USD28.2033

Головний виклик для України й українців

Головний виклик для України й українців

Те, що ми взагалі існуємо за таких складних умов – дуже хороший фактор, зазначає у своєму блозі на “Новому часі” економіст Олександр Пасхавер. Наявність повноцінних параметрів держави, дієздатної армії зокрема, – ще один добрий фактор. У нашій країні, незважаючи на те, що вона веде війну, спостерігається зростання ВВП. Це не такі вже й погані параметри для держави, що воює. Оскільки я – економіст, то кажу саме про зростання економіки в умовах війни й оцінюю його як винятково позитивний фактор, який доводить, що умови, в яких живе Україна, змінилися. Насамперед умови для підприємництва. Я не стверджую, я роблю висновок із росту: якщо є зростання – значить, покращилися умови.

І хоч війна є великою проблемою, вважаю, річ не в конкретній війні, яка зараз точиться, а в тому, що наше життя змінилося. Понад 22 роки в нас були такі відносини з РФ, коли вона не мала сумнівів, що ми перебуваємо в її сфері впливу. Й ось ми відверто показали навіть не те, що виходимо з її сфери, а хочемо розвивати відносини з іншими союзами та країнами. Цього було достатньо, щоб Росія почала погрожувати військовою силою – максимально агресивним шляхом. Ось це складне становище затягнеться на довгі роки. Коли зараз пропонують закінчити війну будь-яким чином, я не беру участі в таких обговореннях, адже “закінчімо війну з агресором” означає “нумо здамося йому”. Багато років я не згоден із тими, хто говорить, що якщо зміниться керівництво РФ, то вона перестане нам загрожувати. Ні, думаю, протягом десятиліть наші інтереси з РФ будуть протилежними. Нам доведеться жити в умовах цієї загрози: це і є головна проблема – жити в умовах російської загрози.

Ми виявилися несподіваними для РФ: там були впевнені, що ми поведемо себе приблизно як у Криму, а вийшло інакше, що і стало несподіванкою не тільки для Москви, але й багатьох в Україні. Однак це ще й завдання: як жити по сусідству з державою, що ставиться до тебе як до неповноцінної країни, для якої межі з цією країною є по суті межами фронту? Це проблема. Як за таких умов розвиватися? У світі є приклади, як живуть країни в подібних умовах, і я б не сказав, що це – спокійне життя. Передовсім маю на увазі Ізраїль. Це – неспокійне життя: воно означає те, що нам доведеться витрачати відносно великі гроші на озброєння й робити це досить довго. Може, десятиліття, може, й більше: в нас із РФ фундаментальні суперечності. І це не означає, що Україна розвиватиметься повільніше – ні. Це означає, що статок українців зростатиме повільніше: доведеться витрачати кошти на армію, озброєння й усе, що пов’язано з конфліктом. І ми повинні це усвідомити.

Читайте также:

Перший закордонний візит Зеленського: “тепла ванна” чи вагомий внесок у майбутнє?

Читайте также:

Юрий Атаманюк рассказал, что ждет украинский бизнес при Зеленском: три главных шага

Коли я чую буквально істерики про те, як ми погано живемо, і як добре в Ісландії та Ірландії, і чому ми не живемо так, як вони, то в мене виникає багато питань. Зокрема: що ви хочете, адже ми воюємо? І, зауважте, при цьому – ростемо. Тобто, я б не сказав, що ми – добре організована країна. Ні, я не можу цього сказати. Але динаміка за останні чотири роки із позицій протидії українського народу тим об’єктивним факторам, які діятимуть на нас іще десятиліття, – позитивна.

Тобто, мені здається, та ситуація, яку я щойно описав, парадоксальним чином сприяє формуванню української нації та держави. Українці не звикли довіряти державі й не відчувають державу своєю: в них такі традиції. І в цьому сенсі ці почуття формуються і стають більш зрілими. І в цьому є плюс нашого конфлікту. У довгостроковій перспективі ми станемо українською нацією. Ми перестанемо бути етносом з різноманітними групами. Українці показали протягом століть любов до етносу. Але в той же час вони показали, що не змогли у важких умовах створити державу. Середньостатистичний українець любить свій етнос, але не довіряє державі. І це – те, що болісно змінюється на наших очах. Це дуже добра тенденція

Ми в процесі формування здорової державності. Я б не сказав, що ми зараз є повноцінною державою: ми працюємо над цим, ми формуємо. Коли станемо повноцінною державою – питання, адже це тривалий процес, який може тривати не одне десятиліття. Але я можу назвати один показник: коли в нас сформується державницька бюрократія. У нас її ніколи не було: всі держслужбовці були слугами Москви. Сформується державницька бюрократія – найважливіший шар для повноцінної держави. Це коли держава в тебе в серці, а не ти просто служиш на якомусь зручному й вигідному місці. І, так, це не означає, що ніхто не діятиме у своїх інтересах: ні, ми ж не ангели. Але це означає, що інтерес держави стане жорстким обмежувачем особистих інтересів.

 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Все политики делятся на два класса: те кто прикрываясь добром творят зло, и тех кто творит зло не прикрываясь ничем."

Флиртуют с Путиным. Посол Украины – о немецких либералах

Цены в “ДНР” во многом выше, чем в Москве

Чому українки хочуть раніше вийти заміж?

Слова Кучмы, сказанные на форуме “Ялтинская экономическая стратегия” YES, вызвали серьезный резонанс

Бессмертный объяснил, что такое «формула Штайнмайера» и как она появилась

Отпуск в сентябре: пять мест в Европе, где все еще жарко

BMW решила не обновлять свой первый серийный электромобиль i3

Міст у Станиці Луганській відкриють 27 листопада

Исмаили – Тайсону: Ты чуть не повредил мне колено (ФОТО)

Как удержать бизнес на плаву и при этом еще заработать

Телескоп “Хаббл” сделал новый снимок Сатурна

“Могучий старик”: Коломойский заслуживает какой- то народной клички

В Стамбуле учебный год начался еще в одной украинской школе

SpaceX опубликовала кадры испытаний своего нового Crew Dragon

Украина выдала Австрии спортсмена, подозреваемого в развращении несовершеннолетних

Детский конфликт: почему нельзя родителю самому беседовать с обидчиком своего ребенка

В Германии испытали двухместное воздушное такси

Вакарчук анонсировал заседание по формированию внешней политики

Киев вошел в ТОП-50 городов по числу видеокамер

В ГПУ объяснили, почему закрыли дело против Кузьмина