USD28.2033

Навіщо Москві потрібна релігійна війна в Україні

Після початку війни на Донбасі розвіялися всі сумніви в тому, що Московський патріархат в Україні має свою роль та місце в геополітичному проекті Кремля.

Порівнювати “УПЦ митрополита Володимира” з “УПЦ митрополита Онуфрія” і легко, і безглуздо одночасно. Про це пише Катерина Щоткіна у статті для Дзеркало тижня.

Церква митрополита Володимира була складною структурою, в якій діяв принцип стримування і противаг. Будь-яка політика реалізовувалася за допомогою “малих кроків”, інакше при такому крихкому балансі не виходило ніяк. Митрополит Онуфрій куди більш простий і прямий.

А його найближчі помічники – в першу чергу митрополит Антоній – судячи з усього, чи то не хочуть, чи то не здатні, чи то просто не потребують будь-якої самостійної політики.

Москва в якості джерела влади їх цілком влаштовує. Або цілком тримає в руках. УПЦ, яка втратила до кінця предстоятельства митрополита Володимира хвіст “МП”, нині знову змушена повернути його в свою назву. Тепер уже – як ярлик. І скільки б окремі батюшки і навіть владики не гарячилися на це “МП” – ми, мовляв, українська, а не московська церква, – воно чіпляється до “УПЦ” наполегливо, як вагон до паровоза.

Вірніше, навпаки – в ролі локомотива виступає МП. Так що пропозиція перейменувати УПЦ МП в “РПЦ в Україні”, яке вважають хто жартом, хто провокацією, – всього лише вимога мовної логіки. З початком війни на Донбасі розсіялися сумніви в тому, що УПЦ МП має своє місце в геополітичному проекті Кремля … всидіти на двох стільцях, напевно, можна – але тільки до тих пір, поки вони не починають роз’їжджатися в різні боки.

Можлива порада, щоб визначитися і вибрати один із стільців, безглузда – УПЦ МП зберігає свою цінність для Москви саме в такому розчепіреному стані.

І навіть якщо вона, врешті-решт, вдарить об землю – в цьому теж будуть свої переваги. Для Білокам’яної, зрозуміло, не для нас. Митрополит Онуфрій виявився чи не найкращим вибором на місце предстоятеля в умовах воєнного часу. Знову-таки для Москви. Людина, віддана ідеалам російського православ’я і патріарху Московському.

двоє

Дисциплінований монах – а, значить, в разі необхідності готовий зазнати страждання. І його абсолютно не проймає той факт, що “російське православ’я” вже зовсім не те, воно еволюціонувало в громадянську релігію російського народу і Росії, і місця для України там зовсім не залишається …

Поки діяв проект християнського універсалізму або навіть просто канонічних територій- можна було “зберігати вірність”. Але тепер, на жаль, ні про яке християнство, православ’я і вже навіть “російське православ’” не йдеться.

Тепер віра – “в царя и отечество”, паска – 9 травня, божество – “Свята Русь”, реліквія – прапор перемоги, георгіївські стрічки – замість натільних хрестиків, а якщо вже почали освячувати храми на честь “полеглих при виконанні” працівників НКВД МГБ-КГБ, мабуть, і відповідні канонізації не за горами. Який вже тут універсалізм?

Незважаючи на це, “справжній монах” митрополит Київський, як і його найближчий помічник, ще один “справжній монах” – керуючий справами Київської митрополії митрополит Антоній – “ничтоже сумняшеся” допомагають Московській патріархії реалізовувати свою частину гібридної війни.

Згідно патріархом Кирилом, війна в Україні – релігійна, супроводжується нехтуванням прав і стражданнями “канонічної церкви”. У всякому разі, саме з такими скаргами їздив до Страсбурга митрополит Антоній – на “уніатів і розкольників”, які, не виключено, всю цю кашу і заварили заради того, щоб витіснити канонічне православ’я з його канонічної території.

Читайте также:

Боровий: Путіну підпалили хвіст і це очевидно. Почалася справжня, повноцінна фінансова ізоляція Росії

Треба сказати, дипломатичне відомство Московської патріархії працює щосили. Те, що патріарх Кирило нещодавно став доктором honoris causa російської дипакадемії, – цілком заслужена нагорода. У тому, що стосується України і нашої війни, він зробив і робить не менше, аніж відомство Лаврова, скуте з одного боку Кремлем, з іншого – загально, гидливістю.

Управління справами Київської митрополії прийняли і прихильно вислухали в Страсбурзі, комісія Всесвітньої ради церков відвідала Україну і вибухнула вельми компліментарними для УПЦ МП комюніке. Ну і нарешті, “стримана” позиція Ватикану і особисто Папи Франциска.

Всі ці видимі і ще безліч менш помітних успіхів МП і його кліка можуть записати на свій рахунок. Поки дипломати і глави країн ЄС і США щосили обробляють російське керівництво, підрізають крила санкціями, цінами на нафту і просто загальним “фе”, Московський патріархат нічим і ніким не обмежений і веде боротьбу за своїми каналами.

І він-то, на відміну від свого кремлівського патрона, залишається колом “рукопожатным”…

Крім “страждань канонічних православних в Україні”, Московська патріархія вибухнула ще одним проектом – надати УПЦ МП статус “головного об’єднувача” України. На тій підставі, що її парафії і її вірні є на всій території України. Ця ідея спливла, до речі, і в доповіді Всесвітньої ради церков.

Читайте также:

Захід ніяк не дасть ради російській агресії на одному великому фронті

Але головне навіть не те, що її підтримують релігійні організації в світі, а те, що ця ідея не зустрічає відсічі всередині країни. Швидше за все, через крайню сміхотворність і навіть, мабуть, цинізм – начебто популярної казки про лиса, який найнявся пасти гусей. Принаймні, при нинішньому керівництві Київської митрополії ця ідея тільки на експорт і годиться.

Надто вже відверту позицію в україно-російському конфлікті зайняло керівництво Київської митрополії. Втім, УПЦ МП все ж грає роль в об’єднанні. Просто не про внутрішнє об’єднання України мова. УПЦ МП – тепер як ніколи – гарант єдності України з “Русским миром”. Або, бери вище, “Святою Руссю”.

Доктрина Третього Риму в’їлася під шкіру (або лягла приємним вантажем на банківські рахунки) керівництва УПЦ МП. Берегти вірність Риму навіть всупереч волі намісника (Україна-то всього лише провінція у складі “Святої Русі”) – ось специфічний героїзм митрополита Онуфрія.

Його аскетична зовнішність, реноме “бездоганного ченця” дуже підходять образу “мученика за правду” … Мучеництво, втім, спіткає зовсім не митрополита Київського. І не керівника справами митрополії митрополита Антонія. І навіть не настоятеля “головного храму країни” архієпископа Йону, який змінив на цій “посаді” митрополита Павла.

Учасники маленького епізоду з “не вставанням” під час вшанування героїв у ВР, що вилився в грандіозний скандал (журналістів, зрозуміло, негайно звинуватили в “роздуванні” – але нам не звикати), нічим не ризикували. Не знаю, що б з ними було, якби вони встали і поплескали в долоні разом з усіма – в Москві, треба думати, пильнують.

Читайте также:

Сумно, що жоден з кандидатів у президенти не хоче звертатися до молодших виборців – блогер

Мучеництво, якщо раптом і станеться, то стане долею церкви “на місцях”. Парафіяльні священики – ось кому варто напружитися. Втім, вони і так постійно напружені – раз у раз доводиться виправдовуватися, відмежовуватися, строчити в митрополію прохання, відкриті листи – в пресу, відчайдушні пости – у Фейсбуці.

Батюшкам – навіть тим, які не особливо люблять Україну, – не може подобатися, що під ногами починає тліти трава … Ніхто ж не бере до уваги, що УПЦ МП в інституційному сенсі, насправді майже не існує. Київська митрополія – ​​сама по собі, єпархії – самі по собі, парафії – теж самі. Не те, щоб це сталося вчора.

Відносна автономія єпархій – один з принципів взаємовідносин у православній церкві. У тому випадку, коли вона доповнюється “єдністю – в головному”. Що для церкви головне – зрозуміло: Христос. Тобто в ідеалі саме Він. Але що робити, якщо керівництво церкви, в тому числі Московський патріарх особисто, постійно піддає це “головне” ревізії?

Якщо “головним”, з точки зору керівництва церкви, виявляється то “Свята Русь”, то якась неіснуюча “єдність”, то Перемога називається “Великоднем”, а СРСР / Росія – “Спасителем світу”? Що тепер “головне”, з яким треба зберігати єдність у православній – в тому числі українській православній – церкві?

Це тепер питання зовсім не християнське і не церковне. Це питання політичне. Боротьба, яку митрополит Володимир свого часу вів з “політичним православ’ям”, зараз виглядає майже донкіхотською. Оскільки вище керівництво Церкви-Матері зробило політику релігією і перепрофілювало церкву на служіння громадянському культу.

Вибачити митрополиту Онуфрію можна лише одне: політизація православ’я почалася не в Києві. Київ тільки прийняв це, як нові правила гри. І навряд чи в силах нового керівництва Київської митрополії було відмовитися. Усім “православним френдам”, що наповнює стрічки відчайдушними криками “не ототожнюйте митрополита Онуфрія з усією церквою”, хочеться відповісти банальністю: кожен народ має таку владу, на яку заслуговує.

Судячи з усього, церкви, як суспільного інституту, це стосується повною мірою. І чому б раптом в українській церкві було якось інакше, ніж в українському суспільстві в цілому? Втім, у церкві все навіть гірше – тут драматичний розрив між керівництвом церкви, її кліром і рядовими віруючими – розрив колосальний і давно культивований.

Помісні собори в УПЦ МП не стали традицією – єдиний в історії УПЦ МП Помісний собор був скликаний ще митрополитом Володимиром. А митрополит Онуфрій на таку зухвалість ні за що не піде. По-перше, УПЦ МП тільки на словах “помісна церква”. А по-друге, патріарх Кирило вже давно вирішив, що скликання Помісних соборів та інша “церковна демократія” – хибна практика.

Кирило Гундяєв. Фото: ipress.ua

Кирило Гундяєв. Фото: ipress.ua

В результаті, кожен сам по собі, і один Бог за всіх. На нього і залишається сподіватися. Та ще на залишки здорового глузду і терпіння українців. Оскільки слова “релігійна війна” вже прозвучали. Вони, звичайно, зовсім не відповідають дійсності – але хіба мало казок стає бувальщиною, якщо це комусь потрібно?

Гаразд, нехай не повномасштабна релігійна війна – хоча б її картинка, з якої пропаганда і дипломатія зроблять все, що їм заманеться. Поки що в їх розпорядженні немає нічого, крім окремих приходів- “перебіжчиків”.

І як не працювали сідницею у ВР владики – президент зробив вигляд, що “не помітив” їх безтактності і продовжує запрошувати представників УПЦ МП на офіційні заходи, як ні в чому не бувало. Українці до жаху терплячі і до відрази толерантні. Тому “для картинки” доводиться використовувати розбомблені церкви Донбасу.

А це потрібного враження не справляє, оскільки “а ля гер, ком а ля гер”, і розбомблений пологовий будинок або школа все одно виглядають гірше. Той факт, що серед тих, хто посіяв вітер і змусив нас пожинати бурю, значаться представники УПЦ МП – проповідники “Русского мира” – ми пам’ятаємо і не забудемо цього ще дуже довго.

Для виплат за цими рахунками коли-небудь прийде час. А поки що – після всього сказаного і зробленого (а також не сказаного і не зробленого) – УПЦ МП варто подумати не про “роль об’єднувача країни”, а про що-небудь простіше. Про виживання, наприклад.

Очень плохоПлохоСреднеХорошоОтлично (Еще нет голосов, оставьте первым)
Загрузка...

Комментарии (0)

Чтобы оставить комментарий необходимо

"Правительство давно усвоило, что легче всего взять деньги у бедных. Конечно, их у бедных немного – но зато бедных до xpeна..."

Британия обратилась к РФ из-за дестабилизации на Азовском море

Сенаторы США выступили против разведчика РФ во главе Интерпола

Кроки до повноцінного запуску ДБР

Украинцы Канады призвали не допустить РФ к управлению Интерполом

Добра звістка з Опоблоку: нам щастить із реваншистами

Карта Украины изменится навсегда: Рада приняла революционное решение

Дом вместо общежития на Печерске: кто скупает квартиры – СМИ

Ким Кремль може замінити Гундяєва й чому. ФОТОФАКТ

115-этажную высотку Тигипко постигла участь застройки Сенного рынка: детали наглой схемы

Следующая сессия ПА НАТО впервые пройдет в Киеве – Геращенко

Блогер: Россия засветила запрещенные ракеты. ФОТО

Героиней нового фильма Пираты Карибского моря станет женщина

Мэр украинского города признался, что «скучает» по временам Сталина: Я бы вас расстрелял

Туреччина – Україна: Шевченко розповів, чого забракло його команді для перемоги

Instagram объявил борьбу фейковым накруткам лайков и комментариев

Крипто-апокалипсис: потеря $20 млрд вызвала крах на рынке криптовалют

После самоубийства возлюбленной Джим Керри стал отшельником

Крихітки за навчанням, «Baby-Art» для раннього розвитку дитини

Кремль ответил на призыв помешать россиянину управлять Интерполом

Фильм о Фредди Меркьюри стал одним из самых известных музыкальных байопиков