USD28.2033

Атака грішми: коли банки страшніші за танки

Атака грішми: коли банки страшніші за танки

Демократія та верховенство права видаються непорушними, поки в гру не вступає жадоба. Так трапилося з Danske Bank – шанованим данським банком, чия естонська філія в період між 2007-м і 2015 роками провела сумнівні транзакції на €200 млрд (це приблизно $227 млрд), отриманих від 10 тисяч клієнтів-не­резидентів, пише для “Тижня” Едвард Лукас

Виконавчий директор банку Томас Борґен подав у відставку. У Данії, Естонії, США та, можливо, в деяких інших країнах (адже багато грошей надходило через Лондон) триває розслідування. Причетні заперечують свою провину. Та незалежно від того, хто винен, очевидно: щось пішло не так. Danske Bank має добру репутацію. Країни Данія та Естонія теж. Лунало багато застережень щодо незаконних фінансових потоків, та ніхто не вжив заходів.

Ясна річ, що політичні наслідки не забаряться. Естонія, Латвія та Литва вже мали проблеми зі своїми банками. Латвійському Parex Bank, що спеціалізувався на рахунках для нерезидентів, 2008‑го знадобилася допомога обсягом мільярд доларів. Третій найбільший банк Латвії ABLV на початку цього року зазнав примусової ліквідації у зв’язку зі звинуваченнями у відмиванні грошей і порушенні санкцій. Литовський Snoras Bank, контрольний пакет акцій якого належав росіянину, було поспіхом націоналізовано 2011-го, коли з’явилися тривожні новини про махінації. Президентка країни Даля Ґрибаускайте назвала діяльність Snoras Bank “атакою не тільки проти банківської системи Литви, а й проти інтересів литовського населення”. Тепер не лишилося й сліду від снобізму естонців щодо труднощів сусідів в управлінні великими потоками “гарячих грошей”.

Читайте также:

Экс-посол в Беларуси о санкциях: Запад осознал опасность России

Шкоди завдано за кількома напрямами. По-перше, підірвано довіру громадськості до бізнес-етики. Банки є слабинкою фінансової системи з огляду на їхню бізнес-модель: вони позичають гроші, які не можуть одразу повернути, але зобов’язані без затримок виплачувати кошти вкладникам. Це означає, що такі установи особливо потребують довіри (й надзвичайно залежать від центрального банку країни та державних гарантій). Вони вразливі ще й тому, що приваблюють нечесних на руку клієнтів, які шукають лазівки до решти фінансової системи. Для того, щоб не піддатися спокусі, банкірам треба бути прискіпливими, пильними, ощадливими й обережними в питаннях етики, а не легковажними викрутнями, які дбають тільки про квартальні показники прибутків.

Читайте также:

Російська церковна імперія коло порога неминучого розпаду

По-друге, ще більшого удару банківські скандали завжди завдають репутації регуляторів. Банкіри можуть піддатися спокусі, проте регуляторам платять за те, що вони попереджають банки та, якщо треба, втручаються.

Коли ж вони не впоралися, громадськість має всі підстави тривожитися. Чому регулятори вчасно не завважили махінацій? Вони некомпетентні? Чи йдеться про тіньові схеми? Ці питання можна адресувати не тільки місцевим регуляторам, а і Європейському Союзу.

По-третє, постраждала репутація країни, де спалахнув скандал. У 1990-х країни Балтії відчайдушно прагнули позбутися слави “Дикого Сходу” – периферії, у якій порядкують рекетири й контрабандисти. Я мешкав в Естонії на початку 1990-х років – у період, коли ця держава була одною з найбільших у світі експортерок металів, попри брак вітчизняної металургії. Тепер тяжко виборена репутація сучасної європейської економіки опинилася під загрозою. Аутсайдери почнуть підозрювати, що показове процвітання Естонії засноване на прибутках “гігантського казино”. Вони хвилюватимуться, що Латвія та Литва теж не позбулися давніх проблем. А для країн, які намагаються завоювати репутацію серйозних торговельних та інвестиційних партнерів, як-от Україна, життя тим паче ускладнилося.

Та дехто лишився у виграші – це Росія. Кремль жахається від думки про те, що його колишні колонії досягнуть економічних чи політичних успіхів. Тому за допомогою грошей атакує ці держави. Фінансові порушення моментально дають дивіденди, тобто змогу відмити гроші, а також здобути політичні переваги завдяки зіпсованій репутації. Отже, місцеві банки становлять значно більшу загрозу національній безпеці, ніж ворожі танки.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политики идут не те, кто знает, что нужно делать, а те, кто знает, что нужно говорить."

© Стас Янковский

Украинским водителям подсунули “черное” горючее: за что мы платим и кому

Митрополит Епифаний проведет первую литургию 16 декабря

В Житомирской области разбился военный самолет Су-27, летчик погиб

Порошенко: Для Кремля РПЦ – важный инструмент влияния на Украину

Двери нашей церкви открыты для всех – предстоятель Епифаний

Артисти з Англії у Вінниці провели інклюзивний майстер-клас

Прогноз погоды в Украине: морозы подготовили опасное испытание каждому, спрятаться не выйдет

Митрополит Михаил снял кандидатуру перед вторым голосованием

“Укрзализныця” окончательно потеряла совесть: цены на билеты в 2019 году добьют украинцев

Сегодня основана объединенная украинская церковь – Порошенко

Порошенко отметил роль Ющенко в получении автокефалии

Перенос мобильного номера: когда стартует услуга и что нужно сделать уже сегодня

Объединительный собор избрал главу Украинской церкви – источник

Новую почту пожирает огненный монстр: из пламени пытаются спасти хоть что-нибудь

Объединительный собор: первый тур голосования завершился

Боевики изрешетили дом с мирными жителями: десятки семей молят о помощи

У троих иерархов есть шанс стать главой новой церкви – религиовед

Украинские заробитчане массово сбегают во Францию: все о зарплатах, вакансиях и ценах

Официально: в Софии Киевской начался объединительный собор

Укрзализныця отменила популярную услугу: что нужно знать пассажирам, чтобы не потерять деньги