USD28.2033

Чотири роки декомунізації в дії: здобутки та борги. ВІДЕО

Чотири роки декомунізації в дії: здобутки та борги. ВІДЕО

9 квітня 2015 року парламент ухвалив “Закони чистого четверга”, або закони про декомунізацію, а 21 травня вони набули чинності. Ці закони розробив Український інститут національної пам’яті – в тісній співпраці з депутатами, урядом і громадськістю. Три із цих законів вніс уряд:

– “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”;

– “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті” ;

– “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років”.

Четверний і ключовий законопроект внесли народні депутати, і я мала честь бути серед його співавторів. Це закон “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, реалізація якого дозволила очистити публічний простір від пропаганди тоталітарного комуністичного режиму.

“Якщо людина живе в оточенні тоталітарної пропаганди й не помічає її, то пропаганда досягнула своєї мети”, – сказав Вацлав Гавел. На відміну від Чехії та низки інших країн Центрально-Східної Європи, Україна із проголошенням незалежності й падінням комунізму не позбулася радянської пропаганди та символіки.

Але під час Революції гідності люди відчули, шо не можуть більше жити серед монументів кривавим тиранам, які увійшли в дисонанс з європейськими прагненнями українців. Суспільство пішло вперед порівняно з державою: виявом цього став і ленінопад по всій країні, й рішуче несприйняття комуністичної пропаганди. Це питання набуло додаткової гостроти ще й тому, що пропаганда комуністичного тоталітаризму стала одним із інструментів російської агресії проти України.

Читайте также:

Небоженко: Главная проблема украинского общества – это борьба “живых и мертвых” за будущее нашей страны

Декомунізація для України не менш важлива, ніж денацифікація в післявоєнній Німеччини. Як без рішучого засудження й очищення від спадщини гітлеризму не були б можливими сучасні демократична Німеччина чи Австрія, так само неможлива європейська Україна без декомунізації.

Залишилися деякі борги, серед яких я б виділила два.

По-перше, Верховна Рада має завершити процедуру й ухвалити в цілому зміни до Конституції про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську й Кіровоградської на Кропивницьку.

І по-друге, нам потрібно нарешті завершити процес передбаченої законом заборони комуністичної партії. Не всі знають, але ухвалене за поданням Мін’юсту в 2015 році рішення суду про заборону КПУ оскаржене в апеляції, де воно штучно підвішене й де-юре компартія досі не заборонена. Вона існує, здає звітні документи. І лише додаткові запобіжники, передбачені законом, не дозволяють їй брати участь у виборах. Проте є й серйозніша загроза – що Конституційний Суд, який останнім часом ухвалює доволі несподівані рішення, може скасувати заборону компартії та знову допустити ідейних нащадків Леніна-Сталіна до української політики й виборів. Важливо не допустити такого розвитку подій.

Читайте также:

Зеленський зробив правильний дипломатичний крок – В’ятрович

Процес декомунізації має бути незворотним, не дивлячись на коливання політичної кон’юнктури. І тому що це складник не лише політики пам’яті, але й безпекової політики. І тому що це важлива частина європейського та світового процесу засудження й подолання наслідків комунізму. У цьому ключі можна задати Резолюцію ПА ОБСЄ “Возз’єднання розділеної Європи” (2009 рік) і Резолюцію ПАРЄ №1481 (2006-й) “Необхідність міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів”.

Поставивши поруч і засудивши нацистський та комуністичний режими й заборонивши пропаганду їхньої символіки, ми не лише виконали свій обов’язок перед нинішнім, минулими й майбутніми поколіннями, але й діяли в руслі згаданих міжнародних документів і дали новий імпульс процесу декомунізації в сусідніх країнах. За прикладом України закон про декомунізацію ухвалила Молдова, посилили норми свого законодавства поляки.

А в Резолюції Європарламенту від 12 березня 2019 року про відносити ЄС і Росії міститься знаковий пункт 56: “Закликаємо російську владу засудити комунізм і радянський режим і покарати винних у злочинах, скоєних цим режимом”. І хоча путінський це не хоче цього робити, я переконана, що рано чи пізно декомунізація досягне й Москви включно з Мавзолеєм на Красній площі, де лежить мумія Леніна.

 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Все политики делятся на два класса: те кто прикрываясь добром творят зло, и тех кто творит зло не прикрываясь ничем."

Китай планирует в июле отправить марсоход для изучения красной планеты

Псевдопарламент окупованого Криму демонструє нікчемність загарбників

Участники акции на Банковой направились к Печерскому суду

Спортивний експерт: Сьогоднішня перевага “Шахтаря” в Україні – не заслуга команди, а слабкість опонентів

СБУ открыла дело о возможной госизмене Ермака и Кучмы, но подозрения не вручает

У Дніпрі також відновлено роботу метрополітену

Вже у червні вінничанам почнуть виплачувати “антикризову доплату”

NASA показало новый снимок Юпитера

У своїх більшовицьких експериментах Венесуела дійшла до логічного фіналу

Миф о непобедимости России развеяли ее гибридные операции – от Грузии и Украины до Сирии и Ливии

Робота із розмінування Донбасу триває. ФОТО

Два европейских гранда вступили в борьбу за ведущего игрока “Шахтера”

Apple таки перенесла часть производства из Китая — СМИ

Курс на тотальний розвал інституцій тягне нас униз швидше за будь-яку кризу – Пекар

Разумков разрешил нардепам служебные командировки по Украине

В Италии подтвердили, что Венецианский кинофестиваль не переносят, старт – 2 сентября

Провокации и обстрелы мирных жителей: почему российские оккупанты активизировались на Донбассе

Зеленский утвердил Нацстратегию по созданию безопасной и здоровой среды в школах

На Вінниччині завершили поточний середній ремонт траси загального користування

На Вінниччині опорні лікарні першої хвилі завантажені хворими на COVID-19 на 26,5%