Фото: Уламки ракети на полі (gettyimages.com) Автор: Ольга Маджумдар
В Україні внаслідок війни, за різними оцінками, не використовується понад 5 млн гектарів орних земель. Це території, які зазнали шкоди внаслідок бойових дій.
Як війна руйнує українські ґрунти та чому на місцях вибухів не можна вирощувати сільськогосподарські рослини, РБК-Україна розповіла науковиця Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України, доктор біологічних наук Людмила Білявська.
Яку шкоду завдає сільськогосподарським землям війна
За приблизними оцінками науковців, внаслідок воєнних дій постраждали близько третини площ вирощування зернових. Під час вибухів та роботи військової техніки у ґрунти потрапляє велика кількість токсичних речовин – зокрема, вибухові речовини та важкі метали. Відбувається хімічне пошкодження ґрунту.
Навколо вогневих точок не росте трава, а в ґрунті з-під згорілої військової техніки насіння пшениці взагалі не проростає, зазначають в Інституті мікробіології і вірусології.
Під час війни ґрунти зазнають також механічного та фізичного пошкодження – наприклад, ущільнення внаслідок роботи важкої техніки або зрушення через вибухи.
«Фізичні і механічні пошкодження можна побачити неозброєним оком, щоб визначити хімічний вплив, необхідно робити аналіз, бо впливає і тепловий удар, і вибух, і розрив ґрунту. При цьому руйнується також біологічна складова ґрунту – практично «вигорає» і мікробіота, і гумус, і інші речовини, які відповідають за біологічну активність ґрунту», – пояснює Людмила Білявська.
Фото: У ґрунті з-під згорілої військової техніки насіння пшениці взагалі не проростає (gettyimages.com)
Науковиця додає: навіть ті територій, над якими літали ракети, також зазнали шкоди. Залишки ракетного палива осідають на поля і потрапляють у ґрунт та рослини.
«Був випадок, коли господарство з Харківської області, яке вирощувало органічну продукцію і продавало її до Європи, виявило у своєму зерні токсичні речовини, хоча безпосередньо в них бойових дій не було. Але над ними літали ракети – у і зерні були виявлені токсичні речовини та важкі метали з ракетного палива», – розповідає мікробіолог.
У зразках ґрунту – перевищення важких металів у 10-20 разів
Із 2022 року співробітники інституту почали відбирати проби ґрунту з місць безпосереднього ведення бойових дій. Серед місць відбору – вирви від влучання ракет, бомб та мін, вогневі точки, горіння бойової техніки.
«Другий рік у нас триває дослідження зразків ґрунту з Київської, Сумської, Донецької, Чернігівської, Харківської, Херсонської областей. Наприклад, із Бахмуту раніше військові відбирали для нас ґрунти і ми їх аналізували. Визначали ураження важкими металами, вибухонебезпечними речовинами і тестували наші біотехнології для відновлення тих ґрунтів», — розповідає Людмила Білявська.
Науковці інституту виявили у деяких пробах ґрунту вибухонебезпечні речовини, в інших випадках – перевищення вмісту важких металів у великих кількостях – у 10-20 разів: ртуть, миш’як, свинець, залізо, мідь, хром.
«Якщо ці речовини не перевести в недоступну форму або не вилучити з грунту, вони там і залишаються довгий час. Можуть промитися водою на певну глибину», — зазначає вона.
Фото: У місцях вибухів перевищення вмісту важких металів у 10-20 разів (gettyimages.com)
Рослини можуть абсорбувати важкі метали. Так шкідливі речовини потраплятимуть в людський організм із рослинною їжею чи м’ясом, якщо тварина їла рослини, що накопичили метали з грунту.
«Якщо токсичні речовини накопичуються в людському організму, це призводить до різних захворювань аж тяжких форм, раку. Це як бомба уповільненої дії, коли візуально шкоди не видно, а потім відобразиться на поколіннях людей «, — застерігає мікробіолог.
Чому на місцях вибухів не можна вирощувати сільськогосподарські рослини
Речовини, які потрапляють у ґрунт під час вибухів, без спеціальної обробки ділянки залишаються у вирві. Там, де горів танк, чи де стріляла артилерія, територія вигорає, залишається пляма, на якій лише з часом відновлюється рослинність, каже науковиця.
«Заорювання не дасть ефекту, тому що сама земля не жива в цьому місці. Випалена земля — і біологічна складова грунту, і гумус вигорів, і бактерії, які там мають бути і робити землю живою, практично знищені. Має пройти час, щоб воно все відновилося».
За її словами, існують кілька варіантів, як очистити ґрунт.
«Можна відразу обробляти бактеріями, які розкладають і нейтралізують токсичні речовини, якщо є можливість – обробляти саму вирву. Якщо можливості немає, тоді заорювати і тоді обробляти всю ділянку мікроорганізмами, які розкладають токсичні речовини і висівати рослини-фіторемедіанти, для того, щоб витягти ці токсичні речовини, прибрати їх з поля», — пояснює Людмила Білявська.
Фото: У випаленій землі гинуть мікроорганізми, знищується гумус (gettyimages.com)
Водночас на деяких пошкоджених ділянках не ростуть ні рослини-фіторемедіанти, ні бур’яни.
«Там, де розливалися нафтопродукти, вже два роки не росте нічого. Без відновлення, застосування мікробних технологій такий ґрунт неможливо буде відновити», — зауважує фахівець.
Якщо фермери засівають пошкоджені ділянки відразу, необхідно обробляти насіння відповідними речовинами, щоб рослина росла, а потім тестувати, які токсичні речовини та важкі метали будуть у продукції.
Як можна відновити ґрунти після пошкоджень внаслідок воєнний дій
За словами Людмили Білявської, дослідження ґрунтів тривають, тому що реалізується проект Академії наук «Прискорене відновлення грунтів, постраждалих внаслідок воєнних дій» з використанням мікробних біологічних і фіторемедіації.
«Наразі лише мікроорганізми здатні акумулювати, розкласти чи перевести в якусь недоступну форму ці токсичні речовини. По-іншому їх позбутися неможливо. І для того, щоб відновити ґрунти, якраз і необхідно відновити біологічну активність ґрунту саме мікробної складової», — пояснює науковиця.
Вона розповідає, що в інших країнах пошкоджені війною ґрунти консервувалися на десятки років.
«У Франції, В’єтнамі консервували і засаджували рослинами, деревами. Але там йшлося в основному несільськогосподарські ґрунти. У нас немає стільки часу, щоб консервувати ґрунти. Там використовували хімічні абсорбенти, але ми не можемо їх використовувати, бо це також буде впливати на навколишнє середовище», — звертає увагу Людмила Білявська.
Фото: Ракета у полі біля Лисичанська (gettyimages.com)
Сучасні біотехнології дозволяють використовувати ділянку через короткий період часу, бо пришвидшують розкладання токсичних речовин і переведення їх у недоступну форму.
«Через півроку-рік рослини починають рости, краще розвиватися на тих ділянках, де застосувались мікробні біотехнології. За рахунок цього можливо використовувати з часом ці землі. Навіть вдасться і почистити від токсичних речовин, агрохімікатів, пестицидів, які вже були у ґрунті раніше», — пояснює спеціаліст.
Виробництво таких препаратів є частково в інституті, але звертаються переважно ті агровиробники, які й раніше використовували біотехнології.
«А масово немає такого застосування. Якщо загорнули, рослини ростуть, то далі особливо ніхто цим не переймається. Звертаються до нас, коли з’являється якась проблема», — каже вона.
Комплекс відновлення ґрунту від токсичного забруднення коштує приблизно 100-150 доларів на гектар.
Крім біопрепаратів для відновлення ґрунту, в інституті розробляють технологію очищення ґрунтів за допомогою рослин, які «витягують» токсичні речовини, зокрема, за допомогою коріандру та конюшини.