USD28.2033

Добровольчі батальйони – між війною та політикою

Добровольчі батальйони відіграли неабияку роль у стримуванні, а потім і приборкуванні сепаратистів. Зараз у складі добровольчих формувань воює чи готується до участі в бойових діях, або стежить за порядком близько семи тисяч осіб. Проте невдовзі вони можуть стати для влади серйозною проблемою з огляду на те, що до складу добровольчих формувань входять політично активні люди. Експерти застерігають: забрати в цих людей зброю може бути значно складніше, ніж видати.

Про це пише Радіо Свобода.

Добровольчі батальйони почали виникати навесні цього року в кризовий для української держави момент – коли стало очевидно, що державні силові структури не можуть ефективно протидіяти розгортанню сепаратистського руху на Донбасі. Тоді на базі внутрішніх військ нова влада почала формувати з добровольців перші два батальйони Національної гвардії. Але охочих захистити Батьківщину виявилося значно більше – тож почали виникати добровольчі формування за ініціативи знизу.

За словами прем’єра Арсенія Яценюка, в АТО задіяно 50 тисяч бійців. За оцінками експертів, кожен десятий з них воює у складі добровольчих формувань.

«Махновці» родом з Майдану

Ядром більшості добровольчих формувань стали активісти Майдану. Згодом до них приєдналися люди, які з різних причин не могли або ж не хотіли служити в регулярних частинах: люди старшого віку чи навіть ті, хто мав судимості, а також іноземці. Як запевняють самі добровольці, в їхніх частинах не бракує військової підготовки, але немає зайвої зарегульованості й муштри. Натомість армійці закидають добровольцям брак дисципліни, порівнюючи їх з махновцями. 

За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, в Україні на різній стадії – від формування до участі в АТО – існує близько тридцяти добровольчих підрозділів. Найвідоміші з них ті, що активно показали себе в боях – батальйони «Дніпро-1», «Донбас», «Шахтарськ», «Азов».

 

 

Радник очільника МВС Антон Геращенко уточнює, що близько двадцяти добровольчих формувань – батальйонів і рот – вже задіяні в АТО, близько десяти – у стадії формування. Загалом у їх складі є близько п’яти тисяч осіб. За його словами, іноземці у добровольчих батальйонах є інструкторами або зарубіжними журналістами і обліку не підлягають.

Водночас добровольчі батальйони формувалися й під егідою Міністерства оборони. Згідно із державною програмою, заплановано створити 27 батальйонів територіальної оборони. Найвідоміший із них – задіяний у боях під Луганськом, батальйон «Айдар». На відміну від спецпідрозділів у складі МВС, батальйони територіальної оборони не наділені правоохоронними функціями. Хоча на практиці добровольчі формування, що належать до різних відомств, мало чим відрізняються в організаційному плані.  

Читайте также:

Томенко: Черговий флешмоб від імпотентів при владі і Ліга чемпіонів у Києві

Армія «перетравила» своїх добровольців – за винятком «Айдару»

Радник міністра оборони Олександр Данилюк наголошує, що батальйони територіальної оборони є регулярними частинами під командуванням кадрових офіцерів, а батальйон «Айдар» – це радше виняток. Наявність іноземців у збройних силах радник міністра оборони заперечує.

 

Що ж до бойової цінності добровольців, то Антон Геращенко вважає її високою. У боях добровольці діють активно і часто зазнають втрат. Як розповідали Радіо Свобода бійці «Айдару», у боях під Луганськом «інколи без нашої підтримки навіть бронетехніка в бій не йшла».

Натомість Олександр Данилюк наголошує що вирішальна роль в АТО належить регулярним армійським підрозділам, які й зазнають найбільших втрат.

Читайте также:

Німецька позиція від часу анексії Криму просто обурлива – письменниця

У міліцейських добровольчих батальйонах нарікають, що їм бракує важкої зброї та бойової техніки. «Броньований КАМАЗ – це гордість «Азову» і ганьба для держави. На державних складах – більш ніж три тисячі танків, тисячі БМП, тисячі БТР. А воїни-добровольці мусять воювати на таких шедеврах дизель-панку», – зазначає боєць батальйону, громадський активіст Ігор Луценко. 

Натомість у Міноборони зазначають, що задля отримання важкої техніки добровольцям варто влитися в регулярні армійські підрозділи.

«Нехай входять у структури Збройних сил – і будуть мати й техніку, й офіцерів, які можуть операції планувати. Добровольчі підрозділи ми поважаємо, але якщо стоїть задача їх більш ефективного застосування, то єдиний шлях – це вихід з МВС і перехід у збройні сили», – наголошує Олександр Данилюк.

Дмитро Тимчук також зазначає, що для ефективного використання сучасної військової техніки потрібні радше підготовані військові спеціалісти, ніж добровольці.

«Дійсно, бракує бронетехніки. Але якщо дати непідготованим людям, у яких немає професійних знань, навіть елементарний БТР, то ця техніка не буде ефективно застосовуватися. Тому при виконанні складних завдань добровольці підходять радше як підрозділи підтримки», – вважає експерт.

Читайте также:

В Генпрокуратуре сделали заявление относительно криминала в «пленках Холодницкого»

Між політикою та подальшою службою

Між керівництвом силових структур та добровольчими формуваннями виникають тертя. Поставало навіть питання про розформування певних добровольчих частин — зокрема, батальйону «Айдар». А в липні мало не дійшло до сутички між «айдарівцями» та спецпідрозділом СБУ. Працівники спецслужби хотіли забрати полонених. Натомість в «Айдарі»мали намір обміняти їх на своїх бійців, які потрапили в полон. Іншим добровольчим формуванням закидали неправомірні затримання.

Небажання влади озброювати добровольців важкою зброєю часто пояснюють також і тим, що влада не надто довіряє їм. Адже серед них багато політичних активістів – зокрема, молодіжних  націоналістичних угруповань. Від самих бійців добровольчих частин часто можна почути: «спочатку наведемо лад на Донбасі, а потім – у Києві».

З іншого боку, деякі формування вважають близькими до різних політичних сил. Активність бійців та популярність багатьох добровольчих формувань невдовзі може призвести до того, що вони можуть стати фактором впливу на політичне життя. Добровольці вплинуть не так на дочасні парламентські вибори, як на розвиток подій у післявиборчий період.

«За певних умов їх можуть використати як чинник дестабілізації політичної ситуації. Бо це люди зі зброєю, які є достатньо автономні – це завжди фактор небезпеки. На виборах їх спробують використати. Командирів батальйонів або більш менш відомих людей можуть висунути кандидатами в депутати. Є такі чутки що один відомий олігарх може створити навіть «партію героїв війни». Проте, радше їх будуть використовувати на виборах, ніж самі вони стануть чинником виборчої кампанії», – вважає політолог Володимир Фесенко.

Що ж до погрозливих обіцянок добровольців навести згодом лад у Києві, то все залежить від того, наскільки влада спроможна буде забезпечити швидкі та якісні реформи, а також провести чесні й прозорі вибори. Адже саме недовіра до дискредитованої влади може призвести до втручання людей зі зброєю в політику.

​Щодо подальших перспектив добровольців, то Антон Геращенко наголошує, що після закінчення АТО їх запросять на постійну роботу до правоохоронних органів. Натомість Дмитро Тимчук зазначає, що люди із бойовим досвідом потрібні армії.

«Люди, які воюють у складі добровольчих батальйонах, отримують безцінний бойовий досвід. Переконаний, що Міністерство оборони буквально на колінах має умовляти цих людей залишитися на контрактній службі. Бо це ресурс настільки підготований, що навіть важко із чимось порівнювати», – наголошує військовий експерт.

Утім, як військові, так і політичні експерти наголошують: влада має завчасно подумати про те, що робити із добровольчими формуваннями після закінчення АТО. Адже забрати зброю в добровольців може бути складніше, ніж видати.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Правительство давно усвоило, что легче всего взять деньги у бедных. Конечно, их у бедных немного – но зато бедных до xpeна..."

Встреча Меркель и Путина: украинцев предупредили о неприятных последствиях

День независимости: на парад в Киев едут 300 военных из 18 стран

Армагеддон движется вглубь: украинцев предупредили об опасной стихии

Долго беседовали наедине в парке: первые подробности встречи Путина и Меркель, на которой обсуждалась Украина

Встреча Меркель-Путин под свадебные звуки

Главное за ночь: скандал в Киево-Печерской лавре и новый удар по Путину

Вливания Китая могут существенно изменить баланс сил в противостоянии США и Турции

Приняли по-братски: российские пограничники жестко избили украинца

Это повлияет на выборы: экс-премьер готовит удар по Тимошенко, грядет непредсказуемое

Путину устроили в Германии «горячий» прием, указав на его главное преступление

Порошенко может стать фигурантом в деле о хищении средств, выделенных Украине, – адвокат

Полукриминальные юристы объединили усилия с коррумпированными политиками – эксперт

Украинских водителей предупредили о новой обязаловке

Наглая провокация Путина: российские военные перешли Днестр, в Киеве забили тревогу

Украинцы вместо маршруток ездят в гробах: результаты проверки ужасают

Дороже колбасы: украинцы отдадут за воду последнюю “заначку”

Главное за ночь: коммунальный ад и удар смертоносной стихии

Прогноз погоды на 19 августа: осень наступит раньше времени

Кремль: Встреча Путина и Меркель нужна была для “сверки часов”

Доплавались: “гордость Путина” прикрыли в украинском порту