USD28.2033

DW: Шанси на успіх європейської дипломатії в українсько-російському конфлікті

Ситуація на Сході України залишається складною. Чи зможе візит Меркель до Києва, а також зустріч Порошенка з Путіним у Мінську наступного тижня призвести до якихось змін, запитує у матеріалі для DW Кристоф Гассельбах.

Ідеться про дві ініціативи на найвищому політичному рівні, котрі буде здійснено за короткий проміжок часу. У суботу, 23 серпня, до Києва, як очікується, прибуде канцлер Німеччини Ангела Меркель. Вона має провести в українській столиці переговори з президентом України Петром Порошенком і прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Це буде перший візит німецької канцлерки в Україну від початку кризи в державі. Меркель прибуде до Києва напередодні святкування Дня незалежності України, але водночас цей візит припадає і на 75-ті роковини підписання документу, який у Німеччині називають “пактом Сталіна-Гітлера”, а в Україні – “пактом Молотова – Ріббентропа”.

На думку німецького депутата Європараламенту Міхаеля Галера, візитом саме у цей день Меркель також хоче підкреслити, що “нинішня Німеччина ніколи не укладе з іншою державою в Європі пакт на шкоду третій країні”.

Згодом, у вівторок, 26 серпня, у Мінську планується проведення зустрічі президентів обох сторін конфлікту – України та Росії. Петро Порошенко та Володимир Путін востаннє зустрічались і розмовляли один з одним на початку червня у Франції на урочистостях з нагоди ювілею висадки військ союзників у Нормандії. У зустрічі в Мінську очікується також участь представників євразійського митного союзу, куди входять Росія, Білорусь і Казахстан, а крім того, – представників ЄС: головної дипломатки Кетрин Ештон, єврокомісарів з питань торгівлі Карела де Гухта і з питань енергетики Гюнтера Еттингера.

Бої тривають

Читайте также:

Аtlantic Сouncil: Выход США из Договора о РСМД может означать предоставление России “полной свободы”

Сам факт проведення конференції у Мінську, якщо вона справді таки відбудеться, став би маленькою сенсацією. Адже з часу зустрічі Путіна з Порошенком на початку літа ситуація з боями на сході України загострилась. Крім того, ЄС наклав на Росію суттєві економічні санкції, на які Москва вже відреагувала забороною на ввезення європейських продуктів харчування. Отже, відносини ускладнились у багатьох площинах. Того, хто сподівався, що оголошення про зустріч державних лідерів трохи зніме напругу у цій ситуації, було введено в оману, адже бої продовжуються з незмінною силою.

Експерт з питань Східної Європи з брюссельського Центру європейської політики Аманда Пол не вірить, що “хтось очікує масштабного прориву від цих двох зустрічей”, але, на її думку, важливо, щоб канали комунікації залишались відкритими. Сумніви у шансах на успіх пояснюються і тим, що обидві сторони, очевидно, мають різні уявлення про те, про що взагалі має йтися у Мінську. Порошенко, за його словами, насамперед хоче говорити про “стабілізацію ситуації” на сході України, а Путін, за даними його речника, – про погіршення там гуманітарного становища. Багато хто у Києві та в Брюсселі має підозру, що Путін використовує гуманітарне питання лише для того, щоб мати змогу напасти на схід України, ймовірно, навіть увести війська.

Читайте также:

Немає протистояння громадян, є початок політичної боротьби – Бистрицький

Тріщини у Митному союзі

Роль ЄС у Мінську не в останню чергу можна визначити за допомогою єврокомісарів, які туди їдуть. Єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттингер, зокрема, хоче спробувати допомогти знайти компроміс у газовій суперечці Москви та Києва, котра хоч і не прямо, але стосується і ЄС, адже транзит газу до Європи йде через Україну. Єврокомісар з питань торгівлі де Гухт може висвітлити питання угоди про асоціацію з Україною, до якої належить і угода про створення зони вільної торгівлі.

Читайте также:

“Розстріляти! Без жалю!”: когда главное – сказать

Він спробує пояснити росіянам, що угода не спрямована проти Росії, а, навпаки, Москва навіть може опинитись у виграші. Натомість Росія безрезультатно тиснула на Україну, щоб Київ ухвалив рішення у торговельно-політичній площині на користь Митного союзу з колишніми радянськими республіками, а не на користь зближення з ЄС.

Участь двох інших країн з Митного союзу – Казахстану та Білорусі – могла би полегшити досягнення компромісу, вважає Аманда Пол, оскільки вони мають “інші уявлення”, ніж Росія. Євродепутат Міхаель Галер сподівається, що Путін втямить, що “своєю поведінкою він шкодить не лише Росії, а й іншим державам у своєму Митному союзі”. Російський президент, за його словами, не повинен думати, що ЄС з огляду на санкції та санкції у відповідь колись стане поступливим. Натомість Кетрин Ештон скаже йому, що ЄС в разі крайньої потреби буде змушений розширити санкції, щоб повернути російського президента до здорового глузду, переконаний політик.

Роль Меркель

Утім, багато залежатиме від попередньої “роботи” канцлерки ФРН у Києві. Меркель говоритиме з українськими представниками про те, що ЄС очікує від українського керівництва, а також про можливості підтримки України з боку ЄС.

Утім, вона буде змушена дещо охолодити бажання України вступити до ЄС, не кажучи вже про вступ до НАТО. Адже ЄС докладає максимум зусиль для пошуку виходу з конфронтації, чого за умови тісної західної інтеграції України не досягти. Тому одна з загроз візиту Меркель – якраз та, що українці занадто багато очікують.

Критично розглядає роль Меркель і німецька євродепутатка, представниця Зелених Ребекка Гармс, котра востаннє була в Україні наприкінці липня. У неї склалось враження, що Меркель в Україні сприймають, радше, як дружньо налаштованого до Росії політика. За її словами, там ідеться і про враження, що “Німеччина лише тоді підтримала рішення про санкції, коли знову вже було запізно”.

Утім, Гармс загалом підтримує німецькі спроби посередництва у конфлікті, а також так само, як і Галер, бажає, щоб ЄС як спільнота відігравав сильнішу роль. Водночас, як зауважує Галер, Меркель їде до Києва не лише як німецька канцлерка, а і як представниця всіх європейців. Експертка з питань Східної Європи Аманда Пол розцінює роль Меркель як “головної дійової особи і посередниці між Росією та Україною”. Саме від неї значною мірою залежить, якою буде зустріч Порошенка і Путіна.

Про це пише Корреспондент.net з посиланнм на Українську службу DW

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Вы знаете когда врет политик – когда у него шевелятся губы."

Члены Бундестага были в Крыму по дипломатическим паспортам – Bild

Тымчук: Без полной переписи населения мы не сможем сказать, насколько численность парламента соответствует европейской практике

Facebook удалил более трех миллиардов “фейковых” аккаунтов за полгода

24 мая. Памятные даты

Зеленский сделал громкое заявление на форуме инноваций в Киеве: “Пора это сделать”

Портнов теперь уверяет, что Горбатюк “действовал в интересах РФ”

“Роспуска не будет”: испуганная Рада пошла на крайние меры, планы Зеленского рушатся

Виборчий процес позачергових виборів депутатів розпочнеться 24 травня

В Японии хотят увеличить расходы на кибербезопасность

Нацполиция подготовила проект стратегии развития до 2023 года

Зеленский уничтожил Ляшко и путинских политиков одним видео: “Такое ощущение, что…”

НАТО посилить співпрацю з Україною у сфері військових навчань

В Киеве создали Украинско-китайский центр инноваций

Кабмин прогнулся перед Ахметовым! По-тихому прняли скандальное решение. Это ощутит на себе каждый украинец

Видео встречи Зеленского с фракциями будет опубликовано – АП

Бойовиків “ЛДНР” треба якось враховувати, ігнорувати їх зовсім неможливо – Кравчук

Зеленский провел срочное совещание, озвучены требования к России: “Я хочу, чтобы…”

Глава СММ ОБСЕ уходит в отставку

Выборы в Раду стартуют с больших проблем: срочное заявление ЦИК, счет идет на часы

Экс-нардеп Артеменко попросил вернуть ему украинское гражданство