USD28.2033

Дацюк: Власне Донбасу в Україні не буде

Дацюк: Власне Донбасу в Україні не буде

В Україні досі немає бачення подальшої долі Донбасу. Це питання настільки серйозне, що коли воно спливає, на нього в жодній аудиторії неможливо знайти консенсус. Остання моя дискусія з колегами це наочно показала.

Допоки громадянського консенсусу щодо Донбасу знайдено не буде, війна триватиме.

Проблема віднайдення такого громадянського консенсусу полягає в тому, його повністю блокує Донецький консенсус, олігархічний за своєю природою.

Окрім того, цей Донецький консенсус випрацював свій дискурс, який зараз усіма засобами експертних коментарів і відвертої пропаганди поширюється в українських ЗМІ. Тобто масова пропаганда Донецького консенсусу призвела до того, що безліч експертів взагалі втрачають критичне мислення, коли починається розмова про Донбас.

Львівський безпековий форум показав, що проблеми розуміння щодо окупованих територій існують не лише в Україні. У Європі та США їх не менше.

Дві головні проблеми, які, на мій погляд, були сформульовані на згаданому форумі, не мають поки що рішення.

1. Мінські домовленості змусили ООН визнати безумовний суверенітет України обумовленим російською агресією. Цим було зруйновано правові засади світу, де суверенітет вважався безумовною цінністю. Якщо суверенітет залежить від війни, яку може розпочати сильна країна-член ООН, тоді суверенітету як безумовною цінності в світі не існує. Це означає, що підривається сам фундамент, на якому стоїть ООН. І руйнування ООН у такому разі лише питання часу.

2. Мінські домовленості тримаються на бачення долі Донбасу, яка починається зі проведення місцевих виборів, що вперше обирають легітимну владу на окупованій території. Водночас Мінські домовленості не відповідають на головне питання – яку функцію на цій території матиме центральна влада і чиєю вона буде – України чи Росії. Місцеві вибори не вирішують питання влади на окупованій території, бо вони створюють лише місцеву основу для двох подальших сценаріїв – автономії Донбасу в складі України та перетворення України на федерацію або для переходу окупованої території до складу Росії як уже федерації.

Головний парадокс і головна суперечність олігархічного дискурсу Донецького консенсусу полягають у відсутності відповіді на прості питання.

Перше питання – чи є українці на окупованій території Донецької та Луганської областей?

Попри простоту питання, відповідь на нього дуже непроста. Тому що одразу виникає друге запитання – а хто такі українці в правовій площині? Це ті, хто народився в Україні? Ті, хто говорить українською? Чи ті, хто визнає над собою суверенітет дії української Конституції? На окупованому Донбасі є перші, які доповнені громадянами Росії, сумнівно є другі, бо вони двомовні, й іе дуже сумнівно є треті, бо їх не влаштовує нинішня українська Конституція.

Читайте также:

Я готов к диалогу: главный европейский «поклонник» Путина разоткровенничался об Украине

Але головний парадокс не в цьому.

Якщо на тимчасово окупованій території Донбаської та Луганської областей є українці, то Путін має рацію, і там дійсно йде громадянська війна, бо тоді ці українці воюють за свою автономію в Україні і вимагають федеративного устрою України.

Якщо на цій окупованій території немає громадянської війни, тоді там немає українців, а проти нас воюють російсько-терористичні найманці, решта жителів – то колаборанти, які активно чи пасивно їх підтримують, і більшість із них хочуть у Росію, а не в Україну.

Моя відповідь – на окупованій території українців немає за фактом невизнання ними нинішньої української Конституції та територіального устрою, який вона фіксує. Те, якою мовою вони говорять чи де вони народилися, принципового значення в правовому полі не має, бо вони взяли до рук зброю для зміни Конституції або є колаборантами тих, хто воює з Україною зі зброєю в руках, що прямо Конституцією заборонено.

Друге питання – що значить воювати за окуповану територію?

От нам намагаються навіювати, маніпулювати, піарити, пропагандувати, що ми не можемо виграти у війні з Росією, що питання війни можна вирішити дипломатичними засобами, продовжуючи олігархічний бізнес цієї території. Ну, припустимо, що на цю дурницю ми погодилися.

Читайте также:

Рішення Синоду: Вселенський патріархат продовжує процедуру надання автокефалії церкві України

Але тоді виникає третє питання. А чому досі не відкрито кримінальні справи на Ахметова й Іванющенка? Адже є безліч доведених фактів їхньої участі в сепаратизмі? Саме ці олігархи не тільки довели ситуацію в регіоні до прямого втручання Росії через парамілітарні формування у війну в Україні, якої нібито немає, але і безпосередньо фінансували сепаратизм.

Адже воювати з олігархами-бандитами, які довели ситуацію до війни Росії з Україною, це і означає воювати за Донбас. І для того, щоб воювати з ними, не потрібно їх десь шукати по світу, бо інші їхні активи та й вони самі перебувають на неокупованій території України.

Але чи не тому ми не розслідуємо цей олігархічний бандитизм, що в президента-олігарха спільний бізнес із одним із цих олігархів?

Тоді виникає наступне, четверте питання. Що таке реінтеграція Донбасу?

Якщо в основі існування Донбасу лежить кримінально-олігархічний бізнес, який має захист на самій верхівці української влади, тоді яка реінтеграція Донбасу можлива? Адже можлива лише олігархічна реінтеграція Донбасу.

У зв'язку з цим виникає п'яте питання – чи можлива така кримінально-олігархічна реінтеграція окупованого Донбасу із залученням міжнародних безпекових структур?

Допустимо, нам вдасться обманути міжнародні структури, й вони влізуть у цю кримінально-олігархічну аферу. Зафіксуймо – ми запрошуємо міжнародні миротворчі структури в ситуації війни всередину глибоко кримінальної олігархічної чорної дірки, яка не регулюється ні міжнародними нормами, ні навіть українським законодавством.

Читайте также:

Скандальный нардеп в пятый раз стал отцом: как живет 51-летний “регионал”

Як думаєте, скільки часу міжнародним структурам буде потрібно, щоб розібратися в тому, що це афера? І як довго вони там протримаються? Адже Росія ще й допоможе, щоб вони звідти чимскоріш утекли.

Тобто причини війни на Донбасі не лише в російській агресії. Росія просто використала кримінально-олігархічну структуру проблемного індустріального регіону для реалізації своїх геополітичних інтересів. Глибинні причини війни на Донбасі навіть не тільки в тому, що там кримінально-олігархічна структура, а в тому, що ця структура глибоко інтегрована всередину української економіки, всередину українського державного бюджету, всередину української політичної системи та значним чином визначає український політичний режим.

Шосте питання – чи ще існує власне Донбас? Це питання повсякчас ставить експерт Олег Саакян.

Донбас (Донецький басейн) – це функціональна назва регіону, яка походить від індустріального періоду історії та належить Російській імперії та СРСР. Нині ми маємо постіндустріальний період, який штучно продовжується в Україні олігархами, тому вони зацікавлені у збережені назви “Донбас” і її індустріальної функціоналізації.

Функціоналізація території в індустріально-олігархічному контексті – погана історична карма, поганий зміст для можливості переоцінки та перепроектування функцій території та погана перспектива на майбутнє. Потрібно перепроектувати, рефункціоналізувати та перейменувати Донбас. У такому вигляді, з такою функцією й із такою назвою регіон перспектив у постіндустріальному, тим паче в сингулярному світі не має.

Отже маємо такі тези бачення ситуації навколо Донбасу.

1. Щоб приймати рішення щодо Донбасу, Україні потрібно самій бути суб'єктом хоч у чому-небудь.

2. Дії США та ЄС щодо Донбасу не є нашими і не породжують нашу суб'єктність.

3. Вважати, що Донбас наш (як і Крим власне), бо так написано в Конституції, це повна дурня, потрібно виходити з реалій.

4. Реальність – це визнання окупації та війни на Донбасі та визнання кримінально-олігархічної природи економіко-політичної структури Донбасу, яка має корупційний захист нинішньої влади.

5. Є три шляхи суб'єктності щодо Донбасу:

а) відвоювати Донбас;

б) визнати, що Донбас окупований, поки що ми його не можемо відвоювати, тому ізолюємо й починаємо реформувати решту країни, а як зреформуємо, повернемося до питання;

в) розпочати антиолігархічну революцію проти кримінально-олігархічної влади й таким чином закласти умови для міжнародної допомоги задля реінтеграції Донбасу.

6. Просто пускати туди миротворців – це або надовго втрачати суб'єктність (бо ці миротворці будуть корумповані кримінально-олігархічною українською владою) або отримати цих миротворців ненадовго (вони, розібравшись у ситуації, швидко звідти втечуть).

7. Підтримувати так звану реінтеграцію без запрошення міжнародних миротворців за умови спільного бізнесу Порошенка й Ахметова та відсутності кримінальних справ проти олігархів – означає підтримувати олігархічну реінтеграцію.

Коли я чую про те, що на Донбасі є українці, що воювати можна або зброєю, або через міжнародні структури, що потрібно реінтегрувати Донбас таким, яким він є, в Україну, якою вона зараз є, що декриміналізація та деолігархізація Донасу до його реінтеграції неможлива, що потрібно для реінтеграції запросити міжнародних миротворців, я розумію, що це некритичне поширення олігархічного дискурсу.

Тому є два прості принципи.

1. Спочатку декриміналізація та деолігархізація неокупованої території, кримінальне переслідування виних в окупації, а потім уже реінтеграція окупованої території. Неможливо перемогти в зовнішній війні, якщо не переміг у внутрішній.

2. Спочатку перепроектування, рефункціоналізація та перейменування Донбасу, а вже потім реінтеграція.

В індустріальній Україні був кримінально-олігархічний Донбас. Тепер його немає, як і індустріальної України вже майже немає. Лишилися лише кримінально-олігархічні структури, які штучно зберігаються в Україні. Але українцям це не потрібно.

Можливо, на місці Донбасу в Україні буде щось інше. Але власне Донбасу в Україні не буде.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Вы знаете когда врет политик – когда у него шевелятся губы."

Варфоломей открестился от церковного “престола” Украины: у вас своих хватает

Нацполиция завела уголовные дела против сотрудников НАПК

Bloomberg: Очередное поприще войны между НАТО и Россией за сферы влияния – глубоко разделенное балканское государство

Украинский десантник извинился за символику СС: не знал, что нельзя

Канада планирует продолжить тренировку бойцов ВСУ

Нам брешуть, що ворог не в Москві, а в Парижі – письменник

Украинцев предупредили об изменениях на валютном рынке: что важно знать

В УПЦ МП ответили СБУ: Срывать объединительный собор не будем

Российский цирк в Венесуэле закончился, так толком и не начавшись

У Вінниці шукають, що заважає розвитку бізнесу

Субсидий не будет: украинцы начали “стучать” на соседей в лучших традициях СССР

Три телеканала оштрафованы: мало украинского языка в эфире

Варфомоломей отправил подкрепление: “правая рука” патриарха уже в Украине

У Порошенко отказываются раскрывать списки посетителей – Схемы

Порожній ринг: чому нам потрібні дебати кандидатів у президенти

Ветеран АТО жестко поставил на место Усика: “Кличко уже пытался”

Згубна забаганка автономії: Європа тяжіє до безпорадності

В киевской гимназии школьник жестко отчитал учительницу: “Как ты так можешь говорить?”

Матрос “Никополя” сидит в камере с бывшим кавказским министром

Європа також помиляється. Британський і французький уроки для України