USD27.1357

Якої позиції США щодо України очікувати після заяви Тіллерсона

Якої позиції США щодо України очікувати після заяви Тіллерсона

Сполошилися. Ну, так подумаймо.

Ага, ми наполягаємо, що нинішня адміністрація США дуже непрості хлопці, з якими не варто розслаблятися, навіть коли здається, що все очевидно.

Це я про вчорашню, 14 червня, заяву держсекретаря США Тіллерсона про те, що “США не повинні бути прив”язані (він навіть сказав – прикуті кайданками) до Мінських домовленостей”.

В Україні дехто відразу заговорив, що Тіллерсон має на увазі щось на зразок “Крим в обмін на мир”. Чи так це? І взагалі, що відбувається, чому не до кінця зрозумілі заяви Тіллерсона збігаються в часі з не менш незрозумілими заявами Турчинова про зміну формату АТО?

Спершу про Тіллерсона. Вчорашня заява була зроблена в ході обговорень у Конгресі США бюджету на наступний рік. Окрім заяв щодо України, Росії, війни, Мінських домовленостей, Тіллерсон говорив ще й про Китай. Тобто висловлювання Тіллерсона найвірогідніше не мало характеру програмної заяви з викладом бачення і програми дій зі складної українсько-російської проблематики.

Особисто я сприйняв заяву Тіллерсона як розумну спробу розширити простір для маневру американської дипломатії.

США не були причетні до опрацювання Мінських домовленостей, не є учасником Нормандського формату, не бачать ефективності мінського процесу та перспектив закінчення війни. То чому США повинні присягати на вірність Мінським домовленостям?

Так, США навіть нещодавно у форматі Великої сімки підтримали Мінські домовленості. Ну, що ж, спишемо на інерцію дипломатії. Також це є доказом того, що не бажаючи підписуватися під безнадійною справою виконання Мінських домовленостей, США наразі не мають власного бачення, куди рухатися.

Читайте также:

«Преданный друг» пытался раскопать могилу на похоронах у мужчины (фото, видео)

Тому Тіллерсон і надсилає сигнал і своїм законодавцям, і Анґелі Меркель, і Петрові Порошенку, і Володимирові Путіну – цілі Мінських домовленостей (припинення вогню, кровопролиття, відновлення територіальної цілісності України) ми поділяємо, а ось як їх досягати – це вже інше питання, і США не мають підстав відчувати себе зобов’язаними щодо якихось текстів.

Оскільки ця теза висловлювалась не в рамках обговорення стратегії США щодо Росії, а побіжно, між іншими питаннями, вона не є вичерпною, залишає багато запитань відкритими.

Найбільше серед цих запитань – Крим. Адже повернення Криму завдяки “блискучим перемогам” української дипломатії не є предметом перемовин і однією з “цілей Мінських домовленостей”. Це залишає багато простору для сумнівів і підозр.

Читайте также:

Армия США в Европе – бесконечная мигрень для Кремля

Тим більше, що ще більше мутної водички в ситуацію підливає Турчинов своїми натяками про “переформатування АТО.” Адже зміна формату – це ні про що. Змінити формат АТО можна як увівши у воєнний стан, так, наприклад, і просто завершивши цю АТО. А чому б і ні? Ми зрозуміли, що воюємо не з терористами, а проблеми з росіянами ми безальтернативно вирішуємо за столом переговорів. А далі гіпотетично можна продовжувати роздуми вбік: завершення АТО – це завершення війни, а завершується вона тому, що Росія, наприклад, погоджується на вихід з Донбасу, а Україна на… Ось саме незавершеність цієї фрази – відсутність бачення в української влади способу врегулювання ситуації – і викликає в нас найбільше острахів.

Отже, на що натякають Тіллерсон з Турчиновим ми до кінця не розуміємо, але візит Порошенка до США ніби буде, і він же ніби приречений про щось там домовлятися.

Трохи заспокоює ситуацію позиція Конгресу США. Конгрес низкою законів про санкції проти РФ і на підтримку України, а також рішенням, що перебуває на завершальному етапі набуття чинності, не лише встановив рамки врегулювання “українського питання” (санкції проти РФ можуть бути скасовані після виконання Мінських домовленостей + повернення Криму), але і намагається обмежити повноваження президента США змінити позицію США в цьому питанні.

Також не варто скидати у цій грі і фактор українського народу. Українці також не дуже уявляють собі, що робити далі (зрештою для відповіді на це запитання вони обирають і утримують владу). Але усі соціологічні опитування чітко свідчать, що українці не сприймуть будь-які територіальні поступки.

Думаю, що позиція українського народу і позиція Конгресу США й будуть серед найважливіших чинників, що визначатимуть подальший перебіг дискусій навколо “українського питання.”

Так, є ще позиція Володимира Путіна і позиція Ангели Меркель. Але це тема для окремої розмови.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Власть чаще переходит из рук в руки, чем от головы к голове."

У Вінниці стартував ювілейний ярмарок “Руками створена краса”

Всех не выведут: кого Путин оставит в Сирии

Що могла би покласти під ялинку Верховна Рада

У Вінниці показали “Тіні забутих предків” мовою жестів

Хотел как лучше: копы схватили украинца, который заменил собой коммунальщиков

Суд над Саакашвили: какая опасность грозит Украине

40 хорів з усієї України співатимуть у Вінниці пісні Леонтовича

Рабинович: Госбюджет-2018 добьет экономику Украины и ухудшит жизнь граждан. ВИДЕО

Дешевле не есть: национальное блюдо бьет ценовые рекорды

У Вінниці вперше пройде чемпіонат з Бойового Гопака

Сперва поем: освобожденный Саакашвили раскрыл свои дальнейшие планы

Как Кремль сам себя переиграл в Крыму

Экс-главарь боевиков похвастался планами на Одессу и Харьков

Дело Саакашвили: суд назначил новую дату

Не час думати про рейтинги і іміджі, час об’єднувати зусилля – нардеп про протести на Майдані

Трагедия и большая кровь: КремльТВ в истерике из-за Украины

Суд над Януковичем: Яценюк подхватил опасную болезнь

Повысив себе зарплаты, нардепы в очередной раз не побоялись показать задницу украинскому народу

Погодные качели: опасная стихия атакует украинские города

Судьба Саакашвили решена: суд сказал свое слово