Чому українці відмовляються від щорічного отримання близько 12 мільярдів доларів від оренди с-г землі, а стають на коліна і протягують голову у петлю щоб отримати 1,5 – 2 мільярда доларів кредиту від МВФ?
Чому так сталося? Чому Кучма одним своїм указом розпаював українські чорноземи лише між 12,5 % жителів України, створивши земельний безлад, тіньовий ринок землі і загрозу втрати національних інтересів? А що ж інші жителі України, а як же майбутні покоління, що їх чекає?
Щоб вийти з цього пекельного кола – держава має стати єдиним покупцем земель с-г призначення і давати її в оренду тим хто дійсно бажає на ній працювати. Нехай наша молодь повертається із за кордону бере у оренду землю і працює не на польського фермера, а на себе і свою країну.
До сільського населеного пункту необхідно підходити, як до місця проживання, який формує сильну цивілізацію майбутнього і який створює власний захист від різних криз, які періодично будуть трясти цей світ. Якщо на сімейній фермі син працює поряд з батьком, онук з дідом, то це сама вища і надійна форма виховання. Затишний притулок для дітей, під час їх становлення і пізнання світу, завжди був і залишається важливим чинником у вихованні.
Хвороби сучасного суспільства – самітність, безлади, вандалізм, алкоголізм, наркоманія і пов’язана з цим злочинність – є наслідком байдужості влади до таких факторів, як любов, сім`я, діти, а звідси і майбутнє країни.
