Фото: РФ фактично включила Північну Корею у війну з Україною (Getty Images) Автор: Марія Кучерявець, Дмитро Олійник
Експерт: Олександр Мусієнко
Північна Корея вірогідно готується до відправки своїх солдатів на підтримку російським окупантам в Україну. Імовірно, на першому етапі мова може йти про «експедиційний корпус», який налічуватиме кілька тисяч військовослужбовців.
Про можливу роль військових КНДР у війні проти України — розписало РБК-Україна в новому матеріалі.
Військова допомога для Росії з боку КНДР продовжує розширюватись і не обмежується лише передачею зброї, включно з балістичними ракетами та боєприпасами.
Пхеньян постачає Москві приблизно половину артснарядів, які вона використовує у війні проти України, писало The Times з посиланням на дані в західних розвідках. За даними видання, ці поставки становлять 3 мільйони снарядів щорічно. Однак, в рамках цього Кремль ще й отримав можливість залучати північнокорейських військових.
І якщо спочатку використання росіянами громадян КНДР було пов’язане з допомогою окупантам у застосуванні північнокорейських балістичних ракет, то тепер лунають твердження про можливу участь північнокорейських солдатів у бойових діях. Зокрема, з відповідною заявою виступав глава Міноборони Південної Кореї Кім Йон Хена.
Окрім цього повідомлялося, що невелика кількість північнокорейських інженерів була відправлена на Донбас для обслуговування артилерійських снарядів. Згодом РБК-Україна з власних джерел дізналося, що під Донецьком було ліквідовано шість офіцерів з Північної Кореї внаслідок ракетного удару.
Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Пхеньян постачає російській армії не тільки зброю, а й особовий склад. За його словами мова йде вже «фактичне включення КНДР у війну проти України».
З джерел західних ЗМІ наразі відомо, що кілька тисяч північнокорейських солдатів проходять підготовку у РФ, а до кінця року їх можуть перекинути на російсько-український фронт. У Кремлі натомість це всіляко заперечують.
Ба більше, зараз російській окупаційні армії на базі 11 окремої десантно-штурмової бригади формується «особливий бурятський батальйон», який налічує орієнтовно до 3 тисяч осіб. Він укомплектований військовими з КНДР, розповіли РБК-Україна джерела в Силах оборони. Співрозмовники кажуть, що імовірно, батальйон залучать до виконання бойових завдань поблизу Суджі та Курська.
Як військові КНДР можуть бути залучені до війни проти України
Наразі лунають різні сценарії того яким чином Росія може залучити військових регулярної армії КНДР у війну проти України та в якій кількості. Втім, на думку керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, на першому етапі може йтися про незначний контингент, який перебуватиме у РФ й окупованих територіях для «переймання досвіду».
«Очевидно, що вони хотіли б навчитися змінам, трансформації війни з використанням дронів і їх протидії. Бо це для них дуже актуально. От зараз Пхеньян звинувачує Сеул в тому, що Південна Корея запускає (дрони-шпигуни — ред.) на територію Північної Кореї. Тому перше — вони хочуть перейняти досвід», — каже Мусієнко в коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.
За його словами, по-друге, буде проходити навчання, зокрема підготовка офіцерів північнокорейських. Крім того, він не виключає появу експедиційного корпусу північнокорейських військ у районі ведення бойових дій, який буде виконувати певні завдання в артилерії.
«Думаю, що він може обмежитися не більше, ніж кілька тисяч (осіб — ред.) на початку. Але це ж не змінює ситуацію. Навіть кількасот — це участь у війні. Будь-який постріл північнокорейського військового в бік позиції українських військ — це пряма участь і це фактично оголошення війни в Україні. Навіть присутність на окупованих територіях — це теж про це», — пояснює Мусієнко.
Втім, найцікавіше, на думку експерта це те, чи підуть північнокорейці в так звані «м’ясні штурми». Оскільки одна справа, коли представники КНДР виконували певні функції як спецпризначенці, чи як піхотинці в антиколоніальних війнах в Африці або як пілоти на радянських літаках, переданих Єгипту.
«Інша справа — відправлятися в м’ясні штурми. Ось це буде момент істини. Тому що теж дуже важливо, який тут мотиваційний пакет? Це війна за що? За «світлі ідеї» Кім Чен Ина? За світлі ідеї антиімперіалізму? За світлі ідеї кращого майбутнього для планети? От за що це буде? Яка буде ідеологічна надбудова? Бо для таких країн, як Північна Корея, це має значення», — зауважує Мусієнко.
Експерт не відкидає того, що Кремль залучатиме фінансові стимули, що теж матиме значення. Втім, за його словами, немає гарантій того, що північнокорейці візьмуть гроші і не втечуть кудись. Наприклад, через Білорусь, а потім біженцями в Польщу.
Примітно, що вчора «Суспільне» повідомило про втечу вже 18 військових КНДР, залучених до російської армії, з позицій на кордоні України з Брянською та Курською областями РФ.
Як має реагувати Україна та Захід
«Але є ще й політичний момент, дуже важливий. Тому що одна справа, коли це російсько-українська війна в сенсі застосування військ. Ну і там є найманці у Росії, які вона постійно вербує по світу. Але це ж не підтримка держав, а окремих людей. Або у нас є добровольці, іноземний легіон, які підписують контракт із ЗСУ. Але це ж не участь цих держав», — пояснює Мусієнко.
Експерт акцентує, що пряма участь північнокорейських військових у цій війні дійсно підіймає рівень напруги і конфлікту та вже вимагає іншого типу реакцій від Заходу. Також він сказав як, на його думку, може в цьому випадку відреагувати Київ.
«Перший спосіб реакції він є. Це те, що президент України закликав Захід відреагувати й надати Україні право бити вглиб російської території як символічний жест, що Захід теж готовий перейти через певні свої лінії», — наводить приклад Мусієнко.
Друге, за його словами — це повернення до ідей, які на початку цього року озвучив президент Франції Еммануель Макрон про те, що Захід може розглянути варіант відправки своїх військових на територію України.
«Я вважаю, що це правильно. Щобільше, я є послідовним прихильником тієї ідеї, що так чи інакше на майбутнє, але гарантією безпеки для України має стати присутність іноземних військ на нашій території. Як це є в центрі Сеула, де є американська військова база. І тому Південна Корея, до речі, отримала шанс на краще існування і економічний прорив», — підсумував експерт.
Під час підготовки матеріалу використовувалися: публікація The Times, заяви глава Міноборони Південної Кореї Кім Йон Хена та президента України Володимира Зеленського, дані з власних джерел РБК-Україна та ексклюзивний коментар керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.