Учора, 19 листопада, збірна України здобула надважливу перемогу в останньому турі групового етапу Ліги націй УЄФА над командою Албанії – 2:1. На щастя, у паралельному поєдинку Чехія виявилася сильнішою за Грузію, очолила групу та пропустила Україну на друге місце квартету 1 (В). Це дозволило хлопцям Реброва зачепитися за стикові поєдинки кваліфікації до Ліги А.
Здається, що на потенційні поєдинки проти Сан-Марино доведеться зачекати, однак у грі національної команди є проблема, яку досі не вирішили. На правду, це може суттєво ускладнити кваліфікацію збірної України до Чемпіонату світу-2026. Що потрібно змінити у грі команди Реброва та чому варто обирати між Калюжним і Бражком – у матеріалі Lb.ua.
Роман Яремчук під час матчу проти Албанії у Лізі націй УЄФА
Команда 45 хвилин
На початку каденції Сергія Реброва збірну України називали командою другого тайму. Такий висновок зробили вболівальники й деякі ЗМІ після поєдинків кваліфікації до фінальної частини Чемпіонату Європи. «Cиньо-жовті» тоді здобули перемогу над Боснією й Ісландією, забиваючи голи у другій половині гри. Після цього подібний фінт вдалося виконати у матчі другого туру групового етапу Євро проти Словаччини: українці поступалися після першої 45-хвилинки, однак у другій частині гри змогли вирвати перемогу.
Здавалося, що для стабілізації гри достатньо просто вмикатися з перших хвилин матчів. Однак, поєдинок проти Албанії показав, що проблема насправді криється в іншому. Українці провели якісний перший тайм, двічі розписавшись у воротах албанця Стракоші. За логікою попередніх зустрічей у другому таймі підопічні Реброва мали б стерти суперника в пил. Водночас ситуація була дзеркальною. Наші футболісти провели жахливий другий тайм, пропустили та ледь втримали необхідний результат.
Гравці збірної України святкують гол у ворота Албанії у Лізі націй
Чому албанці змогли змінити свою гру та створили українцям проблеми? Тому що розпочали другу половину гри із високого пресингу та забрали м’яч під свій контроль (67:33 у володінні м’ячем на користь балканців у другому таймі). Проблеми з грою під тиском – це головна причина вкрай блідого виступу національної команди у груповому етапі Ліги націй. На щастя, результат втримати вдалося, але тенденції лякають.
Якщо поглянути на поєдинок проти Грузії у п’ятому турі, то можна побачити, що саме проблеми з грою під тиском завадили українцям перемогти. У першому таймі Михайлу Мудрику вдалося відкрити рахунок завдяки індивідуальним діям, але вже у другій 45-хвилинці, коли натхненні грузини пішли вперед, захист не витримав.
Як протистояти тиску суперників? Є два варіанти
Якщо команда не може впоратися з постійним натиском на свої ворота, то достатньо просто забрати м’яч під свій контроль. Знову повертаємося до дилеми, чи варто українцям прищеплювати іспанський стиль, коли на провідні ролі у побудові гри виходять вміння грати з м’ячем та контролювати його. Щоб утілити в життя цю філософію, необхідно виховати плеяду нових футболістів, яким з малечку розповідатимуть про важливість індивідуальної майстерності. Інша річ, що результат потрібен уже сьогодні.
Олексій Гуцуляк пасує на Михайла Мудрика під час матчу проти Албанії у Лізі націй УЄФА
У складі національної команди вже є декілька гравців, які вирізняються з-поміж інших вмінням контролювати м’яч під тиском. Звісно, мова про наших легіонерів, нинішніх і потенційних. Мудрик, Циганков, Забарний, Зінченко, Ярмолюк, Судаков, Шапаренко у теорії здатні робити різницю, коли справа доходить до контролю, але проблема в тому, що усім одночасно на полі місця не вистачить. Ба більше, трикутники й квадрати під час володіння варто награвати на тренуваннях. Автор цього тексту свого часу роздратував екстренера збірної Олександра Петракова питанням про важливість філософії контролю м’яча, яку у збірній намагався нав’язати Андрій Шевченко. Попередник Сергія Реброва цю ідею відкинув, а нинішній тренер поки намагається розв’язувати проблему іншими методами.
Ось ми й підходимо до ще однієї чарівної пігулки проти тиску суперника, а саме – якісного опорного півзахисника, який займатиметься винятково відбором м’яча. У поєдинку з Албанією таким був Іван Калюжний. За даними аналітичного порталу sofascore, він 13 разів вступав у боротьбу за позицію і переміг у таких дуелях у 7 випадках. Окрім того, Іван зробив три виноси та ще три рази сфолив. Так, він не завжди встигав за суперником, але фактично кожного разу, коли з’являлася можливість, вступав у боротьбу. Гравці такого типу не лише нівелюють загрозу, а й збивають загальний атакувальний ритм суперника.
Іван Калюжний під час матчу проти Албанії у Лізі націй УЄФА
Водночас з лави для запасних за цим стежив Володимир Бражко. Очевидно, більш різносторонній гравець, який за потенціалом може бути на голову вище за Калюжного, але у моментах, коли потрібно ламати гру, він розчиняється. У підсумку підходимо до того, з чого розпочинали: яку філософію сповідуватиме збірна України з футболу? На нашу думку, найкраще рішення полягає у балансі між контролем і жорсткою захисною роботою. Інша справа, що без мотивації усієї команди та лідерства окремих гравців на полі побудувати цілісну гру не вдасться. На щастя, у матчі з Албанією такий лідер знайшовся.
Зінченко – приклад професіонала, який грає серцем
Хоч в «Арсеналі» майже нічого зараз Сашкові не вдається, він стабільно приїжджає у збірну та чекає на свій шанс. У матчі проти албанців півзахисник сповна ним скористався. Зінченко вийшов у центрі поля і забив. Головне у моменті з голом те, як він і партнери по команді відсвяткували взяття воріт. Хлопці продемонстрували на камеру футболку з номером «1000», нагадуючи усім, що повномасштабне вторгнення триває.
Олександр Зінченко демонструє футболку з номером "1000" після голу у ворота Албанії
Окрім гола, Сашко також відзначився декількома якісними пасами, але найголовніше – він не вимикався з боротьби, створюючи постійний тиск на суперників у центрі поля. Звісно, йому не вистачає ігрової практики, тому на 90 хвилин сил не вистачило, але факт залишається фактом: із Зінченком на полі Україна перемагала з рахунком 2:0. Після його заміни (логічної!) національна команда пропустила гол. Очевидно, цій команді потрібен лідер на полі, за наявності якого можна змінювати тактику та характер гри. У грі з албанцями Україна нічого не змінювала, але перемогла завдяки таким гравцям як Зінченко. У ситуації з іншими, якіснішими суперниками, голого ентузіазму окремих футболістів може не вистачити. Наприклад, у поєдинках за підвищення у Лігу А.
Потенційні суперники України у стикових матчах Ліги націй: Шотландія, Бельгія, Угорщина й Сербія. До поєдинку з однією з цих збірних залишилося 4 місяці. Саме стільки має Сергій Ребров, щоб розв’язати проблеми у грі своєї команди.