USD28.2033

Ми не беззахисні: наша найбільша слабкість – у нас у голові

Ми не беззахисні: наша найбільша слабкість – у нас у голові

Мюнхенська конференція з безпеки – лячна подія для запуску нової ідеї. Учасники – найважливіші люди й найсерйозніші експерти у світі. Нелегко привернути їхню увагу, а ще складніше домогтися їхньої згоди. Утім, якщо хочеш справити вплив, ця подія буде чудовим початком, пише для “Тижня” Едвард Лукас

Пропрацювавши 35 років у журналістиці, я усвідомив, що наші фундаментальні уявлення про медіа хибні. Насамперед про те, що є ринок ідей, де добрі зазвичай перемагають погані. Насправді ж конкурентний тиск знижує, а не підвищує стандарти. Вигадані або викривлені новини й реклама, у яких експлуатують страх і ненависть, можуть перекрити все інше. Ця послаблена система вразлива до атак ворожих гравців, що можуть використати фальшиву (фінансовану) конкуренцію та залякування. Дозволяючи комерційному тискові диктувати інформаційні потоки, можна продати прийняття політичних рішень тому, хто більше платить. Нападники також експлуатують похвальні журналістські інстинкти, як-от неупередженість.

Звичною реакцією на такі занепокоєння є акцент на небезпеках цензури. Звісно, ми не хочемо, щоб міністерство правди вирішувало, що нам читати чи не читати. Для американців, які мають таке благословення, як Перша поправка, немислимо, щоб державна влада в будь-який спосіб обмежувала свободу слова, а відповідно неприйнятною є ідея втручання для захисту засновників демократії.

Читайте также:

Баканов об обысках на “1+1”: О притеснениях свободы слова речь не идет и идти не может

Гадаю, цей підхід лінивий і капітулянтський. Поза сумнівом, нам не варто себе путінізувати, щоб захиститися від путінізму, але ми маємо інші варіанти.

Кілька місяців тому фінансований Конгресом Національний фонд на підтримку демократії доручив мені написати про це доповідь. Доповідь є частиною серії про “гостру силу” (термін, що означає цілеспрямоване використання авторитарними державами невійськових методів для атаки на демократії). Ми оприлюднили її на Мюнхенській конференції з безпеки спільно із Центром аналізу європейської політики (CEPA) – аналітичним центром у Вашингтоні й Варшаві, де я працюю нерезидентним віцепрезидентом.

Відведений нам час збігався з виступами інших цікавих гостей, зокрема Марка Цукерберґа із Facebook і міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Отже, я зрадів, що в нашій аудиторії був сенатор США, високопоставлений представник адміністрації та колишній президент Естонії.

Читайте также:

Генерал ВСУ Муженко предупредил власти Украины об опасности

Я запропонував, зокрема, технологічні рішення проблеми. Ми маємо забезпечити споживачів ЗМІ найкращими способами ідентифікувати інформацію: звідки вона та хто її поширює. Для цього може знадобитися законодавче або регуляційне підкріплення. Але найважливіші засоби – “нормативні”: нам, тобто кожному поодинці, слід змінити поведінку.

Одна з ідей, за яку я виступаю: хартія відповідальних практик, за якою інформаційні агентства погоджуються проходити прості тести на справжність і чесність. Хто редактор? Яка ваша адреса? Яка у вас політика виправлення помилок? Це ніяк не впливає на можливість висловлювати свою думку – фашистські або комуністичні видання зможуть долучитися. Участь добровільна. Проте багато сайтів, що поширюють дезінформацію, не відповідатимуть критеріям, і люди про це знатимуть.

Другий варіант тиску – остракізм. Науковці, письменники, експерти й інші відомі діячі не мають з’являтися на російських чи китайських державних телеканалах, як-от RT. “За браку поважних гостей, – писав я, – залежність таких медіа від диваків, користолюбців і пропагандистів стала би ганебною – і згубною”. Рекламникам теж слід їх уникати.

Наступний елемент – “захист легких мішеней”. Нам варто захищати редакторів, репортерів, науковців, представників аналітичних центрів, активістів та інших людей, що потрапляють у приціл ворожих держав. Яскравим прикладом є випадок фінської журналістки Джессікки Аро, яка зазнала жорстокого тролінґу від росіян. Нині Фінляндія має інструменти для того, щоб не допустити такого знову. Це слугує засобом стримування проти майбутніх атак. Іншим країнам слід брати приклад.

Отже, ми не беззахисні. Наша найбільша слабкість у нас у голові.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"У нас начинается тяжелый период жизни: парламентские, затем еще страшнее - президентские выборы"

© А.Лукашенко

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

Кинофестиваль в Карловых Варах открыл прием заявок на конкурс Eastern Promises

Зеленский такой же подельник Ермака, как и те, кто брал деньги за назначения, – мнение

Провайдеры в Крыму блокируют доступ к 20 украинским информационным сайтам, в том числе к UAinfo

Фонд Порошенко закупил сто тысяч защитных костюмов для медиков – Геращенко

Facebook запустил “компьютерную версию” приложения Messenger

Disney назвала новые даты выхода своих новинок

Виявлені нові страшні симптоми при зараженні COVID-19

В работе Twitter опять произошел глобальный сбой

HBO предоставил бесплатный доступ к почти 500 часам своего контента в апреле

Порошенко vs Зеленський та захисні костюми

В Україні виявили вже 1225 хворих на коронавірус

В Индии создали бюджетный аппарат ИВЛ размером с тостер

Священик ПЦУ передрік кінець “русского міра” в переддень Великодня і відкрив таємницю сходження Благодатного Вогню

Google выложит в открытый доступ данные о передвижениях людей в 131 стране

В разгар карантина из Одесской области пытались вывезти за рубеж антисептиков на 30 тысяч евро

Аппараты “от Маска” не подходят тяжелобольным — эксперт

“Война миров Z”: Правдивая история брата Ермака (постапокалиптическая мелодрама)

Кабмін дав детальні роз’яснення щодо посилення умов карантину в Україні

В Николаеве запустили чат-бот для противодействия домашнему насилию на карантине

YouTube разрабатывает конкурента для TikTok – СМИ