USD28.2033

Чи варто в країні, якій буквально загрожує загибель, “шатати будку”?

Сьогодні я б хотів поговорити на дивну і частково слизьку тему – про те, чи варто в країні, якій буквально загрожує загибель, “шатати будку”. Адже очевидно, що будь-який протест, будь-яка зміна влади (причому незалежно від того, чи вона строкова, чи дострокова – суть не змінюється) будуть або торпедовані, або використані ворогом.

Чи варто в країні, якій буквально загрожує загибель, "шатати будку"?

Справа в тому, що сьогодні я прочитав цікавий діалог пана Трегубова із його колишніми “соратниками по цеху”, де поіменований пан Трегубов де-факто оголосив – що всі оті протестуючі не є громадянами, а є просто ворогами держави. Кому цікавий оригінал, я дам посилання в першому коменті.

Цей діалог наочно мені проілюстрував просту річ: в умовах, коли ротація влади може стати причиною кінця держави, представники цієї влади починають вірити в те, що вони і є держава. Буквально. Сам факт усунення їх із владних крісел сам по собі означає загибель держави. Такий своєрідний парафраз “Держава – це я” Людовіка XIV.

З цієї точки зору всі, хто хоча б пропонує змінити владу, автоматично мисляться як вороги держави, як люди, які бажають державу знищити. А раз так – вони не мають права зватися громадянами, і навіть людьми. Так… люмпен якийсь, нищеброди, шатуни…

Коли у владі виникають подібні уявлення, одразу слід констатувати, що вона міцненько так загрузла в “русском мірє”, проти якого позірно воює. Тому що це в Росії Путін є уособленням держави, і його відсторонення мислиться як автоматичний розвал Росії.

А іще слід констатувати кінець демократії. Тому що відбирання у частини людей право називатись громадянами, і право бачити по-своєму курс держави (і обстоювати відповідних політиків) – називається як мінімум демократурою, диктатурою із демократичним фасадом. Як максимум – пострадянською деспотією. Точка, абзац.

Читайте также:

Предвыборная борьба в действии: на что готовы нардепы ради заветного места

І те, що Україна воює із такою самою пострадянською деспотичною квазіреспублікою (Росією) абсолютно від цього визначення не звільняє. Це те, чому Захід нас поступово перестає підтримувати, і те, чого ніяк не можуть зрозуміти численні вітчизняні патріоти. Для них війна із деспотичною Росією автоматично означає, що Україна є її антитезою. Що, очевидно, не так – в цьому кожен може переконатись.

Читайте также:

“Попытка расправы”: реакция Гусовского на исключение из партии

І ось тут ми стаємо на слизьку доріжку. Тому що ми не можемо поважати, наприклад, думку того ж Мураєва, який вважає Майдан “антидержавним переворотом”. Ми не можемо поважати думок всяких там Фролових, Цурканів, Захарченок – бо ті в принципі заперечують право України на існування. Де ж провести межу, до якої права повинні зберігатися, а після якої – відбиратися.

Меж, власне, дві. Перша називається Конституція. Якщо людина публічно підтирається Конституцією, наприклад, роздаючи і відбираючи громадянство “а ля монарх” – ми явно не повинні брати до уваги її точку зору.

І ще одна межа – називається вона “ідеологія”, і складається із чітких тез, по яких можна визначити, за що саме виступає той чи інший політик. І ці тези повинні відповідати об'єктивній реальності, а також відповідати бажанням і прагненням народу країни.

Читайте также:

Сало в голову ударило: украинцы проклинают нардепа Кирша за цинизм, “расстрелять”

Наприклад, там повинно значитись відношення до війни на Сході. Якщо в програмі написано, що там воюють абстрактні “сепаратисти, що підтримуються олігархами” – такого політика серйозно сприймати не можна. Якщо написано “російські найманці”, або “російські війська” – то це наша людина. 

Якщо в програмі написано, що реформи повинні підвищувати якість життя людей і відновити трудові ресурси країни – це наш політик. Якщо там написаний бред про “непопулярні реформи, які мають зробити нас локомотивом праволібералізму в світі” – до нього щонайменше мають виникнути питання типу – “а нафіга нам той локомотив, і кого і куди ми зібрались на ньому везти”.

А тепер давайте поглянемо під цим боком на численні заклики бути “без політики” та “без ідеології” (наприклад, партія Демальянс офіційно заявила, що вони будуть неідеологічною партією). Ці заклики покликані розмити поле противників чинної влади, і закладають передумови для оголошення кожного неугодного – агентом впливу. Без чіткого ідеологічного маркеру, хто ви є – вам припишуть навіть агентуру Антарктиди, і не будуть слухати ваших доводів, що ви пінгвінячої мови не знаєте.

Так, як зараз приписують абсолютно на голубому оці Саакашвілі, скориставшись тим, що всі його прибічники були “безполітичні” і “за повышение трудовой дисциплины, против бюрократизма, за высокий моральный уровень, против обезлички, за здоровую критику и здоровую самокритику, за личную ответственность каждого, за образцовое содержание отчетности и против недооценки собственных сил” (с).

Так що, якщо ми хочемо реально добиватись змін в країні, ми повинні викинути на смітник всі ці пафосні слова про “аполітичність” і перестати боятись страшного слова “політекономія”.

Тільки так ми зможемо зупинити технологію обезлички всіх протестуючих, і ліпку з них “агентури ворога”.

Час масок Гая Фокса пройшов. Потрібні прапори і обличчя. 

… і згадайте фінал фільму “V for Vendetta”.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В управлении государством главное – соблюдать все формальности, а на мораль можно и не обращать внимания. "

© Марк Твен

Осенняя распродажа ПАСЕ. Недорого

Люди стояли, как в хлеву, падали в обморок: Шахов рассказал о происходящем на КПВВ

В Верховной Раде зарегистрирован законопроект о противоминной деятельности

Закрытая вечеринка Roshen превратилась в пир на костях: шампанское рекой и пляски за миллионы гривен

За шаг до стрельбы: война НАБУ и САП стала главным средством обнуления антикоррупционной системы

Между НАТО и Россией может начаться военный конфликт: появились предпосылки

Паспортный скандал на Закарпатье: почему Европа может встать на сторону Венгрии

Як військова база на Азовському морі може вплинути на російського “гопника”

Украинскую власть предупредили: Киев поплатится гробами под сине-желтым флагом, если не заткнет рот тем, кто откровенно распространяет сепаратизм

Ветеран АТО: если бы националисты взяли за ухо Шуфрича и Новинского, то воспринимались бы это гораздо серьезнее, нежели есть на самом деле

Кличко – німецьким підприємцям: Київ – перспективний ринок для бізнесу та інвестицій

Порошенко потрошит государственный банк. Который он, теоретически, не имеет права потрошить – журналист

Почему Асад не извинился перед Путиным

Путин публично поцеловал женщину, с которой у него роман: она вылитый Кобзон

Нікому сильна Україна не потрібна – ні Заходу, ні Москві, ні владі

Политэксперты отметили сильный ход Новинского

Парламент звільнив 13 із 15 членів ЦВК

Бойко пробил новое дно: глава Оппоблока громко оскандалился, украинцы в ярости

А не много ли у нас в стране спецслужб?

Симоненко засекли по дороге к Путину: Летит на работу совещаться с руководством