USD28.2033

Чому ЄС продовжив антиросійські санкції, але не посилив їх – поки що

Чому ЄС продовжив антиросійські санкції, але не посилив їх – поки що

Рішення саміту Євросоюзу продовжити санкції проти Росії, але не посилювати їх після агресивних дій Кремля в Керченській протоці – це і є європейський консенсус.

Може здатися, що він не відповідає тому рівневі небезпеки, який сьогодні очевидний для кожного, хто стежить за політикою Росії щодо цивілізованого світу. Але він є таким, якою є Європа.

В ЄС є група країн, упевнених, що на кожну агресивну дію Москви потрібно відповідати новими санкціями, підвищувати рівень реакції, показувати Путінові, що він не залишиться безкарним. Але позиції цих країн послаблені процесом виходу Великої Британії з ЄС і конфліктом Польщі з Єврокомісією. Балтійські країни самі по собі можуть не так вже й багато.

І є група країн, які дуже хотіли би скасування санкцій проти путінського режиму. Позиція цих держав значно посилилася після формування нового уряду Італії, до якого увійшли й відверті прихильники Путіна. Саме після цього тріумфу популістів у Римі заговорили про необхідність повноцінної дискусії про доцільність санкційної політики.

Читайте также:

Будь-які схеми з громадянством мусять враховувати навіть фантастичні сценарії – юрист

Між цими двома полюсами – країни, які по суті дотримуються нейтралітету як щодо нових жорстких дій, так і щодо можливості відмови від санкцій. Саме ці країни вважають, що потрібно зберігати статус-кво. Нових санкцій не запроваджувати, щоб не загострювати ситуації та не ставити під загрозу інтересів власного бізнесу. Але і старих санкцій не скасовувати, щоб не створювати ілюзії, що ЄС капітулює перед Кремлем і готовий погодитися з його політикою.

Головну роль у цій групі відіграють “гранди” ЄС, Німеччина та Франція, які до того ж намагаються домогтися деескалації ситуації в Керченській протоці, здійснюють для цього дипломатичні зусилля на зразок запуску переговорів у “нормандському форматі” й побоюються, що нові санкції завадять їхнім спробам.

Читайте также:

Петля на шее России, которая рано или поздно ее задушит

Тому європейський консенсус склався саме навколо позиції цієї групи країн. Свою роль, звичайно, зіграла їхня вага в Євросоюзі й об’єктивна реальність – Керченська криза. Саме тому італійці не наполягали на дискусії щодо доцільності санкційної політики, бо після чергових агресивних дій Кремля така дискусія була б не на користь його захисників.

Зрозуміло, що Україна воліла би більшого – посилення санкцій проти агресора. Але 1 Росії хотілося б більшого – скасування санкцій за допомогою своїх прихильників у ЄС.

Об’єктивна реальність однак є такою, що складається тенденція на користь не просто продовження, а можливого посилювання санкційної політики в майбутньому. Тому що європейський консенсус базується на розрахунку, що Росія оцінить примирливий жест із непосиленням санкцій і виявить розсудливість.

Одначе це – помилковий розрахунок. У Москві сприйматимуть продовження санкцій як ворожу дію, а те, що їх не посилили, навіть не помітять. І ніякої розсудливості не проявлять. І ніякої деескалації не буде.

Росія змусить європейців реагувати жорсткіше – навіть якщо вони цього і не хочуть.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (1)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Для политиков реформы – это во-вторых, а может даже в-третьих. Любой ценой удержать себя во власти – вот что для них во-первых."

© Олег Попцов

В Кабмине рассказали о пенсиях в 2019 году: “есть проблемы”

Порошенко ввел в действие тайный указ об оружии: когда вступает в силу

УПЦ МП: По церковным канонам, Крым – это Украина

Монетизація субсидій – чому це сталося саме зараз і саме так

Путин уничтожит Украину: “будет полное подчинение”, тревожный прогноз

Маас летит говорить с Лавровым о ядерных ракетах, затем — в Киев

Зимбабве и Венесуэла: убыточное поле игры Кремля

Политолог: если Парубий хамит Новинскому, значит Новинский все делает правильно

Майже 14 тисяч правопорушень виявили у Вінницькому Ситуаційному центрі

Доба на фронті: п’ятеро військовослужбовців отримали поранення різного ступеню важкості

Зеленский рассказал, каким будет президентом и ответил на главный вопрос

У Вінницькому краєзнавчому музеї з’явився живий експонат

Богослужения в Софийском соборе будут только на большие праздники

Вінничани можуть отримувати допомогу на важкохворих дітей

У Ситуаційному центрі міста почали застосовувати технолгії штучного інтелекту

Выборы 2019. Документы в ЦИК подал Насиров – СМИ

“Субсидии наличными – не более чем предвыборная технология, причем очень сомнительная в плане законности”, – экономист

Минкультуры готово предоставить представителям СМИ отчет по результатам проверки Лавры

В селе на Черниговщине строят первую в области солнечную электростанцию

Лесю Украинку сыграет актриса, которая дебютировала в короткометражке “Кровянка”