USD28.2033

Друге пришестя LNG-термінал

Із загостренням політичного протистояння між Україною і Російською Федерацією тема диверсифікації поставок газу в Україну актуалізувалася. Вище керівництво України вже звернуло увагу на морський шлях імпорту енергоносія як на реальну альтернативу трубопроводам.

Про це пише forbes.uа.

Так, голова Верховної ради Олександр Турчинов 18 серпня, виступаючи в місті Паланга (Литва), зазначив, що використання нових технологічних прийомів будівництва, зокрема плавучої платформи, яка перероблятиме зріджений газ, «дасть змогу заощадити кошти, і, що особливо важливо для нас, зекономити час будівництва таких терміналів». «І головне – не дозволить «Газпрому» й далі шантажувати нашу країну, оскільки вона зможе отримувати диверсифіковані поставки енергетичних ресурсів», – додав Турчинов.

Ідею будівництва на Чорноморському узбережжі України термінала з прийому зрідженого природного газу (LNG-термінал) було закріплено постановою Кабміну в грудні 2010 року, а 31 січня 2011 року її презентувала робоча група «Національні проекти» при Комітеті з економічних реформ. Незабаром було створено держпідприємство «Національний проект  LNG-термінал» і оголошено тендер на розроблення техніко-економічного обґрунтування.

Весь 2012 рік і перша половина 2013-го минули під егідою «кроків із реалізації» згаданого нацпроекту. Проте бурхлива діяльність, зокрема й широко розрекламований початок будівельних робіт, на жаль, не призвела до конкретних результатів.

По-перше, не знайшли стабільного джерела фінансування. Причин скепсису потенційних інвесторів безліч, але одна з головних – дорожнеча проекту. Будівництво наземного заводу з розрідження газу, за різними оцінками, коштувало б понад $900 млн. І фінал у виглядіпідписання договорів із сумнівними особами зовсім не зміцнив довіри до «національного проекту».

По-друге, не було знайдено джерел газу. Нацпроект передбачав імпорт азербайджанського газу, але в Азербайджані просто нема заводу зі стиснення газу. Як немає і конкретних планів щодо його будівництва найближчим часом.

По-третє, не досягнуто чітких домовленостей із Туреччиною про гарантований прохід газовозів. Це в принципі і стало однією з причин орієнтації на Азербайджан.

Проте ідея термінала знову стала актуальною, тепер уже завдяки українським приватним інвесторам. З ініціативою вкласти кошти в будівництво термінала виступили партнери – портовий оператор «Група морських терміналів ТІС (м. Южне Одеської області) та АТ «Одесагаз».

Про основні особливості нового-старого проекту та про те, коли і як його планують реалізувати, Forbes розповів генеральний директор ТІС Андрій Ставніцер.

Второе пришествие LNG-терминала
Фото: Южний.online

– Розкажіть про суть проекту. Яка потужність термінала, хто інвестор, які обсяги необхідного фінансування?

– У процесі роботи над проектом ми дійшли висновку, що немає необхідності будувати наземний завод. Щоб імпортувати 5 млрд куб. м газу на рік, нам достатньо орендувати судно-регазифікатор.

За нашими підрахунками, необхідні інвестиції сягають $60–65 млн. Це капітальні витрати для будівництва причальної інфраструктури та газопроводу. Операційні витрати – це передусім оренда судна-регазифікатора. Інвесторами проекту є в партнерстві українські підприємства, група ТІС і «Одесагаз».

Хто платить

– Ви інвестуєте власні кошти чи залучаєте фінансування?

– Частково ми використовуємо власні кошти. Також залучаємо фінансування з-за кордону. На жаль, неадекватні відсоткові ставки українських банків перешкоджають співпраці над масштабними проектами. За кордоном нам удалося залучити фінансування під розумні ставки.

– Якщо є джерела фінансування, то чому відмовилися від спорудження повноцінного наземного заводу? Адже потреби України значно перевищують 5 млрд куб. м на рік.

– Завод – це зовсім інші гроші, сотні мільйонів доларів. За деякими оцінками – до мільярда. Крім того, це значно довші строки будівництва. У сумі це дає нам великі терміни окупності проекту. А отже, збільшує вартість позикових коштів.

Читайте также:

Беларусь: политический партнер или северный фронт?

Що ж до потреб України, то 5 млрд куб. м – це приблизно 17% від річних закупівель. З погляду диверсифікації 1/6 – зовсім немало.

Крім того, є й ще один аспект. Уряду дуже важко торгуватися з «Газпромом», коли російським поставкам немає альтернатив у серйозних обсягах. Якщо ж є інше надійне джерело, то, мені здається, переговорна позиція Кабміну і «Нафтогазу» посилиться.

– Які строки реалізації вашого проекту?

– Варіанти два.

Перший – терміновий. Потрібно враховувати, що наближається зима, наявність запасів газу в ПСГ до листопада-грудня і термін «енергетичний надзвичайний стан», вжитий прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком. За цього варіанта ми беремо регазифікаційне судно в чартер (оренду. – Forbes) і ставимо його на один із наявних причалів. Нам, звичайно, доведеться змінити внутрішню логістику терміналів. Тобто переорієнтувати судна з уже налагодженими вантажопотоками на інші причали. Враховуючи важливість проекту для країни, ми готові почати цей процес. Реалізація такого варіанта займе всього чотири-шість місяців.

Другий варіант – середньостроковий. В ідеалі плавучому регазифікатору потрібен свій причал. Усе одно судно постійно стоятиме на ньому тривалий період. Реалізація такого варіанта займе близько року.

– Хто може надати судно-регазифікатор?

– Ми ведемо переговори про оренду регазифікатора з лідерами галузі, фірмами з США і Норвегії. Зокрема, з BW із Норвегії (BW Offshore – провідна морська група з транспортування нафти і газу. – Forbes) уже підписали меморандум.

– Як газ потрапить у газотранспортну систему?

Читайте также:

Россия все больше загоняет себя в изоляцию: в ООН сделали громкое заявление

– Це велика перевага порту «Южний». Тут проходить газопровід високого тиску, який веде до Одеського припортового заводу. А також уже є газорозподільна станція, яка зможе ліквідувати перепад тиску. Для з’єднання з державним газопроводом достатньо побудувати трубопровід довжиною 7 км.

– По чиїй землі пройде газопровід?

– Частково по нашій, частково – по державній і частково – по землі інших приватних власників.

– Із вашою і державною землею зрозуміло. А чи готові приватники продати землю під проект?

– Ну взагалі-то її нема чого продавати. Зазвичай, споруджуючи газопровід, просто укладають договір сервітуту, і все. (Сервітут – обмежене право користування чужою власністю в земельних відносинах. – Forbes.)

Покупці та продавці газу

– Хто купуватиме газ? У Южному розташований Одеський припортовий завод із його гігантськими обсягами споживання, в Одеському регіоні є інші промислові та комунальні споживачі.

– Це не наша справа. Ми стивідорна компанія, наш обов’язок – доставка вантажів. Ми зовсім не маємо наміру ставати газотрейдерами. Вантаж не належить стивідору ні на секунду. До вантаження він належить одним, після – іншим. Нам – ніколи.

На мій погляд, покупцем газу має стати НАК «Нафтогаз України». Меморандум із компанією вже укладено, ми співпрацюємо в цьому питанні, і доволі конструктивно.

– А хто може бути продавцем газу?

– У короткостроковій перспективі йдеться про Алжир, Нігерію та Катар. Разом із доставкою їхній газ коштуватиме $330–360 за 1000 куб. м.

У середньостроковій перспективі можна розраховувати на імпорт газу із США. Це пов’язано з низкою труднощів. Адже наразі конгрес ще не ухвалив закон про експорт газу. Та й будівництво заводу з його стиснення планують закінчити тільки 2016 року. Ми вже ведемо переговори з потенційними американськими партнерами. Чесно скажу: це непросто. Але й приз великий – ціна газу з доставкою в Україну може становити лише $250 за 1000 куб. м.

Читайте также:

Напівкримінальні юристи об’єднали зусилля з корумпованими політиками – експерт

– Взагалі-то раніше експерти називали значно більшу ціну газу – близько $450–500.

– Це тому що мова йшла про закупівлі на спотовому ринку. Я не дуже розумію, як експерти вийшли на цю цифру. Можу лише припустити, що оцінювали в той період, коли спот був на піку. Врахуйте, що це дуже волатильний ринок, азіатські продажі доволі сильно впливають на коливання цін. Під час вивчення ми вийшли на суми саме $330–360 за 1000 куб. м. Кроме того, маючи термінал, можна працювати над укладенням форвардних контрактів, там вигідніші умови.

– Що ви думаєте про азербайджанський маршрут? Міністр палива та енергетики Юрій Продан оцінив його скептично.

– Із міністром важко не погодитися. У перспективі Азербайджан, звичайно, зацікавлений у диверсифікації своїх покупців. Але заводу зі стиснення газу наразі там немає. Роботи з активної підготовки до його спорудження також не спостерігаємо.

– Яка буде вартість процесу регазифікації?

– Сумарно регазифікація коштуватиме близько $28–35 за 1000 куб. м.

Туреччина пропустить газовози

– Одним із головних заперечень щодо проекту LNG-темінала в Україні завжди були побоювання, що Туреччина відмовиться пропускати судна-газовози через Босфор із міркувань безпеки.

– Туреччина не може не пропустити громадянське судно, це було б порушенням Конвенції Монтре (Конвенція про режим проток від 20.07.1936 року. Згідно зі ст. 2 конвенції, у мирний час торговельні судна мають повну свободу судноплавства і транзиту в протоках удень і вночі незалежно від прапора та вантажу без будь-яких формальностей із дотриманням постанов. – Forbes).

Але турецька влада може затримати їх на довгий строк різними перевірками і зробити операцію з перевезення збитковою, це правда.

Проте ми вважаємо, що такі побоювання сильно перебільшено. Насправді, згідно з Інструкцією про застосування правил судноплавства в протоках (від 2002 року), для проведення газовоза достатньо одного лоцмана й одного буксира. І попередження про прохід за 48 годин. Усі ці умова можна легко виконувати.

Нині через протоку регулярно проходять аміаковози. А також газовози зі зрідженим газом пропан-бутан (LPG).

Ми ведемо переговори з турецькою стороною, на сьогодні – вельми успішно. Упевнений, що прийдемо до угоди, яка б забезпечувала оперативність і безпеку поставок.

Екологічні аспекти

– Чи не є небезпечним такий об’єкт у місті? Одесити, наприклад, постійно скаржаться на нафтопереробний завод. Та й на нафтоперевалці нерідко трапляються розливи.

– Порт «Южний», на відміну від Одеського, дуже далеко від житлової забудови.

Судно-регазифікатор постійно підключене до труби. На відміну від танкерів, які приходять і відходять. Тож тут узагалі немає ризику витоків.

Крім того, регазифікація відбувається без участі хімічних реагентів та інших небезпечних речовин. Це просто скидання тиску.

Цікаво, що регазифікація не потребує використання сторонньої енергії. Усі установки судна працюють на газі. На регазифікацію витрачаємться в середньому 1,5% перевезеного газу.

Проект пройде Оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Ми проінформуємо громадськість про її результати. Але у світі таких терміналів чимало, і поки що аварійних ситуацій не було.

Державний інтерес

– Як проходить взаємодія з державними органами, із Міненерго?

– Із цього боку основною рушійною силою проекту є НАК «Нафтогаз». Колеги, як і ми, впевнені у стратегічній значущості проекту. Міністерство палива та енергетики теж позитивно ставиться до проекту.

Попереду чекає велика робота з ПАТ «Укртрансгаз». Потрібно опрацювати документацію на прийняття та облік газу, на 7-кілометрову ділянку газопроводу, на підключення до газорозподільної станції.

– Мінінфраструктури бере участь у проекті?

– Міністерство інфраструктури також налаштоване на роботу. Посприяти має й Адміністрація морських портів України. Враховуючи, що ціна газу – питання національної безпеки, ми пропонуємо АМПУ зменшити портові збори для цієї категорії суден утричі. До таких заходів уже вдавалися деякі країни. Є цікавий досвід шведського «Гетеборга» (Порт «Гетеборг» має намір ввести 30-відсоткову знижку для суден на СПГ-паливі, які заходять у порт. – Forbes). Наразі збори для суден класу Capesize (до якого належать газовози з LNG, які обслуговують подібні термінали. – Forbes) в Україні становлять до $280 000 з кожного судна. Це дуже багато.

У принципі необхідно, щоб уряд цілісно глянув на проблему й об’єднав доручення різним органам в єдину постанову. Щоб було дано однозначну команду. Пора переходити від меморандумів до зобов’язань.

Довідка

«Група морських терміналів ТІС» є найбільшим приватним портом України. Вантажообіг терміналів ТІС, за підсумками 2013 року, сягав 21,4 млн тонн. До складу групи входять термінали ТІС-Зерно, ТІС-Мінеральні Добрива, ТІС-Руда, ТІС-Вугілля, ТІС-Інфраструктура та ТІС-Контейнерний термінал. ТІС належить групі одеських бізнесменів: Андрієві Ставніцеру, Олегу Кутателадзе, Олексієві Федоричеву.

Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» – одне з найбільших незалежних регіональних підприємств із газопостачання та газифікації в Україні. Обсяг транспортування природного газу через інфраструктуру «Одесагаз» 2013 року становив 2,8 млрд куб. м. За інформацією компанії, протяжність мереж «Одесагаз» перевищує 20 000 км, а кількість абонентів сягає 594 000 фізичних осіб і організацій.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Все политики делятся на два класса: те кто прикрываясь добром творят зло, и тех кто творит зло не прикрываясь ничем."

Страдания немолодого Путина: как прошел визит “хозяина России” в Сингапур

Вінниця тримає першість за кількістю підписаних декларацій із сімейними лікарями

Українська армія отримала нову партію танків Т-72

Вінничани побачать виставу із закритими очима

Ольга Богомолець: Уряд принципово не виконує рекомендацій ООН у сфері захисту прав людини

Голову Козятинської райради взяли на хабарі

У Facebook Messenger доступна нова функція

У Вінниці завершують будівництво іще одного муніципального будинку

Словакия – Украина: “сине-желтых” ждет “соколиная охота”

Климкин и Волкер: Политическое давление на Россию надо усилить

У мережі з’явилося зворушливе останнє відео послання Стена Лі (відео)

В Украине запретили фильм с Зеленским в главной роли

Усик сказав, чому не хоче звання “Герой України”

Почему не заработают российские санкции против Украины

Коноплянка: Мне запомнилось, что мы не уступаем Словакии

Гигантскую суперземлю обнаружили у ближней звезды

Я от бабушки ушел. Галкин рассказал о разводе с Пугачевой

Слежка за синагогой: раввин говорит о доказательствах против НАБУ

Народні депутати підготували черговий законопроект, що може вбити свободу слова

Религия не позволяет: Рабинович передумал идти в президенты