USD28.2033

Громаду кардинально змінили дві події: кілька спостережень про життя українців у Туреччині

Громаду кардинально змінили дві події: кілька спостережень про життя українців у Туреччині

Позаминулого тижня мені довелося з літературними виступами побувати у трьох турецьких містах: Анкарі, Анталії та Стамбулі. Цей тур, приурочений до Дня української писемності й мови, організували Посольство України в Турецькій республіці, Генеральне консульство України в Стамбулі та громадські організації діаспори – Українська спілка в Анкарі, “Українська родина” в Анталії та Українське товариство у Стамбулі. Подорож Туреччиною та враження від спілкування з турецькою публікою я опишу пізніше, а в цьому тексті хочу поділитися кількома принагідними спостереженнями про життя українців у цій країні.

Отож, почну з найголовнішого: українці в Туреччині – це переважно українки. Демографічний склад нашої тамтешньої діаспори вкрай нерівномірний, і це зумовлено тим, що в цю країну переїжджають переважно жінки, що виходять заміж за турків. Офіційно мова йде про приблизно 35 тисяч українців у Туреччині, але насправді ця цифра може бути щонайменше вдвічі більшою, адже чимало людей, отримавши турецький паспорт, виходять з українського громадянства і їх “не видно” у статистиці. До речі, після отримання Україною безвізу престиж українського паспорта значно зріс – і нам дуже заздрять турки, яким досі для отримання візи потрібно пройти сім кіл пекла. Хай там як, але з огляду на це у змішаних сім’ях тепер турецький батько дуже схвально ставиться до ідеї, щоб дитина мала й українське громадянство.

Надзвичайно цікавою були й зустрічі з українською діаспорою, про яку я не підозрював – кримськими татарами. Але не тими, що народилися в Криму й виїхали з батьківщини після російської окупації. Річ у тім, що в Анкарі й Анталії на мої читання приходили представники кримськотатарського народу, які переселені в Туреччину понад 150 років тому, після російсько-турецької війни. Ці люди ніколи не бували в Україні, української (і російської теж) не знають, але відчувають свій зв’язок із нашою країною, тому й відвідують українські заходи. Таких кримських татарів у Туреччині понад два мільйони – і перед Україною ще постане питання, чи можна їх визнати нашою діаспорою. У кожному разі їхнє зацікавлення Україною та сентиментальний стосунок до Криму – дуже зворушливі.

Читайте также:

Приблизно 50 осіб, що відмовились від обміну, залишаться за ґратами – Зеленський

Приємно було також побачити, що українська громада в Туреччині дуже згуртована й активна. Курси української для дітей, суботні школи, хори, класи малювання, спільне відзначення свят, представлення України на турецьких фестивалях, збір подарунків для дітей в Україні на свято Миколая, допомога й догляд за українцями, які прибувають у Туреччину на лікування – такими є будні українських організацій в цій країні.

Читайте также:

В Риге рядом с Зеленским задержали россиян, выдававших себя за журналистов

Варто окремо згадати, що стимул для активності та створення цілої мережі українських організацій у Туреччині надав посол України Андрій Сибіга. До його призначення в цій країні зареєстрованою була тільки одна українська організація, тепер їх – 13. Місцеві українці захоплено називають пана посла “Енерджайзером” і людиною, що не знає слова “ні”. За свою подорож я наслухався стільки позитивних відгуків про роботу нашого посольства, про те, що наша діаспора протягом останніх кількох років нарешті відчула, що за її спиною стоїть рідна держава, аж не можу припинити дивуватися – погодьтеся, рідко коли від нашого співвітчизника почуєш добре слово про владу.

У кожній розмові виринали спогади про дві події, що кардинально змінили українську громаду Туреччини – війну з Росією і Томос. Саме після початку війни відбувся злам у свідомості не лише українців в Україні, а й серед діаспори: люди почали не просто ображатися, коли їх називали чи плутали з росіянами, а вирішили й самі щось зробити для України. Наприклад, віддати дітей у суботню школу – аби знали українську мову. Бо українець – це не той, хто народився українцем, а той, чиї діти будуть українцями. Довелося мені зустріти й кількох людей, які в Україні були російськомовними, а українську вивчили вже в Туреччині, бо саме тут це набуло для них символічної ваги. Ну а про Томос турецькі українці говорять в такому ключі, ніби кожен із них сам особисто долучився до цього процесу й саме його (її) роль була вирішальною. Тобто – з гордістю.

P. S. Ясна річ, кожна людина в новому середовищі потроху набирає довколишніх рис характеру і звичок. Здається, турецькі українці від турків вирішили запозичити саме славнозвісну “східну” гостинність. Бо ми, українці, самі себе вважаємо гостинними, але до турків нам іще як до неба рачки. Певної миті я навіть занепокоївся, що маю поганий чи хирлявий вигляд – аж так усі норовили мною заопікуватися чи нагодувати. І їм це вдавалося (смайлик).

Підсумовуючи, скажу коротко: було так добре, що хочеться повернутися!

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политики идут не те, кто знает, что нужно делать, а те, кто знает, что нужно говорить."

© Стас Янковский

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

“Кеш – це сміття”. Мільярдер Рей Даліо розповів, як потрібно інвестувати у 2020 році

“Земля голубая, как будто апельсин” поедет на Берлинале

Subaru за десять лет увеличит долю экомобилей до 40%

Портников: Режим Зеленського – це приречений союз дилетантів і пристосуванців

Смертельный коронавирус: в “Борисполе” самолеты из Китая встретят санитары Минздрава

Вбивство Шеремета: фігурантку “Пуму” відпустили додому, але за іншою справою

General Motors представила беспилотный шаттл

Переходят в режим осажденной крепости: крымское измерение конституционной реформы Путина

Регистрация на пробное ВНО заканчивается в пятницу

Зеленский помолился у Стены плача за мир в Украине

“Йо, мать чесная! Зараз піду платити”. У Давосі українець припаркував джип на тротуарі – отримав 150 євро штрафу. ВІДЕО

WhatsApp получил долгожданный “темный режим”

Чемпионы по продаже перспектив, или Краткое содержание поездки “слуг народа” в Давос

Смертельный коронавирус: аэропорту “Борисполь” не запрещали принимать рейсы из Китая

Застройщики продают людям воздух. Пора менять правила рынка недвижимости – мнение

Израильский форум: Зеленский и делегация уступили места жертвам Холокоста

Відпочинок у цій країні недешевий, але відвідати її варто хоч раз у житті – подорож Намібією до водоспаду Вікторія. ФОТО

Netflix снимет мультфильм по мотивам “Ведьмака”

Депутат третій рік «воює» за зменшення тарифів

Совковый стиль общения