Чому в Україні бізнес не чує політиків

Останнім часом довелося брати участь у кількох дискусіях на тему “Чому бізнес не чує політиків?”. Стисло підсумую.

Бізнес не чує політиків, бо переважна більшість їх пропонує лівий порядок денний. Іншими словами, “отнять и поделить” із різним ступенем м'якості формулювання. Зрозуміло, що це саме та ідея, яка здатна об'єднати злиденну частину електорату, що складає більшість. А багато хто з політиків не хоче працювати над “своїми” виборцями, а прагне поборотися за голоси більшості. Гасла про те, що в усьому винні “бариги” (слово явно виринуло з пострадянського лексикону 1990-х, просякнутого ще свіжим комуністичним духом совка), дуже близькі всім тим, хто “не побудував собачої будки”.

Бізнес не чує політиків, бо політики зазвичай приходять висловитися, а не почути. Середній підприємець не є кращим за пересічного громадянина, не є моральнішим чи розумнішим, але точно є самодостатнішим і менше схильним вірити порожнім гаслам, гостріше відчуває безсенсовність і маніпуляції. Авжеж, життя навчило.

Читайте также:

Оппозиционные партии в Раде резко раскритиковали предложение Зеленского распустить КСУ

Повертаюся до першої тези. У бідній країні політикам вигідніше просувати лівий порядок денний, бо за це голосують. Але для самої країни та її мешканців вигідніший правий порядок денний, аби вирватися із злиднів і розбагатіти. Потім уже потрібні будуть ліві, щоб вирівняти перекоси розвитку та додати більше соціальної справедливості, рівності та згуртованості (social cohesion) у життя вже багатої країни.

Запрошую політиків, політологів, соціологів і підприємців до обговорення.