USD28.2033

Московський щуролов: російська пастка для українських перекинчиків

Московський щуролов: російська пастка для українських перекинчиків

Вони померли майже одночасно: російський співак Йосип Кобзон і ватажок російських окупантів і колаборантів ОРДО Олександр Захарченко. Першому було 80, другому – 42. Обидва народилися на Донбасі: Кобзон – у містечку Часовому Яру, Захарченко – в Донецьку, пише для “Тижня” Максим Віхров

Обидва були солдатами імперії: один воював на пропагандистському фронті, інший – у лавах окупаційного режиму. Кобзон, як міг, піарив “Новоросію” та особисто Захарченка, а той влаштовував йому урочисті прийоми в окупованому Донецьку й дав “звання” “героя ДНР”. Подейкують, що Захарченка підірвали в кафе саме під час поминок Кобзона.

Любили Кобзона й попередні господарі Донбасу. Перший і єдиний прижиттєвий пам’ятник Кобзонові встановили саме в Донецьку – так бонзи “Партії регіонів” демонстрували московському гостеві широту своєї душі й міць земляцьких зв’язків.

Всі ці підробиці не мали би жодного значення, якби не складались у напрочуд цілісну та плакатно-промовисту картину того, як цинічно Москва використовує місцевих перекинчиків-сепаратистів, і як дорого коштує їм власна сліпота.

Попри своє донбаське походження, Кобзон дуже вдало інкорпорувався до московської еліти – спочатку радянської, потім єльцинської та путінської. Цей шлях він почав іще в юності, вступивши до Московського музпедінституту й відливаючи свій співочий талант в ідеологічно правильні форми, які він опанував в Університеті марксизму-ленінізму та в лавах КПРС. Запит на такі кадри був у Росії завжди – треба було лише час від часу коригувати репертуар.

Наші нелюди. “Я цих зросійщених, зрадянщених покидьків висилав би до Росії”. ФОТО, ВІДЕО

Читайте также:

Прозахідна частина нашого політикуму вперше цілком відкрито розділилася – думка

У 1990-х він обрався до Держдуми, а також долучився ще й до неформальних інститутів влади – про його зв’язки та роль у колах російської мафії і досі ходять легенди. Не дивно, що Кобзон органічно влився до путінського режиму й жив, як у Бога за пазухою. Смерть від онкології – звісно, не найкращий фінал, але зусиллями лікарів (зокрема – європейських) і завдяки необмеженим ресурсам навіть її вдавалося тримати на відстані майже ціле десятиліття. Причому майже до останнього Кобзон мав достатньо сил, аби виступати та красуватися в окупованому Донецьку.

Для проросійської еліти Донбасу Кобзон був живим прикладом того, до яких сліпучих вершин може злетіти “простий донецький пацан”. Але насправді між ними лежала прірва. Кобзонові справді вдалося стати в Москві “своїм”. Величезний вплив у Москві мав колись і патріарх донецького клану Олександр Засядько. Але ті часи пройшли – на Януковича і Ко в Москві дивились, як на смішних українських аборигенів, яких можна за потреби використати й забути. Фігури на кшалт Кобзона лише створювали в цих аборигенів ілюзію власної значущості: в нас, мовляв, “своя людина” в самій Москві сидить!

Читайте также:

Политика – это выгребная яма. И людям с тонким обонянием там нечего делать, – Борислав Береза

Тимчасом “своя людина” просто виконувала свою роботу. У 1962-му Кобзон, із автоматом в руках і бутафорською бородою аля Фідель Кастро, співав про “сонце свободи” над “мужньою Кубою”. Так само, відпрацьовуючи номер, він “співав” зачарованим донецьким “боссам” про те, що Росія їх не покине, варто лише порвати з Києвом. “Смерть не страшна”, – співатиме він у 2015-му, виступаючи перед загарбниками в окупованому Луганську.

Читайте также:

В соцсетях показали стоянку захваченных украинских судов: фото

Чим це скінчилося для тих, хто довірився пісням Кобзона, загальновідомо. Янукович і Ко стали не частиною російської еліти, а клоунами, яких навіть на манеж до пуття не випускають. І їм ще поталанило. Принаймні, вони ще живі, на відміну від Захарченка, десятків “польових командирів” і тисяч рядових загарбників, які повірили в оспівану Кобзоном “Новоросію” і стали гарматним м’ясом чергової московської авантюри.

Усі ці кобзони, прилєпіни, залдостанови – це колективний Гамельнський, а точніше Московський щуролов, який, співаючи, штампуючи тексти і гиркаючи моторами, веде на бійню чергову порцію людності, а потім змиває із себе грим, сідає в літак і відбуває туди, куди не долітають снаряди й не смердить горілим м’ясом. А загіпнотизовані чоловічки гинутимуть – чи то під українськими кулями, чи то під час російських планових зачисток.

Звичайно, Захарченко  навряд чи бував наївним, як люмпени-загарбники взірця 2014-го. Йому, напевно, давали гарантії, малювали перспективи, обіцяли спокійне й заможне життя десь в Абхазії, а може й у Москві. А потім – бум! – і ти вже мертвий.

Вся штука полягає в тому, що для Москви українці – навіть ті, які зреклися свого українства і на словах, і на практиці – залишаються не більше, як “потішними хохлами”, не достойними навіть елементарної чесності. На жаль, цього й досі не можуть зрозуміти мільйони українців, які страждають на різні форми русофільства. Одні чекають на утворення “Новоросії”, інші – “нормалізації стосунків з Росією”, треті фантазують ще про щось. Але якими не були б усі ці фантазії, вони ніколи не справдяться. І не лише тому, що цьому не сприяє поточна геополітична ситуація. Просто з українцями – хоч донецькими, хоч київськими, хоч львівськими – Москва може взаємодіяти лише в режимі нерівності та експлуатації.

Нечисельні винятки лише підтверджують правило: у “російському світі” українець не може претендувати на повагу, урахування власних інтересів і гідне ставлення. Чи можемо ми розраховувати на це в рамках умовного євроатлантичного світу? Рано чи пізно ми це дізнаємося. Але доріжка у протилежному напрямі вже достатньо протоптана жертвами Московського щуролова, аби зробити остаточні висновки й закрити це питання – щонайменше для кількох наступних поколінь.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Если вы смотрите телевизор - вы, должно быть, заметили, что хорошие парни побеждают плохих всегда, кроме девятичасовых новостей."

Регистрация

(Максимальный размер файла 0,5Mb)

Восстановление паролю

Пожалуйста, введите ваш логин или адрес электронной почты.

На Вінниччині правоохоронці затримали чоловіка, який збув раритетну зброю за 13 тисяч гривень

«Однажды… в Голливуде». Кто любит кино – заслуживает бессмертия

Судьба Института нацпамяти зависит от нового правительства – Вятрович

Космические войны: Япония планирует запустить оборонный спутник

СМИ: Уволит ли Зеленский главу Верховного Суда?

В кабинете заместителя Луценко нашли “прослушку” — ГПУ

Xiaomi выпустит новый бюджетный смартфон с мощной батареей

Скандал с женой Нетаньяху: Николай Катеринчук объяснил, что на самом деле означает выходка

Підводні камені 7-го комітету Верховної Ради

Украина должна научиться зарабатывать на высоких технологиях – дипломат

Всплыла страшная правда о приказе Путина: “десятки детей расстались с жизнью”

Дружина Нетаньягу влаштувала скандал в літаку дорогою до Києва, а коли прилетіла – кинула на землю хліб-сіль

О каком туризме мы говорим, когда люди постоянно тонут в водах Азовского моря? – волонтер

Христиане восточного обряда празднуют Яблочный Спас

Японские ученые в поисках микропластика погрузятся в море почти на 10 километров

Разумков ошарашил заявлением о России, языке и…: «Мы многокультурная нация». Что теперь будет

Новости Крымнаша. “За мостом все точно так же плохо, а то и хуже”

МАГАТЭ показала, как “пульсирует” ядерный реактор

Немецкие дизайнеры представили чемодан для космических туристов

Слуга народа набросился на журналисту и получил «по рукам»: «Ту*ая ов*а»