USD28.2033

20 питань до мера Вінниці: інтерв’ю з Сергієм Моргуновим

П’ятий рік поспіль Вінницю визнають найкомфортнішим містом України. Але навіть в найкращому місті країни є що змінювати та розвивати. Економічні виклики, війна, політика і передвиборчі «старти». Все це відображається на кожному з нас. Чи вирішено питання з австрійським інвестором Head, якому за підключення до мереж виставили «космічний» прайс? Чи будуть через вінницький аеропорт літати лоукости? Чи може наше місто стати мегаполісом? Чому мер Вінниці не коментує у «Фейсбуці»? Що каже про війну і «потепління» стосунків з Росією..?

Наприкінці 2019 року, Сергій Моргунов дав розгорнуте і досить відверте інтерв’ю представникам трьох вінницьких ЗМІ. Головна редакторка Вінниця.info Анна Гаращук, Роман Ковальський з газети «33-канал» та Андрій Качор – головред «Вежі» поставили меру ряд питань. Розмову записували в суботу, 21 грудня, у новій ресторації, з вікон якої відкривається панорама на проспект Космонавтів.

А. Гаращук: В місті відкрили ялинку, Новорічну резиденцію… Настрій у Вас вже святковий, чи робочий?

– Думаю що ні. Він зараз більше робочий. Наступний тиждень достатньо напружений. В понеділок прийшла телефонограма, що Президент збирає Раду Регіонів за участі голів облдержадміністрацій, облрад і мерів обласних центрів. Думаю, що це буде серйозна зустріч в контексті подання нового законопроекту щодо змін до Конституції в частині місцевого самоврядування; по питанню підтримки учасників АТО; забезпечення міст теплом. В п’ятницю важлива сесія міської ради – бюджетна. Ряд інших заходів.

Р. Ковальський: Чи плануєте йти на вибори в 2020 році? Вибори фактично почались з війни компроматів, у тому числі з антикорупційного форуму в Вінниці.

– Я б не сказав, що вибори почались. Є законна процедура. Йде процес змін до Конституції і у виборче законодавство. Ми чітко не розуміємо, коли почнуться вибори. Хоча можемо передбачити, що це буде жовтень 2020. Враховуючи, те що наша вінницька команда працює не одне скликання і показала конкретний результат (за опитуванням Вінниця найкомфортніше місто – ред.), думаю, що команда має повне право претендувати на повторення мандату довіри від вінничан.

Війна компроматів завжди і у всіх країнах, була, є і буде. Питання в іншому – представлення під гаслом боротьби з корупцією нечесну політичну боротьбу. Ця проблема (корупція – ред.) є на всіх рівнях влад і є в суспільстві. Навіть в комерційних структурах. Ми знаємо, що в магазині, аби товар поклали на полицю ближче, теж відповідні агенти за це сплачують. Тобто, це системна проблема і не тільки в українському суспільстві, а й в світі. Одна справа говорити про це в кабінетах. Інша – системно працювати над цим. Наприклад, всі пам’ятають 2006 – 2007 рік, коли не було центрів надання адміністративних послуг і будь хто міг ходити по кабінетах міськради та вирішувати якісь питання за шампанське, шоколадки, «конверти». Коли ми створили центри надання адмінпослуг, то максимально мінімізували можливості цих корупційних проявів.

Думаю в такому плані треба над цим працювати. Боротьба з корупцією в цивілізованих країнах відбувається в першу чергу інституційно-системними методами.

А. Качор: Ви мером працюєте не перший рік. Напевно побачили, що це робота навряд чи проста і навряд чи можна назвати її найкращою роботою в світі. Яка у вас мотивація йти на наступний термін? Навіщо воно Вам?

– По перше, я – вінничанин. Я дуже люблю своє місто. Свого часу прийняв рішення жити і працювати в Вінниці. Хоча в 90-х, коли закінчив університет, були можливості переїхати в іншу країну. До речі, не вистачило однієї довідки щоб отримати там посвідку на проживання. Це спонукало в мені бажання працювати в Вінниці. У 2002 році балотувався в депутати Вінницької міської ради. Мабуть, то був перший крок: «що ти можеш зробити для цього міста»? Багато представників нашої команди розпочинали діяльність на благо міста саме в 2002 році. Наприклад, Гройсман Володимир Борисович, Степан Бессолов, Володимир Малінін тоді стали депутатами. Тоді ми зрозуміли, що є дуже багато проблем і якщо ми хочемо, щоб нам не було соромно за наше місто, потрібно щось робити. Ми згуртувались навколо ідеї зробити місто найкращим в Україні. Сьогодні з гордістю можемо говорити, що люди оцінюють результат. Коли вінничан запитали: «що Ви відчуваєте, коли чуєте слово Вінниця?» 90% вінничан назвали слово «гордість». Це важливо! Вважаю, що повинні робити все для того, щоб Вінниця була найкращим містом в Україні. Тут важливо не персоналії – Моргунов, Іванов, Петров.., а команда, яка працює і підтримка вінничан, які є патріотами свого міста. Місто потрібно берегти.

Р. Ковальський: Які передвиборчі обіцянки виконали, які не виконали? Як це співвідноситься з тим, що Вінниця п’ятий рік поспіль визнана найкомфортнішим містом? Йдуть вже чутки, що ми забронювали перше місце і не віддамо.

– Про чутки розкажу. Мої колеги, мери 24 міст з ревнощами відносяться до рейтингу. Чотири роки кажуть: «ну тобі дали, бо в тебе Гройсман прем’єр» і так далі… Але тут така річ, що це незалежні опитування. Я чув, що була певна боротьба і намагання певних міст вплинути на ситуацію. Коли дали нам документи, ми їх відкрили – Вінниця на першому місці! Тут колеги до мене: «ну что, опять»? Я кажу, бачте прем’єра в нас немає, але все рівно ми найкращі. Тут питання щодо виконання тих обіцянок. Я думаю, що це не обіцянки, а стратегія. Це важливо. Можна наобіцяти дуже багато, але не виконати. Це спостерігається по багатьох моїх колегах. Наша ж перевага в тому, що ми маємо стратегію, чітко розуміємо, що можемо пообіцяти, які завдання поставити і наскільки можемо їх виконати.

Ми зробили багато проектів просторового розвитку, достатньо серйозно провели транспортну реформу, мало того, виготовляємо свій трамвай і свій тролейбус. Замостянська, Космонавтів, Ліверпуль, озеро на Максимовича… Це в принципі все те ,що люди від нас просили і те, що ми обіцяли. Багато зроблено в освіті і фізкультурі. Я переконаний, що не може бути професійного спорту без фізкультури. Разом з тим, ще є чим займатись. Ми вже навчилися планувати. Але ще не маємо достатньо ресурсу, аби вирішити всі важливі питання, які стосуються інфраструктури, комунальної сфери, транспорту і соціальної сфери.

 

А. Гаращук: В нас були досить амбітні проекти – Палац Спорту на Тяжилові і реконструкція злітно-посадкової смуги аеропорту Вінниця. Це те, що планувалось, але роботи так і не розпочаті.

– Історія така. Федерація баскетболу звернулась до Уряду, мовляв, давайте зробимо програму будівництва комплексів: 30 мільйонів дає місто, 30 мільйонів – область і 30 мільйонів дає держава. Ми погодились. Найголовніше – ми виділили земельну ділянку безпосередньо під цільове призначення «будівництво спорткомплексу». Почали займатись проектуванням, щоб зробити його з мультифункціональними залами для проведення змагань, за європейськими стандартами. Коли прорахували всі ці стандарти, вартість вийшла не 90, а 395 мільйонів.

А. Гаращук: Тобто, від проекту Палац Спорту відмовляєтесь?

Читайте также:

На Вінниччині затримали особу, яка, ймовірно, являється організатором схем незаконних вирубок та збуту деревини

– Так. Ми звернули увагу Уряду на це. Більше грошей нам ніхто не запропонував. Логіка наша була наступна. Що необхідно в першу чергу зробити? Ми маємо СКА – не вирішене питання. Ми маємо центральний стадіон – не вирішене питання. Маючи ці дві проблеми, ми будемо «натягувати» на себе проблему майже на 400 мільйони гривень? Це було б неправильно. Тому ми прийняли рішення йти іншим шляхом. Направимо ресурс на СКА і на наступний рік завершимо реконструкцію. Далі будемо думати, що робити з центральним стадіоном, бо це дуже великі інвестиції. Ми вивчали досвід Кельце…

А. ГаращукЛюди довго вже просять цієї реконструкції…

– Ми знаємо. Але це не менше 15 мільйонів євро для того, щоб все зробити за стандартами. Разом з тим, ми повинні ставити пріоритети. Що нам потрібно для того, щоб місто розвивалось з точки зору економіки, туристичної привабливості, комфортності доїзду? Це якраз аеропорт, про який Ви запитали.

Думаю, що найважливіше питання – це реконструкція злітно-посадкової смуги і аеровокзалу. Я переконаний в тому, що це майбутнє економічного розвитку нашого регіону. Ми провели досить складну роботу по аеропорту. Відомо, що він подвійного використання: цивільна і військова авіація. Ми пройшли дуже складні питання щодо виготовлення проектно-кошторисної документації і експертизи. Ви не уявляєте, наскільки це було складно. Ми провели всі тендерні процедури, досить жорстка боротьба серед потенційних учасників. Було кілька скарг в антимонопольний комітет. АМКУ нарешті визначив двох учасників. Вже цей переможець вніс гарантійний внесок в розмірі 27 млн грн. на рахунок комунального підприємства. Але тепер стало питання: ресурс основний де? Уряд Гройсмана на 2019 рік передбачив 300 млн грн. на початок цієї реконструкції. Тендер – 898 млн грн. Це І черга – сама злітно-посадкова смуга, довжиною 2,5 кілометри, 45 метрів шириною. Реконструкція дозволить розширити діапазон авіапарку, який приймає аеропорт.

А. Гаращук: Розкажіть, для чого це потрібно.

– Наприклад, Ryanair літає на Boeing 737-800. Наша смуга на межі. Пройде ще два роки і вона не зможе приймати такий літак. Вона може приймати тільки Boeing 737-200, там інша вантажомісткість, довжина і ширина. Тобто, ми повинні зробити все для того, щоб приймати максимальну кількість середньо магістральних літаків на внутрішні перевезення по Європі та на курорти – Туреччина, Єгипет, Ізраїль… Якщо все зробимо, в нас розкривається діапазон потенційних учасників ринку: Ryanair, WizzAir, інші лоукостери. Разом з тим, зможуть зменшитись ціни на квитки. Це важливо для вінничан.

Якщо говорити про ресурс. На жаль, в нас є «дискусія» з Урядом щодо фінансування в подальшому цього проекту. Поки що в бюджеті 2020 немає стрічки фінансування саме вінницького аеропорту. Але хочу наголосити, що ні один аеропорт в Україні не підготовив всі документи, як Вінниця. Ніхто в наступному році не підійде до початку реконструкцію цих аеропортів. Ні Дніпро, ні Очаків, ні Маріуполь, ні Мукачеве. Вони повинні пройти той шлях, який ми проходили протягом трьох років.

А. ГаращукЩо будете робити з цим? Спілкуватись, просити?

– Будемо думати. Будемо і просити, і писати, і переконувати, і спілкуватись на всіх рівнях. З депутатами в тому числі. Тут важлива підтримка наших народних депутатів. На жаль, я зацікавленості в цьому плані поки не бачив. Питання не стосується безпосередньо міста Вінниці, це стосується всієї області. Це серйозне комплексне питання, в якому повинні бути зацікавлені, як мешканці регіону, так і представники влади центральних органів.

Читайте также:

У підвальному приміщенні одного з будинків Вінниці ледь не згорів чоловік

А. ГаращукПитання по економіці. Завод Head – скандал з підключенням до мереж. Як врегулювали ситуацію?

– Ситуація не врегульована. Давайте так, ми говоримо про повноваження міської ради і державні регуляторні процедури. Те що Ігор Гуменний написав в «Фейсбуці» – то правда. Проблема є. Коли ми підписували Меморандум, підключення 1 кВт коштувало 300 гривень, згідно постанови НКРЕКП. Потенційний інвестор це знав. По цій угоді ми на себе взяли: підведення водопостачання, водовідведення, газ, дорогу, будівництво ліній і підстанцій на 16 МВт. На сьогоднішній день лінія побудована. Підстанцію маємо будувати. Водопостачання і газ є. Водовідведення є, але треба доробити. Ми туди вклали десь під 2 млн євро. Нам залишилося зробити точку підключення. Це наші повноваження. Але щоб підключитись до обленерго, треба за це заплатити. Гроші немалі. Згідно Постанови НКРЕКП, вже по 3972 грн за 1 кВт. Звичайно, коли береш калькулятор, рахуєш кіловати на ці тисячі, виходить під 1,5 мільйони. Обурення закордонного інвестора справедливе. В багатьох європейських країнах ніхто не сплачує одноразово за отримання потужності.

Якщо ця національна проблема не буде врегульована на законодавчому рівні, іноземний інвестор в Україну не зайде, а український розширятись не буде. Це серйозні виклики.

Тому проводимо паралельно дві роботи. Владислав Скальський працює з Урядом і профільними міністерствами по внесенню змін до норм щодо потенційних інвесторів, які мають намір розташовувати виробництво на базі індустріальних парків.

А. Гаращук: В програмі соціально-економічного розвитку на 2020 рік є будівництво заводу з виробництва лецитину. Розкажіть, хто інвестор, де цей завод має бути?

– На базі вінницького індустріального парку. Вони взяли 1,5 гектари. Інвестиції складуть 100 млн грн. Планують виробляти 30 тон лецитину в день. Це наша, українська, компанія ТОВ «Укро-експертпостач». Будувати планують в дві черги. Перша черга 65 робочих місць. Загалом, близько 180 нових робочих місць. Це екологічно чисте виробництво за американськими технологіями.

Інвестори самі проявили бажання будуватись в Вінниці. Але ми знаємо цю «кухню». Всі між собою спілкуються. Чесно кажучи, наша перша робота з UBC Group щодо будівництва заводу Green Cool дала гарну промоцію. Ігор Гуменний багато і об’єктивно говорить про Вінницю, що тут вести бізнес легко. Вони чітко порівнюють з іншими містами, де є корупція в питаннях бізнесу, а де її немає, де місцева влада вболіває за потенційного інвестора, за розвиток малого і середнього бізнесу, а де ні. Тому так зване «сарафанне радіо» теж дає свої позитивні результати.

Якщо говорити про компанію Head, тут ситуація інша. Це було на рівні структур, які займаються інвестиційною діяльністю в центральних органах влади. Вони запропонували компанії Head саме Вінницю, хоча обирали з шести міст. Коли порівняли всі можливості, виклики, ключові моменти співпраці та кадровий потенціал, обрали Вінницю.

А. Качор: Останнім часом в каїні відбуваються достатньо резонансні події. Це і скандали навколо волонтерів, яких судять, недостача коштів в бюджетів в кінці року, і ніби потепління стосунків з Росією. Як Ви ставитесь до цих подій? Куди на Вашу думку рухається держава в ці останні місяці? Як оцінюєте перші місяці діяльності нової центральної влади?

Читайте также:

Вже у липні вінничани почнуть отримувати антикризові доплати

– По перше. Будь-яка влада, яка б не прийшла, буде відпрацьовувати свою стратегію. В будь-якій країні. Це нормально. Якщо говорити про потепління. Я б не сказав що це є потепління. Я на це дивлюсь з історичної точки зору. Почитайте Кіссінджер в «Дипломатії» описує події вирішення конфліктів США з В’єтнамом: 500 тисячний контингент, 17 років знаходження у В’єтнамі. Вони біля 3-4 років у Франції проводили з представниками в’єтнамської делегації перемовини щодо виведення військ, налагодження миру. Паралельно в середині країни відбувались масові заворушення. І в’єтнамська делегація каже: про що ви нам тут розповідаєте, ви наведіть лад в себе вдома. Той самий Кіссінджер каже, що їм було складно тримати жорстку переговорну позицію з представниками В’єтнаму, тому що вони були слабкі всередині. На підставі цього прикладу, я переконаний – коли відбуваються важливі перемовини, особливо щодо вирішення конфліктної ситуації всередині країни чи питань глобального масштабу, не можна щоб ми були слабкі всередині. Це дуже важливо. Якщо зовнішній партнер або політичний опонент буде бачити що ми слабкі, ми ніколи ні про що не домовимось, щоб це було вигідно нам. Я в цьому переконаний.

Я думаю, що це боротьба хто сильніший. Ми повинні бути сильнішими не тільки духом, ми повинні бути мудрі. Ми українці, як нація, повинні бути не тільки на словах патріотами, а чітко розуміти, які виклики перед нами стоять з точки зору вирішення цього конфлікту. Нам буде не просто. Моя особиста думка – не повинно бути втрат, ніхто не повинен стріляти. Це перший крок, який можемо сьогодні вирішити. Але складніше не це. Складніше те, як інтегрувати ті території. Що робити з людьми, які останні чотири роки під жорсткою пропагандою? Це біда. Я про це все знаю не просто з газет. В мене своя сімейна історія. Це складно. Це проблема України. Я вже не говорю про Крим.

Просто дістати шашку і махати це одне. Але важливо крок за кроком досягати мети, щоб Україна була цілісна, щоб на нашій території не було будь-яких іноземних військ. Для цього необхідно укріплювати армію, працювати з волонтерами, завжди пам’ятати про демобілізованих. Ті ж самі США років 10-15 не знали що робити з ветеранами. Це була біда. Була купа самогубств. Чи візьмемо наші часи – війна в Афганістані. Ті ж самі афганці були в різних таборах і виконували різні функції. А чому? Тому що ними суспільство і держава не займались. На це теж треба зважати. Але це не повинно перетворюватись в «боротьбу з відьмами». Ідеологічно ветеран це людина, яка захищала кожного з нас і нашу землю. Сьогодні ми такі хитрі, а наше місто одне з найкращих в Україні, бо в нас тут ніхто не стріляв. Це при тому що за 120 км в нас контингент російської армії. В суспільстві повинна бути повага до Збройних Сил України. З ветеранами треба проводити реабілітаційну і психологічну роботу. Це повинні бути державні програми. Що ми можемо робити в своїх повноваженнях – робимо.

Щодо питання економіки. Тут важко поки що говорити. Давайте подивимось як пройде 2020 рік, згідно формування нового бюджету і які зовнішні чинники будуть впливати на економку. Сьогодні багато прогнозують світову фінансову кризу. Ми є в глобальному світі, яка на нас теж може вплинути. Тому в першу чергу потрібно створити умови для економічного зростання.

А. Качор: Можете назвати п’ять найулюбленіших місць у Вінниці?

– Центральний парк. Як і для багатьох вінничан, для мене парк – це номер один. Якщо говоримо про просторовий розвиток, мені подобається Вишенське озеро і парк Дружби народів. Це пов’язано з дитинством, бо я виріс на верхній Вишеньці, вчився в 33-й школі. Два… Так давайте далі… Вінницька міська рада (сміється – ред.). Це робоче місце. Але, знаєте, коли йдеш на роботу, як на каторгу, то роботи не буде. Щоб був результат на роботу треба йти з позитивом. Тому можна рахувати, що Вінницька міська рада моє одне з найулюбленіших місць. Люблю у батьків бути… Мені дуже подобається їхати за межі Вінниці. Є кілька місць на березі Південного Бугу, де гарна природа.

А. Гаращук: Ви кажете Вінницька міська рада одне з улюблених місць. А ремонтувати будівлю плануєте? В нас в центрі все гарно і така сіра «пляма».

– Давайте спитаємо вінничан. Дивіться, що виходить. Ми рахували, що це десь 25 млн грн. на реновацію зовнішніх фасадів будівлі Вінницької міської ради. Це замінити скління, зробити фасади, зробити інтерактивну ілюмінацію щоб було сучасно. Тут же стоїть питання: утеплення школи – 18 мільйонів, будівництво стадіону – 19 мільйонів, утеплення будинку по Соловйова – 19 мільйонів. Що вінничани зрозуміють? Ми будемо вкладати кошти в реконструкцію закладів охорони здоров’я, освіти, житлових будинків, чи ми зробимо Вінницьку міську раду?

А. Гаращук: Тобто, будівлю мерії не ремонтуватимуть, поки все по місту не утеплять?

– Давайте запитаємо вінничан, зробимо опитування. Я розумію що це все не гарно виглядає. Особливо гості нашого міста не розуміють. Але тут важливо, як вінничани це сприймуть. Якщо Вони підтримають цю ідею, будемо розглядати.

Р. Ковальський: Якою Вінниця може стати за розміром і по кількості населення (за результатами приєднання громад – ред..)?

– Не думаю що в нас є якісь великі перспективи. Знаю, що проводять якусь консультацію і є якась внутрішня боротьба це Агрономічне, Бохоники. Вінницькі Хутори не проявляють ніякої ініціативи. Писарівка вже прийняла відповідне рішення, отримав відповідного листа (про приєднання до Вінниці – ред). Стрижавка фактично спроможна. Думаю, що вона може об’єднатись з Сосонкою, Медвідкою. Якушинці вже об’єднались, до них приєднуються інші. Тому великого сплеску приєднань до Вінниці я не бачу.

А. Качор: Які на Вашу думку є 3-5 міських проблем? Як їх вирішувати? Це не лише про інфраструктуру, а й до ментальних.

– Мабуть байдужість. Якщо говорити про органи влади, я кажу: байдужість це головний гріх. Але байдужість людей, теж погано, бо один в полі не воїн. Маючи сильну громаду можна вирішувати багато питань. Інфраструктура теж проблема. Теплозабезпечення нам необхідно надалі модернізувати – так як ми працювали по швейцарському проекту. Думаю, що стратегія важлива. Це закриє всі питання подачі гарячої води в міжопалювальний період, так як в Тяжилові. Маємо певні проекти. Починаємо вести перемовини з НЕФКО щодо реконструкції котельні і тепломережі на Матроса Кошки. Не секрет, що маємо виклики по воді і очисних. Проводимо перемовини щодо передачі Водоканалу і мереж до Вінницької міської ради. Створена комісія. Але питання не просте. Бо на наступний день, як водоканал стане у власності міста, вода в крані краща не стане. Так і з очисними. Це робота не одного року. Але ми розуміємо в якому напрямку рухатись. Аеропорт, про який вже казав. Проблеми завжди є. Але це не проблеми, а виклики. Нам треба працювати над тим щоб ці виклики зменшувати.

А. Качор: Ви читаєте коментарі на «Фейсбук»?

– Ні. Принципово не читаю. Тому що багато зла є в коментарях. Мені це не подобається. Я знаєте що читаю? (дістає телефон – ред.). От вчора мені прислали: «надання премії учням, які набрали 200 балів на ЗНО». Це гарна ініціатива, зробимо премії. Або пишуть мені: «вісім днів немає води по Артинова, 79,81». Зрозуміло, що то їх водопровід, що водоканал так відноситься до того… Але мої (комунальники міськради – ред.) за це получили, бо це якраз елемент байдужості. Ось пише хтось з Можайки: «хочу в вашу команду». Я відповів «залиште телефон з Вами зв’яжуться». Телефон залишив. Ось тут дякують мені…

А. Качор: А Ви самі не коментуєте? От мер Дніпра…

– Та я знаю. Ми сидимо, а він в телефоні. Ви ж не забувайте що він професійний журналіст. Боря Філатов не може без цього жити. В кожного своє. Я переконаний, що ми перше повинні через соцмережі інформувати людей. Що ми і робимо. Друге – реагувати на конкретні звернення людей, те що я Вам показав. Це і є спілкування з суспільством.

Р. Ковальський: Як відпочиває мер?

– Відпочиваю по різному. Але терпіти не можу пляжі. Не можу лежати. Я люблю подорожувати. Люблю за кермом, але не завжди виходить і не завжди можна компанію зібрати. Коли є відрядження за кордон, намагаюсь залишитись на день – два щоб подивитись місто. Багато цікавих ідей з-за кордону привожу до Вінниці. Наприклад, (показує у вікно на перехрестя проспекту Космонавтів і Келецької ред.) світлофори нижні, для тих, що в телефонах «зависають», привіз з Більбао. В 2018 році їздив на виставку по питанню щодо нашого аеропорту та авіасполучення. Бачу така гарна штука. Сфотографував. Приїхав. Поставили. Помаранчеві хлопчики – зі Страсбурга. Я був на Конгресі місцевих регіональних рад, нас завезли в якесь село. По дорозі побачили ці фігурки, я навіть подумав, що то дитина. Попросив водія спинитись. Сфотографував. Показав тут щоб поставити нам у Вінниці. Там була дівчинка і хлопчик. А вони мені поробили «маленьких януковичів» (сміється – ред). Наш перший підвищений пішохідний перехід. Побачив в Карлових Варах на дорозі в 2013 році. Зразу скинув фотографію Корольчуку. Сказав, що нам так теж треба робити.

Р. Ковальський: де Новий рік будете зустрічати? І Ваші побажання для вінничан.

– Як завжди Новий рік і Різдво – в родинному колі. В нас є сімейна традиція, яку заклала покійна мама. Обов’язково на Різдво збираються сестри, брати, двоюрідні, їх діти. Зараз Оксана моя (сестра – ред.) естафету перейняла. Збираємось зі своїми дітьми. Сьоме число ніхто нічого не планує, в нас сімейний «захід».

Я хочу побажати всім миру. Хочу побажати всім нам, українцям, мудрості, толерантності і патріотизму. Патріотизм – основна рушійна сила держави. Якщо ми будемо думати, де краще, толку не буде з України і з нашого міста в тому числі. Хочу побажати, щоб Вінниця була під щасливою зіркою.

Кожній родині бажаю щастя, благополуччя та здійснення мрій.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

    Чтобы оставить комментарий необходимо

    "Те, кто достаточно умен, чтобы не лезть в политику, наказываются тем, что ими правят люди глупее их самих."

    © Платон

    Ученые заметили свежий лед на северном полюсе спутника Сатурна

    Степанов розповів про етапи впровадження електронних рецептів в Україні. ВІДЕО

    Цензор.нет сообщил о штрафах для военных за ответный огонь. В Минобороны отреагировали

    Кадры Андрея Ермака: кум, друг, работодатель. Как работает “социальный лифт” Офиса президента

    Китайский проект жилья с лесом на балконе погубили комары

    Боевики готовят провокации в районе поселка Шумы – источник

    В Украине за сутки – 2 966 случаев COVID-19

    Дмитро Разумков: У разі внесення Верховною Радою змін до постанови про місцеві вибори їх легітимність буде спірною

    В США показали уничтожение “российской крылатой ракеты”

    Продержаться до апреля: на Южном берегу Крыма серьезные проблемы с водой, ее подачу начинают ограничивать

    Віталій Портников: Справжня зброя Путіна. Поки в його руках є кран “Газпрому”, він може робити у Європі все, що йому заманеться

    За пользователями Instagram могли шпионить через камеры смартфонов

    В больнице Одессы очереди из “скорых”, медики хамят и лечат не по протоколу, – журналистка

    В Украину едет главный дипломат ЕС. Встретится с Зеленским, главами МИД и Минобороны

    Єрмак про версію Бутусова щодо “вагнерівської операції”: “Взято кілька фактів із реальності, додано художні вигадки”

    В Китае для исследования ледников и озер начали использовать летающих роботов

    Судьи ОАСК свели на нет усилия тысяч судей по повышению доверия – Верховный суд

    Александр Лукашенко: от автократичного диктатора – к менеджеру. Весьма забавный карьерный рост, – Zloy_odessit

    Hubble сделал снимки гигантского шторма на Юпитере

    “Совсем недавно я не узнавал людей и не понимал, как разговаривать”: Навальный рассказал, что ему пришлось пережить после отравления. ФОТО