така байдужість виборців має наслідком лише повільну та малопомітну демократичну делегітимізацію єдиного представницького органу Євросоюзу, то в окремих державах розчарування політикою часто виводить на політичну сцену відвертих популістів. Уособлення тріумфу останніх – Беппе Ґрілло, італійський комік, засновник та лідер «Руху 5 зірок» (Movimento 5 Stelle), який на останніх виборах (2013 р.) до обох палат італійського, а наступного (2014) року і європейського парламентів отримала від 20 до 25% голосів італійських виборців, які прийшли на виборчі дільниці. Інший яскравий приклад – епатажний Йон Ґнарр, ісландський актор і комік, мер Рейк’явіка у 2010-2014 роках.

Читайте также:

Политик рассказал, почему не следует обращать внимания на критику от Венгрии

Отже феномен високих президентських рейтингів митця Славка Вакарчука, який свого часу свідомо відмовився ставати політиком (маю на увазі добровільне складання депутатських повноважень у вересні 2008 року), є не українською аномалією, а радше частиною глобального тренду розчарування виборців в професійних політиках та професійній політиці як таких. Добре це чи зле? Що несуть з собою зростаючі рейтинги Вакарчука: ковток свіжого повітря в задушливій атмосфері українського політикуму чи реінкарнацію українського прокляття театральності в політиці, так добре помічену Скоропадським ще 100 років тому у його «Споминах»: «Все поколения нынешних украинских деятелей воспитаны на театре, откуда пошла любовь ко всякой театральности и увлечение не столько сущностью дела, сколько его внешней формой»?

Читайте также:

Новий “план Маршалла”: як допомогти Україні

Чи вдасться Вакарчуку згуртувати навколо себе контреліту, яка матиме насамперед радикально відмінний від нинішнього українського політикуму етичний кодекс, а чи його, як свого часу Кличка, піднімуть на прапор і використають спонсори-ляльководи, що воліють загрібати жар чужими руками, залишаючись в тіні (і не важить мешкатимуть вони в Києві, Відні чи Вашингтоні)? Врешті-решт, якщо дивитись в корінь, політична популярність Вакарчука – це попит на радикально іншу якість політики, радикальні зміни та готовність змінюватись самим чи це знову пошук «генія», який співатиме народу транквіл-колискову про «не твою війну», і «добре колись» – «там де без поту і там де без сліз»?

Читайте также:

Польская субъективность

Те, що Славко поїхав готуватись до своєї політичної кар’єри в Україні до Стенфорда, а не по українських містах і містечках, аби поспілкуватись, приміром, про т.зв. медреформу, яку він так активно підтримав, спонукає до песимістичних прогнозів. За всього захвату одним з найкращих університетів світу, навряд чи в ньому є відповіді на суто українські питання: в Каліфорнії інша матриця життя, інша якість людського капіталу, інша інфраструктура і інший тип мислення, інший історичний наратив врешті-решт.

Позасистемний аж ніяк не означає контрсистемний. Між навчанням в University College London та початком боротьби за незалежність Індії в житті Магатми Ґанді минуло більше 2 десятиліть роботи в полі. Після блискучого завершення Кембриджу Лі Куан Ю десять років займався активною політичною діяльністю на батьківщині, створив власну партію, виграв вибори і побував в опозиції перш ніж очолити Сінгапур.

Мільйони щирих фанатів та шанувальників таланту співака навряд чи конвертуються в згуртовану політичну силу. Продюсери Вакарчука навряд чи стануть ефективними міністрами і захочуть працювати в Україні за міністерську зарплату. А всенародна любов за перший же рік президентства може перетворитись на таку ж всенародну зневагу або ненависть.

Свіжа хвиля прийде в українську політику не з екранів телевізору, не з рафінованих авдиторій Стенфорда і не з тепличних офісів неурядових організацій – вона прийде з фронту, з фермерських господарств, які не лише орють, але й зі зброєю в руках боронять свою землю, з нових неолігархічних бізнесів, які створюють робочі місця, та великої спільноти незалежних фрилансерів, які продукують сенси і забезпечують хлібом насущним себе і свої родини. Бо об’єктивний запит на щось принципове відмінне від «політики по-українські» існує в суспільстві давно і щороку лише зростає.

Три роки тому ми переплутали гасло «Жити по-новому» з уособленням майбутнього. Як покарання ми на чотири роки застрягли між минулим і майбутнім, так і не спромігшись остаточно вирватись з ментального совка. Тепер є спокуса переплутати національну контреліту, яка в муках, «поті і крові» народжується поза софітами вітчизняних ЗМІ, та ще один політичний проект, який розкручують під наступні вибори…

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Вы знаете когда врет политик – когда у него шевелятся губы."

Погода меняет курс: чего ожидать перед началом рабочей недели

Росія отримала нове «ім’я»

ДТП с Зайцевой: чем закончится суд над харьковской мажоркою

Пара годовых зарплат: нардеп засветила роскошную обновку в Раде

Учитель года объяснила, почему покинула Украину ради Британии

Журналист указал на роковую ошибку Украины в конфликте с Польшей

Зажглись Лучи достоинства: украинцы вспомнили жертв Майдана

Или давать жизнь в 12? Непростые истории молодых мам

Помощника Саакашвили жестоко избили

У Вінниці атовці намагались достукатися до центральної влади

Не для слабонервных: украинских летчиков кормили червяками и тараканами

Главное за ночь: дом Порошенко в огне и массовые минирования в Украине

Легенда Голливуда прогулялся по Дому с химерами

Стала известна ежемесячная зарплата «бездомной» Корчак

Україна допомагає Лукашенку зберегти владу, не отримуючи натомість нічого, окрім ганьби

Только в Украине: Совет потратят в десятки раз больше, чем на жилье

Фантастический персонаж стал реальным рекордсменом Книги рекордов Гиннеса

Мучают кошмары: Линч рассказал, как помочь украинским воинам

Африканский друг Путина повторил печальную судьбу Януковича

Хотите часы Януковича? Спешите, началась распродажа