Фото: минуло 2 роки від теракту в Оленівці й за воєнний злочин ніхто не покараний (Віталій Носач, РБК-Україна) Автор: Марія Кучерявець
З моменту теракту в колонії в окупованій Оленівці (Донецька область) минуло два роки. Тоді один із бараків був зруйнований внаслідок вибухів, через що загинули понад 50 українських військовополонених, які там утримувалися, ще більше людей були поранені. Розслідування справи триває досі, адже РФ так і не допустила в колонію ні українських, ні міжнародних слідчих.
РБК-Україна в матеріалі нагадує про цинічне вбивство військовополонених, розслідування та що заважає встановити винних з-поміж громадян РФ.
Зміст
- Хроніка подій
- Хто винен у скоєному
- Кому оголошені підозри
- Українські прокурори схиляються до думки, що РФ застосувала термобаричну зброю
- Комісію ООН не допустили до розслідування
Хроніка подій
Міністерство оборони України в травні 2022 року заявило про початок операції з порятунку заблокованих на території «Азовсталі» українських військовослужбовців. Процес відбувався протягом 5 днів і під гарантії безпеки від ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста, а також Туреччини, Швейцарії, Франції та Ізраїлю. Із заводу до медзакладу в окупованому Новоазовську було евакуйовано 53 тяжкопоранених бійців. Ще 211 військових були доправлені в окуповану Оленівку через гумкоридор.
Після чого, 21 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що оборонці Маріуполя, виведені з заблокованого окупаційними військами заводу «Азовсталь», мають бути звільнені через процедуру обміну.
В ніч на 29 липня 2022 року в одному з бараків Волноваської виправної колонії №120 (більш відомої як «Оленівська колонія») сталися вибухи (за даними української розвідки, вибухи були у проміжку між 22:00 28 липня і 01:00 29 липня 2022 року). Незадовго до цього 193 українських військовополонених за списком перевели в барак, який був перероблений з промислового ангара під житловий. За даними журналістів, військові, які перебували в основній частині приміщення, загинули одразу. А ті, хто перебував у кімнаті поруч із бараком, були поранені. Загалом відомо, що тоді через вибух загинули понад 50 українських військовополонених з «Азовсталі». Більш як 130 були поранені (за даними СБУ майже 150). При цьому ворог цинічно кілька годин не допускав на місце теракту лікарів — навіть тих, яких утримували в Оленівці.
Зауважимо, що точна кількість жертв та постраждалих внаслідок теракту до сьогодні невідома. При цьому, за даними Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, жоден співробітник в’язниці не постраждав.
Фото: кадри російських пропагандистів з колонії в Оленівці (росЗМІ)
Хто винен у скоєному
Зранку, після теракту, у російському Міноборони заявили, що в’язницю нібито атакували українські військові ракетами з HIMARS. Втім, українська сторона одразу відкинула всі звинувачення, зазначивши, що РФ організувала масове вбивство українських полонених, щоб звинуватити й дискредитувати українські сили (зокрема, щоб зашкодити постачанню ефективної зброї в Україну).
Також брехню росіян розвіяв звіт ООН із деталями та висновками щодо теракту. Там зазначили, що ступінь пошкоджень стін, стелі, даху та вікон казарми, стан двоярусних ліжок усередині, розмір вирви, що лишилась та радіус удару не характерні для боєприпасів HIMARS.
Наразі українські правоохоронці здійснюють досудове розслідування за статтею 438 ККУ (порушення законів та звичаїв війни). Зокрема комплексно досліджувалися: всі фото і відео, які були опубліковані в інтернеті; судово-медичні та молекулярно-генетичні експертизи тіл загиблих в Оленівці українських захисників; проводяться допити свідків і потерпілих військовослужбовців, які перебували в бараці на момент вибуху. Крім того, проводяться слідчі експерименти зі свідками.
Провести ефективне розслідування заважає РФ, яка й досі не дала потрапити на місце злочину як українській стороні, так і міжнародній, пояснив заступник керівника Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора Тарас Семків в ефірі телемарафону.
«Насправді було надзвичайно важко починати розслідування, оскільки такий початок повинен був включати в себе огляд місця подій, отримати речові докази, зафіксувати всі докази, які залишаються на місцях події в таких випадках. На жаль, такої можливості в слідчих та прокурорів не було», — каже він.
Кому оголошені підозри
Служба безпеки України повідомила про підозру у жорстокому поводженні з військовополоненими, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, двом посадовцям Оленівської колонії.
За словами речника СБУ Артема Дехтяренка, один із них — це колишній керівник колонії Сергій Євсюков. Встановлено, що з початку повномасштабного вторгнення РФ і до кінця липня 2023 року він організував катування понад 100 полонених бійців ЗСУ. Другий — це його підлеглий Дмитро Нейолов, який безпосередньо виконував накази свого керівника. У листопаді 2022 року обох фігурантів окупанти «замінили на посадах». Наразі вони ховаються на тимчасово захопленій частині території Донеччини.
Свою підозру колишньому начальнику оленівської колонії та його заступнику оголосив і Офіс генпрокурора.
«Вона стосується ненадання медичної допомоги нашим захисникам, які були поранені внаслідок вибуху. За нашими даними, внаслідок такого ненадання меддопомоги загинули 9 осіб», — повідомив Семків.
Українські прокурори схиляються до думки, що РФ застосувала термобаричну зброю
Представник Офісу генпрокурора України каже, що в ОГП практично немає сумнівів в тому, що відбулося застосування Росією термобаричного боєприпасу. Однак є певні декілька версій з приводу можливості його доставлення до того бараку. На цей час версії ще перевіряються.
«Ми маємо вже попередні висновки міжнародних експертів про те, що це було наслідком застосування термобаричної зброї, якою користується сама країна-агресор», — заявив український генпрокурор Андрій Костін.
В СБУ своєю чергою пояснили, що Україна отримала від РФ 59 тіл, які, за переконаннями російської сторони, загинули в Оленівці. Але експертизами підтверджено, що саме в Оленівці загинули 47 з них. При цьому стан частини тіл свідчить про дуже високу температуру під час вибуху.
Про те, що це спланований окупантами теракт, свідчить і той факт, що за кілька днів до атаки бійці полку «Азов» перевели саме у ті бараки, які опинилися в епіцентрі вибухів. Також СБУ оприлюднила перехоплену розмову бойовиків «ДНР», у якій ті припускали, що росіяни могли влаштувати трагедію за рахунок вибухівки, розміщеної в приміщенні колонії.
Також супутникові знімки свідчать, що російські окупанти заздалегідь підготували могили для вбитих українських військовополонених в Оленівці.
Комісію ООН не допустили до розслідування
3 серпня 2022 року генсекретар ООН Антоніу Гутерреш оголосив про створення місії для встановлення фактів трагедії в Оленівській колонії, але через 5 місяців місію ООН, яка так і не розпочала свою роботу, було закрито. Країна-агресор не пустила на місце трагедії жодну міжнародну організацію та зробила все аби приховати правду. Більшість тих, хто вижив після вибуху, все ще не повернулися в Україну, не отримали належної медичної допомоги та реабілітації.
При цьому 4 жовтня Офіс Верховного комісара ООН з прав людини опублікував піврічний звіт про права людини в Україні, в якому вказав на тортури, яким російські військові піддають військовополонених українців, і відзначив, що вибухи в Оленівці «не є характерними для HIMARS». У звіті йдеться про точку удару всередині західної стіни та дві можливі точки проникнення через дах. Точний тип зброї та місце її походження визначити не вдалося, пошкодження вказували на те, що наведений боєприпас рухався траєкторією зі сходу на захід.
У другу річницю трагедії, омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що Україна вимагає, аби місія ООН якнайшвидше відновила свою роботу або була створена нова для розслідування теракту.
Нагадаємо, що вчора під час вечірнього звернення президент Володимир Зеленський акцентував, що теракт в Оленівці — це один із найстрашніших злочинів країни-агресора. Тож Росія повинна за це відповідати і буде, бо «немає такого розвитку подій, за якого вбивці залишаться безкарними».
Детальніше про те, що відбувалось в стінах барака оленівської колонії, де стався теракт, — читайте в історіях трьох родин військовополонених для РБК-Україна.
Під час підготовки матеріалу використовувалися: заяви речника СБУ Артема Дехтяренка, представників ООН, заступника керівника Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора Тараса Семківа, генпрокурора Андрія Костіна, омбудсмена Дмитра Лубінця, прес-служба Маріупольської міськради, дані Коордштабу з питань поводження з полоненими, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.