USD28.2033

“Лопату в руки і до роботи”: як нас врятує озеленення міст. ФОТО

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТО

Часто під словом “місто” ми розуміємо архітектуру будинків, доріг та мостів і обговорюємо ті чи інші проекти розв’язок так завзято, що здається наче нові дороги та висотки і є вирішенням всіх питань урбанізації.

Архітектура будівель та доріг справді важлива, але якщо б тільки вона робила нас щасливими, то великі американські чи арабські мегаполіси були б взірцями сучасних міст.

Але ж вони дуже далекі від ідеалу. Типовий американець проводить 87% часу всередині будівлі (а ще 6% в авто) та лише 7% надворі. Такий малорухливий спосіб життя є однією з найбільших причин ожиріння та проблем зі здоров’ям розвиненого світу.

А веде до цього автоцентричне життя, яке ведуть американці: в США не можливо жити без авто. Для такого життя дійсно необхідно більше доріг та розв’язок.

І ми, на жаль, рухаємося (чи швидше сидимо), за тими ж трендами, що й американці.

Насправді, не менш важливим за архітектуру великих споруд є простір між ними: так званий громадський простір. Це тканина вулиць, парків та площ, яку ми так любимо споглядати з вікна свого дому чи з транспорту і якими щодня прямуємо пішки у справах чи де відпочиваємо у вільний час.

Якщо подивитися на старі радянські фото Києва і порівняти їх із сучасними видами тих же вулиць, то часто таке порівняння не на користь сучасності.

І перше що кидається в очі це суттєво менша кількість озеленення, більша кількість авто і нездорова хаотичність забудови та реклами у новому Києві.

І якщо питання забудови, траспорту та обмежень інформаційного шуму це стратегічні питання генплану, які потребують тривалого часу і коштів для вирішення, то озеленення можна здійснити досить швидко і завдяки кожному із нас – жителів сучасних міст.

І почати міняти ситуацію на краще ми можемо буквально сьогодні.

Мільярд дерев та ефект розкоші, доступної всім. Якщо ви переживаєте з приводу глобального потепління, то знайте, що найкращим способом сповільнити його руйнівну дію, це садити дерева!

Нещодавній звіт зі Швейцарії каже, що парниковий ефект на планеті Земля можна зменшити на 75%, якщо засадити новими деревами територію, яка приблизно дорівнює площі США.

Посадити доведеться чимало – не менще мільярда дерев і помітний ефект буде досягнуто лише коли вони виростуть, тому це займе десятиліття. Але варіантів у нас уже і так залишилося небагато, тож чим раніше почнем, тим краще.

Хай там як, навіть якщо ви не вірите у глобальне потепління, дерева садити все ж доведеться, особливо в містах.

Адже, за оцінками ООН, весь ріст населення планети в наступні 10 років припаде саме на міста, у яких до 2050 року житиме 80% людей на Землі (сьогодні ~50%).

З такою урбанізацією з’явиться купа нових питань, які нам доведеться вирішувати, наприклад, погіршення екології та якості повітря і, як наслідок ,високий рівень стресу та хвороб жителів міст.

Адже кам’яні джунглі гарно виглядають лише на фото, а от для щоденного комфортного життя вони геть не придатні.

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОСтарі будинки на узбережжі Егейського моря всі обвішані ліанами. Південь скажете ви?

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОБудинок у північному Берліні, де облаштовано спеціальні опори для ліан. Адже зелені стіни – це не лише захист від сонця влітку, але й від вітру взимку!

Наприклад, темні асфальт та камінь міст влітку вдень сильно нагріваються і утримують високу температуру ще довго після заходу сонця. Особливо ж розжарюються незатінені зеленню вулиці та великі кам’яні площі.

Нещодавній тест у Львові показав, що температура в тіні дерев і на сонці відрізняється більше, аніж у 2 рази (26 і 56 С).

Знаходитися на сонці в містах влітку рівнозначно тушкуванню на сковорідці. Але перед тим, як ховатися у приміщеннях і обвішувати фасади своїх будинків блоками кондиціонерів подумайте спершу над захистом від сонця стін та прибудинкових територій – це може суттєво зменшити температуру всередині приміщень у спеку.

Мало хто розуміє такі прості речі як орієнтація по сторонах світу та сонцезахист, адже жителі сучасних міст, в силу різних обставин, змушені жити не на землі, а у багатоповерхівках, відірвані від природи. І це має негативний вплив на їх здоров’я і психіку.

Однак, його можна зменшити і зробити це досить просто.

Біофілія, або любов до всього живого – це термін, який описує наше місце на планеті – у близькому контакті із природою, адже ми є її невід’ємною частиною.

І така близькість має купу переваг: наприклад, люди, які живуть близько до парку чи зеленої зони в три рази більш фізично активні і у них на 40% більша вірогідність бути в нормальній вазі, аніж у жителів районів без зелені.

Наукові дослідження показують, що перебування на природі або навіть споглядання її призводить до покращення розумової діяльності та зменшення стресу. Достатньо невеликої зеленої зони чи парку поруч і годинної прогулянки на день, шоб почуватися значно краще.

Багато з нас це хоча б підсвідомо розуміє, адже нерухомість поблизу парків та в районах з якісним озелененням в середньому на 15% дорожча за таку ж на звичайних вулицях.

Виграє в озеленених районах і малий та середній бізнес: покупці готові платити на 10% більше за товари і послуги в магазинах, які розташовані на вулицях з розлогими кронами дерев і проводити там більше часу, ба, навіть довше туди їхати – і все це завдяки якійсь “нещасній” купці дерев і кущів!
Зелень окрім позитивної психологічної дії ще й, можливо, підвищить ваш рівень достатку!

Дослідження показують, що якість озеленення має пряме відношення до благополуччя: багатші райони міст та заміські ділянки майже завжди мають більшу біологічну різноманітність, простою мовою – краще озеленення та більше представників тваринного світу в порівнянні із біднішими районами.

Цей феномен вперше у 2003 році був названий “ефектом розкоші” і з того часу описаний у багатьох прикладах з різних країн.

Тому садіть рослини і спостерігайте як зростають не лише вони, але й вартість вашої нерухомості!

Тож, як озеленювати міста, щоб у них нам з вами було комфортно та цікаво жити?

Озеленення прибудинкових територій, фасадів та дахів. Так, фасадів і так, дахів! В містах, де так мало зелені, а прибудинкові території часто закатані асфальтом і запарковані авто, мертву площу стін і плоских дахів варто використовувати для зелених насаджень.

Для затінення фасаду і даху в літню спеку листяні кущі, дерева та ліани, які облаштовуються у зелені стіни підходять найкраще. А взимку, коли сонця мало, рослини скидають листя і пропускають сонячне проміння – гармонія!

Але про все по-порядку.

Ну по-перше, я б ніколи не купив квартиру у новій багатоповерхівці. Якими б не були незручними, застарілими та візуально убогими старі радянські хрущовки та сталінки, вони сходу виграють у нової забудови як мінімум за двома параметрами: мала висотність та озеленення.

Про висотність я уже писав на прикладі Берліну, а от зараз мова піде про озеленення.

На жаль, більшість із нас таки живе у багато-багатоповерхівках. І саме ці будинки в першу потребують впровадження нових зелених тактик.

Читайте также:

В Україні завершився осінній призов

Перше, що кидається в очі і створює тінь влітку та затишок в будь-яку пору року це дерева і кущі біля будівель.

Майже перед кожним висотним будинком є місця відведені для зелених насаджень. Однак одиниці з них у нормальному стані. Більшість запущені і потребують суттєвого оновлення. І їх можуть самі жителі будинків, адже це в їхніх інтересах.

Мова не йде про якісь складні аграрні подвиги на зразок англійських газонів, які потребують щоденної уваги. Чимало європейських міст уже прийшли до розуміння, що газони це розкіш і їх не треба тикати всюди.

Замість газону, який потребує щоденного поливу та хоча б періодичного косіння (і на який і так, в результаті, заїде якесь мудило на своїй бляшанці) посадіть високорослу траву – щось зі злакових чи декоративних пиріїв. Вони добре приживаються не потребують стрижки та частого поливу і через свої габарити відлякують навіжених автолюбителів та інших шкідників.

А газон біля багатоповерхівки вам не потрібен, ви і так не будете на ньому лежати чи грати у гольф :)

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОЗамість витоптаного газону чи парковки посадіть перед своїм будинком дерево, а під ним високорослу траву, яка не потребує догляду, лише періодичного поливу. Буде супер! Грунт відкритим залишати не варто, засипте його корою, опилками або подрібненою деревиною – мульчею (на фото будинок у м. Києві)

Є ще одна перевага замінити газон на високорослі трави це – уникнення відкритого грунту.

Газон, який не доглядають перетворюється на землю, а та на пил і болото. Все це потім завдяки вітру і дощу потрапляє на тротуари та дороги і цим всім ми дихаємо та носимо на своєму взутті.

Землю, яку неможливо чимось засадити варто засипати корою або мульчею.

Також зелену зону варто робити нижче рівня тротуару чи дороги або ставити між ними бордюр, який стримуватиме вивалення землі та мульчі на тверде покриття.

Але це вже деталі, головне не дайте забрати з-під носа у вас зелений простір і перетворити його на парковку чи черговий МАФ.

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОЗелень біля входу до будинку наче запрошує зайти. Немає відкритого грунту? Поставте ящики і горщики із землею!

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОУкраїнські міста страждають від занедбаних зелених зон. Замість газонів, які ніхто не поливає і не стриже, посадіть високорослу траву і кущі! На фото центр міста Києва та набережна міста Ізмір, Туреччина

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОЗвичайно, якщо є час і натхнення, то можна посадити і самшит та дорожчі хвойні дерева. Але такі кущі потребують регулярного поливу і стрижки, тому це треба враховувати

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОУ Берліні навіть мертві транзитні зони засаджені крутим озелененням. Але такий формат потребує щотижневого догляду і доступний не кожному

З кущами, на відміну від трави, у нас справи трохи краще, але через відсутність догляду вони втрачають форму і порушується візуальний баланс рівнів, який власне і створює композицію перед будівлею: на першому плані мають бути низькі трави та рослини, за ними вищі кущі, далі низькі та високі дерева, а потім сама будівля.

Читайте также:

“ДНР/ЛНР” як втілення “радянської мрії”

От щодо дерев у нас біда, бо в радянські часи крім кленів, тополь та каштанів мало ще що садили, а багато з цих насаджень протягом років пережили жахливе кронування і стали подібними на товсті штурпаки зі щетиною тонких гілок зверху. На них нема ні нормальної крони, ані зелені, з метою якої власне їх і садили. 

Така “естетика” викликає тільки одне бажання: пошвидше покинути це “прекрасне” місце.

Дерева ж, в першу чергу, варто садити з огляду на їх декоративну цінність – колір листя в різні пори року, красу цвітіння та форму крони.

Сакури в Ужгороді, відомі на всю країну, але ж такі ж сакури ми можемо посадити й у Києві та всіх інших містах!

Тому якщо маєте місце перед домом посадіть дерево: сакуру чи сливу, що гарно цвітуть навесні, а під нею декоративні трави.

Буде бомба!

В похмуру весняну погоду цвіт дерев зігріватиме вам душу, як і думка, що його посадили саме ви.

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОРадянський підхід до озеленення мав одну перевагу: його було багато. Але естетично все було убого. Сьогодні, без належної уваги старі двори перетворилися на зони відчудження (на фото зліва будинок в центрі Києва) і навіть на центральній вулиці країни – Хрещатику – озеленення просто жахливе

Інші варіанти дерев, які добре приживаються і мають декоративну цінність: платан, катальпа, сумах, дельтовидна тополя, канадський дуб, червоний клен.

Але яке б ви дерево не вибрали, навіть звичайну березу чи осину, найголовніший перший крок це – взяти і посадити це дерево.

Бо якщо сподіватися на зеленбуд, мера чи ще когось, то пустир біля дому так і залишиться смітником і паркінгом для авто.

Отже для зеленення прибудинкових територій, фасадів та дахів:

– Беріть ініціативу в свої руки – садити зелень це круто!

– Додавайте фарб рослинами з різнокольоровим листям і гарним цвітінням.

– Замість убогих лисих газонів посадіть високорослі трави – вони майже не потребують догляду.

– Не залишайте відкритий грунт він веде до пилу та болота. Покривайте його рослинами, корою або мульчею.

– Тримайте все якомога ближчим до природнього стану – так вам не доведеться постійно стригти і косити і виглядатиме все дуже трендово.

Озеленення парків і публічних просторів. Ландшафтний дизайн за останні десятиліття пішов далеко вперед і якщо порівняти європейські зелені зони з нашими, то гармонія, розмаїття та естетика явно не на нашому боці.

Більшість наших парків виконані в стилі радянського соцреалізму, тому нагадують зелені зони біля заводів та потребують конкретного оновлення.

В радянські часи озеленювали великими об’ємами, і на цьому позитив в підходах з тих часів закінчується.

Різнокольорова гама, зручність та wow-ефект у пост-радянських парках були практично відсутні, їх робили просто для галочки за принципом побільше листя – “радянській людині і так піде”.

В результаті наші парки сьогодні подібні на якісь убогі зелені плями, без нормальних доріжок, зон та краси для споглядання.

Але перед тим як перейти до естетики, перше, що треба змінити в наших зелених зонах, це впорядкувати тротуари і доріжки, якими пішоходи можуть пройтися по парку.

Асфальт, особливо кривий і з ямами не годиться для таких цілей, а правильні підходи до затишного мощення я вже описував.

Почати треба саме зі зручності для пішоходів і обмеження заїзду приватного автотраспорту, адже авто, які ганяють і паркуються у парках, у нас уже чомусь стали звичною річчю.

Читайте также:

Чи контролюють в Україні фармацевтичний ринок?

Тільки після наведення ладу зі зручністю та доступом можна переходити до урізноманітнення озеленення.

І мова тут іде не про однорічні квіти, які зеленбуди так люблять висаджувати на численних клумбах і які потребують постійного оновлення протягом року, а про облаштування нормальних газонів для відпочинку і затишних зон з різнокольорових трав, кущів та дерев, які ще й цвітуть навесні (так, знову ті ж сакури чи катальпи, замість кленів та тополь, яких і так у нас повно).

Колгоспні петунії мають відійти у минуле, адже з ними дуже багато мороки та й виглядають вони уже не в тренді.

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОТільки лічені парки в Україні мають більш-менш нормальний вигляд. І навіть якщо зелень на місці і є доріжки, все ж можна би було урізноманітнити картинку різними кольорами. Бо стандартні радянські каштани і клени уже всім приїлись і не викликають захвату :) Зліва парк в Ужгороді, де хоча б не зіпсували те, що було і це добре. Праворуч парк Вічної Слави у Києві – одне з небагатьох місць, яке утримуються у порядку.

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОДніпровська набережна у Києві виглядає ок, бо до неї у зеленбуда просто не дійшли руки посадити тут петунії і чорнобривці. Зелена зона на схилах Дніпра в півкілометрі від центру виглядає наче після війни: старі, ще радянські, доріжки місцями взагалі відсутні, а озеленення не оновлювалося років з 30!

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОПро що можна говорити, якщо прямо перед входом у КМДА озеленення виконано у стилі нью-колхоз. Очі болять на це дивитися. Чого тоді можна чекати від решти країни?

Також не забуваємо, що якщо у вас нема поруч парку, то ним може стати будь-яка вулиця (так і ваша також!) чи інший публічний простір, тут питання тільки бажання сусідів, трохи коштів і часу.

Але ці зусилля потім повертаються прямою вигодою для місцевого бізнесу, адже згідно досліджень, в добре озеленених районах, на вулицях затінених кронами дерев люди витрачають на 9-12% більше коштів на покупки, аніж в місцях без озеленення.

Отже для озеленення парків і публічних просторів:

– Комунальна територія за межею вашого двору теж ваша, тож там ви теж можете щось посадити!

– Починати треба з обмеження доступу авто та облаштування доріжок, а тільки потім переходити до озеленення.

– Петунії і однорічні колгоспні клумби з годинниками аля зеленбуд – це поганий тон і багато мороки.

– Замість них садіть багаторічні рослини – трави, кущі, низькорослі дерева, які гарно цвітуть і не потребують постійного догляду.

Озеленення узбіч, пустирів і буферних зон. От не розумію, чому розділові смуги між шосе чи узбіччя не засадити травами, кущами та деревами.

У нас такі місця чомусь асфальтують, засипають камінням чи максимум пробують садити газони, знову ж таки неуспішно, бо їх треба постійно поливати і косити, чого ніколи ніхто не робить.

Але ж є купа місць біля доріг, де високорослі дикі трави, кущі і навіть невисокі дерева сприятимуть зменшення пилу, шуму і покращенню ландшафту.

Зараз там смітієзвалища та болото, а може ж бути сад!

В містах, де так бракує зелені і чистого повітря, кожне порожнє місце годиться для того, щоб щось посадити.

Особливо якщо ми всі зрозуміємо, що наші міста створені для людей, а не машин.

Для авто великі відкриті простори це норма, але на людей порожні невпорядковані місця, як то пустирі чи несанкціоновані паркінги діють негативно.

І, навпаки, дуже позитивно діє поява нової зеленої зони. Численні дослідження підтверджують, що близькість до парку чи зеленої зони суттєво впливає на зниження рівня депресії, стресу та підвищує працездатність і здоров’я жителів міст.

Зараз осінь і це ідеальний час прибрати сміття, це шанс привезти трохи землі і засадити непримітне лисе місце зеленню!

Наступного року, коли вона підросте всі скажуть wow, як круто, що ми це зробили!

Але не забувайте, що будь-які зелені насадження потребують хоч і мінімального, але таки догляду – хоча б у вигляді регулярного поливу.

Ніякий зеленбуд чи мер міста не буде поливати ваші дерева, вони свої полити не можуть – он купа дерев посохло по Києву.

Тому насадати багато рослин це добра справа, але ще краща – домовитися із сусідами, підвести чи принести воду для поливу на вулицю і регулярно їх поливати.

Пам’ятаєте у старих будинках навіть були крани з водою на фасадах?

А тепер співставте це із кількістю зелені на старих фото і зараз. Ага. Ото ж то, беріть відро, а краще шланг і вперед!

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОБуферні зони між смугами шосе можна і треба засаджувати зеленню –  це зменшує пильність і шкоду від викидів авто. А ще це просто гарно! Дорога в м. Ізмір, Туреччина На фото аеропорт Ізміра, в якому велику зону між критими пішохідними переходами перетворили у парк. А могли ж закатати асфальтом, зробити паркінг і поставити купу МАФів

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОМертва зона між наземними пішохідними переходами біля річки Шпрее у Берліні. Здавалося б до чого тут лавочки і озеленення? А що краще якщо б тут був пустир зі сміттям? Публічний простір Самосад на Подолі у Києві раніше був пустирем зі сміттям. А зараз, завдяки місцевим активістам туди приємно зайти!

Отже для озеленення узбіч, пустирів і буферних зон:

– Пустирів та зон відчудження в місті бути не повинно!

– Якщо такі є і там не ведеться будівництво, беріть і садіть там рослини.

– Кожна незабудована пляма в місті має бути гарно озеленена і це справа самих жителів!

– Наш слоган: менше місць для авто і сміття, більше кущів, дерев та краси!

Міське фермерство та зелена партизанщина. Чимало людей в різних країнах уже зрозуміли, що чекати чогось від чиновників це марна справа.

У них багато інших справ і до пустиря чи закинутого скверу біля вашого дому у місцевого благоустрою можуть ще не скоро дійти руки.

Тож в США, наприклад, існують рухи партизанського садівництва та міського фермерства (guerilla gardening, urban farming).

Ідея в тому, що оскільки міські жителі геть відірвані від природи, а багато з них, у вільний від роботи час, сидить чи лежить перед екранами своїх гаджетів (і скаржиться на погане повітря, відсутність благоустрою та брак озеленення), їм всім варто знайти корисне заняття.

Тож, щоб розструсити їх і свої сідниці, активіст із Лос-Анджелеса Рон Фінлі одного разу вийшов із лопатою і почав садити на пустирі біля свого дому город.

Спочатку люди були в шоці, адже цей район ЛА неблагополучний і там крім алко-нарко трафіку та сміття особливо нічого ніколи й не було.

Влада навіть спочатку пробувала штрафувати Рона за втручання у публічну власність і вандалізм. Але потім місцевий телеканал взяв у нього інтерв’ю і чувак за ніч став зіркою світового зеленого руху – зараз виступає на TED і веде майстеркласи як вирощувати власну зелень і овочі у місті.

В Штатах закони працюють трохи краще, ніж у нас, і Рону реально світили штрафи і навіть можливе ув’язнення. Але коли місцеві жителі побачили як змінюються депресивні місця після такої зеленої партизанщини, то почали самі долучатися до його ініціативи.

У нас взагалі з цим простіше (закони майже не працюють і нам за таку партизанщину нічого не загрожує), тож вийти і перетворити пустир зі сміттям на клумбу, сад чи город, просто обов’язок кожного свідомого громадянина!

Ну, посидите на 2 години менше часу у соцмережах, зате порухаєтеся і зробите добре діло не тільки для себе!

У нас теж є свої герої: от, наприклад, ентузіаст з Волині Василь Рижук засадив квітами 40 км траси Луцьк-Київ і цю красу щодня бачать тисячі людей.

А уявіть собі якби таких як Рон та Василь у нас було хоча б кілька сотень в кожному регіоні – наші міста і села потрохи перетворилися б із сірих пост-радянських населених пунктів у затишні зелені оазиси.

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОВасиль Рижук засаджує узбіччя вздовж траси у себе на Волині

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОНу приємно ж дивитися на таку красу!

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОРон Фінлі, який посадив город на пустирі біля свого дому в Лос-Анджелесі

"Лопату в руки і до роботи": як нас врятує озеленення міст. ФОТОЗакинуті зони можуть отримати нове життя і навіть стати корисними городами

І що б там не співали диванні експерти, а починати все ж варто із себе.

Так місцеву владу потрібно залучати: чиновники можуть допомогти технікою, саджанцями (знову ж таки, напевно, це будуть клени, берези і тополі) та людським ресурсом. Але ініціатива має йти від нас з вами – громадян міста.

Чиновники прийшли і пішли, а нам з вами тут і далі жити.

Ну і звичайно потрібно міняти відсталих і безініціативних чиновників на місцевих активістів, які і так, без бюджету та повноважень уже щось роблять для своєї громади.

То ж задамо собі ще раз найважливіше питання: хто в нашому місті найголовніший?

Мер та його адміністрація, тисячі авто напаркованих на тротуарах, під вікнами будинків та в заторах на широчезних дорогах?

Чи це люди – тобто ми з вами – звичайні пішоходи.

100% з нас саме ними і є щодня, адже лише менше третини з нас мають авто.

У мене є дуже простий план: наші населені пункти мають перетворитися із пост-радянських авто-центричних покручів на затишні, зелені пішохідні міста для людей.

Але без нас це не станеться, тому лопату в руки і до роботи!

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Правительство давно усвоило, что легче всего взять деньги у бедных. Конечно, их у бедных немного – но зато бедных до xpeна..."

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

В Индии показали первого “робота-астронавта”

Трансплантолог, якого зловили на хабарі $22 тис., відбувся штрафом і працевлаштувався

Киберполиция поймала хакера, который заражал компьютеры вирусом-майнером

Исторический перекресток путинской России

Коронавирус распространяется, ВОЗ приняла решение

“У шлюбі необхідне співчуття”, – десять правил щасливих стосунків від Зої Казанжи

Дизельгейт: Volkswagen выплатит рекордный экологический штраф в Канаде

Кравчук : Світло української революції 1990−1991 років запалив український народ. І ми, українці, несемо відповідальність за те, щоб це світло не згасло

Средний размер больничных за год увеличился на 26%

Травма, не сумісна з життям: у Дніпрі померла постраждала від вибуху петард у квартирі 17-річна дівчина

Wi-Fi в поездах Интерсити обещают запустить уже в этом году

Чиновника Укроборонпрома задержали на взятке

“Кеш – це сміття”. Мільярдер Рей Даліо розповів, як потрібно інвестувати у 2020 році

“Земля голубая, как будто апельсин” поедет на Берлинале

Subaru за десять лет увеличит долю экомобилей до 40%

Портников: Режим Зеленського – це приречений союз дилетантів і пристосуванців

Смертельный коронавирус: в “Борисполе” самолеты из Китая встретят санитары Минздрава

Вбивство Шеремета: фігурантку “Пуму” відпустили додому, але за іншою справою

General Motors представила беспилотный шаттл

Переходят в режим осажденной крепости: крымское измерение конституционной реформы Путина