USD28.2033

Анексія Криму коштувала Росії $50 млрд

Анексія Криму коштувала Росії $50 млрд

Російська “багатоходовочка” завершилася для РФ чималими втратами. 

Традиційна аргументація Кремля, “чому ми законно з точки зору міжнародного права приєднали Крим”, була використана проти нього – і в підсумку це коштувало РФ додаткових 50 млрд доларів.

Ці гроші доведеться віддати інвесторам “віджатої” компанії ЮКОС, у справі, що тягнеться вже понад 15 років.

А до чого тут Крим, спитаєте ви? А от до чого.

Була в СРСР державна нафтова галузь, частинка якої в 1990-ті перетворилася на приватну нафтову компанію ЮКОС. А на початку 2000-х у ЮКОСу, як відомо з’явилися серйозні проблеми, а її активи перейшли до державної “Роснєфті”.

От лише спосіб “віджиму” у 2003 році активів у приватної компанії ЮКОС з точки зору законності вийшов не дуже правильним. Тому її інвестори 2004 року звернулися до міжнародного арбітражу з вимогою про відшкодування вартості їхніх активів. При цьому і вимоги, і сам факт звернення саме до арбітражу ґрунтувалися на положеннях міжнародного договору – Європейської енергетичної хартії, підписаної РФ у 1994 році, однак так і не ратифікованої. 

У 2014 році міжнародний арбітраж при Торгово-промисловій палаті Гааги у Нідерландах погодився з вимогами інвесторів, присудивши їм вже згадані $50 млрд.

По суті, рішення арбітражу вже було остаточним і підлягало виконанню, однак РФ не була б собою, якби не спробувала скасувати його у національних судах Нідерландів – за місцем знаходження арбітражу.

 

У 2016 році в Кремлі готувалися святкувати перемогу: суд першої інстанції став на бік Росії. Однак ще за чотири роки, 18 лютого 2020-го, терези схилилися у протилежний бік. Апеляційна інстанція винесла рішення на користь ЮКОСу, повернувши до життя 50-мільярдний штраф. Щоправда, попереду ще теоретична можливість оскарження рішення у Верховному суді Нідерландів.

Читайте также:

Олещук: Обіцяний на 15 березня “інформаційний вибух” – це виключення Дубинського з партії “Слуга народу”?

Одним із ключових питань арбітражного розгляду було таке: чи має арбітраж підсудність, що ґрунтується на Європейській енергетичній хартії, якщо вона була підписана, однак не ратифікована?

Важлива деталь: РФ не намагалася заперечити, що права акціонерів компанії ЮКОС були порушені і їхні активи – забрані; натомість доводила, що “ваш арбітраж не комільфо, ми йому не підсудні, бо хартію не ратифікували, і тому інвестор має право захищати себе – але лише у національних судах”.

Читайте также:

Береза: Почему часть избирателей Зеленского, несмотря на все его факапы, готова снова проголосовать за него? Это синдром крабовой палочки

І арбітраж, і апеляційний суд вирішили: Росія неправа. Хартія діяла в Росії повністю (а не окремі статті) навіть до ратифікації, бо Росія її підписала, наклавши тим самим зобов’язання на себе як на країну-підписанта. А отже, була зобов'язана захищати інвесторів, у тому числі надаючи їм право звертатися до міжнародного арбітражу – а не національних органів на кшталт Басманного суду.

Та повернімося до питання: до чого ж тут Крим?

Річ у тім, що саме дії РФ у 2014 році стали новим і красивим аргументом апеляційного суду для спростування позиції РФ. Ок, каже суд, ви стверджуєте, що Енергетична хартія могла застосовуватись лише в частині, що не суперечить вашому національному законодавству. Конкретно норма про захист інвесторів в арбітражі, продовжуєте ви, суперечить вашим законам, отже, арбітраж в принципі не міг розглядати спір.

Але тут апеляційний суд згадує про 2014 рік і нагадує представникам РФ: ви ж самі, “приєднуючи” Крим за міжнародним “договором” у березні 2014-го, заявили про чинність такого договору, хай він і суперечив на той момент національному законодавству!

Читайте также:

Азаров после введения санкций сравнил Украину с фашистской Германией

А відповідно, робиться висновок, що для РФ дія міжнародних договорів, які не відповідають національному законодавству, є усталеною практикою.

На підтвердження такого висновку гаазькі судді наводять рішення “цілком незалежного” Конституційного суду РФ, який каже: “фактически принятие Республики Крым в состав Российской Федерации предусматривается как элемент применения рассматриваемого договора до его ратификации.

Чи є тут паралель із Європейською енергетичною хартією? Чому б і ні!

Адже ця хартія після підписання років 10 застосовувалася в РФ, не потребуючи ратифікації – і це не викликало там жодних проблем.

І Росія не намагалася відкликати свій підпис (хоча могла це зробити)!

Тому, якщо бути послідовними, то варто визнати: у справі ЮКОСу Енергетична хартія діяла для РФ повністю, а тому арбітраж цілком мав компетенцію. А Росія тепер має повернути ошуканим власникам ті самі оспорювані $50 млрд.

Тим більше, апеляційний суд навів і інші приклади чинних міжнародних договорів РФ, які діють незважаючи на наявність положень, що суперечать національному законодавству. Наприклад, Договір СРСР і США про лінію розмежування морських просторів (у Беринговому морі) спокійно виконується на тимчасовій основі з 1990 року, хоча так і не ратифікований. 

Що це означає для України?

Ми жодним чином не були долучені до перипетій навколо ЮКОСу. Однак це приємно, коли російська “багатоходовочка” приводить її саму до невдач.

І жодним чином це не означає, що “суд визнав чинним договір про окупацію Криму” чи щось таке, з трьох причин:

  • по-перше, предметом розгляду національного суду не був (та й теоретично не міг бути) міжнародний договір чи його чинність;

  • по-друге, наведений приклад є ілюстративним і стосується винятково процедури, за якою сама РФ погоджується на чинність для себе міжнародних договорів;

  • ну і по-третє, окупація Криму є абсолютно очевидною з точки зору міжнародного права, джерелом якого рішення національних судів не є (точніше, певні винятки є, однак точно не цей).

 Повну версію статті читайте на ЄвроПравді

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

    Чтобы оставить комментарий необходимо

    "Политика слишком серьёзное дело, чтобы ей занимались одни политики."

    © Шарль де Голль

    Регистрация

    (Максимальный размер файла 0,5Mb)

    Восстановление паролю

    Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

    Посадочный модуль NASA на Марсе — в энергетическом кризисе

    Применят ли ВСУ Javelin против армии РФ. “Именно тот сценарий”, говорят источники Politico

    Украина поднимет вопрос возвращения ядерного статуса, если не вступит в НАТО, – посол

    Наталия Холоденко: Страдания — это обязательное условие для развития души, поэтому наша жизнь невозможна без них

    SpaceX выбрали для доставки миссии NASA на Луну

    У Вінниці планують запустити усі міські фонтани наприкінці квітня

    Всех пострадавших в ДТП автобуса в Польше выписали из больницы

    Сегодня Верховная Рада проведет внеочередное заседание: что в повестке

    ФСБ готується висаджувати в повітря будинки в Криму?

    “Джинси з дірками поки почекають”: на заході України очікується холодна погода та навіть мокрий сніг

    У Вінницькій МКЛ №1 реконструювали кисневу магістраль

    У Вінниці на цілий рік перекриють рух транспорту та пішоходів по вулиці Євгена Пікуса

    Одесский кинофестиваль начал прием заявок на участие в программах Film Industry Office

    Ситуація з COVID-19: за минулу добу у Вінницькій області виявили 450 позитивних випадків

    В США во второй раз прошла испытания ракета для космического туризма

    Вакцина наработает иммунитет против COVID-19 независимо от штамма – Центр здоровья

    Зеленский лишил гражданства Альперина, Амирханяна и Еримичука

    “Не дочекаєтесь”: Кулеба заявив, що українці не бояться російських погроз. ВІДЕО

    Українська нардеп стала моделлю для ляльки Barbie. ФОТО

    Японская компания по доставке представила собственный электромобиль