USD28.2033

Кінець Донбасу? Донецька ідентичність зникає

У жовтні 2011 року Олександр Мотиль у тексті для сайта “Україна модерна” написав: в Україні доходить до кінця “нелояльна меншість” – недемократичні й авторитарні партії, на зразок комуністів і “регіоналів”, разом з їхнім електоратом, які блокували реформи. Коли він це писав, режим Януковича був у самому соку, і його владі, здавалося, не буде кінця. Але тим більшою була вартість цього прогнозу.

Зараз, два роки після Януковича, бачимо не лише те, як зникли самі партії, але як зникає їх територіальна електоральна база – колишній схід України. Початок 26 січня 2014 року поклало Запоріжжя, де 10 тисяч демонстрантів (нечувана для цього міста кількість!) штурмували регіональну владу. За кілька днів бачили вже цілком інший схід країни: він був розрізаний навпіл Дніпропетровською і Запорізькою областями.

Опитування на початку квітня 2014-го показали: Схід як єдиний політичний простір перестав існувати. Він зморщився, як шагренева шкіра, до Донбасу. Тепер, після краху “російської весни” і замороження конфлікту, він зменшився до території ОРДЛО, котра становить заледве 1/3 площі Донбасу.

Ймовірно, ми є свідками розпаду Донбасу. Мова не лише про воєнні поділи. Йдеться про розпад самої донецької ідентичності. Від 1994-го по 2010-й кожні п’ять-шість років ми проводили опитування в Донецьку. Усі вони показували той самий результат: найпопулярнішою ідентичністю була ні українська, ні російська, а донецька. За своєю силою вона могла зрівнятися хіба що з галицькою у Львові. Різниця полягала в тому, що галицька у Львові вписувалася в українську. А донецька – не вписувалася в жодну національну: була річчю сама по собі.

Читайте также:

Что Украина может сделать для крымских татар

Тепер, як показують найновіші дослідження, донецька ідентичність зникає. Північний Донбас воліє називати себе Слобожанщиною, південно-західний – Приазов’ям. У першому випадку цей вибір виглядає природнім: це етнічна українська територія, яка була включена у російськомовний промисловий Донбас. Вона як увійшла, так і вийшла. У другому випадку – мова радше про раціональний вибір. Жителі Маріуполя й околиць надивилися черг “донецких” на пропускних пунктах та біля банкоматів, наслухалися про віджимання бізнесу й підвали, в яких пропадають люди. Тому не хочуть мати справи з ОРДЛО.

Читайте также:

Не ляпас і не поразка РПЦ. Що насправді означає нове рішення Константинополя

Зрозуміло, більшість населення займає пасивно-очікувальну позицію і зосереджена на виживанні. Але ця сама більшість ідентифікує себе з Україною. Іншими словами (цитую висновок найновішого опитування з peace.in.ua): це регіон зі складною специфічною ідентичністю, але переважно він україноспрямований.

Результати цього та інших опитувань на останньому засіданні нашої Нестерівської групи представляв сходознавець Ігор Семиволос. Він відчуває ситуацію пучками своїх пальців. Після його виступу краще розумієш складність цієї конструкції, що називається (чи називалася?) Донбасом.

Мені найбільше запам’яталася розповідь про нових агентів змін. Розвал старих структур привів до того, що впав тиск індустріальних груп на місцеву політику. Із послабленням їхнього впливу стає більше політиків із середнього бізнесу, молоді та волонтерського руху. Вони ніде не становлять більшість (бо на вибори ходять переважно старші люди) – зате будують нову ідентичність. Їх найголосніше чути в тих містах, де, окрім старої індустріальної бази, появився постіндустріальний бізнес. І що головне: коли питати їх, яке місто в Україні уособлює для них модель майбутнього, у відповідях найчастіше виникає Львів – символ успішного сервісного бізнесу.

Звісно, не варто спішити з проголошенням кінця Донбасу. Але варто розуміти, що сучасний конфлікт в Україні значною мірою є конфліктом між двома форм(ул)ами модернізації: старої, індустріальної, радянської, але насправді ще з ХІХ століття – і нової, постіндустріальної, з ХХІ століття.

Перша форма була зосереджена на сході країни. Але зараз вона іржавіє, як іржавіють старі й покинуті заводи й фабрики. Питання, що і як швидко прийде їй на зміну, вирішуватиме майбутнє всієї України.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политики идут не те, кто знает, что нужно делать, а те, кто знает, что нужно говорить."

© Стас Янковский

Сенцов получил важную посылку: 23 кг счастья запустят тюремный “флешмоб”

Погоны генерала ФСБ носит не зря: что Гундяев написал в письме Папе Римскому

Украинские самолеты попали в ловушку: график перелетов нарушен, пассажиры в панике

Рука Кремля чи наслідок реальних проблем: 10 тез щодо “жовтих жилетів”

Модель Victoria’s Secret показала, почему красоткой может стать кто-угодно

Порошенка закликають позбутися “гібридної” виборчої системи. Відкритий лист

Сегодня в православии отмечают День пророка Аввакума 15 декабря: история и традиции праздника

Що здатне зупинити будівництво “Північного потоку-2” і зруйнувати російсько-німецький альянс, замішаний на газі та корупції

Пенсионер на иномарке не оставил девочке никаких шансов: детали жуткого ДТП на Волыни

Терористи-вчителі розповідають дітям окупованих міст, як вмерти під час хімічної атаки

Как правильно отучить ребенка от грудного вскармливания: без вреда для мамы и малыша

Чому ЄС продовжив антиросійські санкції, але не посилив їх – поки що

Женщина осталась без средств к существованию и решила оформить субсидию, но чиновники цинично заявляют: “Когда вам уже установят группу инвалидности”

Аtlantic Сouncil: Оппозиция “Северному потоку-2” набирает силу по обе стороны Атлантики

В Україні відкрили перше кримінальне провадження щодо незаконного перетину кордону

Боевики стянули всю технику к украинской границе, грозятся “полной боеготовностью”

Понад 90 мільйонів гривень стягнули із батьків, які ухиляються від сплати аліментів

У Вінниці вшанували ліквідаторів аварії на ЧАЕС

Radio Free Europe: Происходит “ужасное глобальное наступление на журналистов”, сотни из них заключены в тюрьму

Кирилл пожаловался на Украину в ООН, понтифику, Меркель и Макрону