USD28.2033

Малоросія поруч: загроза з тилу

Малоросія поруч: загроза з тилу

Кілька разів у новій історії Україна, здавалося, діставала змогу дихати на повні груди, пише для “Тижня” Юрій Макаров

Вперше років 300 тому, коли цар Петро І замінив колишній Малоросійський приказ, щось середньовічне й тупе, на Малоросійську колегію – повноцінне міністерство українських справ. Залишилися в минулому чвари між лівобережними та правобережними гетьманами й полковниками, братовбивчі війни Руїни, безперервні хитання між польським, московським, турецьким і шведським вектором, та й уся ця дискомфортна непевність, пов’язана зі свободою та необхідністю самим вирішувати власні проблеми.

Щоправда, відтоді з кожним роком права й вольності танули, натомість козацька старшина зрівнялася в статусі з великоросійським дворянством, її доходи зростали, культура й освіта розвивалися, та й у столиці всім заправляв свій брат-козак гетьман Розумовський, коханець самої матінки-цариці. Закінчилося все невдовзі покріпаченням і перетворенням донедавна могутньої сили, самобутньої та перспективної держави, на яку зважало пів-Європи, на глуху провінцію непроглядної імперії.

Або візьмімо інший період: початок 1920-х. Визвольні змагання програно, натомість у Харкові – не в Києві, там забагато буржуазних пережитків – при владі здебільшого свої хлопці, українці, які роблять правильну справу, українізують освіту, державні установи, просувають культуру й навіть наважуються на гасло “Геть від Москви”. Ну й узагалі розквіт куди не кинь: Довженко, Курбас, бойчукісти, Хвильовий… І злидні ось-ось скінчаться, хай там як, нова економічна політика, невдовзі приватну власність дозволять, знову-таки індустріалізація, трактори на селі… До великого голоду, а потім великих репресій, а потім великої війни лічені роки, але ж хто про це здогадується?

Читайте также:

7 днів тиші не було, але ЗСУ відводять всупереч умовам. Фактчекінг

Ще один відрізок часу, який дехто з нас пам’ятає: Петро Шелест, перший секретар ЦК Компартії України від 1963 року. Здібний господарник, хитається разом із лінією партії, але ж має і власні сентименти: цікавиться історією, створив музей архітектури просто неба. Й у “Всесвіті” деякі переклади романів з’являються раніше, ніж в “Иностранной литературе”. І престиж мови потроху зростає, навіть кілька стрічок “Мосфильма” дублюють українською! Починають говорити про “другу” або “малу українізацію”.

Свято триває недовго: за дев’ять років Шелеста з дивовижним цинізмом у два кроки виженуть на пенсію, Українською РСР прокотиться хвиля репресій проти дисидентів, а офіційну промову на з’їзді місцевого підрозділу Компартії новий перший секретар виголошуватиме вже російською, щоб уникнути підозр у “націоналізмі”.

Ну й оце зараз: хтось задоволений владою, хтось ні, але ж ми вільні, “свобода – наша релігія”, а один неправильний рух, не той квадратик у бюлетені – й ми знову в обіймах!

Читайте также:

Мы уже достигли согласия, что Украина станет членом НАТО – генсек Альянса

Скільки разів переконувалися: ніякої України під одним дахом зі “старшим братом” бути не може. Виключено. Навіть у найдемократичнішому її варіанті, що можна припустити хіба що теоретично, імперія робитиме все можливе й неможливе, щоб Петро став Пєтєй, а потім Пєтю, який з’явився в результаті цієї маніпуляції, відправити з метою профілактики до Магадана. Бо, як висловилася свого часу інша матінка, Катерина, всі ті хохли – вовки, які дивляться в бік лісу. У нашому нинішньому випадку – в бік Європи, НАТО, світу здорової людини.

Ось ми досі дивуємося: той московський актор колись у таких ролях знімався, а нині “фашистів” кляне, та поетка перекладала наших, а тепер пише таке, що свої соромляться. Той у нас працював, той із нами товаришував, той просто демократ, ліберал, пристойна людина… Кожен із нас пам’ятає прислів’я про російського ліберала за Хутором-Михайлівським, але чомусь кожен новий вияв імперської пихи з боку ніби шанованих росіян сприймає як сюрприз.

Це в нас сидить комплекс: ми досі дивимося на себе очима когось “дорослого”. “Дорослі” раніше перебували в Москві. Тепер навіть не цікаво, що там у них робиться. Ну хіба що зайвий раз знизати плечима.

Але рефлекси не проп’єш. Звичка комусь підкорятися, на когось орієнтуватися ніби сидить у хромосомах. І не останній із цих проявів – віра в царя, який за все відповідає й усе нам винен. Це звідти, з імперії. Ми його або її оберемо, він або вона нам підніме мінімалку, опустить тарифи, а ми його або її за змогою дуритимемо й водночас тихо ненавидіти­мемо. Або не тихо, бо ж демократія.

Колись у Переяславі посланці Олексія Михайловича дивувалися, що козаки прагнуть буквально укласти з ним контракт із обопільними зобов’язаннями. Тепер ми самі не віримо в договірні відносини із владою, голосуємо серцем або “по приколу”. А це і є Малоросія. Спочатку перестаєш себе поважати, вважати себе суб’єктом. “Гради” з’являються потім.

 

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (голосов: 1, в среднем: 5,00 из 5)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Для политиков реформы – это во-вторых, а может даже в-третьих. Любой ценой удержать себя во власти – вот что для них во-первых."

© Олег Попцов

“Stop putin’s war”: активистки Femen протестовали в Париже

Час прийшов? В УПЦ МП висвятили на єпископа колаборанта, який сприяв анексії Криму

Вятрович отстоял киевские проспекты Бандеры и Шухевича

“Ваш Василь” и “Рушковцы”: в столице четыре дня будут показывать фильмы о Киеве

Huawei планирует предоставить доступ к открытому коду собственной ОС

Шуліпа: Реалізація “формули Штайнмайєра” є тяжким і тривалим у часі злочином в інтересах країни-агресора

Нацбанк – о митингах под своими стенами: Это возвращение в 90-е

Російський репер Morgenshtern на концерті в Одесі назвав день жалоби “йо**ною показухою”. ВІДЕО

В каком городе больше всего недовольных курсом Украины – опрос

Китай хочет за три года отказаться от иностранных компьютеров

МВФ зробив свій потужний хід. Наступний – за Україною

Цей процес потребує уваги не менше, ніж харківський Зайцевої, інакше вони вб’ють нас усіх – Забужко

Чотири підстави не довіряти Зеленському перед Парижем

По материалам СБУ в этом году посадили четырех прокуроров-коррупционеров

Новости Крымнаша. “Как тюрьму ни украшай, она останется тюрьмой!”

Наша жизнь с привкусом бумеранга. Все что бросим – вернется мгновенно или с небольшой задержкой во времени

Смерть другого сина за рік: сумна історія Трофимчуків, які постраждали через пожежу в Одесі

Зеленський мав прийти і сказати зі сцени: українці, наші переговорні позиції сильні, ми не здамося!

Принято решение о строительстве ж/д ветки, соединяющая колею “Лантратовка-Кондрашовка” с сетью железных дорог Украины

Думаєте, Одеса в траурі після смертельної пожежі?