РФ, Китай, Іран і Північна Корея все тісніше координують свої дії, щоб кинути виклик міжнародному порядку / Фото: ТСН.ua
Автор статті зауважує, що чотири агресивні євразійські диктатури – Росія, Китай, Іран і Північна Корея – співпрацюють стратегічно, і їхня співпраця поглиблюється.
З відправленням тисяч північнокорейських спецназівців на лінію фронту у війні Росії проти України нові контури глобальної боротьби в епоху Пост-Холодної війни стають більш чіткими.
Про це йдеться у статті завідувача кафедри політекономії в Американському інституті підприємництва Ніколаса Еберштадт для The Washington Post.
Рятівне коло для РФ
«Чотири амбітні ревізіоністські держави в центрі Євразії – Росія, Китай, Іран і Північна Корея – все тісніше координують свої дії, щоб кинути виклик, якщо не зруйнувати, панівний міжнародний порядок безпеки, відомий як Pax Americana (Американський світ)», – зазначають у виданні.
Еберштадт дивується, що за останні два роки маленькій Північній Кореї якимось чином вдалося забезпечити неймовірну кількість озброєнь для військових зусиль Росії. Західна військова розвідка припускає, що Пхеньяну все ж таки вдалося відправити до 20 000 залізничних контейнерів із ракетами та боєприпасами для військових зусиль Росії.
Згідно з деякими західними оцінками, до половини боєприпасів, використаних російськими військами в Україні цього року та минулого року, були північнокорейського виробництва.
Автор зауважує, що Північна Корея вже стала рятівним колом для військових зусиль Росії.
Північнокорейські війська в Україні
Професор Брюс Бектол з Університету штату Анджело в Техасі розмірковує: чи можуть перші північнокорейські бригади бути передовою групою для значно більшого розгортання? Скажімо, 50 000 спецпризначенців з понад мільйонної армії Пхеньяна.
Такий сплеск, стверджує Бехтол, справді міг би змінити хід цієї війни: розбити українську армію; дозволивши Росії завоювати значно більше українських територій, а потім змусити Путіна запропонувати врегулювання в Україні на його власний смак і на його власних умовах. Іншими словами: перемога Росії, з силами Північної Кореї як зміною гри.
«Гіпотеза Бехтола про найгірший «кошмар» – це сценарій, який може ніколи не здійснитися, але це саме той стратегічний сюрприз від нового російсько-північнокорейського партнерства, до якого західні уряди мають готуватися. І, здається, поки що вони цього не роблять», – зауважують у WP.
Загроза від «вісі зла»
Автор зауважує, що чотири агресивні євразійські диктатури – Росія, Китай, Іран і Північна Корея – співпрацюють стратегічно, і їхня співпраця поглиблюється. Три мають ядерну зброю, а четвертий, Іран, прагне приєднатися до ядерного клубу.
Китай і Росія субсидують Північну Корею. Росія покладається на Китай у плані ринків збуту, Іран – у плані безпілотників, а КНДР – у плані бойової техніки і солдатів. Іран отримує від Північної Кореї військові технології та економічне співробітництво з Росією і Китаєм. І вони виступають як захисники один одного на міжнародних і дипломатичних форумах.
«Ми маємо зрозуміти, що війна в Газі та Лівані проти Ізраїлю, яку ведуть іранські проксі, – це війна Росії проти України, як і війна на Тайвані, яку може розв'язати Китай у зручний для Пекіна час.
Протистояти загрозам цієї конфедерації диктаторів буде досить важко, навіть якщо ми визнаємо виклик, який вони становлять. Якщо ми не розпізнаємо логіку та наміри, що стоять за їхніми діями, і не реагуємо відповідно, наступні роки будуть малоприємними», – зазначають у The Washington Post.
Україна у світовій геополітиці
Еберштадт нагадав про працю британського геополітика першої половини ХХ ст. Джона Маккіндера «Географічна вісь історії». Саме Маккіндер є автором геополітичної концепції Хартленд. Ця геополітична концепція стверджує, що контроль над Хартлендом дає можливість контролювати світ.
- «Хто контролює Східну Європу, той керує Хартлендом
- Хто контролює Хартленд, той керує Світовим островом
- Хто контролює Світовий острів, той керує Світом», – писав Маккіндер.
Автор статті зауважує, що Україна є приблизно нульовою точкою в зображенні Маккіндером того Хартленду, на якому орієнтуватиметься світова політика — і тепер є нульовою точкою останнього військового змагання за першість на цій суші.
Раніше видання The Telegraph назвало причини, чому КНДР вирішила вступити у війну Росії проти України.