Годі сподіватися на щось добре від президента, який перебуває в постійній комунікаційній кризі – Братущак

Радник керівника Офісу президента з антикризових комунікацій Михайло Подоляк

Чому в Зеленського та Єрмака все не так, усе через щось?

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Олексій Бартущак, повідомляє .

Звернув увагу, що виповнилося дев'ять місяців, як на Банковій з'явився антикризовий менеджер. Дев'ять місяців. Антикризовий.

Людину залучили, щоб він допоміг вирішити кризу комунікацій. Фахівець.

Одне з останніх досягненнь комунікації Зеленського з народом – селфі з Буковелю на початку локдауну. Щось мені підказує, що президентові навіть не пояснили, у чому суть цього комунікаційного провалу. Бо цю чергову комунікаційну кризу навіть не намагалися вирішити, чимось перебити в інформаційному полі. “И так сойдет, какая разница”.

Читайте также:

Краще б зустрічі в Катарі не було: сидіти нога на ногу і демонструвати підошву свого взуття – вважається непристойним жестом і образою

І тут виникає питання до фахового рівня антикорупційного менеджера. Насправді мені рівень і так відомий – його безглуздий витвір у вигляді Думчева ще залишаєтсья в пам'яті. Але запитання має поставити Зеленський.

І його президент має сформулювати так: чому за дев'ять місяців роботи антикризового менеджера в комунікаціях ОФісу президента залишаються кризи комунікації? Фахівця ж брали, щоб він допоміг якось кризу вирішити. А Зеленський та Офіс і далі проколюються на елементарних речах.

Загалом антикризових менеджерів можна поділити на дві групи.

1) Люди, які розуміють, що роботодавцеві потрібно вийти із кризи якнайшвидше. Такі антикризові менеджери швидко входять у справи, пропонують рішення, налаштовують нову систему роботи й ідуть далі до нових замовників. Вони отримують вигоду від результату процесу, оплата – за вирішену проблему.

Читайте также:

Шабунін гадає, що закриття справи “Роттердам+” санкціонував особисто Зеленський

2) Люди, які отримують вигоду не від результату своєї антикризової діяльності, а від процесу. І чим довший процес, тим більше вигоди. У цих людей цікавість вирішити кризу менша. Вони не систему вибудовують, а працюють за точковими ситуаціями. Чим таких ситуацій більше – тим більше потреба роботодавця в антикризовому менеджері.

Простіше кажучи: Зеленський знайшов собі антикризового менеджера другого типу. Який за дев'ять місяців кризу комунікацій Офісу президента не вирішив. Провал на провалі.

І допоки на Банковій залишається цей антикризовий менеджер, ми можемо прямо казати: у Зеленського – криза комунікації, фахівець усе ще допомагає вийти із кризи. А якщо сам президент живе та працює в постійній комунікаційній кризі (принаймні останні дев'ять місяців), то чого тоді можна очікувати всій країні від президента?