USD28.2033

Листи з окупованого Донбасу. Луганськ. Прірва між друзями, — блогер (фото)

Листи з окупованого Донбасу. Луганськ. Прірва між друзями, — блогер (фото)

Такий швидкий і невблаганний час. Влітку 2014 хтось залишав місто з валізою речей і думав, що повернеться з моря і буде жити, наче нічого й не сталося. Та майже всі сподівалися, що за відпустку все якось вщухне і вирішиться – без нашої безпосередньої участі.

Листи з окупованого Донбасу. Луганськ. Прірва між друзями, — блогер (фото)

Потім було складно повернутися.

А далі з’явилася ще сотня питань – житло, робота, навчання дітей… І стало навіть звично ось так – на два дома, без улюблених каструльок. А із залишених вдома речей, всі виросли…

А найдивніше, що зрозуміти, де тепер цей дім майже неможливо.

Залишений будинок в Луганську, з ремонтом, улюбленими речами, книгою на тумбочці та сухим лаком для нігтів, або дім – в новому будинку з чужими запахами, чужими меблями, вже звичною вм’ятиною на дивані та скрипом старих пружин…

Те, що було на тижні й місяці, стало – на роки. І коли приїжджаєш додому в Луганськ тягне вже до того дому, де сім’я, хоча нічого свого і хорошого в ньому немає. Окрім людей.

А ті, хто лишилися в Луганську, також вирішують десятки нагальних питань і побутових проблем.

Шукають і змінюють роботу, нервують в очікуванні зарплат, і якось віддаляються від тих, хто виїхав. Хоча до літа 2014 нас відділяла лише пара метрів між столами в офісі.

Листи з окупованого Донбасу. Луганськ. Прірва між друзями, — блогер (фото)

Дивним стало спілкування з тими, хто виїхав.

Вони доводять, що у них все добре – дім, робота … І новий дім з новими меблями, і нова робота з кращою зарплатою. І навіть нові сім’ї вже там… Ніби нічого поганого і бути у них не може.

Читайте также:

Нардепка: Президентові не потрібні самостійне місцеве самоврядування, децентралізація та професійні службовці

Для реалістичності й достовірності кажуть, що жити дорого, що сумують за своїм домом і батьками, які старіють тут. Але ці розповіді сповнені перебільшень та епітетів про те, як добре все у них тепер – поруч море, культурні заходи, метро або червона риба…

У нас теж все прекрасно. Мало хто після таких оптимістичних монологів зізнається, що все не так вже і добре.

Та й навіщо скаржитися? У відповідь завжди одне й те саме: потрібно їхати, або чому не поїхали?

Це прірва: вони пройшли пошуки роботи та зміну житла, перевозили свої пожитки з однієї квартири на іншу, а ми весь час були вдома, ще й жаліємося.

У відповідь на скарги хочеться або допомогти, або перестати спілкуватися. Розповідям про те, що все добре, не дуже вірять. І сам цьому не дуже віриш…

Читайте также:

Касьянов: Деньги налогоплательщиков идут не на то, что нужно армии, а на то, что “более-менее подходит”

Друзі прагнуть всім серцем до свого замкненого будинку та життя, яке вони тут залишили, натомість знаходять заіржавілі крани.

Дивуються, що ж так тягнуло сюди.

Навіщо було з такими труднощами їхати до Луганська. Мерзнути під блок-постами в чергах. Везти ліки родичам. Платити просто, щоб провідати будинок?

Листи з окупованого Донбасу. Луганськ. Прірва між друзями, — блогер (фото)

Якщо це відпустка – то задорога і виснажлива. А відвідання своєї квартири очікуваних емоцій не викликає.

Перший раз, коли натрапила очима на саме той залишений під лампою і вже сухий лак та забуту на тумбочці книгу, поплакала і… пройшло.

У всіх своє життя, робота. Хто окрім тебе скаже, де краще?

Подруга не змогла залишити матір і улюблену роботу, а їх синочка чоловік відвіз до Москви до своєї рідні. Відправив і залишив там. Уже колишній чоловік.

Читайте также:

С этими “антикоррупционерами” уже все понятно

А потім і Skype у них чомусь перестав відповідати… Їй звідси з Москвою судитися важка справа – дорого, складно. Як бути?

Вона, як і раніше, тут з матір’ю, улюбленою роботою і надією повернути синочка…

Таких прикладів зараз – на томи. Подруга сина вивезла до Києва в інтернат. Мудра подруга! Вона тут, а син там – потрібен український атестат.

Він два роки з матір’ю тільки по телефону спілкувався, жив, як сирота в чужій хаті серед чужих людей.

Зараз він вже студент, вона йому сумки передає водієм – ковбасу, шкарпетки, гроші.

Каже, синові потрібне майбутнє, робота, зрозумілий диплом. А вона тут дітей вчить. Чужих дітей, яким підійдуть і місцеві атестати.

Ті, хто пережили те страшні літо 2014 року в Луганську, нібито пишаються цим досвідом.

Ми, мовляв, тут були, на моря не їздили. У свій клан тебе ніби не пускають – замало досвіду, не розумієш, як ми під ліжком в темряві лежали, за водою годинами стояли… З ними теж прірва.

Днями почула виправдувальне про когось: “Вона те літо в Луганську пережила. Стрес, порушення психіки, ви ж розумієте”.

Мені подружка фото сала прислала – дешеве, з прожилками, на кожному кроці в її новому місті. Напевно, хотіла як краще, а вийшло, як фото хліба у місто в обозі надіслати.

І дедалі рідше ми тепер спілкуємося. Дедалі складніше стає чомусь. Їм – зрозуміти, як ми тут, а нам це пояснити.

Мій найкращий друг наприкінці 2014 р. надіслав мені листа: “Твої речі і гроші потрібно віддати біженцям”. Він був у Києві, я – тут.

Він на підлозі на чужій кухні в спальнику спав, не було грошей знімати навіть кімнату, а я в своєму ліжку під канонаду засипала.

У нього була моя сотня доларів, не знав, як мені їх переправити.

І я ридала над цим його листом в один рядок цілий день – не грошей було шкода, а стосунків, до яких ми йшли з ним разом роками.

Невже те літо змогло так розділити нас? Перекреслило роки, спогади, плани.

Я написала йому, що він може вчиняти, як вважає за правильне.

А він пізніше відповів: “Вибач і розраховуй на мене, коли буде потрібна допомога”.

Яна Вікторова

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"В политике приходится делать много такого, чего не следует делать."

© Теодор Рузвельт

Подорожник в помощь: украинцам запретили есть таблетки

Погода на 24 июня: украинцам грозит что-то страшное

Трамп и Путин могут встретиться в недалеком будущем – Госдеп

Сутки в ООС: путинские орки держат бойцов ВСУ под плотным огнем, есть раненые

Главное за ночь: смерть крымского активиста и новый Евромайдан

Минус 30 килограмм: Владимир Балух усилил голодовку

День молодежи Украины 2018: лучшие поздравления в стихах, прозе и открытках

День молодежи Украины 24 июня: история праздника

Выпил и выстрелил из РПГ: украинские воины схватили “Святого” боевика

Гимн Украины и патриотические возгласы: политзаключенный Балух рассказал Порошенко о жизни в СИЗО

ЧМ 2018: эротическо-экзотический инцидент перепугал пол-России

Известный крымскотатарский активист трагически погиб

Запад просит: как и когда взлетит цена на сигареты в Украине

Днепр публично наказал уличных жуликов: видео

Курс биткоина на 24 июня: терпение инвесторов лопнуло

Лечитесь травками: популярный препарат исчезнет из украинских аптек

Вспыхнувший вагон чуть не уничтожил целую станцию: видео

В горле комом: украинцы назвали главную проблему, и это не АТО

Балух: Не хочу, чтобы Украина скатилась до “зеркального” ответа

Всеми любимой компании влепили штраф за плагиат Roshen