Завтра в Баварії пройдуть місцеві вибори, а в останній робочий день тижня місцева правляча партія Християнсько-соціальний союз (Christlich-Soziale Union, CSU) провела фінальну зустріч з виборцями у Мюнхені.
Для такої події обрали пивний ресторан Löwenbräukeller – один з небагатьох таких класичних закладів, що залишився до наших часів.
(ред. так, тут Гітлер теж виступав, але “Пивний путч” почався у Bürgerbräukeller, який вже давно знесли)
Головною зіркою цього зібрання був австрійський консервативний канцлер 32-річний Себастіан Курц (Sebastian Kurz), якого в Баварії просто обожнюють – за відчуттям по спілкуванню з виборцями частина хоче з ним селфі, частина дитину та селфі. Такий собі Макрон чи Трюдо, але рідний німецькомовний, молодий та дещо правий, а ще нам би такого та оце все в одному флаконі.
Загалом його запрошення до цієї події вже було скандалом. На місцеві вибори для підтримки правлячої партії на останнє велике зібрання здебільшого запрошують німецького канцлера. Так було практично завжди. Тут теж запросили канцлера, але австрійського.
Власне це і є головна проблема цих виборів. Проти CSU використовують гасло “голосуєш за CSU – отримуєш Меркель”. Ніхто не хочу асоціювати себе з Берліном, але від посад в Берліні теж не відмовляються.
До зали Себастіан Курц увійшов в статусі “ісуса-суперзірки”, під баварський марш та шалені оплески гостей.
Промова Курца була коротка, баварсько-надихаюча: ми сусіди, у нас сильна економіка, ми ближче один до одного ніж якийсь Берлін і все в такому дусі. Місцева публіка сприйняла це на ура.
Потім виступав голова CSU та головний кандидат Маркус Зьодер (Markus Söder) – як на мене, дещо затягнув з промовою, намагався розповісти, чому всі опоненти погані та чому треба голосувати за нього. Всі чекали, що він чітко скаже про неможливість коаліції з зеленими – ну десь так він і сказав.
Закривав виступ міністр внутрішніх справ Хорст Зеехофер (Horst Seehofer), який коротко і спокійно розповів своє бачення “звичайного баварського хлопця”, якого загнали служити в Берлін, на всі події останніх років. А ще про рідну Баварію, про економічні успіхи та про розмови з представниками лівих-зелених-берлінців.
Вони йому: “ми бідні, але кольорові/різноманітні” (wir sind arm, aber bunt).
Він їм: “ми багаті, але не дурні” (wir sind reich, aber nicht blöd)
Ще в залі був Манфред Вебер (Manfred Weber), але він не виступав. Від успіхів на місцевих баварських виборах залежать його позиції в Брюсселі. Він один з кандидатів на місце головного Єврокомісара Жан-Клода Юнкера. Якщо чесно, то це може буте остання можливість повернути ЄС в бік нормального економічного союзу, а не збіговиська бюрократів-популістів.
І ось в такому легкому темпі з байками та анекдотами пройшов весь захід. В кінці зіграли гімн Баварії, Німеччини та розходились всі під марш Радецького.
