За його словами, полякам варто молитися, щоб інші не застосували таку ж політику до них.
Чапутович також заступився за Кулебу / REUTERS
Міністр закордонних справ Польщі у 2018-2020 роках Яцек Чапутович різко розкритикував політику чинного уряду щодо України, назвавши її «політикою гієни».
«Коли рік тому я описував зовнішню політику «ПіС» щодо України і теми Волині як «політику гієни», я не очікував, що за нового уряду вона здобуде статус державної політики. Те, що раніше було ганебним, стало нібито проявом політичного реалізму», – заявив екс-міністр, а нині професор університету Варшави, у своїй колонці у виданні Rzeczpospolita.
Як пояснює Чапутович, якщо раніше подібні заяви були на рівні заступника голови МЗС, то тепер так публічно кажуть сам прем’єр Дональд Туск та віцепрем’єр Владислав Косіняк-Камиш. Зокрема, вони пригрозили, що без вирішення історичних суперечок з Польщею Україна може мати проблеми зі вступом до ЄС.
Відео дня
За словами Чапутовича, «політика гієни» полягає у спробах скористатись вразливим становищем опонента для досягнення своїх цілей. Так, у 1938 році Польща на тлі Мюнхенської угоди змусила Чехословаччину віддати Заолжям, хоча вже за рік жертвою нацистської Німеччини.
«Дії гієни можуть дати перевагу ведмедю – давайте сподіватися, що нам не доведеться зіткнутися з ним лицем до лиця, і молитися, щоб інші не застосували таку політику до нас», – дорікнув колишній міністр.
Крім того, він заступився за ексочільника МЗС України Дмитра Кулебу. Зокрема, хоча деякі його висловлювання викликали шквал критики у Польщі, однак при цьому він наголошував вже тоді, що Київ готовий дати дозвіл на ексгумації. Крім того, Кулеба як міністр був відкритим до діалогу з Варшавою і намагався звертати увагу на те, що об’єднує обидві країни.
«Україна очікує, що Польща буде застосовувати принцип взаємності та поважати могили українців. Хіба у таких очікуваннях є щось осудливе? Чи можна виправдовувати руйнування українських поховань злочинами вояків УПА на Волині?», – обурюється Чапутович.
Професор нагадав, що головна вимога Києва — відновити зруйнований монумент українським воїнам на горі Монастир, включно з переліком імен, про який під час реконструкції «забули». І це при цьому, що на Північному кладовищі у Варшаві є ділянка з похованнями німецьких військових, з іменами.
«Є думка, що Київ ніколи не погодиться на ексгумацію поляків, бо це поставило би під загрозу націоналістичну ідеологію УПА. Але чи не час відновити монумент у Монастирі в оригінальному вигляді і сказати: «Перевіряємо?» – підсумовує Чапутович.
Польсько-українські відносини
Польща на початку повномасштабного вторгнення РФ стала однією з перших країн, які прийшли на допомогу Україні. Наразі вона все ще продовжує свою підтримку.
Однак минулого року відносини між сторонами стали дещо напруженими. Зокрема, на це вплинуло блокування польсько-українського кордону, що не давало Україні здійснювати вільний експорт та імпорт продукції.
В кінці квітня 2024 року польські протестувальники розблокували усі пункти пропуску на кордоні з Україною.
Нещодавно екс-прем’єр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що у відносин Варшави і Києва – тверда основа, яку не здатні похитнути проблеми, що періодично виникають, чи зміна влади.