USD28.2033

Ігор Смешко: розмова про Гордона, вибори, Зеленського і Білоножка

Він переймається, що до влади можуть прийти популісти , але головним опонентом називає агресора. Він знається на питаннях національної безпеки і каже, що якщо правильно ставити завдання, то можна за місяць-два зламати хребет корупції. Він – «молодий політик» Ігор Смешко в інтерв’ю Радіо Свобода.

Ігор Смешко – генерал-полковник, лідер партії «Сила і честь». Народився на Черкащині. Має військову і юридичну освіти. Доктор технічних наук. Володіє чотирма іноземними мовами. Працював на військово-дипломатичній службі у США та Швейцарії. Був керівником Головного управління розвідки Міноборони, а потім Служби безпеки України при президентові Кучмі. Очолював спецслужбу, коли сталося отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка.

Після Помаранчевої революції Ігор Смешко пішов у відставку і займався бізнесом та наукою. У 2009-му заснував громадську організацію «Сила і честь», яка потім переросла в політичну партію.

У 2014 році був радником Олександра Турчинова, а згодом і Петра Порошенка. Брав участь у президентських перегонах. За нього проголосували трохи більше ніж 6% виборців. На початку червня «Сила та честь» Ігоря Смешка офіційно оголосила, що йде на парламентські вибори.

– За останні півроку про вас стільки говорили і стільки разів брали інтерв’ю, мабуть, більше, ніж за все життя. Між тим, про що у вас не запитали, а ви дуже б хотіли сказати?

– Ну, по-перше, я хотів би трошки поправити.Факт отруєння Ющенка юридично не встановлений до цього часу. По-друге, СБУ я очолював рік і 4 місяці по переводу з Міноборони на найвищу посаду як військовослужбовець СБУ після «касетного скандалу», після «кольчужного скандалу», після трагедії, вбивства Георгія Гонгадзе. І фактично завдання, яке поставив мені президент Кучма – це декадебізація і реформування СБУ. За час, коли я працював, (це під час зміни влади, Помаранчевої революції), нам вдалося підготувати реформу СБУ. Розвідка була відокремлена, була підготовлена передача Воєнної контррозвідки Міноборони.

І ще хочу поправити, радником у Турчинова ніколи не був. Так, він призначив мене своїм радником, але я відмовився від посади радника, тому що мене призначили, навіть не попередивши про те, що мене зробили радником. Крім того, я був абсолютно не згодний з політикою виконуючого обов’язки президента, тому що він війну не назвав війною, тому що він не привів до бойової готовності ЗСУ в Криму, і в перші 3-4 дні він не відреагував на агресію проти України, не заарештував заколотників, не зробив все те.

У нас вже був досвід колись в Криму з Мєшковим. ​Ми все це проходили. Саме безвідповідальність і бездіяльність привели до жахливих потім втрат і на Донбасі, і фактично втрати Криму.

Часто мені закидають, що я був радником у минулого президента… Я був у нього три місяці радником. Був призначений на посаду голови Комітету з питань розвідки. Я не міг законнообраному президенту відмовити в цьому. Я двічі очолював цей комітет до цього.

Але це була просто гра. Перед Заходом показали, що позапартійні професіонали йдуть до влади. А, отже, через три місяці перебування на цій штучній посаді, де три мої пропозиції по різних варіантах – створення комітету в адміністрації президента, в РНБО або при Службі зовнішньої розвідки – без жодних бюджетних витрат не були прийняті. Я відразу подав у відставку.

Те, що я був позаштатним радником? Три рапорти було про те, щоб мене звільнили. Я ж не можу сам підписувати укази президента. Хоча робив спроби йому навіть в цих обставинах давати поради про повернення Воєнної контррозвідки в Міноборони, про використанню Управління К і Управління контролю і захисту економіки для боротьби з корупцією.

– Чи спілкувалися ви з президентом Зеленським?

– Ні. Не спілкувався. Тому що я ж не можу прийти до президента і сказати, що я хочу з ним спілкуватися. Очевидно, що ініціатива повинна бути від президента Зеленського.

– Зараз президент Зеленський призначив виконувача обов’язків голови СБУ. Виконувач обов’язків голови СБУ – лейтенант. Як йому генерали будуть підпорядковуватися?

– Це проблема. Це дійсно проблема. Тому що СБУ – це орган, в якому служать військовослужбовці. Є у всьому світі два принципи призначення керівників таких органів. Перше – або кар’єрні, аполітичні, позапартійні професіонали, які 40 років йдуть до генерал-полковника, генерала армії, для яких Конституція, закон про СБУ, закон про професійну діяльність – це те, на що вони моляться і що виконують.

І є політичні призначення. У нас були політичні призначення. Пан Хорошковський, припустимо, був призначений. Він був цивільною людиною. А потім йому присвоїли генерала армії, що абсолютно нонсенс (!) для будь-якої країни світу.

Але якщо йде політично призначена особа в цивілізованих країнах, вона обмежена у своїх повноваженнях по відношенню до позапартійних професіоналів. Там є статс-секретар. Друга посада. Перший заступник, по-нашому. Він виключно працює з професіоналами і з професійними питаннями. У нас на сьогодні не підготовлена СБУ до того, щоб нею могла керувати людина не з системи, не кар’єрна людина. Він буде спиратися тільки на тих найближчих декілька радників, які будуть йому радити. А якщо ці радники пов’язані минулими зв’язками, в тому числі і бізнесовими можливими, і кримінальними зв’язками з певними ознаками криміналітету, ви розумієте, що можна робити…

– А ви натякаєте, що там таке є? Правильно?

– Я натякаю на те, що на сьогодні (я послідовно завжди говорив) напрямок контррозвідка під час війни, я можу сказати, зробила все, що могла. Це найбільш здорова частина СБУ.

Але той напрямок, який відповідав за економічне, контррозвідувальне забезпечення економіки – це фактично було обслуговування найближчого оточення президента Порошенка у його бізнесових справах. Це тисячі людей.

Узагалі, це той напрямок, якщо правильно ставити їм завдання, вони могли б за місяць-два зламати хребет корупції. Але треба почистити – живе, що там є, залишити, те, що абсолютно корупційне – почистити. Але це може робити тільки людина, яка знає зсередини цю структуру, яка знає ті кадри, які залишилися віддані присязі і народові України, які можуть це зробити.

Читайте также:

Зеленский: “У моего ребенка температура 39, а скорая не приезжает”

– А готові ви були б проконсультувати чи щось порадити новому виконувачу обов’язків голови СБУ позаштатно?

– Безумовно готовий. Я відкритий до цього. Безумовно, наша політична сила, політична партія «Сила і честь», крім того, має Всеукраїнське громадське об’єднання «Сила і честь». Це декілька тисяч професіоналів в силових структурах. У тому числі там є діючі співробітники. За законом, це не заборонено. Ми готові підставити плече, готові дати консультації. Але для цього треба щонайменше звернутися до нас.

– Зрозуміло. Ще одне призначення: це керівництво зовнішньої розвідки, там вже призначений генерал, пан Бухарєв. І він в інтерв’ю «Цензор.нет» сказав при призначенні про те, що країна не займалася питаннями зовнішньої розвідки. Я процитую: Я побачив, що зовнішня розвідка не була цікавою керівництву країни протягом довгих років… Апарат роздуто на шкоду оперативним підрозділам. Велика кількість виконувачів обов’язків начальників свідчить про відсутність нормального управління, провали кадрової політики».

– Він сказав абсолютно правильно, що політичне керівництво не цікавилося, не цікавився президент Порошенко серйозно зовнішньою розвідкою.

– «Довгі роки», я думаю, що це йдеться ще до того часу.

– За мої часи, до 2005 року, керівництво – двоє президентів – дуже цікавилося і дуже багато було зроблено. Я – один із розробників і головних державних чинників, які майже сім років боролися за ухвалення закону про розвідувальну діяльність. Цей закон фактично створив у нас зовнішню розвідку, дав можливість мені потім відокремити її від Служби безпеки і окремо створити Службу зовнішньої розвідки.

Розвідка була у нас на високому рівні до 2005 року. Я вам скажу такий приклад, що вище керівництво держави знало про початок операції НАТО в Югославії за два тижні. Воно багато знало і по російському напряму. Але занепад розвідки почався при Ющенку. Коли, припустимо, пан Маломуж був призначений на цю посаду. Все життя це п’ята лінія, боротьба з українським буржуазним націоналізмом в системі комітету державної безпеки. Потім він в Держкомрелігії працював до 2005 року майже з середини 1990-х років. І фактично він взагалі не працював по цьому напрямку. І пішов плавно занепад.

Останні п’ять років президентства Порошенка. Ви пам’ятаєте, що був знятий генерал Гвоздь. І майже півроку нікого не призначали на цю посаду. Сам Гвоздь у своїх інтерв’ю казав, що він майже не бачив президента, особистого прийому під час війни не було, президент не заслухував його.

Я сподіваюсь, що президент Володимир Зеленський розуміє, що таке розвідка. Я не маю поки підстав сумніватися в його щирості. З керівником розвідки треба зустрічатися принаймні раз на тиждень. А під час війни, під час ситуації, яка в нас є, і частіше. Я зустрічався з президентами інколи кожний день. Тому що це перш за все інформація про адекватні обставини, реальні, що відбуваються, без цього ухвалювати рішення не можна. На Заході кожна доповідь – це особистий підпис президента, що він прочитав цю доповідь. Тому що з архівів піднімуть, якщо треба буде проаналізувати його діяльність, на підставі чого ви приймали рішення.

Читайте также:

Канцлер Австрии рассказал Зеленскому, нужна ли ЕС Украина: «важно добиться»

Ви пам’ятаєте Іловайськ, ви пам’ятаєте, що наше політичне керівництво: а хто міг думати, що росіяни так зроблять. Як? Розвідка доповідала. Як мінімум треба підписатися під цим: інколи дуже вигідно політичним керівникам не бачити цю інформацію, щоб потім сказати: «А ми цього не знали».

– Можливо, смішне запитання. Чи намагалися вас вербувати зовнішні, закордонні спецслужби?

– Ні, не робили спроби. Тому що перед вербуванням обов’язково складається психологічний портрет людини, на вербовку якої ти йдеш. Всі обставини вимірюються. Це ж не просто спонтанний якийсь процес. Я думаю, що ті, хто були моїми опонентами, візаві, прекрасно розуміли, що це просто неможливо.

– А, можливо, це було так, що ви не підозрювали? Чи так не буває?

– Ні. Цього не було.

– Кажуть, що «Вакарчук – це Зеленський для Західної України», а «Смешко – це Зеленський для пенсіонерів».

– Абсолютно я дійсно молодий політик, з точки зору не фізичної, але я ніколи не обирався і ніколи не призначався по політичній квоті.

– І що змусило? Тому що, як розказував ваш керівник штабу Дмитро Гордон, я прийшов і сказав, що треба, інакше піду я. Так виглядає трохи смішно.

– Безумовно, що це не так. Із 2005 року, коли я був звільнений з кадрової військової служби… Майже 10 років я керував розвідкою. Я люблю нашу Батьківщину. Я бачив світ. Як ви думаєте, я міг просто спокійно дивитися на те, що відбувається? Але я не йшов у політику. Я робив спробу розібратися для себе: чому так все? Я – професор системного аналізу і синтезу ще з часів СРСР. Для себе я 5 років писав книгу, яка скоро вийде. Її редагують. «Останній романтик Європи: національна ідея і національна стратегія України у ХХІ столітті або Куди прямуєш, Європо?». До речі, в газеті «День» у двох частинах є «Невивчені уроки Гетьманату або Сучасна національна ідея України».

Коли я побачив, що ми ходимо по колу в нашій політичній системі, яка не реформована абсолютно, модель економіки – ми з індустріальної скотилися до якогось сировинного придатку, змушений був піти в політику.

Я дуже хотів підтримати когось. Навіть на минулих президентських виборах ми вели переговори, до нас приходили, щоб наша політична сила «Сила і честь» підтримала когось. Але всі, що приходили до нас, жодної стратегії не мали, жодного плану.

Дмитро Гордон просто був детонатором. Це він «кинув рукавичку» і я зробив цей крок. Усе. Назад вже вороття немає. Офіцер ухвалює один раз рішення. Тому я прийшов в політику і буду йти до кінця.​

– Рейтинг зростав дуже стрімко, так? Не було нового обличчя. З’явилось це нове обличчя. Ті, хто хотів голосувати за пана Зеленського, голосували за пана Зеленського, хто вважав, що їм потрібен професіонал і сильна рука, голосували за вас. Зараз з’явився Святослав Вакарчук зі своєю політичною силою і він потроху відбирає голоси. Я так розумію, що частково і ваші теж. Розбіглися пан Гройсман зі своєю політичною силою, пан Порошенко зі своєю, ви зі своєю. Вже зараз мова про «Громадянську позицію», що вони не набирають прохідних відсотків.

Читайте также:

Депутаты продолжают бегство из партий: от Тимошенко отказался близкий соратник

А може таке бути, що демократичні сили не пройдуть до парламенту?

– Величезна загроза в цьому є. Це сили, я сказав би, проєвропейські. Проєвропейські сили розколоті. По-перше, це з 2005 року. Ющенко – абсолютно не демократ і абсолютно не проєвропеєць. Він просто підняв прапор, який був порожній на той час. Але розколоті ці сили зараз, розпорошені.

І є можливість реваншу «п’ятої колони», яка фактично вже закликає… Це фактично «п’ята колона» агресора. Вони закликають: «мир за будь-яку ціну»! Не може в нас бути мир за будь-яку ціну. В нас може бути мир тільки перемогою​, відновлення нашої територіальної цілісності. Але ви маєте рацію, низька політична культура і популізм. Популізм руйнує зараз євроатлантику. Це апелювання: «нам потрібні нові політичні обличчя». Це ж не фізичний вік, вибачте.

Ми вже мали і «Єврооптимістів» в парламенті. Ми мали гарного козака Гаврилюка. У парламент треба приходити і з першого дня працювати. Це комітети, це по напрямках потрібно відразу – ЗСУ, правоохоронна діяльність, економічна діяльність, фінансова діяльність, охорона здоров’я. Треба, щоб прийшли люди, які з першого дня знають, що робити. Фахові, мають досвід і патріоти. Отак ми підбирали свій список. Дуже було важко за місяць його зробити. Але ми зробили.

– Ви ж його, до речі, підбирали не з «Сили і честі», а, що називається, підбирали від інших.

– А звідкіля в «Силі і честі»? У нас є організація громадська, де майже всі силовики. То що, тільки силовий блок набрати і вести його у парламент? Ми і підбирали. «Самопоміч» – до речі, гарна ідея була. Як на мене ця партія, деякі її представники прекрасно попрацювали в парламенті. Вони до нас звернулися – ми взяли їх із задоволенням! Ми взяли інших фахівців позапартійних.

– Тобто вони приходили самі? Чи ви проводили відбір?

– Скажімо, Іван Мірошниченко. Він був депутатом від «Самопомочі», але він вже сім років у нас є консультантом по аграрному бізнесу і по малому та середньому бізнесу. Ми жодного не брали того, кого ми не знали, і з ким в нас не було вже до цього контактів. Але ми підбирали тих, хто може відразу почати в парламенті працювати в тих функціях парламенту. Ми беремо тих, хто знає, що треба в законодавстві міняти. Наші закони «налазять один на одного», повне правове свавілля є.

Друге – це ті люди, які зможуть контролювати з боку Верховної Ради виконавчу гілку влади. Повірте, президент зараз стоїть перед дуже великим викликом. Він навіть не розуміє цього, який виклик. Поруч з ним люди, деяких з них знає з дитинства, гарні стосунки. Якщо виконавчу гілку влади не поставити під контроль, то приведуть туди людей, які будуть використовувати «короля», що він там сидить. 24 години на добу він не може все контролювати. Вони будуть своє вибудовувати.

Підбір повинен бути не на особисто відданих, а на професіоналах і моральних людях. Тоді ти нічого йому не зобов’язаний – ти можеш з них вимагати, перевіряти їхню роботу.

– А артисти – це віяння часу? Чи як? Це модно?

– Я нічого не маю проти артистів. Очевидно, у парламентах багатьох країн світу є представники культурного сектору. Але ж потрібна пропорція перш за все.

– То ви заради пропорції брали естрадних співаків?

– Ні. Я взяв одного, ви знаєте кого – Білоножка. І взяв чому? Тому що, по-перше, Білоножко всі ці роки, навіть за часи СРСР, своєю українською піснею зберігав нашу культуру і нашу мову. Але головне – у нього вже давно є ідея на законодавчому рівні закріпити меценатство для допомоги нашій культурі. Ми повинні нашу культуру вивести у світ.

– Хто є вашими опонентами? Всі? Один?

– На сьогодні головний наш опонент – це агресор​. Якщо ви подивитеся, які розвернуті ресурси по бруду, який виливається зараз абсолютно нічим не підкріплений, підтасування фактів, гротески… Це навіть не журналістика, це пропаганда. За цим стоїть наш сьогоднішній агресор. Нікого так не боїться він, як нашу політичну силу. Бо це сила професіоналів.

– Чому саме вас?

– Ви думаєте, він буде боятися молодих фізично облич, які прийдуть у парламент?

– Але їх багато.

– Вони чим будуть, кількістю перемагати?

– У них буде більшість.

– Супротивник виставить проти них економіку, збройні сили, спецслужби, професійну дипломатію, інформаційну війну. Чим вони будуть боронити нашу державу? Вони у цих царинах працювали? У них є гарна освіта, досвід? Вони десь працювали у цих органах, які цим опікуються, і довели вже свій гарний результат на цьому? Що в них є, крім популізму? Саме страшне – якщо популізм у нас виграє.

– Тобто ви хочете сказати, що сила президента – це будуть популісти?

– Я хочу сказати, що президент на сьогодні щиро хоче змін. Але, на жаль, йому бракує досвіду, щоб розуміти, які кадри потрібно привести для того, щоб ці зміни запровадити.

– Про бізнес і про обіцянки. Є таке собі село на Берегівщині, є одне таке товариство, яке називається «Лагуна». Ви знаєте про що це?

– Так, знаю.

– А знаєте про термальні води?

– Це одна з копалень корисних, де є термальні джерела. І з 2005 року, коли я пішов у відставку, фактично з того часу я, безумовно, дбав про те, щоб моя родина була захищена. Я сповідую те, щоб 50% нашого народу було середнім класом.

– Це товариство «Лагуна», 80% акцій якого належить вам, придбало ліцензію на те, щоб працювати на цьому джерелі, щоб розвивати у цьому селі бізнес. А тепер голова сільради бідкається, що 5 років пройшло, ліцензія спливає, а ніхто нічого не робить. Все, власне, що я хотіла запитати: чому так сталося?

– Це сталося тому, що за ліцензію, яку треба продовжити, при минулій владі треба було сплачувати хабарі. На що категорично відмовилася директор наш, цієї фірми. Тому ця ліцензія зупинена. Ми зараз подали знову. Але подали у відповідності до законодавства. І очікуємо рішення по цьому напрямку.

– Голова сільради каже, що термін ліцензії лише зараз збігає кінця. Він хотів би, щоб там готель розбудували, щоб зелений туризм розвивався.

– Я також це дуже хотів би зробити. Але в моєї родини не вистачає на сьогодні статків для того, щоб цим займатися. Для того, щоб розбудувати всі ці речі, треба мати капітал. У нас немає цього капіталу. Ми робили все, що могли. Ми хотіли залучити. У 2008 році перед кризою вели переговори із західними партнерами. Вони приходили, вони були готові до цього. Криза почалася.

– Ця ліцензія була отримана у 2013 році.

– Ця ліцензія видається на певний термін. Ми її продовжували декілька разів. І зараз ми робимо все можливе для того, щоб цю ліцензію знову відновити. Але без хабарів. Ми хабарів не даємо і не беремо. Тому я думаю, що обов’язково цю ліцензію ми збережемо. І я думаю, що вдасться знайти інвестиції для того, щоб збудувати. Це прекрасний край. Прекрасні люди там.

– Як ви, до речі, ставитеся до продажу землі?

– Як і в усіх країнах світу, земля повинна бути товаром. Але для цього потрібно створити ринок землі зараз. Для цього потрібно, щоб купівельна спроможність самих українців була така, що вони зможуть придбати землю або продати їх по ринковій світовій ціні. А для цього потрібна підтримка держави.

По-перше, земля повинна продаватися українцям, вона повинна залишатися власністю українців. Далі потрібно створити земельний банк, ​де держава, якщо потрібно, може викупити у родини по ринкових світових цінах цю землю в цей банк. Якщо якась родина захоче займатися діяльністю, то вона повинна мати довгі, на 20-25 років кредити, під маленькі відсотки, як це у всьому світі. І дати відсоток, щоб з цього ж земельного банку родина могла взяти землю і займатися своїм фермерським господарством.

Ці речі повинні бути під особливою опікою держави. І борони нас, Боже, розпродати нашу землю іноземцям, які скоро не залишать, де нам жити!

– Ви підтримуєте стосунки з Володимиром Сацюком?

– Із Володимиром Сацюком я підтримую, як з всіма колишніми моїми службовцями. Але це спонтанні, можливо, раз на рік, на півтора, коли він з’являється тут. У Києві я зустрічався.

– А він зараз тут, до речі?

– Ні. Я не знаю. Я не чув про нього декілька місяців. Але він періодично приїздить сюди.

– В інтернеті пишуть про те, що його син Владислав буде балотуватися від вашої партії по 62-му виборчому округу.

– Перший раз чую від вас про це.

– А якщо говорити про «родзинку» вашої партії, це хто?

– Перше – це програма. Ми дійсно хочемо створити першу засновану на ідеології демократії консерватизму партію в Україні. І будемо аплодувати, якщо вийде у партії Зеленського стати ліберально-демократичною партією.

 

 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В управлении государством главное – соблюдать все формальности, а на мораль можно и не обращать внимания. "

© Марк Твен

Зеленский больше не видит смысла общаться с Парубием

Глава СБУ – Юрий Крышинец – уволен, а его партнёра – мэра Владимира Карплюка – пригласили в ГПУ

Inc.: Как использовать стресс для повышения своей продуктивности

НАБУ проводить обшуки у будівлі елітного спорткомплексу Порошенка

Сейчас по Косюку нужен по-настоящему показательный расследовательский кейс – политтехнолог

В ЦИК сказали, когда Верховный суд примет решение по Онищенко

Семь типов мужчин в постели

Саакашвілі: Зовнішній борг мають сплатити олігархи. Своїми лондонськими хмарочосами

В Канаде опровергли слова о “пылящейся технике на складах” ВСУ

Посольство РФ в Британии опубликовало карту, где Крым – Украина

Inc.: Как полностью успокоить свой перегруженный мозг за 5 минут

На Вінниччині засуджений, який 2 тижні тому втік з місця позбавлення волі, здійснив напад з ножем на дівчину

ЕС оценивает кибернетические риски перед запуском 5G в Европе

Чем может обернуться “война паспортов” между Путиным и Зеленским?

Парубий подписал скандальный закон о химической кастрации

У Вінниці водій-юнак потрапив у чергове ДТП. Цього разу хлопець знаходився у стані наркотичного сп’яніння

Климкин прокомментировал опасность использования российского FaceApp

Первого заместителя мэра Борисполя поймали на взятке

В работе Instagram произошел глобальный сбой

У Полторака опровергают: Зеленский его не толкал