USD28.2033

Історик: Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років

Історик: Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років Київ. Меморіальна дошка полковнику Армії УНР Євгену Коновальцю, який у романі письменника Михайла Булгакова має прізвище Торопєц  

Історія останніх 100 років, хоч і була нібито недавно, але досить сильно спаплюжена радянською цензурою та пропагандою. Мало хто в СРСР наважувався відверто писати про побачене та почуте в ці буремні роки, якщо це, побачене та почуте, не узгоджувалося з офіційно затвердженою лінією «партії та правітельства». Через те й історію тих останніх ста років ми досі добре не знаємо, бо все ще знаходимося у полоні спотворених у добу Радянського Союзу міфологем.

Але деякі куці зернятка правди можемо розшукати навіть у творах тих радянських письменників, що писали свої спогади про Українську революцію 1917–1921 років під пильним наглядом «відповідних органів». Деякі зі своїх спостережень, у пошуках тих «зерняток», пропоную й вам, пише історик, перекладач, член Малої Ради Громади українців Росії Ігор Роздобудько для Радіо Свобода, інформує 

Історик: Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років Письменник Костянтин Паустовський. Світлина зроблена близько 1915 року

Ось Костянтин Паустовський (1892–1968), російський письменник українського походження, що народився у Москві, згадує у своїй автобіографічній книзі «Повість про життя» 1956 року, як влітку 1917-го відвідав Київ проїздом із Москви до маєтку своїх родичів Копань під Чорнобилем.

«Я їхав через Київ. Він, так само як і Москва, клекотав на мітингах. Тільки замість «долой!» і «ура!» тут кричали «геть!» і «слава!», а замість Марсельєзи співали «Заповіт» Шевченка і «Ще не вмерла Україна», – написав він.

Згадує Паустовський і як у 1918 році, через консульство України у Москві (а незалежність України була визнана радянською Росією згідно з Берестейською угодою), намагався отримати український паспорт і виїхати назавжди з голодної радянської столиці до гетьманського Києва.

Історик: Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років  У Петрограді також можна було оформити документи на в’їзд до України. Посвідчення, видане Генеральним консульством Української Держави у Петрограді Лізаветі Поспіловій, серпень 1918 року

Пише Костянтин Паустовський, як пробирався потайки до незалежної України, і як навіть служив недовгий час в армії гетьмана Павла Скоропадського. Щоправда написав, що в армію гетьмана потрапив «силоміць», і втік звідти за першої нагоди, але, що правда тут, а що вигадка, в написаному 1956 року, лише через три роки після смерті Сталіна, зараз розібратися важко. Але згадка про те, що у 1917 році Київ співав Шевченка та сучасний державний гімн, є дуже важливим свідченням.

Читайте также:

МОЗ фінансуватиме “ковідні пакети” за новими правилами: що зміниться

Історик: Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років Письменник Костянтин Паустовський (1892–1968) часів літературної зрілості

Мабуть найбільш знаним в Україні та Росії літературним свідком подій у революційному Києві 1918 року є Михайло Булгаков (1891–1940).

Історик: Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років Михайло Булгаков, приблизно 1918 рік

Здебільшого в Україні Булгакова вважають російським шовіністом, що в своєму романі «Біла гвардія» насміхався й над українською мовою, й над українською державою. Але Булгаков, попри всю свою нелюбов до українського державницького руху, не міг не показати в своєму творі й велич українського війська, і, головне, приязнь і пошану українського населення Києва до своєї молодої держави.

Історик: Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років  Михайло Булгаков – відомий письменник

Читайте также:

Что такое электрический гриль и как работает данная техника?

Не слід забувати й те, що перший текст роману Булгакова, де він найбільш правдиво писав про ці події, був значно зцензурований білогвардійськими емігрантськими видавництвами у Берліні та Парижі, де «Біла гвардія» вперше вийшла друком, і подальші видання роману найімовірніше копіювали цю емігрантську цензуру. Повний текст роману було видрукувано в Росії лише кілька разів наприкінці 80-х та на початку 90-х років минулого століття, і з цього, справжнього авторського варіанту, ми бачимо події у Києві 1918 року дещо під іншим кутом зору.

Ось як, наприклад, Булгаков характеризує ті українські сили, які брали участь у здобутті незалежності України:

«Були десятки тисяч людей, які повернулися з війни і вміють стріляти…

– А вивчили самі ж офіцери за наказом начальства!

Сотні тисяч гвинтівок, закопаних у землю, схованих у клунях і коморах і не зданих, незважаючи на швидкі на руку військово-польові німецькі суди, прочуханки шомполами і стрілянину шрапнелями, мільйони патронів в тій же землі, і тридюймові гармати в кожному п'ятому селі, і кулемети в кожному другому, у всякому містечку склади снарядів, цейхгаузи з шинелями і папахами.

І в цих же містечках народні вчителі, фельдшери, однодворці, українські семінаристи, які волею долі стали прапорщиками, здоровенні сини бджолярів, штабс-капітани з українськими прізвищами… всі говорять українською мовою, всі люблять Україну чарівну, уявну, без панів, без офіцерів-москалів, – і тисячі колишніх полонених українців, що повернулися з Галичини.

Читайте также:

Украинские полярники присоединились к «Марафону, который никто не хочет бежать»

Це доважкою до десятків тисяч мужиків?… О-го-го!»

Історик: Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років  Пам’ятник полковнику армії Армії УНР Петру Болбочану в Києві – у творі Булгакова він діє під прізвищем Болботун

Історик: Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років  Полковник Армії УНР Євген Коновалець в романі Михайла Булгакова має прізвище Торопєц

А ось про Симона Петлюру:

«Симон. Та не було його. Не було. Так, нісенітниця, легенда, міраж. Просто слово, в якому злилися і невситима лють, і жага мужицької помсти, і сподівання тих вірних синів своєї соняшникової, спекотної України, що ненавидять Москву, яка б вона не була – більшовицька, царська або ще якась».

Історик: Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років  Симон Петлюра – один із героїв «Білої гвардії», роману Михайла Булгакова

І, нарешті, про військовий парад 19 грудня 1918 року, на честь здобуття Києва військами Директорії:

«В синіх жупанах, в смушкових, хвацько заламаних шапках з синіми верхами йшли галичани. Два двоколірних прапори, нахилені між оголеними шашками, пливли слідом за густим трубним оркестром, а за прапорами, мірно давлячи кришталевий сніг, по-молодецькому гриміли ряди, одягнені в добротне, хоч німецьке сукно…

Йшли курені гайдамаків, піших, курінь за куренем, і, високо танцюючи в просвітах батальйонів, їхали в сідлах браві полкові, курінні та ротні командири. Молодецькі марші, переможні, ревучі, вили золотом у кольоровій річці.

За пішим строєм, полегшеною риссю, дрібно стрибаючи в сідлах, покотили кінні полки. Сліпуче різонули очі захопленого народу м'яті, заломлені папахи з синіми, зеленими і червоними шликами з золотими китицями.

Піки стрибали, як голки, надіті петлями на праві руки. Бунчуки весело гриміли та металися серед кінного строю, і рвалися вперед від трубного виття коні командирів і трубачів…

Плескаючи простріленим жовто-блакитним прапором, трясучи гармонікою, проїхав полк чорного, гостровусого, на величезному коні, полковника Козиря–Лешка…

За Козирем прийшов лихий, ніким не битий чорноморський кінний курінь імені гетьмана Мазепи. Ім'я славного гетьмана, який ледь не згубив імператора Петра під Полтавою, золотистими літерами блищало на блакитному шовку.

Народ хмарою обмивав сірі і жовті стіни будинків, народ випирав і ліз на тумби, хлопчаки дерлися на ліхтарі і сиділи на перекладках, стирчали на дахах, свистали, кричали: ура… ура…

– Слава! Слава! – кричали з тротуарів…

– Ото казали банди… Ось тобі і банди. Ура!

– Слава! Слава Петлюрі! Слава нашому Батькові!»

Історик: Російські письменники були свідками Української революції 1917–1921 років  Парад, про який писав Булгаков у «Білій гвардії»: керівники Директорії УНР Володимир Винниченко (знімає капелюха) і Симон Петлюра (з піднятою рукою) на Софіївській площі в Києві, 19 грудня 1918 року

Так писав Булгаков, по гарячих слідах подій, у 1923–1924 роках. Про те, як закарбували в своїх творах події українських визвольних змагань інші російські автори, можна буде порозмовляти наступного разу…

 

Ігор РОЗДОБУДЬКО, історик

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

    Чтобы оставить комментарий необходимо

    "Политика - это искусство отрицать то, что есть, во благо того, что обязательно будет!"

    © Леонид С. Сухоруков

    Расстрел в Днипре: в МВД создали специальную следственную комиссию

    Командувач Нацгвардії подав у відставку через розстріл у Дніпрі

    В Госспецсвязи получали предупреждения о возможных кибератаках накануне 14 января

    Путин может атаковать Украину после окончания Олимпиады в Пекине – замгоссекретаря США

    Убийство пяти человек в Днепре: стрелку Рябчуку объявили о подозрении по трем статьям

    Жданов: США руками Украины опускают Россию на уровень страны третьего мира, а Китай займет Дальний Восток

    К определению термина «коллаборационист» нужно подходить аккуратно – Верещук

    Депутат Держдуми одессит Анатолій Вассерман назвав українців “злочинцями”, а мову “блатною фенею”. ВІДЕО

    Apple планирует встроить платежные терминалы в iPhone – СМИ

    Папа Франциск призвал католиков сделать 26 января “днем молитвы за мир в Украине” – видео

    Убийство на Южмаше. Командующий Нацгвардии подал в отставку

    Європейський центральний банк рекомендує банкам підготуватися до санкцій проти Росії — Financial Times

    Украинские миротворцы с вертолета уничтожили базу боевиков в Конго

    Україні прогнозують понад 60-70 тисяч хворих на COVID-19 на добу в найближчі тижні

    В США представили гибридный дрон-грузовик

    На фоне новых угроз из России украинцы стали больше доверять армии – опрос

    Як триває масштабна реконструкція вулиці Батозької

    “Будет сидеть всю жизнь”. Геращенко рассказал о “днепровском стрелке”: есть две версии

    Нормандский формат: две критические недели для президента Зеленского

    У Вінниці прогнозують погіршення погодних умов