USD28.2033

Аспірант в НАТО – це ще не реальний претендент на членство

Аспірант в НАТО – це ще не реальний претендент на членство

Шлях України до НАТО настільки крутий і тернистий (як і до ЄС), що українці вміють радіти речам, з приводу яких навіть не здогадались би тішитись інші країни регіону. На офіційному веб-сайті НАТО Україну нарешті класифікують як країну-аспіранта.

Здавалось би, чому тут радіти, коли Україна, якщо орієнтуватись на рішення саміту НАТО в Бухаресті, вже мала в Північно-Атлантичному Альянсі (на відміну від ЄС) фактично перспективу членства. Нагадаю, в бухарестській декларацій чітко і без будь-яких “якщо” (якщо Росія нападе, якщо Україна виконає всі критерії, якщо зникне синдром страху чи ще щось) йдеться про те, що Україна і Грузія стануть членами НАТО.

Так, в останні роки у НАТО була проблема визнати навіть той важконароджений плод компромісу – Бухарестську декларацію. Як мені вже доводилось констатувати, Україна ще ніколи не була одночасно настільки близькою і настільки далекою до НАТО, як в останні роки.

Причина такого стану справ відома – агресія Росії. Хоча, як я не втомлююсь повторювати нашим партнерам з Альянсу, найгірше, що могла зробити Росія і чим, власне, погрожував Путін лідерам НАТО на саміті в 2008-му – вже, на превеликий жаль, сталось.

Зауважу: без не те що членства України в Альянсі, але й ще з більшим шараханням партнерів в НАТО від трьох букв “ПДЧ” (навіть запропоноване Україною зовсім веганське формулювання про “початок діалогу” щодо отримання ПДЧ спричинив в Альянсі серйозні розлади в травленні).

Важкий і болісний процес визнання за Україною країни-аспіранта ще раз демонструє настрої в НАТО: складається враження, що рішення раннього Януковича від 2010 року про запровадження позаблокового статусу припало натівцям значно більше до душі, аніж минулорічне законодавство про членство в НАТО. Інакше складно пояснити, чому майже до кінця лютого цього року в Брюсселі вперто не хотіли помічати прийнятого ще минулого літа закону в Україні з передбаченою інтеграцією до Альянсу і виправити нарешті коректно формулювання про наміри Києва в НАТО.

Читайте также:

Зачистка информационного пространства в оккупированном Крыму

Дійшло до абсурду: у НАТО на питання про визнання за Україною статусу аспіранта, пояснювали (на собі перевірила), що Україна просто формально не поінформувала Альянс загалом і його генсека зокрема, що Україна за новим законодавством вже рухається до НАТО. Але абсурд в тому, що і формально інформувати нас просили не “поспішати”. Тобто, ми не визнаємо вас аспірантами, тому що ви формально нас про ваші наміри не проінформували, але формально інформувати ми теж вас не заохочуємо. Кажуть, президенту Порошенку після Мюнхенської конференції довелось детально розписувати про наміри України у листі генсеку.

Читайте также:

Манафорт ухвалював таємні операції проти Юлії Тимошенко – The Guardian

Іншими словами, замість того, щоб відстоювати перспективу членства в Альянсі, надану в Бухаресті, Україні довелось зробити ще один крок назад і вигризати речі, які є очевидними. Позаблоковість Януковича зробила свою справу: відкинула Україну в ситуацію до відомого “листа трьох” (президента, прем’єра, спікера ВР), в якому Київ просив НАТО надати Україні ПДЧ. Іншими словами, відкинула нас у часі практично на 10 років назад (у квітні якраз буде річниця славнозвісного Бухаресту). Статус аспіранта знову поставив нас на цей трек.

Читайте также:

Radio Free Europe: Знакомьтесь, царь – все тот же старый царь

Звісно, справа не тільки (і можливо не настільки) в тому, визнані ми аспірантами чи ні. Справа у тому, як відповідатимуть і в українських профільних відомствах, і в самому НАТО на питання: “Що на практиці змінилось в інтеграції України до НАТО після законодавчого закріплення нею курсу на членство в Альянсі?”.

Поки що відповідь на це питання переважно звучить наступним чином – “нічого”. І це свідчить не тільки про небажання НАТО інтегрувати Україну, але й про вибір на користь поміркованої інтеграції в НАТО з боку Києва. Благо, індикаторів, щоб оцінити, наскільки у нас є готовність рухатись до Альянсу вистачає: це і виконання дійсно прогресивного СОБ (Стратегічного оборонного бюлетеня), це і прийняття, а потім імплементація Закону про національну безпеку зі збереженням ключових положень, які розроблялись разом з натівськими радниками, а не законодавчого обрубка, які у нас люблять робити з прогресивних законів в останню хвилину перед голосуванням.

Це і схвалення нарешті Концепції про реформування СБУ. У НАТО вже майже змирились з тим, що, швидше за все, на початку наступного року той самий міністр оборони просто зніме форму і одягне костюм й таким чином відбудеться перехід від військового до цивільного контролю за збройними силами (хоча на початку розробки закону, за деякою інформацією, натівці взагалі рекомендували зафіксувати термін в 10 років перебування не на військовій посаді для “нового” міністра). Але з багатьма речами в Альянсі миритись не готові. Як, наприклад, з СБУ у тому вигляді, в якому вона є сьогодні.

Саме тому представники Альянсу серед трьох побажань (слова “умови” тут не люблять) щодо можливості проведення Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні на саміті Альянсу у Брюсселі в липні називають у розмовах не для цитування:

1) прийняття Закону про національну безпеку зі збереженням принципово важливих для НАТО положень

2) схвалення Концепції з реформування СБУ

3) вирішення питання з Угорщиною по освітньому закону.

Так що, аспірантом буде добре, але погано, якщо від цього знову нічого не змінюватиметься в якості інтеграції України до НАТО та у наших відносинах з Альянсом. Бо аспірант це одне, дещо навіть романтичне, а реальний претендент на членство – дещо інше.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (1)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Для политиков реформы – это во-вторых, а может даже в-третьих. Любой ценой удержать себя во власти – вот что для них во-первых."

© Олег Попцов

Сенцов начал принимать питательную смесь – адвокат

Нужно уметь определять цели, даже если войне уже четыре года – журналист

Сдает сердечная мышца: Олег Сенцов в критическом состоянии

Новая Конституция и требования к власти: Украине предложили пойти по другому сценарию

Сенцов ждет от Украины активизации по политзаключенным – адвокат

Жить по средствам – единственный путь к богатой стране

У нее все данные: в деле Зайцевой неожиданно исчез ключевой свидетель

Уже в августе: Россия готовит удар по Украине

Симоненко посетовал, что киберполиция “закрывает сайт КПУ”

The Times: Путин осмелел из-за бездействия по делу об убийстве Литвиненко

Кикабидзе – 80: что говорил об украинцах и войне враг Путини

Уставший мост и другие “шедевры”: самые глупые цитаты Кличко

Пограничники должны быть готовы вернуть границу в Донбассе – МВД

Спадщина Мандели ще не осягнута навіть на його батьківщині – Пекар

Тараканы по цене рыбы: киевский супермаркет нарвался на войну с покупателями

Предвыборная борьба в действии: на что готовы нардепы ради заветного места

Юг Украины за год поменял мнение о миротворцах в Донбассе: опрос

Гра в мізер на виборах президента

Выручил экс-регионала: Минюст купил полсотни квартир в селе дороже, чем в Киеве

Задержан Москаль: ГПУ обнародовала детали и фото громкой спецоперации