USD26.4991

YES в Арсеналі: стратегії війни і миру

Чи повернеться Європейська стратегія до Ялти? – мало хто із учасників 11-ї зустрічі YES (Yalta Europin Strategy), що завершилася у Києві, уник спокуси висловитися з цього питання, адже воно певним чином окреслювало теми багатьох дискусій форуму.

Всі попередні 10 зустрічей, ініційованих у 2004 році українським бізнесменом Віктором Пінчуком, відбувалися у Лівадійському палаці. Проте саме на цих зустрічах у Криму дискусія про можливе європейське майбутнє України була чи не найбільш представницькою та відкритою.

Цього разу, відкриваючи YES у Києві, український президент Петро Порошенко заявив, що Крим обов’язково повернеться до України, але не силою зброї, а завдяки результатам перетворень на базі європейських цінностей у самій Україні.

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк висловив упевненість, “що через якийсь час ми матимемо європейську конференцію в Ялті”, проте одразу ж наразився на запитання одного із модераторів зустрічі, ведучого програми ВВС HardTalk Стівена Сакура: “Цікаво, скільки років нам тоді буде”.

Засновник Virgin Group Річард Бренсон довго коливався, відповідаючи на запитання іншої ведучої, канадійської журналістки і політика з українським корінням Христі Фріланд, про можливості повернення Криму до України, але зрештою заявив: “Не схоже, що Крим знову стане частиною України”, додавши, що намагається бути реалістом у цьому питанні.

Проте приблизно посередині конференції до складного порядку денного зустрічі додалася нова тема – можливість Клацнутивідтермінуваннявведення в дію торговельної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, про яку стало відомо ввечері п’ятниці 12 вересня. У цей же день ЄС остаточно вирішив Клацнутирозширити санкції проти Росії, анонсовані раніше.

“Дві різні історії”

Єврокомісар з питань розширення Штефан Фюле, відповідаючи на запитання, як можна залучати Росію до переговорів стосовно Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, і водночас застосовувати жорсткіші санкції проти неї, закликав відокремити санкції від угоди.

“Ми не запроваджуємо санкції, аби покарати Росію за її ставлення до Угоди про асоціацію. Ми хочемо показати, що не будемо просто спостерігати, коли міжнародне право порушується у такий спосіб, як ми це побачили у Криму, а також при прямому втручанні росіян у конфлікт на сході України”, – пояснив пан Фюле, наголосивши, що “ми ніколи не дозволимо третій стороні втручатися у двосторонню угоду”.

Цю тезу розширив і Елмар Брок, голова комітету із закордонних справ Європейського парламенту. Він заявив, що санкції та можливість відтермінування ЗВТ із Україною є “двома різними історіями”.

“Дехто бажав, аби угоду було змінено, але в ній не буде змінено жодної коми”, – заявив член Європарламенту. А відтак,каже пан Брок, рішення про відтермінування торговельної частини угоди буде вигідним для України, якщо не буде використано як привід уповільнити реформи. Він також нагадав, що Угода про асоціацію містить не тільки частину, присвячену зоні вільної торгівлі, але й верховенству права, реформи судової системи, подоланню корупції, – проблемами, над якими Україна може працювати незалежно від того, коли запрацює режим вільної торгівлі.

Читайте также:

Реальність сумна – держава не здатна захистити своїх громадян

Саме у тому, що відтермінування впровадження торговельної частини реформи не означає відтермінування впровадження реформ в Україні, намагалися переконати представників ЄС та гостей зустрічі українські урядовці.

“Росія наполягала на необхідності змінити текст Угоди про асоціацію. Але це є червона лінія, яку ми не перетнемо. Угода буде діяти”, – заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін, додавши, що всі передбачені угодою перетворення в Україні будуть відбуватися “у повному обсязі та із повною швидкістю”. Що ж до зони вільної торгівлі із ЄС, то вона, за словами міністра, “буде працювати в односторонньому режимі”, і “Україна від цього виграє”.

Реформи і війна

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк також заявив, що реформи почнуться одразу після ратифікації угоди, запланованої на 16 вересня:

“Одразу після ратифікації угоди український уряд імплементує все те, що є в угоді. Ми виконаємо всі вимоги, всі пункти угоди. Ми не будемо чекати (2016 року – Ред.)”, – заявив пан Яценюк.

Водночас саме до прем’єр-міністра було адресовано чи не найбільше запитань від учасників зустрічі про те, чому за півроку перебування при владі новий уряд так і не зміг розпочати реформи.

Читайте также:

Нинішня політична еліта завела Україну в кризу, – політик

“Цей уряд – це уряд часів війни. Ми досі в стані війни. Головний агресор – Російська Федерація. І доки у нас не буде миру, ми не отримаємо реальних змін”, – пояснив Арсеній Яценюк, нагадавши, що за цей рік Україна також пережила революцію, а також позачергові президентські вибори, та готується до парламентських виборів.

Він також наголосив, що навіть за таких скрутних обставин урядові вдалося відновити співпрацю з МВФ (хоч це потребувало ухвалення непопулярних рішень), а це, у свою чергу, дозволило країні отримати вкрай потрібне зовнішнє фінансування і запобігти дефолту. Водночас прем’єр визнав і невдачі свого уряду:

“Ми зазнали невдач у тому, щоб повністю подолати корупцію. Ми не змогли переробити в повній мірі законодавчу систему. Ми досі маємо корумпованих суддів, прокурорів і радянського стилю міліцію. Це і є ключовий порядок денний майбутніх наступних реформ в країні”.

Напередодні також під час зустрічі YES президент України Петро Порошенко заявив, що ратифікація і втілення Угоди про асоціацію з ЄС дозволить Україні швидше впроваджувати реформи, без яких країна “просто не виживе”.

“У нас просто не може бути іншого вибору. Ми маємо розуміти ризики та виклики, але також мусимо усвідомлювати, що без реформ ми просто можемо не вижити”, – заявив Петро Порошенко, повідомивши, що 16 вересня одразу після ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС до парламенту також буде подано і антикорупційний пакет законів та деякі законопроекти з реформування економіки, додавши, що для України “боротьба із корупцією так само важлива, як і боротьба за мир”.

Читайте также:

Украина может получить нового президента без выборов

Погоджуючись із тим, що справжні реформи наразі є питанням збереження незалежності України, іноземні гості зустрічі водночас наголошували на тому, що проводити реформи та одночасно вести війну є надзвичайно складним завданням, яке практично неможливо виконати.

Мало перед ким раніше стояло подібне завдання – заявив президент Естонії Томас Хендрік Ільвес. Він також пригадав, як у 1999 році був запрошений виступити на конференції із розповіддю про те, як Естонія досягла успіхів у реформах. Але натомість почув від українців цілий список причин, чому реформи не можуть бути успішними в Україні – від православної ментальності до розміру країни і чисельності населення та надто тривалого часу перебування у Радянському Союзі:

“Якщо перефразувати Льва Толстого, можна сказати, що всі успішні країни провели схожі реформи, а неуспішні – знайшли кожна своє виправдання, чому реформи не відбулися”.

Що робити із Росією?

Тема війни була нерозривно пов’язана із тим, що змусило Росію діяти відносно України саме у той спосіб, як це відбувається, а також що можна зробити, аби це припинити, чи можливо це взагалі, і як далі і Україні, і ЄС вибудовувати свої відносини із Росією.

Один із дуже небагатьох росіян-учасників зустрічі в Києві, керівник Інституту сучасного розвитку Ігор Юргенс заявив, що Росія воює не з Україною, а з Заходом, а Україна “просто трапилася між ними”.

“Росія не стільки воює з Україною, це – конфлікт між Російською Федерацією і Заходом, у який Україна потрапила через своє географічне розташування”.

Водночас український прем’єр Арсеній Яценюк заявив, що бачить інші мотиви дій російського керівництва:

“Мені чітко зрозуміло, якою є кінцева мета Путіна, – він прагне не просто взяти Донецьк та Луганськ, він прагне захопити всю Україну, він не може змиритися з тим, що Україна стане членом європейської родини, він хоче відновити Радянський Союз”.

Він також нагадав, що ще у 2007 році російський президент заявив, що вважає найбільшою трагедією ХХ сторіччя розпад Радянського Союзу, а тому, припустив український прем’єр, “найбільшим досягненням для Путіна має стати відновлення Радянського Союзу”. За таких обставин, впевнений Арсеній Яценюк, НАТО є єдиною можливістю захистити Україну, хоча “у короткостроковій перспективі НАТО не готове прийняти Україну”.

Про вступ до НАТО як можливу гарантію безпеки України говорила і лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко, яка під час попередньої зустрічі YES у Ялті перебувала за ґратами, а її звільнення було однією із головних тем тої зустрічі.

“Сьогодні нам треба розпочати шлях до НАТО, але зробити його швидким”, – заявила Юлія Тимошенко, назвавши російського президента Володимира Путіна “найкращим інтегратор України в ЄС і НАТО”, адже “до анексії Криму і війни на Донбасі лише 13% українців підтримували вступ нашої держави до альянсу, зараз майже 70%”.

Натомість представники керівних органів ЄС підкреслювали, що жодні дії європейців не спрямовані проти Росії як такої, а лише проти її конкретних вчинків, починаючи від анексії Криму.

Голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу закликав Росію визначитися, чи хоче вона бути стратегічним партнером або ж стратегічним конкурентом Євросоюзу:

“Якщо вибір Росії – бути конкурентом, бути суперником, тоді треба знати, які будуть політичні, економічні та інші наслідки”.

А комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле навіть закликав надати конкретики ідеї ”вільна економічна зона від Лісабону до Владивостоку”, на якій, здавалося б, події останніх місяців в Україні мали б поставити хрест:

“Я думаю, що настав час почати переговори між ЄС і Митним союзом про про зону вільної торгівлі “.

Втім, певною крапкою у цій дискусії стала заключна промова колишнього президента Польщі Олександра Квасневського, у якій він не тільки розповів історію російського гімну, у словах якого один і той самий поет змінював Сталіна на Партію, а згодом на Вітчизну. Заспівавши всі три версії гімну СРСР-Росії, пан Квасневський зірвав оплески зали останньою ремаркою:

“Росія – це країна, яку я, як і багато хто із вас, дуже поважаю. Але ми маємо знати: ця країна може змінювати слова і тон, але не змінює музику”.

Джерело: ВВС Україна

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В управлении государством главное – соблюдать все формальности, а на мораль можно и не обращать внимания. "

© Марк Твен

Главный “торнадівець” отправил следователя СИЗО в больницу

В центре европейской столицы устроили разборки, есть жертвы

Обнищавший под российской оккупацией Крым: почему бедность выгодна Кремлю

Коррупция в Минобороны: суд простил

У Раду увірвалися люди: вимагають арешту нардепа

Дослідження: мер Глухова Терещенко і мер Миколаєва Сенкевич – найбільше розчарували українців

Армения оскорбила украинских журналистов. Или спасла?

Арестованный экс-нардеп оказался сказочно богат

Жуткая инфекция испепелила жительницу Киевщины за сутки

Покушение на Мосийчука: нардеп раскрыл подробности расследования

Рахат-лукум с неба: украинцев предупредили о капризах погоды

После рюкзаков Аваков попал в земельный скандал

Міська влада не впоралась з маріупольською ватою

Держитесь крепче: непобедимый украинский юмор от читателей Знай.иа

Схемы Гепы и Допы: как в Харькове распиливали землю площадью в несколько государств

С чем идут на выборы Порошенко и Тимошенко

Срочно! Виновник харьковской трагедии сбежал в “ДНР”

Международный конфуз: Порошенко в Польше перепутали с Януковичем

Как российский карточный домик рассыпается

Луганские терпели: Плотницкий обустраивает жизнь совсем в других местах