USD28.2033

Брак рівноваги: децентралізація може призводити до нового феодалізму

Брак рівноваги: децентралізація може призводити до нового феодалізму
Алексис де Токвіль

У середині ХIХ століття французький філософ Алексис де Токвіль спробував зруйнувати стереотип, що панував у суспільстві. Його поділяли і прихильники Французької революції, і її противники. Вони вірили, що Революція була радикальним розривом із минулим. От тільки “прогресисти” цей розрив вітали, а “консерватори” його проклинали

Про це для gazeta.ua пише Володимир Єрмоленко, повідомляє .

На відміну від них Токвіль помітив одну річ, у якій Французька революція продовжувала те, що почала монархія Бурбонів. Централізацію.

Реформи революціонерів і Наполеона продовжували зміни, що їх започаткував Людовик XIV, вважав Токвіль. Їхня суть була проста: феодальні “князьки” мусили позбутися влади, яку успадкували від Середньовіччя. Уся Франція має бути пронизана щупальцями центральної влади. У кожному регіоні, місті, селищі – “государеве око”. “Государем” міг бути король, перший консул, імператор, Національна асамблея, президент республіки – це не мало принципового значення. Монархію та демократію об'єднувало щось більше – централізований клей, що тримав усе разом.

Токвіль мав рацію. Модерна держава відрізняється від середньовічної тим, що династичні зв'язки крові вона заміняє на бюрократичні зв'язки процедур та інституцій. Кров – річ примхлива й заплутана. Будь-який спадкоємець має право на щось і постійно прагне це право розширити. Процедури й інституції – річ раціональна та бездушна: примхи “спадкоємців” вони здатні обмежити уніфікованим державним механізмом.

Читайте также:

Обмен пленными: Украина передала ОБСЕ список из около 100 человек

У цьому парадокс демократії, який уловив Токвіль. Вона дає одночасно більше прав і менше прав. Більше свободи й менше свободи. Кожному громадянинові дає простір, але чітко обумовлює, де він обмежується. Свобода перестає бути безмежною. У цих кордонах ти можеш робити що завгодно. Якщо їх переступаєш, стаєш злочинцем. Наприклад, коли захочеш когось убити.

Будь-яка демократизація – це двосторонній рух. Більше свободи, але й більше правил. Більше простору для самореалізації, але чіткіше окреслення, де цей простір завершується. Менше примусу, але більше контролю.

Українська реформа децентралізації в цьому сенсі може опинитись у великій пастці. Більше грошей і повноважень іде до громад – це добре. Але чи відбувається одночасно інший рух, який децентралізацію балансує? Рух до зміцнення державності, до прозорості вертикалі та чіткого розуміння, де повноваження місцевого самоврядування завершуються? Чи здійснить цей баланс інститут префектів, створення якого передбачає реформа?

Читайте также:

Замість Вакарчука: новим народним депутатом став “кіборг”

Радянський Союз розпався через те, що був занадто централізованим. Сьогоднішня Росія опиняється у кризі, і Білорусь переживає протести громадян із тих же причин.

Але є й інша загроза. У XVIII столітті козацька держава програла битву Російській імперії, бо була занадто децентралізована. Тоді ж зникла Річ Посполита – бо була занадто децентралізованою. До ХІХ століття Італія завжди ставала об'єктом зовнішньої агресії – бо була занадто децентралізованою. США сьогодні переживають грандіозну поляризацію, бо занадто децентралізовані: світ, у якому живуть одні штати, не перетинається зі світом, у якому живуть інші. Сучасний ЄС іде подібним шляхом: все менше спільного публічного простору, все більше “національних особливостей”, а точніше – нового авторитаризму. Угорщина та Польща – яскравий приклад.

Децентралізація не є панацеєю. Як і централізація. Вони мають урівноважувати одна одну. Розбалансовані системи не працюють.

Децентралізація – важлива опора сучасної України. Можливо, двигун її розвитку. Але потрібна рівновага, інша опора – міцні інституції центральної влади. Інакше децентралізація призводить до нового феодалізму. Де в кожному місті й області – свій “князьок”. Який про спільність та єдність держави і слухати не хоче. І який рано чи пізно забажає відокремитися. Чи стати васалом когось іззовні.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

    Чтобы оставить комментарий необходимо

    "В политике приходится делать много такого, чего не следует делать."

    © Теодор Рузвельт

    Регистрация

    (Максимальный размер файла 0,5Mb)

    Восстановление паролю

    Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

    Локдаун по-українськи. Чим карантинні плани чинної влади відрізняються від світового досвіду?

    Рада планирует упростить ввоз гумгрузов в Украину

    “Перемир’я” триває: за вихідні ОБСЄ зафіксувала 163 обстріли на Донбасі

    Фонсека сравнил работу тренером в Украине и Италии

    Не всі з нинішньої п’ятірки основних партій можуть стати елементами політичної системи майбутнього – Матвієнко

    Tesla обновила софт для электрокаров

    Хорватия усиливает правила въезда для украинцев

    Дві причини запровадити жорсткий карантин зараз, а не за місяць

    В воскресенье произошла крупнейшая за последние три года солнечная вспышка

    В этот день состоялся Всеукраинский референдум по вопросу независимости

    Введення локдауну в Україні: що сьогодні вирішили на Банковій і які можливі дати

    СБУ провела обыски в венгерской организации на Закарпатье: МИД Венгрии возмущено

    Три мобильных оператора будут предоставлять цифровые решения для развития Запорожской области

    Сексуальне виховання у сучасному світі: як захистити дитину від міфів, домислів та небезпек

    Замом Кличко могут назначить чиновника, которого рекомендовал Ермак

    Обзор инновационных ветроэлектростанций Украины

    На Закарпатті СБУ перевіряє доброчинний фонд: виявили брошури про “Велику Угорщину” та “етнічну автономію”. ФОТО

    Власти считают, что нужно вводить локдаун, но даты еще нет – Мендель

    Microsoft разработала систему для измерения «успешности» рабочих встреч

    “Секс, інста і ЗНО”. В українських серіалах відбулася грандіозна еволюція