Тему з перестановками у військовій верхівці поки відклали, але не закрили повністю (фото: Міністерство оборони в X) Автор: Уляна Безпалько
Чому заговорили про відставки Буданова, Умєрова та Сирського і чи справді ці розмови залишились позаду – в матеріалі військово-політичного оглядача РБК-Україна Уляни Безпалько.
ЗМІСТ:
- Чи справді є ймовірність заміни Буданова
- Чи можуть замінити Умєрова та Сирського
У другій половині вересня в інформаційному просторі – спочатку у соцмережах, а потім і у ЗМІ – з’явились нібито «анонси» майбутніх змін у військовому керівництві. Згідно з версіями, які тиждень за тижнем розходились в медіа, під звільнення могли потрапити і начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов, і міністр оборони Рустем Умєров, і навіть головком Олександр Сирський.
Схоже, що зараз ця тема дещо відійшла на другий план. Однак, як розповіли РБК-Україна вісім співрозмовників з різних військово-політичних кіл на умовах анонімності, чутки про ці звільнення та зміни не взялись нізвідки.
Чи справді є ймовірність заміни Буданова
На початку минулого тижня Офіс президента опублікував фото з кабінету Володимира Зеленського під час його спілкування з міністром оборони та начальником ГУР. В ОП повідомили, що вони обговорювали плани російських військ на фронті. Ця спільна світлина, ймовірно, мала би розвіяти чутки і показати, що всі продовжують працювати на своїх місцях.
Однак, як стверджують відразу кілька джерел видання, розмови про можливу заміну Кирила Буданова з’явились не просто так. За їхніми словами, у начальника воєнної розвідки назрів конфлікт з головою ОП Андрієм Єрмаком, який й є одним із прихильників його звільнення.
Чергова хвиля напруги між Будановим та Офісом почала наростати цього літа. За даними РБК-Україна, спершу з підпорядкування ГУР хотіли забрати військові аташе та бойові спецпідрозділи, яких налічується більш ніж десяток. Наразі, за інформацією видання, мова йде про певну реорганізацію апарату військових аташе, в результаті якої розвідка не має втратити свій вплив на цю інституцію.
Минулого тижня президент провів зустріч з міністром оборони та начальником ГУР (фото: Офіс президента)
Іншою – більш публічною подією, стала спроба розширення переговорної групи, яка від імені Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (КШППВ) займається підготовкою обмінів.
Буданов очолює Коордштаб з середини 2022 року. Де-юре він є органом Кабінету міністрів, куди мають входити представники різних структур. Де-факто діяльність КШППВ здійснювалась здебільшого під егідою ГУР. У середині серпня до переговорної групи при Коордштабі хотіли також ввести представників СБУ, МВС, ЗСУ, СЗР та Уповноваженого ВР з прав людини. Крім того, при штабі намагались створити щось на кшталт ради чи президії, куди б мали увійти представники тих органів, які і так входять в Коордштаб.
Зі сторони усі ці рухи виглядали як спроба посунути воєнну розвідку або принаймні зменшити її вплив у питанні обмінів. Хоча, як зазначають джерела видання у Силах оборони, роль чи діяльність ГУР після цього ніяк не змінилась.
«Поки одні розмірковували, що це було з Координаційним штабом, непублічно ГУР хотіли прибрати серед переліку тих, хто може наносити далекобійні удари по території Росії. Як плануються такі операції? Визначаються координати, цілі та завдання, і далі – виконавець. Тобто пропонувалось, що такі операції зможуть виконувати усі інші органи, крім воєнної розвідки, але до цього не дійшло», – розповів один із співрозмовників РБК-Україна.
Ще однією історією, яка б мала кинути «тінь» на ГУР, стали події довкола «Спецтехноекспорта» (СТЕ). З жовтня це держпідприємство вивели з-під Головного управління розвідки та передали безпосередньо під контроль Міноборони. Після початку великої війни СТЕ за замовленням Агенції оборонних закупівель привозила закордонну зброю, техніку та боєприпаси для Сил оборони, зокрема і з тих країн, які відкрито та напряму не співпрацюють з Україною.
У Міністерстві таку реорганізацію пояснили тим, що зіткнулись з «перешкодами» при внутрішньому аудиті СТЕ, тоді як у компанії виявили проблеми з дебіторською заборгованістю, про що стало відомо ЗМІ. Компанія через низку факторів не змогла вчасно привезти окреме законтрактоване озброєння і тому накопичила борги перед Міноборони. Надалі міністерство планує провести перевірку діяльності «Спецтехноекспорта» і, можливо, ліквідувати його.
Проте інші співрозмовники у військово-політичному керівництві переконують, що історія з СТЕ не пов’язана з напругою по відношенню до Буданова і «лише співпала у часі». “Воно не було раптовим, для рішення щодо передачі СТЕ напряму Міноборони знадобилися місяці”, – додало одне з джерел.
Разом з тим, кілька інформованих співрозмовників РБК-Україна стверджують, що Буданов нажив собі «недоброзичливців» й у інших органах, зокрема в СБУ. Хоча, за їхніми ж словами, з самим очільником спецслужби Василем Малюком у начальника ГУРу відносини «цілком нормальні та конструктивні».
У ЗМІ також подейкували про конфлікт Буданова з головнокомандувачем Сирським, через що начальник воєнної розвідки нібито не був ніяк залучений до операції у Курській області. Однак джерела видання заперечують і перше, і друге.
«Між Генеральним штабом і ГУР є скоріше, так би мовити, здорова конкуренція на грунті розвідданих. Буває, що ГУР приносить свою інформацію, а Генштаб – свою, яку отримує від підрозділів ЗСУ з поля бою. Іноді їхні дані та прогнози, зроблені на основі цих даних, не співпадають. І буває так, що вона не співпадає не на користь Генштабу. Проте як такого конфлікту там немає», – пояснює один із інформованих співрозмовників.
Зараз, як стверджують кілька не пов’язаних між собою джерел видання, хмари над начальником ГУР розвіялись. Однак жоден з них не береться спрогнозувати – чи надовго.
«Президента переконують, що Буданов нібито піде в окреме політичне плавання. Хоча з самим Зеленським у них нормальні стосунки. У Буданова з ним є пряма комунікація, є пряма комунікація з іноземними партнерами, що далеко не всім до душі. В ОП ж бачать його впізнаваність, його медіаактивність та рейтинги довіри. Хоча саме впізнаваність та рейтинги Буданова зараз грають на його захист. В ОП остерігаються того, чим його звільнення без очевидних претензій до його роботи може обернутись», – переконує одне з джерел. Зрештою, ці причини з тими чи іншими формулюваннями повторили ще чотири співрозмовники РБК-Україна.
Частина з них вважає, що спроби «розхитати» крісло під Будановим продовжаться і цілком ймовірно, що до питання його відставки можуть повернутись знову, ще до кінця цього року. До того ж, за даними видання, на Банковій пригледіли кандидата, який може зайняти місце начальника ГУР у разі його заміни – це нинішній очільник Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко, який, за інформацією видання, має гарні стосунки з Сирським та заступником голови ОП Романом Машовцем. Самому ж Буданову, за однією з версій, можуть запропонувати посаду на кшталт заступника головкома з питань розвідки: щоб, з одного боку, залишити в орбіті, з іншого – позбавити реальних важелів впливу та медійності.
Чи можуть замінити Умєрова та Сирського
Одночасно з розмовами про майбутнє Буданова у соцмережах зʼявились плітки, що нібито у відставку планують відправити і міністра оборони Рустема Умєрова. Приблизно за два тижні до цього була інформація, яку підтвердили і джерела РБК-Україна, що найближчим часом можуть замінити майже всіх заступників міністра. Врешті-решт, Умєров звільнив тільки трьох своїх «замів» і держсекретаря, але сам залишився на посаді.
Як зазначають співрозмовники видання, загроза відставки міністра зараз не стоїть. Три з них пояснили: суттєвих претензій до роботи Умєрова немає, як і немає ким його замінити.
Ні Умєрову, ні Сирському відставка найближчим часом не загрожує (фото: Facebook Рустема Умєрова)
«Напевно, ключова претензія Банкової може зводитись до того, що після року на посаді Умєров не повною мірою виправдав ті очікування, які на нього покладали в ОП. Хоча якихось конфліктів у нього ні з президентом, ні з Єрмаком немає. Та і претендентів йому на заміну теж немає», – каже одне з джерел.
На рівні обговорень в Офісі розглядали кандидатури віце-прем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та першого заступника міністра оборони Івана Гаврилюка. Однак, співрозмовники в оточенні віце-прем’єра стверджують, що він не готовий переходити на іншу посаду, оскільки має багато завдань на своєму нинішньому місці. З Гаврилюком, за даними видання, жодних розмов щодо зміни посади теж не було.
Що ж стосується Олександра Сирського, то пік напруги довкола нього вже спав. На початку літа в Офісі президента справді задумались над можливою заміною головкома, який на той час пробув на посаді менш ніж півроку. Одним із тих, кого розглядали на місце Сирського, є колишній заступник Валерія Залужного – генерал-лейтенант Євген Мойсюк. У лютому президент призначив його своїм уповноваженим з реалізації міжнародних безпекових гарантій та розвитку сил оборони України.
Причина дуже схожа на ту, яка була і у випадку з Умєровим. «Це загальна стагнація на фронті, ситуація на Сході. Після зміни Залужного в ОП сподівались на інший, свіжий та проривний підхід. Інша річ – чи можливо це взагалі за сьогоднішньої кон’юнктури, умов та обставин. Проте після початку Курської операції ця ідея відпала і у Сирського вже все гаразд», – розповіло одне з джерел.
Інший співрозмовник видання підтвердив, що з Курською операцією головком справді повернув колишню прихильність Банкової. Тому наразі питання про його заміну не стоїть.
Водночас одне з джерел РБК-Україна припустило: якщо справді в ОП ухвалять рішення про звільнення Буданова, ймовірно, його спробують провести «в пакеті» з іншими кадрами, щоб «розмити резонанс». Не виключено, що в цьому і криється причина пліток про інші зміни у військово-політичному керівництві.